Розмовник

uk Числа   »   sr Бројеви

7 [сім]

Числа

Числа

7 [седам]

7 [sedam]

Бројеви

[Brojevi]

Виберіть, як ви хочете бачити переклад:   
українська сербська Відтворити більше
Я рахую: Ј- броји-: Ја бројим: Ј- б-о-и-: ---------- Ја бројим: 0
Ja broji-: Ja brojim: J- b-o-i-: ---------- Ja brojim:
один, два, три јед--, ---- --и један, два, три ј-д-н- д-а- т-и --------------- један, два, три 0
j-dan, dv-,---i jedan, dva, tri j-d-n- d-a- t-i --------------- jedan, dva, tri
Я рахую до трьох. Ја---о-и- -о т--. Ја бројим до три. Ј- б-о-и- д- т-и- ----------------- Ја бројим до три. 0
J-------m d-----. Ja brojim do tri. J- b-o-i- d- t-i- ----------------- Ja brojim do tri.
Я рахую далі: Ја-б-о-и--д---: Ја бројим даље: Ј- б-о-и- д-љ-: --------------- Ја бројим даље: 0
Ja---o----d---e: Ja brojim dalje: J- b-o-i- d-l-e- ---------------- Ja brojim dalje:
Чотири, п’ять, шість, че-ир-- -е-,--ест, четири, пет, шест, ч-т-р-, п-т- ш-с-, ------------------ четири, пет, шест, 0
č---ri, pet- še-t, četiri, pet, šest, č-t-r-, p-t- š-s-, ------------------ četiri, pet, šest,
сім, вісім, дев’ять се---, о-ам, -е--т седам, осам, девет с-д-м- о-а-, д-в-т ------------------ седам, осам, девет 0
sed--,-o--m- --v-t sedam, osam, devet s-d-m- o-a-, d-v-t ------------------ sedam, osam, devet
Я рахую. Ј--б-оји-. Ја бројим. Ј- б-о-и-. ---------- Ја бројим. 0
Ja-b-----. Ja brojim. J- b-o-i-. ---------- Ja brojim.
Ти рахуєш. Т- бр-ј--. Ти бројиш. Т- б-о-и-. ---------- Ти бројиш. 0
Ti-br----. Ti brojiš. T- b-o-i-. ---------- Ti brojiš.
Він рахує. О- б-о--. Он броји. О- б-о-и- --------- Он броји. 0
O- broj-. On broji. O- b-o-i- --------- On broji.
Один. Перший. Ј--а-- ----. Један. Први. Ј-д-н- П-в-. ------------ Један. Први. 0
J-d-n.-Pr--. Jedan. Prvi. J-d-n- P-v-. ------------ Jedan. Prvi.
Два. Другий. Д--.--руг-. Два. Други. Д-а- Д-у-и- ----------- Два. Други. 0
Dva- Drugi. Dva. Drugi. D-a- D-u-i- ----------- Dva. Drugi.
Три. Третій. Т---------. Три. Трећи. Т-и- Т-е-и- ----------- Три. Трећи. 0
T-i. -reć-. Tri. Trec-i. T-i- T-e-́-. ------------ Tri. Treći.
Чотири. Четвертий. Ч---ри- -е--р--. Четири. Четврти. Ч-т-р-. Ч-т-р-и- ---------------- Четири. Четврти. 0
Č-t-ri.-Četv--i. Četiri. Četvrti. Č-t-r-. Č-t-r-i- ---------------- Četiri. Četvrti.
П’ять. П’ятий. Пе-- Пет-. Пет. Пети. П-т- П-т-. ---------- Пет. Пети. 0
Pet---e-i. Pet. Peti. P-t- P-t-. ---------- Pet. Peti.
Шість. Шостий. Ше-т--Ш--ти. Шест. Шести. Ш-с-. Ш-с-и- ------------ Шест. Шести. 0
Šes-. --s--. Šest. Šesti. Š-s-. Š-s-i- ------------ Šest. Šesti.
Сім. Сьомий. Сед--. --дми. Седам. Седми. С-д-м- С-д-и- ------------- Седам. Седми. 0
S--am.-S---i. Sedam. Sedmi. S-d-m- S-d-i- ------------- Sedam. Sedmi.
Вісім. Восьмий. О-----Ос--. Осам. Осми. О-а-. О-м-. ----------- Осам. Осми. 0
O-am- Osmi. Osam. Osmi. O-a-. O-m-. ----------- Osam. Osmi.
Дев’ять. Дев’ятий. Девет--Д--ет-. Девет. Девети. Д-в-т- Д-в-т-. -------------- Девет. Девети. 0
D--et---e-et-. Devet. Deveti. D-v-t- D-v-t-. -------------- Devet. Deveti.

Мислення та мова

Наше мислення також залежить від нашої мови. Коли ми мислимо, ми «розмовляємо» самі з собою. Таким чином, наша мова впливає на наш погляд на речі. Але чи можемо ми всупереч різним мовам однаково думати? Чи ми інакше думаємо, оскільки по різному говоримо? Кожен народ має власну лексику, запас слів. У деяких мовах відсутні певні слова. Є народи, які не відрізняють зелене від синього. Носії мови використовують для обох кольорів одне й те ж слово. І розпізнають кольори вони гірше, ніж інші народи. Вони не можуть відрізняти відтінки та змішані фарби. Ті, хто розмовляє цією мовою, мають проблеми з описанням кольорів. Інші мови мають дуже мало чисельників. Їх носії рахують набагато гірше. Є також мови, яким невідомо про ліве та праве. У цьому випадку люди говорять про північ і південь, захід і схід. Вони дуже добре географічно орієнтуються. Але поняття «лівий» і «правий» вони не розуміють. Звичайно, не лише мова впливає на наше мислення. Наше навколишнє середовище та повсякдення також формують наше мислення. Тож яку роль відіграє мова? Встановлює вона межі нашому мисленню? Чи маємо ми слова тільки для того, що ми також мислимо? Що є причина, що є наслідок? Усі ці питання ще не з’ясовано. Ними займаються дослідники мозку та мовознавці. Але тема стосується всіх нас… Ти є те, що ти говориш?!