Розмовник

uk Минулий час 1   »   sl Preteklost 1

81 [вісімдесят один]

Минулий час 1

Минулий час 1

81 [enainosemdeset]

Preteklost 1

Виберіть, як ви хочете бачити переклад:   
українська словенська Відтворити більше
Писати pisa-i p----- p-s-t- ------ pisati 0
Він писав листа. On--e-napi-a---ism-. O- j- n------ p----- O- j- n-p-s-l p-s-o- -------------------- On je napisal pismo. 0
А вона написала листівку. I---na-j--na-isa---r-zgl-dn--o. I- o-- j- n------- r----------- I- o-a j- n-p-s-l- r-z-l-d-i-o- ------------------------------- In ona je napisala razglednico. 0
Читати b---i b---- b-a-i ----- brati 0
Він читав журнал. On je -ra-----ijo. O- j- b--- r------ O- j- b-a- r-v-j-. ------------------ On je bral revijo. 0
А вона читала книгу. In--na----br-l--knj-go. I- o-- j- b---- k------ I- o-a j- b-a-a k-j-g-. ----------------------- In ona je brala knjigo. 0
Брати vze-i v---- v-e-i ----- vzeti 0
Він узяв сигарету. V--l -- eno---g--e--. V--- j- e-- c-------- V-e- j- e-o c-g-r-t-. --------------------- Vzel je eno cigareto. 0
Вона взяла частину шоколадки. V-ela -- ---k--ček -ok---d-. V---- j- e- k----- č-------- V-e-a j- e- k-š-e- č-k-l-d-. ---------------------------- Vzela je en košček čokolade. 0
Він був невірний, а вона була вірна. O--je b-l ---ves-,---a--- z-esta. O- j- b-- n------- o-- p- z------ O- j- b-l n-z-e-t- o-a p- z-e-t-. --------------------------------- On je bil nezvest, ona pa zvesta. 0
Він був ледачий, а вона була старанна. O--je-b-l le---ona--- --r-j-va. O- j- b-- l--- o-- p- m-------- O- j- b-l l-n- o-a p- m-r-j-v-. ------------------------------- On je bil len, ona pa marljiva. 0
Він був бідний, а вона була багата. O--je bil-re--n,-ona-pa bo--t-. O- j- b-- r----- o-- p- b------ O- j- b-l r-v-n- o-a p- b-g-t-. ------------------------------- On je bil reven, ona pa bogata. 0
Він не мав грошей, лише борги. On ni imel -ena-j---pa--p---ol-ov-. O- n- i--- d------- p-- p- d------- O- n- i-e- d-n-r-a- p-č p- d-l-o-e- ----------------------------------- On ni imel denarja, pač pa dolgove. 0
Він не мав щастя, лише нещастя. O---- -me- --e--- pač-p- ---l-. O- n- i--- s----- p-- p- s----- O- n- i-e- s-e-e- p-č p- s-o-o- ------------------------------- On ni imel sreče, pač pa smolo. 0
Він не мав успіху, лише невдачі. O- -i---l -s--še-- --č p---e -i- ---s-eš--. O- n- b-- u------- p-- p- j- b-- n--------- O- n- b-l u-p-š-n- p-č p- j- b-l n-u-p-š-n- ------------------------------------------- On ni bil uspešen, pač pa je bil neuspešen. 0
Він не був задоволеним, а незадоволеним. On--i--i---ad-vo----, --č-pa-je--i--ne----vo-jen. O- n- b-- z---------- p-- p- j- b-- n------------ O- n- b-l z-d-v-l-e-, p-č p- j- b-l n-z-d-v-l-e-. ------------------------------------------------- On ni bil zadovoljen, pač pa je bil nezadovoljen. 0
Він не був щасливим, а нещасливим. On n--b----re------ač pa -e-bil ne-reč--. O- n- b-- s------ p-- p- j- b-- n-------- O- n- b-l s-e-e-, p-č p- j- b-l n-s-e-e-. ----------------------------------------- On ni bil srečen, pač pa je bil nesrečen. 0
Він не був приємним, а неприємним. On-ni -il--i---t-------ač--a -- b-- a-t-p-----n. O- n- b-- s---------- p-- p- j- b-- a----------- O- n- b-l s-m-a-i-e-, p-č p- j- b-l a-t-p-t-č-n- ------------------------------------------------ On ni bil simpatičen, pač pa je bil antipatičen. 0

Як діти вчаться правильно говорити

Як тільки людина народжується – вона спілкується з іншими. Немовлята, коли чогось бажають, плачуть. Потім через декілька місяців вони вже можуть говорити прості слова. Речення з трьох слів вони говорять у віці приблизно 2 років. На те, коли діти починають говорити, вплинути неможливо. Але можна вплинути на те, як добре діти оволодівають рідною мовою. Однак, для цього слід мати на увазі деякі речі. Насамперед важливо, щоб дитина, яка вчиться, завжди була мотивована. Вона повинна знати, що вона чогось досягне, якщо говорить. Немовлята проявляють радість посмішкою як позитивний зворотній зв’язок. Великі діти шукають діалогу з оточенням. Вони зорієнтовані на мову людей, що поруч з ними. Тому важливим є мовний рівень батьків та вихователів. Також діти мусять знати, що мова являє собою цінність! При цьому вони повинні завжди мати задоволення. Читання у голос показує дітям, якою цікавою може бути мова. Також батьки повинні якомога більше займатися зі своєю дитиною. Коли дитина має багато вражень, вона хоче про них говорити. Діти, що ростуть двомовними, потребують твердих правил. Вони повинні знати, якою мовою з ким розмовляти. Так їх мозок може навчитися розрізняти обидві мови. Коли діти йдуть до школи, змінюється їх мова. Вони вивчають нову повсякденну мову. Тепер важливо, щоб батьки звертали увагу на те, як говорить їх дитина. Дослідження показують, що перша мова назавжди відбивається у мозку. Що ми вивчаємо як діти, супроводжує нас все наше життя. Хто добре вчить свою рідну мову в дитинстві потім виграє від цього. Він вчить нові речі швидше і краще – не лише іноземні мови …