Розмовник

uk Минулий час 1   »   gu ભૂતકાળ 1

81 [вісімдесят один]

Минулий час 1

Минулий час 1

81 [એક્યાસી]

81 [Ēkyāsī]

ભૂતકાળ 1

bhūtakāḷa 1

Виберіть, як ви хочете бачити переклад:   
українська ґуджаратська Відтворити більше
Писати લખો લ_ લ-ો --- લખો 0
l-k-ō l____ l-k-ō ----- lakhō
Він писав листа. ત-ણે એક --્ર લ-્-ો. તે_ એ_ પ__ લ___ ત-ણ- એ- પ-્- લ-્-ો- ------------------- તેણે એક પત્ર લખ્યો. 0
tēṇē-ē-a--a--a--akhy-. t___ ē__ p____ l______ t-ṇ- ē-a p-t-a l-k-y-. ---------------------- tēṇē ēka patra lakhyō.
А вона написала листівку. અને-તે-ીએ એ- કાર-- ------. અ_ તે__ એ_ કા__ લ___ અ-ે ત-ણ-એ એ- ક-ર-ડ લ-્-ુ-. -------------------------- અને તેણીએ એક કાર્ડ લખ્યું. 0
Anē--ē----ē-a kā--a -akh--ṁ. A__ t____ ē__ k____ l_______ A-ē t-ṇ-ē ē-a k-r-a l-k-y-ṁ- ---------------------------- Anē tēṇīē ēka kārḍa lakhyuṁ.
Читати વ-----ં વાં__ વ-ં-વ-ં ------- વાંચવું 0
V---ca-uṁ V_______ V-n-c-v-ṁ --------- Vān̄cavuṁ
Він читав журнал. તે------મે--ઝિન ---ચ-યું. તે_ એ_ મે___ વાં___ ત-ણ- એ- મ-ગ-ઝ-ન વ-ં-્-ુ-. ------------------------- તેણે એક મેગેઝિન વાંચ્યું. 0
tē---ēk- --gē--in- -----yuṁ. t___ ē__ m________ v_______ t-ṇ- ē-a m-g-j-i-a v-n-c-u-. ---------------------------- tēṇē ēka mēgējhina vān̄cyuṁ.
А вона читала книгу. અન--ત-ણી--એક --સ્તક -ા-ચ્-ુ-. અ_ તે__ એ_ પુ___ વાં___ અ-ે ત-ણ-એ એ- પ-સ-ત- વ-ં-્-ુ-. ----------------------------- અને તેણીએ એક પુસ્તક વાંચ્યું. 0
An- -ē--ē ēk----s-a-a v------ṁ. A__ t____ ē__ p______ v_______ A-ē t-ṇ-ē ē-a p-s-a-a v-n-c-u-. ------------------------------- Anē tēṇīē ēka pustaka vān̄cyuṁ.
Брати લેવું લે_ લ-વ-ં ----- લેવું 0
L--uṁ L____ L-v-ṁ ----- Lēvuṁ
Він узяв сигарету. તેણે--િ-ા-ેટ---ધી. તે_ સિ___ લી__ ત-ણ- સ-ગ-ર-ટ લ-ધ-. ------------------ તેણે સિગારેટ લીધી. 0
t--- sigā-ē-a---d-ī. t___ s_______ l_____ t-ṇ- s-g-r-ṭ- l-d-ī- -------------------- tēṇē sigārēṭa līdhī.
Вона взяла частину шоколадки. તેણીએ----લે-નો ટુ--ો-લીધ-. તે__ ચો____ ટુ__ લી__ ત-ણ-એ ચ-ક-ે-ન- ટ-ક-ો લ-ધ-. -------------------------- તેણીએ ચોકલેટનો ટુકડો લીધો. 0
T-ṇ-----kalē-a----uk--ō līdhō. T____ c_________ ṭ_____ l_____ T-ṇ-ē c-k-l-ṭ-n- ṭ-k-ḍ- l-d-ō- ------------------------------ Tēṇīē cōkalēṭanō ṭukaḍō līdhō.
Він був невірний, а вона була вірна. તે બ--ફા-હત- પ--ત-ણી-વફ--ા- હતી. તે બે__ હ_ પ_ તે_ વ___ હ__ ત- બ-વ-ા હ-ો પ- ત-ણ- વ-ા-ા- હ-ી- -------------------------------- તે બેવફા હતો પણ તેણી વફાદાર હતી. 0
T---ēv---- -a-ō p----tē----a-hād--a -atī. T_ b______ h___ p___ t___ v________ h____ T- b-v-p-ā h-t- p-ṇ- t-ṇ- v-p-ā-ā-a h-t-. ----------------------------------------- Tē bēvaphā hatō paṇa tēṇī vaphādāra hatī.
Він був ледачий, а вона була старанна. તે-આળ------, પણ--- -્ય--ત --ી. તે આ__ હ__ પ_ તે વ્___ હ__ ત- આ-સ- હ-ો- પ- ત- વ-ય-્- હ-ી- ------------------------------ તે આળસુ હતો, પણ તે વ્યસ્ત હતી. 0
T--āḷa-- h-tō---a-- tē--ya-ta-----. T_ ā____ h____ p___ t_ v_____ h____ T- ā-a-u h-t-, p-ṇ- t- v-a-t- h-t-. ----------------------------------- Tē āḷasu hatō, paṇa tē vyasta hatī.
Він був бідний, а вона була багата. ત---ર-બ હ-ો પણ-ત----ીર હતો. તે ગ__ હ_ પ_ તે અ__ હ__ ત- ગ-ી- હ-ો પ- ત- અ-ી- હ-ો- --------------------------- તે ગરીબ હતો પણ તે અમીર હતો. 0
T-----------t- -aṇ---- a-ī-a ha-ō. T_ g_____ h___ p___ t_ a____ h____ T- g-r-b- h-t- p-ṇ- t- a-ī-a h-t-. ---------------------------------- Tē garība hatō paṇa tē amīra hatō.
Він не мав грошей, лише борги. ત-ની-પાસ----વ----વ-ય-પ--- ---ત-. તે_ પા_ દે_ સિ__ પૈ_ ન___ ત-ન- પ-સ- દ-વ- સ-વ-ય પ-સ- ન-ો-ા- -------------------------------- તેની પાસે દેવા સિવાય પૈસા નહોતા. 0
Tēnī-pās--d-vā s-v-ya -ai-ā-n-h---. T___ p___ d___ s_____ p____ n______ T-n- p-s- d-v- s-v-y- p-i-ā n-h-t-. ----------------------------------- Tēnī pāsē dēvā sivāya paisā nahōtā.
Він не мав щастя, лише нещастя. તે-----દા--ન હત----ક-ત -મ-સીબ--ત-. તે ન____ ન હ__ ફ__ ક____ હ__ ત- ન-ી-દ-ર ન હ-ો- ફ-્- ક-ન-ી- હ-ો- ---------------------------------- તે નસીબદાર ન હતો, ફક્ત કમનસીબ હતો. 0
Tē-nasī-ad--a na--at-, -----a k-m-nasī-a----ō. T_ n_________ n_ h____ p_____ k_________ h____ T- n-s-b-d-r- n- h-t-, p-a-t- k-m-n-s-b- h-t-. ---------------------------------------------- Tē nasībadāra na hatō, phakta kamanasība hatō.
Він не мав успіху, лише невдачі. ત--સ-ળ ન-થ--, -ર------ષ-----ય-. તે સ__ ન થ__ પ__ નિ___ ગ__ ત- સ-ળ ન થ-ો- પ-ં-ુ ન-ષ-ફ- ગ-ો- ------------------------------- તે સફળ ન થયો, પરંતુ નિષ્ફળ ગયો. 0
Tē--ap--ḷa n--tha--- p-r-n-u n-ṣ--a-- ----. T_ s______ n_ t_____ p______ n_______ g____ T- s-p-a-a n- t-a-ō- p-r-n-u n-ṣ-h-ḷ- g-y-. ------------------------------------------- Tē saphaḷa na thayō, parantu niṣphaḷa gayō.
Він не був задоволеним, а незадоволеним. તે સ--ુષ-- ન--તો------ંત--્- -તો. તે સં___ ન હ_ પ_ અ____ હ__ ત- સ-ત-ષ-ટ ન હ-ો પ- અ-ં-ુ-્- હ-ો- --------------------------------- તે સંતુષ્ટ ન હતો પણ અસંતુષ્ટ હતો. 0
T- sa-t-ṣṭ- n- ---ō----a-a-a-t-ṣ-a-h--ō. T_ s_______ n_ h___ p___ a________ h____ T- s-n-u-ṭ- n- h-t- p-ṇ- a-a-t-ṣ-a h-t-. ---------------------------------------- Tē santuṣṭa na hatō paṇa asantuṣṭa hatō.
Він не був щасливим, а нещасливим. તે ----ન --------ન-ખુ- ---. તે ખુ_ ન હ__ તે ના__ હ__ ત- ખ-શ ન હ-ો- ત- ન-ખ-શ હ-ો- --------------------------- તે ખુશ ન હતો, તે નાખુશ હતો. 0
T--khu---na---t-- -ē---k-u-a -a--. T_ k____ n_ h____ t_ n______ h____ T- k-u-a n- h-t-, t- n-k-u-a h-t-. ---------------------------------- Tē khuśa na hatō, tē nākhuśa hatō.
Він не був приємним, а неприємним. તે----ો નહોત-, -- -મ-ો ન--ત-. તે ગ__ ન___ તે ગ__ ન___ ત- ગ-ત- ન-ો-ો- ત- ગ-ત- ન-ો-ો- ----------------------------- તે ગમતો નહોતો, તે ગમતો નહોતો. 0
T- -a-a-- -----ō,----gam--ō-----t-. T_ g_____ n______ t_ g_____ n______ T- g-m-t- n-h-t-, t- g-m-t- n-h-t-. ----------------------------------- Tē gamatō nahōtō, tē gamatō nahōtō.

Завантажити MP3 (.поштовий індекс файли)

MP3 ґуджаратська (1-100)
Відео не знайдено!

Як діти вчаться правильно говорити

Як тільки людина народжується – вона спілкується з іншими. Немовлята, коли чогось бажають, плачуть. Потім через декілька місяців вони вже можуть говорити прості слова. Речення з трьох слів вони говорять у віці приблизно 2 років. На те, коли діти починають говорити, вплинути неможливо. Але можна вплинути на те, як добре діти оволодівають рідною мовою. Однак, для цього слід мати на увазі деякі речі. Насамперед важливо, щоб дитина, яка вчиться, завжди була мотивована. Вона повинна знати, що вона чогось досягне, якщо говорить. Немовлята проявляють радість посмішкою як позитивний зворотній зв’язок. Великі діти шукають діалогу з оточенням. Вони зорієнтовані на мову людей, що поруч з ними. Тому важливим є мовний рівень батьків та вихователів. Також діти мусять знати, що мова являє собою цінність! При цьому вони повинні завжди мати задоволення. Читання у голос показує дітям, якою цікавою може бути мова. Також батьки повинні якомога більше займатися зі своєю дитиною. Коли дитина має багато вражень, вона хоче про них говорити. Діти, що ростуть двомовними, потребують твердих правил. Вони повинні знати, якою мовою з ким розмовляти. Так їх мозок може навчитися розрізняти обидві мови. Коли діти йдуть до школи, змінюється їх мова. Вони вивчають нову повсякденну мову. Тепер важливо, щоб батьки звертали увагу на те, як говорить їх дитина. Дослідження показують, що перша мова назавжди відбивається у мозку. Що ми вивчаємо як діти, супроводжує нас все наше життя. Хто добре вчить свою рідну мову в дитинстві потім виграє від цього. Він вчить нові речі швидше і краще – не лише іноземні мови …