Розмовник

uk Числа   »   ti ቁጽርታት

7 [сім]

Числа

Числа

7 [ሸውዓተ]

7 [shewi‘ate]

ቁጽርታት

[k’uts’iritati]

Виберіть, як ви хочете бачити переклад:   
українська тигринcька Відтворити більше
Я рахую: ኣ- እ-ጽ-፥ ኣ- እ---- ኣ- እ-ጽ-፥ -------- ኣነ እቖጽር፥ 0
a-e i---o-s---i፥ a-- i----------- a-e i-̱-o-s-i-i- ---------------- ane iḵ’ots’iri፥
один, два, три ሓደ----ተ- ---ተ ሓ-- ክ--- ሰ--- ሓ-፣ ክ-ተ- ሰ-ስ- ------------- ሓደ፣ ክልተ፣ ሰለስተ 0
ḥ---፣---lite- se-----e h----- k------ s------- h-a-e- k-l-t-፣ s-l-s-t- ----------------------- ḥade፣ kilite፣ selesite
Я рахую до трьох. ኣ--ክ---ሰ--- እቖ--። ኣ- ክ-- ሰ--- እ---- ኣ- ክ-ብ ሰ-ስ- እ-ጽ-። ----------------- ኣነ ክሳብ ሰለስተ እቖጽር። 0
a-e--is--- se--s--e-ik-’------i። a-- k----- s------- i----------- a-e k-s-b- s-l-s-t- i-̱-o-s-i-i- -------------------------------- ane kisabi selesite iḵ’ots’iri።
Я рахую далі: ኣነ-ቀ-- --ጽር’-። ኣ- ቀ-- እ------ ኣ- ቀ-ለ እ-ጽ-’-። -------------- ኣነ ቀጺለ እቖጽር’የ። 0
an- -’e-s--le -ḵ’-ts--r---e። a-- k-------- i-------------- a-e k-e-s-ī-e i-̱-o-s-i-i-y-። ----------------------------- ane k’ets’īle iḵ’ots’iri’ye።
Чотири, п’ять, шість, ኣር-ዕ-፣ -ሙሽተ- ሽ--ተ ኣ----- ሓ---- ሽ--- ኣ-ባ-ተ- ሓ-ሽ-፣ ሽ-ሽ- ----------------- ኣርባዕተ፣ ሓሙሽተ፣ ሽዱሽተ 0
a-i--‘-t-፣-h-am-sh-t-----i-u--ite a--------- h---------- s--------- a-i-a-i-e- h-a-u-h-t-፣ s-i-u-h-t- --------------------------------- ariba‘ite፣ ḥamushite፣ shidushite
сім, вісім, дев’ять ሸ-ዓተ፣--ሞን-- -ሽ-ተ ሸ---- ሸ---- ት--- ሸ-ዓ-፣ ሸ-ን-፣ ት-ዓ- ---------------- ሸውዓተ፣ ሸሞንተ፣ ትሽዓተ 0
s--wi‘-t-፣ s--mo--te--tish-‘a-e s--------- s--------- t-------- s-e-i-a-e- s-e-o-i-e- t-s-i-a-e ------------------------------- shewi‘ate፣ shemonite፣ tishi‘ate
Я рахую. ኣነ -ቖጽር። ኣ- እ---- ኣ- እ-ጽ-። -------- ኣነ እቖጽር። 0
ane-i-̱’-t-’--i። a-- i----------- a-e i-̱-o-s-i-i- ---------------- ane iḵ’ots’iri።
Ти рахуєш. ን-ኻ--ቖ--። ን-- ት---- ን-ኻ ት-ጽ-። --------- ንስኻ ትቖጽር። 0
n-s-h---t-ḵ’--s---i። n------ t------------ n-s-h-a t-k-’-t-’-r-። --------------------- nisiẖa tiḵ’ots’iri።
Він рахує. ን---ቖጽ-። ን- ይ---- ን- ይ-ጽ-። -------- ንሱ ይቖጽር። 0
n-s---i------’i--። n--- y------------ n-s- y-k-’-t-’-r-። ------------------ nisu yiḵ’ots’iri።
Один. Перший. ሓ-።-እቲ ቀዳማ-። ሓ-- እ- ቀ---- ሓ-። እ- ቀ-ማ-። ------------ ሓደ። እቲ ቀዳማይ። 0
h----።---ī k’--am--i። h----- i-- k--------- h-a-e- i-ī k-e-a-a-i- --------------------- ḥade። itī k’edamayi።
Два. Другий. ክ-ተ- ----ል-ይ ክ--- እ- ካ--- ክ-ተ- እ- ካ-ኣ- ------------ ክልተ። እቲ ካልኣይ 0
ki-ite። -t- k---’ayi k------ i-- k------- k-l-t-። i-ī k-l-’-y- -------------------- kilite። itī kali’ayi
Три. Третій. ሰለ-ተ።--ቲ ሳልሳይ። ሰ---- እ- ሳ---- ሰ-ስ-። እ- ሳ-ሳ-። -------------- ሰለስተ። እቲ ሳልሳይ። 0
se---ite። itī salis---። s-------- i-- s-------- s-l-s-t-። i-ī s-l-s-y-። ----------------------- selesite። itī salisayi።
Чотири. Четвертий. ኣ-ባዕ---እቲ-ራ--ይ። ኣ----- እ- ራ---- ኣ-ባ-ተ- እ- ራ-ዓ-። --------------- ኣርባዕተ። እቲ ራብዓይ። 0
a-----ite።-i-ī -----a--። a--------- i-- r-------- a-i-a-i-e- i-ī r-b-‘-y-። ------------------------ ariba‘ite። itī rabi‘ayi።
П’ять. П’ятий. ሓ--ተ- እ--ሓምሻ-። ሓ---- እ- ሓ---- ሓ-ሽ-። እ- ሓ-ሻ-። -------------- ሓሙሽተ። እቲ ሓምሻይ። 0
ḥ-----ite።-it- ---m--h---። h---------- i-- h---------- h-a-u-h-t-። i-ī h-a-i-h-y-። --------------------------- ḥamushite። itī ḥamishayi።
Шість. Шостий. ሽ-ሽተ። -ቲ ሻ---። ሽ---- እ- ሻ---- ሽ-ሽ-። እ- ሻ-ሻ-። -------------- ሽዱሽተ። እቲ ሻዱሻይ። 0
sh---shi--። ----shad-s--yi። s---------- i-- s---------- s-i-u-h-t-። i-ī s-a-u-h-y-። --------------------------- shidushite። itī shadushayi።
Сім. Сьомий. ሸውዓ-። እ--ሻው-ይ። ሸ---- እ- ሻ---- ሸ-ዓ-። እ- ሻ-ዓ-። -------------- ሸውዓተ። እቲ ሻውዓይ። 0
sh-w-‘ate---tī ---w----i። s--------- i-- s--------- s-e-i-a-e- i-ī s-a-i-a-i- ------------------------- shewi‘ate። itī shawi‘ayi።
Вісім. Восьмий. ሸሞ----እቲ -ምና-። ሸ---- እ- ሻ---- ሸ-ን-። እ- ሻ-ና-። -------------- ሸሞንተ። እቲ ሻምናይ። 0
shem-nite--itī-sham-nayi። s--------- i-- s--------- s-e-o-i-e- i-ī s-a-i-a-i- ------------------------- shemonite። itī shaminayi።
Дев’ять. Дев’ятий. ትሽዓ-።--ቲ ታ-ዓይ። ት---- እ- ታ---- ት-ዓ-። እ- ታ-ዓ-። -------------- ትሽዓተ። እቲ ታሽዓይ። 0
ti--i-a-e።-----t-s--‘ayi። t--------- i-- t--------- t-s-i-a-e- i-ī t-s-i-a-i- ------------------------- tishi‘ate። itī tashi‘ayi።

Мислення та мова

Наше мислення також залежить від нашої мови. Коли ми мислимо, ми «розмовляємо» самі з собою. Таким чином, наша мова впливає на наш погляд на речі. Але чи можемо ми всупереч різним мовам однаково думати? Чи ми інакше думаємо, оскільки по різному говоримо? Кожен народ має власну лексику, запас слів. У деяких мовах відсутні певні слова. Є народи, які не відрізняють зелене від синього. Носії мови використовують для обох кольорів одне й те ж слово. І розпізнають кольори вони гірше, ніж інші народи. Вони не можуть відрізняти відтінки та змішані фарби. Ті, хто розмовляє цією мовою, мають проблеми з описанням кольорів. Інші мови мають дуже мало чисельників. Їх носії рахують набагато гірше. Є також мови, яким невідомо про ліве та праве. У цьому випадку люди говорять про північ і південь, захід і схід. Вони дуже добре географічно орієнтуються. Але поняття «лівий» і «правий» вони не розуміють. Звичайно, не лише мова впливає на наше мислення. Наше навколишнє середовище та повсякдення також формують наше мислення. Тож яку роль відіграє мова? Встановлює вона межі нашому мисленню? Чи маємо ми слова тільки для того, що ми також мислимо? Що є причина, що є наслідок? Усі ці питання ще не з’ясовано. Ними займаються дослідники мозку та мовознавці. Але тема стосується всіх нас… Ти є те, що ти говориш?!