Розмовник

uk Екскурсія до міста   »   kn ನಗರದರ್ಶನ

42 [сорок два]

Екскурсія до міста

Екскурсія до міста

೪೨ [ನಲವತ್ತೆರಡು]

42 [Nalavatteraḍu]

ನಗರದರ್ಶನ

[nagaradarśana.]

Виберіть, як ви хочете бачити переклад:   
українська каннада Відтворити більше
Чи відкритий pинок щонеділі? ಭ--ುವ-ರದ--- -ಾರುಕಟ್ಟ-ಯಲ--ಿ-ಅ-ಗಡ-ಗ-ು ತ-ರೆ-ಿರ-ತ್-----? ಭ---------- ಮ------------- ಅ------- ತ--------------- ಭ-ನ-ವ-ರ-ಂ-ು ಮ-ರ-ಕ-್-ೆ-ಲ-ಲ- ಅ-ಗ-ಿ-ಳ- ತ-ರ-ದ-ರ-ತ-ತ-ೆ-ೆ- ---------------------------------------------------- ಭಾನುವಾರದಂದು ಮಾರುಕಟ್ಟೆಯಲ್ಲಿ ಅಂಗಡಿಗಳು ತೆರೆದಿರುತ್ತವೆಯೆ? 0
B-ānu-āra-andu-mār-k-ṭṭ-yal-i-a--a---aḷu te-e-ir---av-y-? B------------- m------------- a--------- t--------------- B-ā-u-ā-a-a-d- m-r-k-ṭ-e-a-l- a-g-ḍ-g-ḷ- t-r-d-r-t-a-e-e- --------------------------------------------------------- Bhānuvāradandu mārukaṭṭeyalli aṅgaḍigaḷu terediruttaveye?
Чи відкритий Ярмарок щопонеділка ಸ-ಮ-ಾರ-ಂದ----್-- --ರ----ುತ್--ೆಯೆ? ಸ--------- ಉ---- ತ--------------- ಸ-ಮ-ಾ-ದ-ದ- ಉ-್-ವ ತ-ರ-ದ-ರ-ತ-ತ-ೆ-ೆ- --------------------------------- ಸೋಮವಾರದಂದು ಉತ್ಸವ ತೆರೆದಿರುತ್ತದೆಯೆ? 0
S--avāra---------a---te-ed-ruttadey-? S------------ u----- t--------------- S-m-v-r-d-n-u u-s-v- t-r-d-r-t-a-e-e- ------------------------------------- Sōmavāradandu utsava terediruttadeye?
Чи відкрита виставка щовівтірка? ಮ-ಗ----ದ-ದ- ------ಪ್ರದ-್-ನ-ತ--ೆ-ಿರ-ತ-ತ--ಯ-? ಮ---------- ವ---- ಪ------- ತ--------------- ಮ-ಗ-ವ-ರ-ಂ-ು ವ-್-ು ಪ-ರ-ರ-ಶ- ತ-ರ-ದ-ರ-ತ-ತ-ೆ-ೆ- ------------------------------------------- ಮಂಗಳವಾರದಂದು ವಸ್ತು ಪ್ರದರ್ಶನ ತೆರೆದಿರುತ್ತದೆಯೆ? 0
Ma-g---vā---a-d--v-s-u--ra--rś--a tered-r--t-d--e? M--------------- v---- p--------- t--------------- M-ṅ-a-a-ā-a-a-d- v-s-u p-a-a-ś-n- t-r-d-r-t-a-e-e- -------------------------------------------------- Maṅgaḷavāradandu vastu pradarśana terediruttadeye?
Чи відкритий зоопарк щосереди? ಮೃ-ಾಲ---ು-ವಾರ--ದ-----ೆದ--ು-----ಯೆ? ಮ----- ಬ--------- ತ--------------- ಮ-ಗ-ಲ- ಬ-ಧ-ಾ-ದ-ದ- ತ-ರ-ದ-ರ-ತ-ತ-ೆ-ೆ- ---------------------------------- ಮೃಗಾಲಯ ಬುಧವಾರದಂದು ತೆರೆದಿರುತ್ತದೆಯೆ? 0
Mr-gā-a---b--ha-ār--an-u t--edi---ta-ey-? M-------- b------------- t--------------- M-̥-ā-a-a b-d-a-ā-a-a-d- t-r-d-r-t-a-e-e- ----------------------------------------- Mr̥gālaya budhavāradandu terediruttadeye?
Чи відкритий музей щочетверга? ವ------ಗ್-ಹಾಲಯ ಗು--ವಾ-ದ--ು -ೆ---ಿ-ು-್ತ--ಯ-? ವ------------- ಗ---------- ತ--------------- ವ-್-ು-ಂ-್-ಹ-ಲ- ಗ-ರ-ವ-ರ-ಂ-ು ತ-ರ-ದ-ರ-ತ-ತ-ೆ-ೆ- ------------------------------------------- ವಸ್ತುಸಂಗ್ರಹಾಲಯ ಗುರುವಾರದಂದು ತೆರೆದಿರುತ್ತದೆಯೆ? 0
Vastu-a----hālay---u--vāra-and- --r-d-ru--a-e-e? V---------------- g------------ t--------------- V-s-u-a-g-a-ā-a-a g-r-v-r-d-n-u t-r-d-r-t-a-e-e- ------------------------------------------------ Vastusaṅgrahālaya guruvāradandu terediruttadeye?
Чи відкрита галерея щоп’ятниці? ಶ-ಕ್--ಾ-ದಂದು----್ರಶಾಲ- ತ-ರೆದಿರ---ತದ-ಯೆ? ಶ----------- ಚ-------- ತ--------------- ಶ-ಕ-ರ-ಾ-ದ-ದ- ಚ-ತ-ರ-ಾ-ೆ ತ-ರ-ದ-ರ-ತ-ತ-ೆ-ೆ- --------------------------------------- ಶುಕ್ರವಾರದಂದು ಚಿತ್ರಶಾಲೆ ತೆರೆದಿರುತ್ತದೆಯೆ? 0
Śuk-av-r-d-nd------a-ā-e --re-i-ut--de-e? Ś------------- c-------- t--------------- Ś-k-a-ā-a-a-d- c-t-a-ā-e t-r-d-r-t-a-e-e- ----------------------------------------- Śukravāradandu citraśāle terediruttadeye?
Чи можна фотографувати? ಇಲ್ಲ--ಛ-ಯ-ಿ--- -ೆಗ----ು-ೆ? ಇ---- ಛ------- ತ---------- ಇ-್-ಿ ಛ-ಯ-ಿ-್- ತ-ಗ-ಯ-ಹ-ದ-? -------------------------- ಇಲ್ಲಿ ಛಾಯಚಿತ್ರ ತೆಗೆಯಬಹುದೆ? 0
I--i c----cit----ege------de? I--- c--------- t------------ I-l- c-ā-a-i-r- t-g-y-b-h-d-? ----------------------------- Illi chāyacitra tegeyabahude?
Чи потрібно платити за вхід? ಪ್----ಶುಲ್ಕ ಕೊಡಬ---? ಪ---------- ಕ------- ಪ-ರ-ೇ-ಶ-ಲ-ಕ ಕ-ಡ-ೇ-ೆ- -------------------- ಪ್ರವೇಶಶುಲ್ಕ ಕೊಡಬೇಕೆ? 0
P---ē-aś-l-- --ḍ-----? P----------- k-------- P-a-ē-a-u-k- k-ḍ-b-k-? ---------------------- Pravēśaśulka koḍabēke?
Скільки коштує вхід? ಪ್-ವೇಶಶ---ಕ ಎಷ್ಟು? ಪ---------- ಎ----- ಪ-ರ-ೇ-ಶ-ಲ-ಕ ಎ-್-ು- ------------------ ಪ್ರವೇಶಶುಲ್ಕ ಎಷ್ಟು? 0
P--v--a-ulka-----? P----------- e---- P-a-ē-a-u-k- e-ṭ-? ------------------ Pravēśaśulka eṣṭu?
Чи є знижка для груп? ಗು--ಿ------ಬಂದರೆ-ರಿಯಾ----ದೊರೆಯುತ--ದ--ೆ? ಗ--------- ಬ---- ರ------ ದ------------- ಗ-ಂ-ಿ-ಲ-ಲ- ಬ-ದ-ೆ ರ-ಯ-ಯ-ಿ ದ-ರ-ಯ-ತ-ತ-ೆ-ೆ- --------------------------------------- ಗುಂಪಿನಲ್ಲಿ ಬಂದರೆ ರಿಯಾಯತಿ ದೊರೆಯುತ್ತದೆಯೆ? 0
G-m-inall--ba--ar- ri-ā-a-i--o-eyu-tadeye? G--------- b------ r------- d------------- G-m-i-a-l- b-n-a-e r-y-y-t- d-r-y-t-a-e-e- ------------------------------------------ Gumpinalli bandare riyāyati doreyuttadeye?
Чи є знижка для дітей? ಚ-ಕ-- ಮ-್---ಗ--ರಿಯ-ಯತ- ದೊರೆ-ುತ-ತ--ಯ-? ಚ---- ಮ------- ರ------ ದ------------- ಚ-ಕ-ಕ ಮ-್-ಳ-ಗ- ರ-ಯ-ಯ-ಿ ದ-ರ-ಯ-ತ-ತ-ೆ-ೆ- ------------------------------------- ಚಿಕ್ಕ ಮಕ್ಕಳಿಗೆ ರಿಯಾಯತಿ ದೊರೆಯುತ್ತದೆಯೆ? 0
C--ka-mak-aḷ-g- -i---ati--o-eyutt-d-ye? C---- m-------- r------- d------------- C-k-a m-k-a-i-e r-y-y-t- d-r-y-t-a-e-e- --------------------------------------- Cikka makkaḷige riyāyati doreyuttadeye?
Чи є знижка для студентів? ವಿದ್-ಾ-್ಥ-------ರಿಯಾ--ಿ-ದ-ರೆಯು----ೆ--? ವ-------------- ರ------ ದ------------- ವ-ದ-ಯ-ರ-ಥ-ಗ-ಿ-ೆ ರ-ಯ-ಯ-ಿ ದ-ರ-ಯ-ತ-ತ-ೆ-ೆ- -------------------------------------- ವಿದ್ಯಾರ್ಥಿಗಳಿಗೆ ರಿಯಾಯತಿ ದೊರೆಯುತ್ತದೆಯೆ? 0
V-dyārth---ḷige----ā-a---do--yuttadey-? V-------------- r------- d------------- V-d-ā-t-i-a-i-e r-y-y-t- d-r-y-t-a-e-e- --------------------------------------- Vidyārthigaḷige riyāyati doreyuttadeye?
Що це за будівля? ಇದು ಯಾವ ಕಟ---? ಇ-- ಯ-- ಕ----- ಇ-ು ಯ-ವ ಕ-್-ಡ- -------------- ಇದು ಯಾವ ಕಟ್ಟಡ? 0
I-- -āva k-ṭṭ-ḍ-? I-- y--- k------- I-u y-v- k-ṭ-a-a- ----------------- Idu yāva kaṭṭaḍa?
Скільки років цій будівлі? ಇ-ು-ಎಷ್ಟ--ಹ-ೆ-----ಟಡ? ಇ-- ಎ---- ಹ--- ಕ----- ಇ-ು ಎ-್-ು ಹ-ೆ- ಕ-್-ಡ- --------------------- ಇದು ಎಷ್ಟು ಹಳೆಯ ಕಟ್ಟಡ? 0
Id- -----ha---- -a-ṭa--? I-- e--- h----- k------- I-u e-ṭ- h-ḷ-y- k-ṭ-a-a- ------------------------ Idu eṣṭu haḷeya kaṭṭaḍa?
Хто побудував цю будівлю? ಈ ಕಟ-ಟಡ-ನ್-ು-ಕಟ----ವರ---ಾ--? ಈ ಕ--------- ಕ-------- ಯ---- ಈ ಕ-್-ಡ-ನ-ನ- ಕ-್-ಿ-ವ-ು ಯ-ರ-? ---------------------------- ಈ ಕಟ್ಟಡವನ್ನು ಕಟ್ಟಿದವರು ಯಾರು? 0
Ī--a-----van-- ka--ida---- y---? Ī k----------- k---------- y---- Ī k-ṭ-a-a-a-n- k-ṭ-i-a-a-u y-r-? -------------------------------- Ī kaṭṭaḍavannu kaṭṭidavaru yāru?
Я цікавлюся архітектурою. ನನ-ೆ ವ--್ತು ಶ------್ಲಿ -----ಿ --ೆ. ನ--- ವ----- ಶ--------- ಆ----- ಇ--- ನ-ಗ- ವ-ಸ-ತ- ಶ-ಲ-ಪ-ಲ-ಲ- ಆ-ಕ-ತ- ಇ-ೆ- ---------------------------------- ನನಗೆ ವಾಸ್ತು ಶಿಲ್ಪದಲ್ಲಿ ಆಸಕ್ತಿ ಇದೆ. 0
N--a-e v-st--śi-pad-l-i ---kti--de. N----- v---- ś--------- ā----- i--- N-n-g- v-s-u ś-l-a-a-l- ā-a-t- i-e- ----------------------------------- Nanage vāstu śilpadalli āsakti ide.
Я цікавлюся мистецтвом. ನ-ಗೆ---ೆಯಲ-ಲಿ -ಸಕ್-ಿ-ಇದೆ. ನ--- ಕ------- ಆ----- ಇ--- ನ-ಗ- ಕ-ೆ-ಲ-ಲ- ಆ-ಕ-ತ- ಇ-ೆ- ------------------------- ನನಗೆ ಕಲೆಯಲ್ಲಿ ಆಸಕ್ತಿ ಇದೆ. 0
Nan--e-----yall--ā-a-ti id-. N----- k-------- ā----- i--- N-n-g- k-l-y-l-i ā-a-t- i-e- ---------------------------- Nanage kaleyalli āsakti ide.
Я цікавлюся живописом. ನನ---ಚ-----ಲೆಯ--ಲ- ---್---ಇ--. ನ--- ಚ------------ ಆ----- ಇ--- ನ-ಗ- ಚ-ತ-ರ-ಲ-ಯ-್-ಿ ಆ-ಕ-ತ- ಇ-ೆ- ------------------------------ ನನಗೆ ಚಿತ್ರಕಲೆಯಲ್ಲಿ ಆಸಕ್ತಿ ಇದೆ. 0
Na---e-c----------l-- ā-akt- ---. N----- c------------- ā----- i--- N-n-g- c-t-a-a-e-a-l- ā-a-t- i-e- --------------------------------- Nanage citrakaleyalli āsakti ide.

Завантажити MP3 (.поштовий індекс файли)

Відео не знайдено!

Швидкі мови, повільні мови

У світі існує понад 6000 різних мов. Але всі мають одну й ту саму функцію. Вони допомагають нам обмінюватися інформацією. В кожній мові це відбувається різними способами. Адже кожна мова функціонує за власними правилами. Відрізняється також і швидкість, з якою розмовляють. Це довели дослідники мов у різноманітних дослідженнях. Для цього короткі тексти було перекладено багатьма мовами. Потім ці тексти було голосно зачитано носіями мови. Результат був однозначний. Найшвидшими є японська та іспанська мови. В цих мовах щосекунди вимовляється майже 8 складів. Явно повільніше говорять китайці. Вони вимовляють лише 5 складів за секунду. Швидкість залежить від складності складів. Якщо склади складні, мовлення триває довше. Німецька, наприклад, містить 3 звуки на склад. Тому вона промовляється відносно повільно. Але говорити швидко ще не означає багато повідомляти. Зовсім навпаки! У складах, що швидко вимовляються, міститься дуже мало інформації. Таким чином, хоча японці говорять швидко, вони передають мало змісту. «Повільна» китайська навпаки висловлює більше меншою кількістю слів. Склади англійської також містять багато інформації. Цікаво, що досліджені мови майже рівно ефективні. Це означає, хто говорить повільніше – повідомляє більше. А хто говорить швидше – потребує більше слів. Тобто, в результаті всі досягають мети майже одночасно…