Розмовник

uk Екскурсія до міста   »   hy City tour

42 [сорок два]

Екскурсія до міста

Екскурсія до міста

42 [քառասուներկու]

42 [k’arrasunerku]

City tour

[tesarzhan vayreri ditum]

Виберіть, як ви хочете бачити переклад:   
українська вірменська Відтворити більше
Чи відкритий pинок щонеділі? Շ---ան-կիրա-ի--------ա--է: Շ----- կ----- օ---- բ-- է- Շ-ւ-ա- կ-ր-կ- օ-ե-ը բ-ց է- -------------------------- Շուկան կիրակի օրերը բաց է: 0
S--ka- -iraki o--r- b--s’ e S----- k----- o---- b---- e S-u-a- k-r-k- o-e-y b-t-’ e --------------------------- Shukan kiraki orery bats’ e
Чи відкритий Ярмарок щопонеділка Տոն----առը-կիրա------րը-բաց-է: Տ--------- կ----- օ---- բ-- է- Տ-ն-վ-ճ-ռ- կ-ր-կ- օ-ե-ը բ-ց է- ------------------------------ Տոնավաճառը կիրակի օրերը բաց է: 0
T-n---ch--r- ---------er- b--s- e T----------- k----- o---- b---- e T-n-v-c-a-r- k-r-k- o-e-y b-t-’ e --------------------------------- Tonavacharry kiraki orery bats’ e
Чи відкрита виставка щовівтірка? Ց--ց-հ--դե-ը --ե---բթ--օ---բաց է: Ց----------- ե-------- օ-- բ-- է- Ց-ւ-ա-ա-դ-ս- ե-ե-շ-բ-ի օ-ը բ-ց է- --------------------------------- Ցուցահանդեսը երեքշաբթի օրը բաց է: 0
Ts’u-s’--and--y yer-k’sh-bt’i o---bat---e T-------------- y------------ o-- b---- e T-’-t-’-h-n-e-y y-r-k-s-a-t-i o-y b-t-’ e ----------------------------------------- Ts’uts’ahandesy yerek’shabt’i ory bats’ e
Чи відкритий зоопарк щосереди? Կե----ա---ա--ն այգ-- --րեք-ա--ի-օրը -աց -: Կ------------- ա---- չ--------- օ-- բ-- է- Կ-ն-ա-ա-ա-ա-ա- ա-գ-ն չ-ր-ք-ա-թ- օ-ը բ-ց է- ------------------------------------------ Կենդանաբանական այգին չորեքշաբթի օրը բաց է: 0
K---ana--n--a- --gi---h’-o-ek----b----o---------e K------------- a---- c--------------- o-- b---- e K-n-a-a-a-a-a- a-g-n c-’-o-e-’-h-b-’- o-y b-t-’ e ------------------------------------------------- Kendanabanakan aygin ch’vorek’shabt’i ory bats’ e
Чи відкритий музей щочетверга? Թա-գարա-ը հ---------օ-ը---- -: Թ-------- հ-------- օ-- բ-- է- Թ-ն-ա-ա-ը հ-ն-շ-բ-ի օ-ը բ-ց է- ------------------------------ Թանգարանը հինգշաբթի օրը բաց է: 0
T--ngar-n--h--gsh-bt’----y ----- e T--------- h---------- o-- b---- e T-a-g-r-n- h-n-s-a-t-i o-y b-t-’ e ---------------------------------- T’angarany hingshabt’i ory bats’ e
Чи відкрита галерея щоп’ятниці? Պատկ----ր-հը ո----թ օ-ը--աց-է: Պ----------- ո----- օ-- բ-- է- Պ-տ-ե-ա-ր-հ- ո-ր-ա- օ-ը բ-ց է- ------------------------------ Պատկերասրահը ուրբաթ օրը բաց է: 0
Pa-ke-asra-y-ur-a---ory -a-s- e P----------- u----- o-- b---- e P-t-e-a-r-h- u-b-t- o-y b-t-’ e ------------------------------- Patkerasrahy urbat’ ory bats’ e
Чи можна фотографувати? Թ-ւ--ա--վ---մ---լո--անկար-լ: Թ------------ է լ----------- Թ-ւ-լ-տ-վ-ւ-մ է լ-ւ-ա-կ-ր-լ- ---------------------------- Թույլատրվու՞մ է լուսանկարել: 0
T’--la-r-----e l---nk-r-l T----------- e l--------- T-u-l-t-v-՞- e l-s-n-a-e- ------------------------- T’uylatrvu՞m e lusankarel
Чи потрібно платити за вхід? Մո-տքը վ-ա----՞ է: Մ----- վ------- է- Մ-ւ-ք- վ-ա-ո-ի- է- ------------------ Մուտքը վճարովի՞ է: 0
M--k-- -cha-o-i--e M----- v-------- e M-t-’- v-h-r-v-՞ e ------------------ Mutk’y vcharovi՞ e
Скільки коштує вхід? Ո-քա-- է-տո-սի -ր-ե--: Ո----- է տ---- ա------ Ո-ք-՞- է տ-մ-ի ա-ժ-ք-: ---------------------- Որքա՞ն է տոմսի արժեքը: 0
V---’a՞- e --msi-arzh---y V------- e t---- a------- V-r-’-՞- e t-m-i a-z-e-’- ------------------------- Vork’a՞n e tomsi arzhek’y
Чи є знижка для груп? Զ----կ-- խ---րի-հ-մ--: Զ--- կ-- խ----- հ----- Զ-ղ- կ-՞ խ-բ-ր- հ-մ-ր- ---------------------- Զեղչ կա՞ խմբերի համար: 0
Ze-hch’---՞ k-mb-ri-h---r Z------ k-- k------ h---- Z-g-c-’ k-՞ k-m-e-i h-m-r ------------------------- Zeghch’ ka՞ khmberi hamar
Чи є знижка для дітей? Զեղչ-կ-՞--րե---երի-հ----: Զ--- կ-- ե-------- հ----- Զ-ղ- կ-՞ ե-ե-ա-ե-ի հ-մ-ր- ------------------------- Զեղչ կա՞ երեխաների համար: 0
Z-g-c-’ --- ye--kh-n-----a--r Z------ k-- y---------- h---- Z-g-c-’ k-՞ y-r-k-a-e-i h-m-r ----------------------------- Zeghch’ ka՞ yerekhaneri hamar
Чи є знижка для студентів? Զեղչ կ-՞-ուսա--------հ-մ-ր: Զ--- կ-- ո---------- հ----- Զ-ղ- կ-՞ ո-ս-ն-ղ-ե-ի հ-մ-ր- --------------------------- Զեղչ կա՞ ուսանողների համար: 0
Zegh--- ka----a-o-h-er----mar Z------ k-- u---------- h---- Z-g-c-’ k-՞ u-a-o-h-e-i h-m-r ----------------------------- Zeghch’ ka՞ usanoghneri hamar
Що це за будівля? Ս- ի՞նչ-կ--ու----: Ս- ի--- կ------ է- Ս- ի-ն- կ-ռ-ւ-ց է- ------------------ Սա ի՞նչ կառույց է: 0
S- i՞nch- -ar-u---’ e S- i----- k-------- e S- i-n-h- k-r-u-t-’ e --------------------- Sa i՞nch’ karruyts’ e
Скільки років цій будівлі? Ք-նի՞ ---եկ-- - --ս --ն-ը: Ք---- տ------ է ա-- շ----- Ք-ն-՞ տ-ր-կ-ն է ա-ս շ-ն-ը- -------------------------- Քանի՞ տարեկան է այս շենքը: 0
K--n---ta-e-a- ---y--shenk’y K----- t------ e a-- s------ K-a-i- t-r-k-n e a-s s-e-k-y ---------------------------- K’ani՞ tarekan e ays shenk’y
Хто побудував цю будівлю? Ո՞- է---ռո-ցե- այս---նքը: Ո-- է կ------- ա-- շ----- Ո-վ է կ-ռ-ւ-ե- ա-ս շ-ն-ը- ------------------------- Ո՞վ է կառուցել այս շենքը: 0
V--v --ka--u--’ye- -ys-sh-nk-y V--- e k---------- a-- s------ V-՞- e k-r-u-s-y-l a-s s-e-k-y ------------------------------ VO՞v e karruts’yel ays shenk’y
Я цікавлюся архітектурою. Ե---ե-ա----վ--- -մ-ճարտ-ր----ո----մ-: Ե- հ----------- ե- ճ----------------- Ե- հ-տ-ք-ք-վ-ւ- ե- ճ-ր-ա-ա-ե-ո-թ-ա-բ- ------------------------------------- Ես հետաքրքրվում եմ ճարտարապետությամբ: 0
Y----et-k’-k-rvu- -em---a--a-apet-t-y--b Y-- h------------ y-- c----------------- Y-s h-t-k-r-’-v-m y-m c-a-t-r-p-t-t-y-m- ---------------------------------------- Yes hetak’rk’rvum yem chartarapetut’yamb
Я цікавлюся мистецтвом. Ես ---աքրք---ւմ-ե- --վ-ստով: Ե- հ----------- ե- ա-------- Ե- հ-տ-ք-ք-վ-ւ- ե- ա-վ-ս-ո-: ---------------------------- Ես հետաքրքրվում եմ արվեստով: 0
Yes--etak--k’-vum---m ar---t-v Y-- h------------ y-- a------- Y-s h-t-k-r-’-v-m y-m a-v-s-o- ------------------------------ Yes hetak’rk’rvum yem arvestov
Я цікавлюся живописом. Ես -ե-ա--քրվու--եմ--կար----յա--: Ե- հ----------- ե- ն------------ Ե- հ-տ-ք-ք-վ-ւ- ե- ն-ա-չ-ւ-յ-մ-: -------------------------------- Ես հետաքրքրվում եմ նկարչությամբ: 0
Y-----t---rk-r-u--y-- n-arch--t-yamb Y-- h------------ y-- n------------- Y-s h-t-k-r-’-v-m y-m n-a-c-’-t-y-m- ------------------------------------ Yes hetak’rk’rvum yem nkarch’ut’yamb

Завантажити MP3 (.поштовий індекс файли)

Відео не знайдено!

Швидкі мови, повільні мови

У світі існує понад 6000 різних мов. Але всі мають одну й ту саму функцію. Вони допомагають нам обмінюватися інформацією. В кожній мові це відбувається різними способами. Адже кожна мова функціонує за власними правилами. Відрізняється також і швидкість, з якою розмовляють. Це довели дослідники мов у різноманітних дослідженнях. Для цього короткі тексти було перекладено багатьма мовами. Потім ці тексти було голосно зачитано носіями мови. Результат був однозначний. Найшвидшими є японська та іспанська мови. В цих мовах щосекунди вимовляється майже 8 складів. Явно повільніше говорять китайці. Вони вимовляють лише 5 складів за секунду. Швидкість залежить від складності складів. Якщо склади складні, мовлення триває довше. Німецька, наприклад, містить 3 звуки на склад. Тому вона промовляється відносно повільно. Але говорити швидко ще не означає багато повідомляти. Зовсім навпаки! У складах, що швидко вимовляються, міститься дуже мало інформації. Таким чином, хоча японці говорять швидко, вони передають мало змісту. «Повільна» китайська навпаки висловлює більше меншою кількістю слів. Склади англійської також містять багато інформації. Цікаво, що досліджені мови майже рівно ефективні. Це означає, хто говорить повільніше – повідомляє більше. А хто говорить швидше – потребує більше слів. Тобто, в результаті всі досягають мети майже одночасно…