Розмовник

uk Числа   »   ru Цифры

7 [сім]

Числа

Числа

7 [семь]

7 [semʹ]

Цифры

[Tsifry]

Виберіть, як ви хочете бачити переклад:   
українська російська Відтворити більше
Я рахую: Я-сч-т-ю: Я с------ Я с-и-а-: --------- Я считаю: 0
Y--schita-u: Y- s-------- Y- s-h-t-y-: ------------ Ya schitayu:
один, два, три од--- д--- три о---- д--- т-- о-и-, д-а- т-и -------------- один, два, три 0
o-in, ---- tri o---- d--- t-- o-i-, d-a- t-i -------------- odin, dva, tri
Я рахую до трьох. Я счи--ю-д-----х. Я с----- д- т---- Я с-и-а- д- т-ё-. ----------------- Я считаю до трёх. 0
Y- -ch-tayu-d---r-k-. Y- s------- d- t----- Y- s-h-t-y- d- t-ë-h- --------------------- Ya schitayu do trëkh.
Я рахую далі: Я с---а---а-ьш-: Я с----- д------ Я с-и-а- д-л-ш-: ---------------- Я считаю дальше: 0
Ya sc-i---- -al-she: Y- s------- d------- Y- s-h-t-y- d-l-s-e- -------------------- Ya schitayu dalʹshe:
Чотири, п’ять, шість, ч-т-р---п--ь- шес-ь, ч------ п---- ш----- ч-т-р-, п-т-, ш-с-ь- -------------------- четыре, пять, шесть, 0
ch----e- ---t-, shes-ʹ, c------- p----- s------ c-e-y-e- p-a-ʹ- s-e-t-, ----------------------- chetyre, pyatʹ, shestʹ,
сім, вісім, дев’ять с--ь------м-- девя-ь с---- в------ д----- с-м-, в-с-м-, д-в-т- -------------------- семь, восемь, девять 0
s-mʹ,-vo--mʹ- de-yatʹ s---- v------ d------ s-m-, v-s-m-, d-v-a-ʹ --------------------- semʹ, vosemʹ, devyatʹ
Я рахую. Я сч--аю. Я с------ Я с-и-а-. --------- Я считаю. 0
Y--sc----yu. Y- s-------- Y- s-h-t-y-. ------------ Ya schitayu.
Ти рахуєш. Т- счи----ь. Т- с-------- Т- с-и-а-ш-. ------------ Ты считаешь. 0
Ty ----ta-e-hʹ. T- s----------- T- s-h-t-y-s-ʹ- --------------- Ty schitayeshʹ.
Він рахує. О- счи--е-. О- с------- О- с-и-а-т- ----------- Он считает. 0
On-sch-tay--. O- s--------- O- s-h-t-y-t- ------------- On schitayet.
Один. Перший. Од----П--вый. О---- П------ О-и-. П-р-ы-. ------------- Один. Первый. 0
O---.--e-v-y. O---- P------ O-i-. P-r-y-. ------------- Odin. Pervyy.
Два. Другий. Два---т-р-й. Д--- В------ Д-а- В-о-о-. ------------ Два. Второй. 0
D-a. Vt-ro-. D--- V------ D-a- V-o-o-. ------------ Dva. Vtoroy.
Три. Третій. Т--.-Т-ети-. Т--- Т------ Т-и- Т-е-и-. ------------ Три. Третий. 0
T--. Tre---. T--- T------ T-i- T-e-i-. ------------ Tri. Tretiy.
Чотири. Четвертий. Че-ы-е.--етвё-ты-. Ч------ Ч--------- Ч-т-р-. Ч-т-ё-т-й- ------------------ Четыре. Четвёртый. 0
Ch-t--e--C--tvë-tyy. C------- C---------- C-e-y-e- C-e-v-r-y-. -------------------- Chetyre. Chetvërtyy.
П’ять. П’ятий. Пя-----я--й. П---- П----- П-т-. П-т-й- ------------ Пять. Пятый. 0
P---ʹ. P---yy. P----- P------ P-a-ʹ- P-a-y-. -------------- Pyatʹ. Pyatyy.
Шість. Шостий. Ш--ть.-Шесто-. Ш----- Ш------ Ш-с-ь- Ш-с-о-. -------------- Шесть. Шестой. 0
S----ʹ--Sh-st-y. S------ S------- S-e-t-. S-e-t-y- ---------------- Shestʹ. Shestoy.
Сім. Сьомий. С-мь. С---мо-. С---- С------- С-м-. С-д-м-й- -------------- Семь. Седьмой. 0
S--ʹ. S-dʹmoy. S---- S------- S-m-. S-d-m-y- -------------- Semʹ. Sedʹmoy.
Вісім. Восьмий. В---м-. ----мой. В------ В------- В-с-м-. В-с-м-й- ---------------- Восемь. Восьмой. 0
V--em-.-V---m--. V------ V------- V-s-m-. V-s-m-y- ---------------- Vosemʹ. Vosʹmoy.
Дев’ять. Дев’ятий. Д--ять- Д-в---й. Д------ Д------- Д-в-т-. Д-в-т-й- ---------------- Девять. Девятый. 0
Dev-a-ʹ. -e-y--yy. D------- D-------- D-v-a-ʹ- D-v-a-y-. ------------------ Devyatʹ. Devyatyy.

Мислення та мова

Наше мислення також залежить від нашої мови. Коли ми мислимо, ми «розмовляємо» самі з собою. Таким чином, наша мова впливає на наш погляд на речі. Але чи можемо ми всупереч різним мовам однаково думати? Чи ми інакше думаємо, оскільки по різному говоримо? Кожен народ має власну лексику, запас слів. У деяких мовах відсутні певні слова. Є народи, які не відрізняють зелене від синього. Носії мови використовують для обох кольорів одне й те ж слово. І розпізнають кольори вони гірше, ніж інші народи. Вони не можуть відрізняти відтінки та змішані фарби. Ті, хто розмовляє цією мовою, мають проблеми з описанням кольорів. Інші мови мають дуже мало чисельників. Їх носії рахують набагато гірше. Є також мови, яким невідомо про ліве та праве. У цьому випадку люди говорять про північ і південь, захід і схід. Вони дуже добре географічно орієнтуються. Але поняття «лівий» і «правий» вони не розуміють. Звичайно, не лише мова впливає на наше мислення. Наше навколишнє середовище та повсякдення також формують наше мислення. Тож яку роль відіграє мова? Встановлює вона межі нашому мисленню? Чи маємо ми слова тільки для того, що ми також мислимо? Що є причина, що є наслідок? Усі ці питання ще не з’ясовано. Ними займаються дослідники мозку та мовознавці. Але тема стосується всіх нас… Ти є те, що ти говориш?!