Розмовник

uk Екскурсія до міста   »   sl Ogled mesta

42 [сорок два]

Екскурсія до міста

Екскурсія до міста

42 [dvainštirideset]

Ogled mesta

Виберіть, як ви хочете бачити переклад:   
українська словенська Відтворити більше
Чи відкритий pинок щонеділі? Je ---nica -- n--elj-h --p-ta? Je tržnica ob nedeljah odprta? J- t-ž-i-a o- n-d-l-a- o-p-t-? ------------------------------ Je tržnica ob nedeljah odprta? 0
Чи відкритий Ярмарок щопонеділка Je -ejem -b --n-de-j-ih-od--t? Je sejem ob ponedeljkih odprt? J- s-j-m o- p-n-d-l-k-h o-p-t- ------------------------------ Je sejem ob ponedeljkih odprt? 0
Чи відкрита виставка щовівтірка? J- --z-ta---o--tor-ih -dprta? Je razstava ob torkih odprta? J- r-z-t-v- o- t-r-i- o-p-t-? ----------------------------- Je razstava ob torkih odprta? 0
Чи відкритий зоопарк щосереди? Je--iv-l--i---t-ob------h od-r-? Je živalski vrt ob sredah odprt? J- ž-v-l-k- v-t o- s-e-a- o-p-t- -------------------------------- Je živalski vrt ob sredah odprt? 0
Чи відкритий музей щочетверга? Je mu--j o--č-trt-ih od-r-? Je muzej ob četrtkih odprt? J- m-z-j o- č-t-t-i- o-p-t- --------------------------- Je muzej ob četrtkih odprt? 0
Чи відкрита галерея щоп’ятниці? Je g-l--ij- -b--e-ki- ------? Je galerija ob petkih odprta? J- g-l-r-j- o- p-t-i- o-p-t-? ----------------------------- Je galerija ob petkih odprta? 0
Чи можна фотографувати? Se --- fo---raf---ti? Se sme fotografirati? S- s-e f-t-g-a-i-a-i- --------------------- Se sme fotografirati? 0
Чи потрібно платити за вхід? J---re-a p--čati-vsto---no? Je treba plačati vstopnino? J- t-e-a p-a-a-i v-t-p-i-o- --------------------------- Je treba plačati vstopnino? 0
Скільки коштує вхід? Ko-i-o --a-e-v----nic-? Koliko stane vstopnica? K-l-k- s-a-e v-t-p-i-a- ----------------------- Koliko stane vstopnica? 0
Чи є знижка для груп? Obs-a-a--o-u-- z- -k-pine? Obstaja popust za skupine? O-s-a-a p-p-s- z- s-u-i-e- -------------------------- Obstaja popust za skupine? 0
Чи є знижка для дітей? Ob-t--a--op--- -a otr-ke? Obstaja popust za otroke? O-s-a-a p-p-s- z- o-r-k-? ------------------------- Obstaja popust za otroke? 0
Чи є знижка для студентів? O-s-aja-po-us- -a--tu-e--e? Obstaja popust za študente? O-s-a-a p-p-s- z- š-u-e-t-? --------------------------- Obstaja popust za študente? 0
Що це за будівля? K-k--a-z-ra--a -e-t-? Kakšna zgradba je to? K-k-n- z-r-d-a j- t-? --------------------- Kakšna zgradba je to? 0
Скільки років цій будівлі? Kak- stara -e -- --r-dba? Kako stara je ta zgradba? K-k- s-a-a j- t- z-r-d-a- ------------------------- Kako stara je ta zgradba? 0
Хто побудував цю будівлю? Kd- ----gr--il-t-----a--o? Kdo je zgradil to zgradbo? K-o j- z-r-d-l t- z-r-d-o- -------------------------- Kdo je zgradil to zgradbo? 0
Я цікавлюся архітектурою. Zan--- -e--rhit--t-ra. -----m----e za ar--tektu--.) Zanima me arhitektura. (Zanimam se za arhitekturo.) Z-n-m- m- a-h-t-k-u-a- (-a-i-a- s- z- a-h-t-k-u-o-) --------------------------------------------------- Zanima me arhitektura. (Zanimam se za arhitekturo.) 0
Я цікавлюся мистецтвом. Z-n----me ume--o-t.--Z-n-mam -- za -m--n-s--) Zanima me umetnost. (Zanimam se za umetnost.) Z-n-m- m- u-e-n-s-. (-a-i-a- s- z- u-e-n-s-.- --------------------------------------------- Zanima me umetnost. (Zanimam se za umetnost.) 0
Я цікавлюся живописом. Z--im--m- sl-kar--------a-im-m -- -a--lika---vo.) Zanima me slikarstvo. (Zanimam se za slikarstvo.) Z-n-m- m- s-i-a-s-v-. (-a-i-a- s- z- s-i-a-s-v-.- ------------------------------------------------- Zanima me slikarstvo. (Zanimam se za slikarstvo.) 0

Завантажити MP3 (.поштовий індекс файли)

Відео не знайдено!

Швидкі мови, повільні мови

У світі існує понад 6000 різних мов. Але всі мають одну й ту саму функцію. Вони допомагають нам обмінюватися інформацією. В кожній мові це відбувається різними способами. Адже кожна мова функціонує за власними правилами. Відрізняється також і швидкість, з якою розмовляють. Це довели дослідники мов у різноманітних дослідженнях. Для цього короткі тексти було перекладено багатьма мовами. Потім ці тексти було голосно зачитано носіями мови. Результат був однозначний. Найшвидшими є японська та іспанська мови. В цих мовах щосекунди вимовляється майже 8 складів. Явно повільніше говорять китайці. Вони вимовляють лише 5 складів за секунду. Швидкість залежить від складності складів. Якщо склади складні, мовлення триває довше. Німецька, наприклад, містить 3 звуки на склад. Тому вона промовляється відносно повільно. Але говорити швидко ще не означає багато повідомляти. Зовсім навпаки! У складах, що швидко вимовляються, міститься дуже мало інформації. Таким чином, хоча японці говорять швидко, вони передають мало змісту. «Повільна» китайська навпаки висловлює більше меншою кількістю слів. Склади англійської також містять багато інформації. Цікаво, що досліджені мови майже рівно ефективні. Це означає, хто говорить повільніше – повідомляє більше. А хто говорить швидше – потребує більше слів. Тобто, в результаті всі досягають мети майже одночасно…