Розмовник

uk Читати і писати   »   gu Reading and writing

6 [шість]

Читати і писати

Читати і писати

6 [છ]

6 [Cha]

Reading and writing

[vān̄cō anē lakhō]

Виберіть, як ви хочете бачити переклад:   
українська ґуджаратська Відтворити більше
Я читаю. મેં----ચ્-ું. મ-- વ--ચ-ય--. મ-ં વ-ં-્-ુ-. ------------- મેં વાંચ્યું. 0
mē- v----y-ṁ. mēṁ vān-cyuṁ. m-ṁ v-n-c-u-. ------------- mēṁ vān̄cyuṁ.
Я читаю літеру. મ---એક -ત્ર--ા--્-ો. મ-- એક પત-ર વ--ચ-ય-. મ-ં એ- પ-્- વ-ં-્-ો- -------------------- મેં એક પત્ર વાંચ્યો. 0
Mē--ēk---a----------ō. Mēṁ ēka patra vān-cyō. M-ṁ ē-a p-t-a v-n-c-ō- ---------------------- Mēṁ ēka patra vān̄cyō.
Я читаю слово. મ-ં--ક શબ્દ --ંચ--ો મ-- એક શબ-દ વ--ચ-ય- મ-ં એ- શ-્- વ-ં-્-ો ------------------- મેં એક શબ્દ વાંચ્યો 0
Mēṁ ēk- śabda -ān---ō Mēṁ ēka śabda vān-cyō M-ṁ ē-a ś-b-a v-n-c-ō --------------------- Mēṁ ēka śabda vān̄cyō
Я читаю речення. મે- ----ા--ય------યુ-. મ-- એક વ-ક-ય વ--ચ-ય--. મ-ં એ- વ-ક-ય વ-ં-્-ુ-. ---------------------- મેં એક વાક્ય વાંચ્યું. 0
mē- -k- -ā--a--ā----u-. mēṁ ēka vākya vān-cyuṁ. m-ṁ ē-a v-k-a v-n-c-u-. ----------------------- mēṁ ēka vākya vān̄cyuṁ.
Я читаю лист. હુ---ક-પ--- ---ચી --્ય--છું. હ-- એક પત-ર વ--ચ- રહ-ય- છ--. હ-ં એ- પ-્- વ-ં-ી ર-્-ો છ-ં- ---------------------------- હું એક પત્ર વાંચી રહ્યો છું. 0
Huṁ ē-- -at---vā---ī-r-hyō chu-. Huṁ ēka patra vān-cī rahyō chuṁ. H-ṁ ē-a p-t-a v-n-c- r-h-ō c-u-. -------------------------------- Huṁ ēka patra vān̄cī rahyō chuṁ.
Я читаю книгу. હ-ં-એ--પુ--તક-વાં-ી રહ----છ--. હ-- એક પ-સ-તક વ--ચ- રહ-ય- છ--. હ-ં એ- પ-સ-ત- વ-ં-ી ર-્-ો છ-ં- ------------------------------ હું એક પુસ્તક વાંચી રહ્યો છું. 0
Hu- -k-----t-k---ā---ī-r-hy- c-uṁ. Huṁ ēka pustaka vān-cī rahyō chuṁ. H-ṁ ē-a p-s-a-a v-n-c- r-h-ō c-u-. ---------------------------------- Huṁ ēka pustaka vān̄cī rahyō chuṁ.
Я читаю. મ----ાં--યું. મ-- વ--ચ-ય--. મ-ં વ-ં-્-ુ-. ------------- મેં વાંચ્યું. 0
M-- -----yu-. Mēṁ vān-cyuṁ. M-ṁ v-n-c-u-. ------------- Mēṁ vān̄cyuṁ.
Ти читаєш. ત-- ---ચ-. તમ- વ--ચ-. ત-ે વ-ં-ી- ---------- તમે વાંચી. 0
T-mē --n-c-. Tamē vān-cī. T-m- v-n-c-. ------------ Tamē vān̄cī.
Він читає. તે---ં---છે. ત- વ--ચ- છ-. ત- વ-ં-ે છ-. ------------ તે વાંચે છે. 0
T- -ā-----c--. Tē vān-cē chē. T- v-n-c- c-ē- -------------- Tē vān̄cē chē.
Я пишу. હુ લખ-. હ- લખ-. હ- લ-ુ- ------- હુ લખુ. 0
H- --khu. Hu lakhu. H- l-k-u- --------- Hu lakhu.
Я пишу літеру. હું -- પત-- -ખું---ં. હ-- એક પત-ર લખ-- છ--. હ-ં એ- પ-્- લ-ુ- છ-ં- --------------------- હું એક પત્ર લખું છું. 0
H-ṁ ēk- -a--a ---hu- -huṁ. Huṁ ēka patra lakhuṁ chuṁ. H-ṁ ē-a p-t-a l-k-u- c-u-. -------------------------- Huṁ ēka patra lakhuṁ chuṁ.
Я пишу слово. હુ---ક--બ્- -ખું છ--. હ-- એક શબ-દ લખ-- છ--. હ-ં એ- શ-્- લ-ુ- છ-ં- --------------------- હું એક શબ્દ લખું છું. 0
H----k---a-d- lakh---c-uṁ. Huṁ ēka śabda lakhuṁ chuṁ. H-ṁ ē-a ś-b-a l-k-u- c-u-. -------------------------- Huṁ ēka śabda lakhuṁ chuṁ.
Я пишу речення. હુ---ક---ક્ય -ખી---્-ો --ં. હ-- એક વ-ક-ય લખ- રહ-ય- છ--. હ-ં એ- વ-ક-ય લ-ી ર-્-ો છ-ં- --------------------------- હું એક વાક્ય લખી રહ્યો છું. 0
Huṁ --a v-kya lak-- -ahyō-c---. Huṁ ēka vākya lakhī rahyō chuṁ. H-ṁ ē-a v-k-a l-k-ī r-h-ō c-u-. ------------------------------- Huṁ ēka vākya lakhī rahyō chuṁ.
Я пишу лист. હ-ં--- પ--ર -ખ-- ---. હ-- એક પત-ર લખ-- છ--. હ-ં એ- પ-્- લ-ુ- છ-ં- --------------------- હું એક પત્ર લખું છું. 0
Hu- ēk--p---- -a---- chuṁ. Huṁ ēka patra lakhuṁ chuṁ. H-ṁ ē-a p-t-a l-k-u- c-u-. -------------------------- Huṁ ēka patra lakhuṁ chuṁ.
Я пишу книгу. હ-- -ક --સ્-- ----રહ્----ુ-. હ-- એક પ-સ-તક લખ- રહ-ય- છ--. હ-ં એ- પ-સ-ત- લ-ી ર-્-ો છ-ં- ---------------------------- હું એક પુસ્તક લખી રહ્યો છું. 0
H-----a-pu-tak- l-k-ī r-hy--c---. Huṁ ēka pustaka lakhī rahyō chuṁ. H-ṁ ē-a p-s-a-a l-k-ī r-h-ō c-u-. --------------------------------- Huṁ ēka pustaka lakhī rahyō chuṁ.
Я пишу. હુ-લ-ુ. હ- લખ-. હ- લ-ુ- ------- હુ લખુ. 0
Hu-l-k-u. Hu lakhu. H- l-k-u- --------- Hu lakhu.
Ти пишеш. તમે-લ-ો તમ- લખ- ત-ે લ-ો ------- તમે લખો 0
T-m--l--hō Tamē lakhō T-m- l-k-ō ---------- Tamē lakhō
Він пише. તે-ે --્ય-ં. ત-ણ- લખ-ય--. ત-ણ- લ-્-ુ-. ------------ તેણે લખ્યું. 0
tēṇē -----uṁ. tēṇē lakhyuṁ. t-ṇ- l-k-y-ṁ- ------------- tēṇē lakhyuṁ.

Завантажити MP3 (.поштовий індекс файли)

Відео не знайдено!

Інтернаціоналізми

Глобалізація не зупиняється також перед мовою. Це стає ясно із зростанням інтернаціоналізмів. Інтернаціоналізми – це такі слова, які присутні у багатьох мовах. При цьому слова мають те саме або подібне значення. Вимова часто така сама. Орфографія слів здебільшого також подібна. Цікавим є поширення інтернаціоналізмів. Воно не звертає уваги на кордони. Ні на географічні. Ні, тим більше, на мовні. Є слова, які зрозумілі на всіх континентах. Слово готель є гарним прикладом такого випадку. Він є майже повсюди у світі. Багато інтернаціоналізмів походять з науки. Технічні поняття також розповсюджуються швидко та на весь світ. Старі інтернаціоналізми мають спільний корінь. Вони виникли від одного й того ж слова. Однак, як правило, інтернаціоналізми базуються на запозичених словах. Це означає, що слова просто запозичуються в інших мовах. Під час запозичення культурне середовище відіграє важливу роль. Кожна цивілізація має свої власні традиції. Через це нові надходження пробивають собі дорогу не всюди. Культурні норми вирішують, які речі переймаються. Деякі речі є лише у певних частинах землі. Інші речі поширюються дуже швидко по всьому світі. Але лише коли поширюються речі, поширюються також їх назви. Саме це робить інтернаціоналізми такими цікавими! Коли ми відкриваємо мови, ми відкриваємо завжди також культури…