Розмовник

uk Числа   »   hy Numbers

7 [сім]

Числа

Числа

7 [յոթ]

7 [yot’]

Numbers

[t’ver]

Виберіть, як ви хочете бачити переклад:   
українська вірменська Відтворити більше
Я рахую: Ես---շ-ում-ե-: Ե- հ------ ե-- Ե- հ-շ-ո-մ ե-: -------------- Ես հաշվում եմ: 0
Ye- ------- yem Y-- h------ y-- Y-s h-s-v-m y-m --------------- Yes hashvum yem
один, два, три մ-կ- -ր-ու---ր-ք մ--- ե----- ե--- մ-կ- ե-կ-ւ- ե-ե- ---------------- մեկ, երկու, երեք 0
me-,-yer--------k’ m--- y----- y----- m-k- y-r-u- y-r-k- ------------------ mek, yerku, yerek’
Я рахую до трьох. Ես --շ--ւմ--- մ-նչև--ր---: Ե- հ------ ե- մ---- ե----- Ե- հ-շ-ո-մ ե- մ-ն-և ե-ե-ը- -------------------------- Ես հաշվում եմ մինչև երեքը: 0
Yes --sh-u- -e- -in--’ye--ye-e--y Y-- h------ y-- m-------- y------ Y-s h-s-v-m y-m m-n-h-y-v y-r-k-y --------------------------------- Yes hashvum yem minch’yev yerek’y
Я рахую далі: Ե- շ---ւնա---- ե- -ա-վ--: Ե- շ---------- ե- հ------ Ե- շ-ր-ւ-ա-ո-մ ե- հ-շ-ե-: ------------------------- Ես շարունակում եմ հաշվել: 0
Yes --a----k------ ha---el Y-- s--------- y-- h------ Y-s s-a-u-a-u- y-m h-s-v-l -------------------------- Yes sharunakum yem hashvel
Чотири, п’ять, шість, չ--ս---ի--, վեց չ---- հ---- վ-- չ-ր-, հ-ն-, վ-ց --------------- չորս, հինգ, վեց 0
ch’----,---n-- v--s’ c------- h---- v---- c-’-o-s- h-n-, v-t-’ -------------------- ch’vors, hing, vets’
сім, вісім, дев’ять յ-թ, --թ--ի-ը յ--- ո--- ի-- յ-թ- ո-թ- ի-ը ------------- յոթ, ութ, ինը 0
yo-’--u--- --y y---- u--- i-- y-t-, u-’- i-y -------------- yot’, ut’, iny
Я рахую. Ես հ-շվ-ւմ եմ: Ե- հ------ ե-- Ե- հ-շ-ո-մ ե-: -------------- Ես հաշվում եմ: 0
Y-- --s-v-m---m Y-- h------ y-- Y-s h-s-v-m y-m --------------- Yes hashvum yem
Ти рахуєш. Դու ---վո-մ---: Դ-- հ------ ե-- Դ-ւ հ-շ-ո-մ ե-: --------------- Դու հաշվում ես: 0
D- ha--v-----s D- h------ y-- D- h-s-v-m y-s -------------- Du hashvum yes
Він рахує. Նա----վո-մ--: Ն- հ------ է- Ն- հ-շ-ո-մ է- ------------- Նա հաշվում է: 0
N---ashv-- e N- h------ e N- h-s-v-m e ------------ Na hashvum e
Один. Перший. մ----ա-ա--նը մ--- ա------ մ-կ- ա-ա-ի-ը ------------ մեկ- առաջինը 0
m-k--a---j-ny m--- a------- m-k- a-r-j-n- ------------- mek- arrajiny
Два. Другий. ե---ւ-- ----ո--ը ե---- - ե------- ե-կ-ւ - ե-կ-ո-դ- ---------------- երկու - երկրորդը 0
y-rk- - --------y y---- - y-------- y-r-u - y-r-r-r-y ----------------- yerku - yerkrordy
Три. Третій. ե----- երր--դը ե--- - ե------ ե-ե- - ե-ր-ր-ը -------------- երեք - երրորդը 0
yer-k’ ----rro--y y----- - y------- y-r-k- - y-r-o-d- ----------------- yerek’ - yerrordy
Чотири. Четвертий. չ--ս----որ--ր-ը չ--- - չ------- չ-ր- - չ-ր-ո-դ- --------------- չորս - չորրորդը 0
ch--o-------’v--r-r-y c------ - c---------- c-’-o-s - c-’-o-r-r-y --------------------- ch’vors - ch’vorrordy
П’ять. П’ятий. հ-ն----հին--րորդը հ--- - հ--------- հ-ն- - հ-ն-ե-ո-դ- ----------------- հինգ - հինգերորդը 0
h--g-- -------rdy h--- - h--------- h-n- - h-n-e-o-d- ----------------- hing - hingerordy
Шість. Шостий. վեց --վ-ց--որդը վ-- - վ-------- վ-ց - վ-ց-ր-ր-ը --------------- վեց - վեցերորդը 0
v---’-- -et---er-rdy v---- - v----------- v-t-’ - v-t-’-e-o-d- -------------------- vets’ - vets’yerordy
Сім. Сьомий. յոթ---յ----որ-ը յ-- - յ-------- յ-թ - յ-թ-ր-ր-ը --------------- յոթ - յոթերորդը 0
yot’ - ---’-er-r-y y--- - y---------- y-t- - y-t-y-r-r-y ------------------ yot’ - yot’yerordy
Вісім. Восьмий. ո-----ո-թե---դը ո-- - ո-------- ո-թ - ո-թ-ր-ր-ը --------------- ութ - ութերորդը 0
ut--- u-’-er--dy u-- - u--------- u-’ - u-’-e-o-d- ---------------- ut’ - ut’yerordy
Дев’ять. Дев’ятий. ի--- ի-----դը ի--- ի------- ի-ը- ի-ե-ո-դ- ------------- ինը- իներորդը 0
i------e-o--y i--- i------- i-y- i-e-o-d- ------------- iny- inerordy

Завантажити MP3 (.поштовий індекс файли)

Відео не знайдено!

Мислення та мова

Наше мислення також залежить від нашої мови. Коли ми мислимо, ми «розмовляємо» самі з собою. Таким чином, наша мова впливає на наш погляд на речі. Але чи можемо ми всупереч різним мовам однаково думати? Чи ми інакше думаємо, оскільки по різному говоримо? Кожен народ має власну лексику, запас слів. У деяких мовах відсутні певні слова. Є народи, які не відрізняють зелене від синього. Носії мови використовують для обох кольорів одне й те ж слово. І розпізнають кольори вони гірше, ніж інші народи. Вони не можуть відрізняти відтінки та змішані фарби. Ті, хто розмовляє цією мовою, мають проблеми з описанням кольорів. Інші мови мають дуже мало чисельників. Їх носії рахують набагато гірше. Є також мови, яким невідомо про ліве та праве. У цьому випадку люди говорять про північ і південь, захід і схід. Вони дуже добре географічно орієнтуються. Але поняття «лівий» і «правий» вони не розуміють. Звичайно, не лише мова впливає на наше мислення. Наше навколишнє середовище та повсякдення також формують наше мислення. Тож яку роль відіграє мова? Встановлює вона межі нашому мисленню? Чи маємо ми слова тільки для того, що ми також мислимо? Що є причина, що є наслідок? Усі ці питання ще не з’ясовано. Ними займаються дослідники мозку та мовознавці. Але тема стосується всіх нас… Ти є те, що ти говориш?!