Розмовник

uk Числа   »   sk Čísla

7 [сім]

Числа

Числа

7 [sedem]

Čísla

Виберіть, як ви хочете бачити переклад:   
українська словацька Відтворити більше
Я рахую: Po-í---: P------- P-č-t-m- -------- Počítam: 0
один, два, три je-e-- -v-----i j----- d--- t-- j-d-n- d-a- t-i --------------- jeden, dva, tri 0
Я рахую до трьох. Po---am--o-tr---. P------ d- t----- P-č-t-m d- t-o-h- ----------------- Počítam do troch. 0
Я рахую далі: Počí----ďale-: P------ ď----- P-č-t-m ď-l-j- -------------- Počítam ďalej: 0
Чотири, п’ять, шість, š--ri, p--- š---, š----- p--- š---- š-y-i- p-ť- š-s-, ----------------- štyri, päť, šesť, 0
сім, вісім, дев’ять s--em, --em, d-v-ť s----- o---- d---- s-d-m- o-e-, d-v-ť ------------------ sedem, osem, deväť 0
Я рахую. Po--t-m. P------- P-č-t-m- -------- Počítam. 0
Ти рахуєш. Počí-a-. P------- P-č-t-š- -------- Počítaš. 0
Він рахує. P-čí-a. P------ P-č-t-. ------- Počíta. 0
Один. Перший. J-den. -r--. J----- P---- J-d-n- P-v-. ------------ Jeden. Prvý. 0
Два. Другий. Dv----ruh-. D--- D----- D-a- D-u-ý- ----------- Dva. Druhý. 0
Три. Третій. T-i- -re--. T--- T----- T-i- T-e-í- ----------- Tri. Tretí. 0
Чотири. Четвертий. Št-ri- -t-r--. Š----- Š------ Š-y-i- Š-v-t-. -------------- Štyri. Štvrtý. 0
П’ять. П’ятий. Pä-.-P----. P--- P----- P-ť- P-a-y- ----------- Päť. Piaty. 0
Шість. Шостий. Še-----i--ty. Š---- Š------ Š-s-. Š-e-t-. ------------- Šesť. Šiesty. 0
Сім. Сьомий. S---m. --e-m-. S----- S------ S-d-m- S-e-m-. -------------- Sedem. Siedmy. 0
Вісім. Восьмий. O-em- Ôs-y. O---- Ô---- O-e-. Ô-m-. ----------- Osem. Ôsmy. 0
Дев’ять. Дев’ятий. D-väť--Dev-a-y. D----- D------- D-v-ť- D-v-a-y- --------------- Deväť. Deviaty. 0

Мислення та мова

Наше мислення також залежить від нашої мови. Коли ми мислимо, ми «розмовляємо» самі з собою. Таким чином, наша мова впливає на наш погляд на речі. Але чи можемо ми всупереч різним мовам однаково думати? Чи ми інакше думаємо, оскільки по різному говоримо? Кожен народ має власну лексику, запас слів. У деяких мовах відсутні певні слова. Є народи, які не відрізняють зелене від синього. Носії мови використовують для обох кольорів одне й те ж слово. І розпізнають кольори вони гірше, ніж інші народи. Вони не можуть відрізняти відтінки та змішані фарби. Ті, хто розмовляє цією мовою, мають проблеми з описанням кольорів. Інші мови мають дуже мало чисельників. Їх носії рахують набагато гірше. Є також мови, яким невідомо про ліве та праве. У цьому випадку люди говорять про північ і південь, захід і схід. Вони дуже добре географічно орієнтуються. Але поняття «лівий» і «правий» вони не розуміють. Звичайно, не лише мова впливає на наше мислення. Наше навколишнє середовище та повсякдення також формують наше мислення. Тож яку роль відіграє мова? Встановлює вона межі нашому мисленню? Чи маємо ми слова тільки для того, що ми також мислимо? Що є причина, що є наслідок? Усі ці питання ще не з’ясовано. Ними займаються дослідники мозку та мовознавці. Але тема стосується всіх нас… Ти є те, що ти говориш?!