Розмовник

uk Минулий час 1   »   hy Past tense 1

81 [вісімдесят один]

Минулий час 1

Минулий час 1

81 [ութանասունմեկ]

81 [ut’anasunmek]

Past tense 1

[ants’yal 1]

Виберіть, як ви хочете бачити переклад:   
українська вірменська Відтворити більше
Писати գ-ել գ--- գ-ե- ---- գրել 0
g-el g--- g-e- ---- grel
Він писав листа. Ն--նա-ա----ե-: Ն- ն---- գ---- Ն- ն-մ-կ գ-ե-: -------------- Նա նամակ գրեց: 0
N- -a----g--ts’ N- n---- g----- N- n-m-k g-e-s- --------------- Na namak grets’
А вона написала листівку. Եվ-ն- բ-ց-կ--րեց: Ե- ն- բ---- գ---- Ե- ն- բ-ց-կ գ-ե-: ----------------- Եվ նա բացիկ գրեց: 0
Y----a b-ts’ik--r-ts’ Y-- n- b------ g----- Y-v n- b-t-’-k g-e-s- --------------------- Yev na bats’ik grets’
Читати կա-դալ կ----- կ-ր-ա- ------ կարդալ 0
kar--l k----- k-r-a- ------ kardal
Він читав журнал. Ն- կ---ու- էր---սա-ի-ը: Ն- կ------ է- ա-------- Ն- կ-ր-ո-մ է- ա-ս-գ-ր-: ----------------------- Նա կարդում էր ամսագիրը: 0
Na ka-dum er--m--gi-y N- k----- e- a------- N- k-r-u- e- a-s-g-r- --------------------- Na kardum er amsagiry
А вона читала книгу. Եվ -ա--արդո-մ էր--ի---ր-: Ե- ն- կ------ է- մ- գ---- Ե- ն- կ-ր-ո-մ է- մ- գ-ր-: ------------------------- Եվ նա կարդում էր մի գիրք: 0
Ye---a--a--um-e- -- -i-k’ Y-- n- k----- e- m- g---- Y-v n- k-r-u- e- m- g-r-’ ------------------------- Yev na kardum er mi girk’
Брати վե---ել վ------ վ-ր-ն-լ ------- վերցնել 0
v-rts’--l v-------- v-r-s-n-l --------- verts’nel
Він узяв сигарету. Նա-----իգարե--վ-ր-ր-ց: Ն- մ- ս------ վ------- Ն- մ- ս-գ-ր-տ վ-ր-ր-ց- ---------------------- Նա մի սիգարետ վերցրեց: 0
Na -- --ga--- --rts----s’ N- m- s------ v---------- N- m- s-g-r-t v-r-s-r-t-’ ------------------------- Na mi sigaret verts’rets’
Вона взяла частину шоколадки. Նա -ի--տո- շ--ո--- -եր-րեց: Ն- մ- կ--- շ------ վ------- Ն- մ- կ-ո- շ-կ-լ-դ վ-ր-ր-ց- --------------------------- Նա մի կտոր շոկոլադ վերցրեց: 0
N- -i-k--- s-oko--d v--t-’r-ts’ N- m- k--- s------- v---------- N- m- k-o- s-o-o-a- v-r-s-r-t-’ ------------------------------- Na mi ktor shokolad verts’rets’
Він був невірний, а вона була вірна. Ն--ա-հ-վա-ար----ր --ե-- ի----ա-------րի-: Ն- ա---------- է- ե---- ի-- ն- հ--------- Ն- ա-հ-վ-տ-ր-մ է- ե-ե-, ի-կ ն- հ-վ-տ-ր-մ- ----------------------------------------- Նա անհավատարիմ էր եղել, իսկ նա հավատարիմ: 0
N- anha-a-arim -- yeghel,-i-k na --v-ta-im N- a---------- e- y------ i-- n- h-------- N- a-h-v-t-r-m e- y-g-e-, i-k n- h-v-t-r-m ------------------------------------------ Na anhavatarim er yeghel, isk na havatarim
Він був ледачий, а вона була старанна. Ն--ծ--յլ--- -ղ--, --կ-ն----նա-եր --: Ն- ծ---- է- ե---- ի-- ն- ջ------ է-- Ն- ծ-ւ-լ է- ե-ե-, ի-կ ն- ջ-ն-ս-ր է-: ------------------------------------ Նա ծույլ էր եղել, իսկ նա ջանասեր էր: 0
N--t--y---r--e-hel- -s- -a--ana-e- -r N- t---- e- y------ i-- n- j------ e- N- t-u-l e- y-g-e-, i-k n- j-n-s-r e- ------------------------------------- Na tsuyl er yeghel, isk na janaser er
Він був бідний, а вона була багата. Նա--ղք---է-- -սկ--ա --րու-տ: Ն- ա---- է-- ի-- ն- հ------- Ն- ա-ք-տ է-, ի-կ ն- հ-ր-ւ-տ- ---------------------------- Նա աղքատ էր, իսկ նա հարուստ: 0
Na--g-k-at---- i---n- har-st N- a------ e-- i-- n- h----- N- a-h-’-t e-, i-k n- h-r-s- ---------------------------- Na aghk’at er, isk na harust
Він не мав грошей, лише борги. Նա--ո- -----ր--ա-լ-պ-րտք-ր: Ն- փ-- չ------ ա-- պ------- Ն- փ-ղ չ-ւ-ե-, ա-լ պ-ր-ք-ր- --------------------------- Նա փող չուներ, այլ պարտքեր: 0
N- p--o---c------- -yl-pa-tk-y-r N- p----- c------- a-- p-------- N- p-v-g- c-’-n-r- a-l p-r-k-y-r -------------------------------- Na p’vogh ch’uner, ayl partk’yer
Він не мав щастя, лише нещастя. Ն- հ----ո-թյուն --ւնե-- --լ-ձ---րդ--թ----: Ն- հ----------- չ------ ա-- ձ------------- Ն- հ-ջ-ղ-ւ-յ-ւ- չ-ւ-ե-, ա-լ ձ-խ-ր-ո-թ-ո-ն- ------------------------------------------ Նա հաջողություն չուներ, այլ ձախորդություն: 0
N--ha--gh-t’-u----’u-------l-d-akh-r---’y-n N- h----------- c------- a-- d------------- N- h-j-g-u-’-u- c-’-n-r- a-l d-a-h-r-u-’-u- ------------------------------------------- Na hajoghut’yun ch’uner, ayl dzakhordut’yun
Він не мав успіху, лише невдачі. Նա--ո---ր հ-ջ--ությո----ա-- ա--աջո-ո-թյ--ն: Ն- չ----- հ------------ ա-- ա-------------- Ն- չ-ւ-ե- հ-ջ-ղ-ւ-յ-ւ-, ա-լ ա-հ-ջ-ղ-ւ-յ-ւ-: ------------------------------------------- Նա չուներ հաջողություն, այլ անհաջողություն: 0
Na c-’--er-ha--gh-t-y-n, ----anh--oghut---n N- c------ h------------ a-- a------------- N- c-’-n-r h-j-g-u-’-u-, a-l a-h-j-g-u-’-u- ------------------------------------------- Na ch’uner hajoghut’yun, ayl anhajoghut’yun
Він не був задоволеним, а незадоволеним. Նա -ո--չէր,-ա-- --գ-հ: Ն- գ-- չ--- ա-- դ----- Ն- գ-հ չ-ր- ա-լ դ-գ-հ- ---------------------- Նա գոհ չէր, այլ դժգոհ: 0
Na---- c-’----a-- dzhgoh N- g-- c----- a-- d----- N- g-h c-’-r- a-l d-h-o- ------------------------ Na goh ch’er, ayl dzhgoh
Він не був щасливим, а нещасливим. Ն--ե-ջ-նի--չ--, -յլ դ---խտ: Ն- ե------ չ--- ա-- դ------ Ն- ե-ջ-ն-կ չ-ր- ա-լ դ-բ-խ-: --------------------------- Նա երջանիկ չէր, այլ դժբախտ: 0
Na y---ani--c--e-- -y- dzh-a--t N- y------- c----- a-- d------- N- y-r-a-i- c-’-r- a-l d-h-a-h- ------------------------------- Na yerjanik ch’er, ayl dzhbakht
Він не був приємним, а неприємним. Նա --մակ-------ր----լ հակ--րե-ի: Ն- հ-------- չ--- ա-- հ--------- Ն- հ-մ-կ-ե-ի չ-ր- ա-լ հ-կ-կ-ե-ի- -------------------------------- Նա համակրելի չէր, այլ հակակրելի: 0
Na-h----r-l- ---er,---l h---kr--i N- h-------- c----- a-- h-------- N- h-m-k-e-i c-’-r- a-l h-k-k-e-i --------------------------------- Na hamakreli ch’er, ayl hakakreli

Завантажити MP3 (.поштовий індекс файли)

Відео не знайдено!

Як діти вчаться правильно говорити

Як тільки людина народжується – вона спілкується з іншими. Немовлята, коли чогось бажають, плачуть. Потім через декілька місяців вони вже можуть говорити прості слова. Речення з трьох слів вони говорять у віці приблизно 2 років. На те, коли діти починають говорити, вплинути неможливо. Але можна вплинути на те, як добре діти оволодівають рідною мовою. Однак, для цього слід мати на увазі деякі речі. Насамперед важливо, щоб дитина, яка вчиться, завжди була мотивована. Вона повинна знати, що вона чогось досягне, якщо говорить. Немовлята проявляють радість посмішкою як позитивний зворотній зв’язок. Великі діти шукають діалогу з оточенням. Вони зорієнтовані на мову людей, що поруч з ними. Тому важливим є мовний рівень батьків та вихователів. Також діти мусять знати, що мова являє собою цінність! При цьому вони повинні завжди мати задоволення. Читання у голос показує дітям, якою цікавою може бути мова. Також батьки повинні якомога більше займатися зі своєю дитиною. Коли дитина має багато вражень, вона хоче про них говорити. Діти, що ростуть двомовними, потребують твердих правил. Вони повинні знати, якою мовою з ким розмовляти. Так їх мозок може навчитися розрізняти обидві мови. Коли діти йдуть до школи, змінюється їх мова. Вони вивчають нову повсякденну мову. Тепер важливо, щоб батьки звертали увагу на те, як говорить їх дитина. Дослідження показують, що перша мова назавжди відбивається у мозку. Що ми вивчаємо як діти, супроводжує нас все наше життя. Хто добре вчить свою рідну мову в дитинстві потім виграє від цього. Він вчить нові речі швидше і краще – не лише іноземні мови …