Розмовник

uk Екскурсія до міста   »   ru Экскурсия по городу

42 [сорок два]

Екскурсія до міста

Екскурсія до міста

42 [сорок два]

42 [sorok dva]

Экскурсия по городу

[Ekskursiya po gorodu]

Виберіть, як ви хочете бачити переклад:   
українська російська Відтворити більше
Чи відкритий pинок щонеділі? Р-----р---та-т п- воскр---н-я-? Р---- р------- п- в------------ Р-н-к р-б-т-е- п- в-с-р-с-н-я-? ------------------------------- Рынок работает по воскресеньям? 0
Ry----r--o-ayet p- vo--r----ʹ-am? R---- r-------- p- v------------- R-n-k r-b-t-y-t p- v-s-r-s-n-y-m- --------------------------------- Rynok rabotayet po voskresenʹyam?
Чи відкритий Ярмарок щопонеділка Яр-ар-а -аб----- -о -онедел--и--м? Я------ р------- п- п------------- Я-м-р-а р-б-т-е- п- п-н-д-л-н-к-м- ---------------------------------- Ярмарка работает по понедельникам? 0
Yar-ar-a--a----ye--p- --ne-e-ʹ-ika-? Y------- r-------- p- p------------- Y-r-a-k- r-b-t-y-t p- p-n-d-l-n-k-m- ------------------------------------ Yarmarka rabotayet po ponedelʹnikam?
Чи відкрита виставка щовівтірка? В-с---к- ра-о--ет -о в-о---к--? В------- р------- п- в--------- В-с-а-к- р-б-т-е- п- в-о-н-к-м- ------------------------------- Выставка работает по вторникам? 0
V---av-a ra-o--yet-p- ---r-ikam? V------- r-------- p- v--------- V-s-a-k- r-b-t-y-t p- v-o-n-k-m- -------------------------------- Vystavka rabotayet po vtornikam?
Чи відкритий зоопарк щосереди? З-оп-рк --бот--т в--реду? З------ р------- в с----- З-о-а-к р-б-т-е- в с-е-у- ------------------------- Зоопарк работает в среду? 0
Z-op--k-r-b--ay-t---s--d-? Z------ r-------- v s----- Z-o-a-k r-b-t-y-t v s-e-u- -------------------------- Zoopark rabotayet v sredu?
Чи відкритий музей щочетверга? Му-е- -о ч--в--га- от-р-т? М---- п- ч-------- о------ М-з-й п- ч-т-е-г-м о-к-ы-? -------------------------- Музей по четвергам открыт? 0
Mu-ey po c--t-e-g------r--? M---- p- c--------- o------ M-z-y p- c-e-v-r-a- o-k-y-? --------------------------- Muzey po chetvergam otkryt?
Чи відкрита галерея щоп’ятниці? Га-е--- от-рыт--по-пя--и-а-? Г------ о------ п- п-------- Г-л-р-я о-к-ы-а п- п-т-и-а-? ---------------------------- Галерея открыта по пятницам? 0
Ga-e--y--ot---ta po-py--n-t-a-? G------- o------ p- p---------- G-l-r-y- o-k-y-a p- p-a-n-t-a-? ------------------------------- Galereya otkryta po pyatnitsam?
Чи можна фотографувати? Ф---г-аф---ват---о-н-? Ф-------------- м----- Ф-т-г-а-и-о-а-ь м-ж-о- ---------------------- Фотографировать можно? 0
F--og-af--o--tʹ -oz--o? F-------------- m------ F-t-g-a-i-o-a-ʹ m-z-n-? ----------------------- Fotografirovatʹ mozhno?
Чи потрібно платити за вхід? Вх-д --атн-й? В--- п------- В-о- п-а-н-й- ------------- Вход платный? 0
Vk-o- ----nyy? V---- p------- V-h-d p-a-n-y- -------------- Vkhod platnyy?
Скільки коштує вхід? С---ь-о -то-- в--д? С------ с---- в---- С-о-ь-о с-о-т в-о-? ------------------- Сколько стоит вход? 0
Skolʹ----t-i----ho-? S------ s---- v----- S-o-ʹ-o s-o-t v-h-d- -------------------- Skolʹko stoit vkhod?
Чи є знижка для груп? Д---гр------т- с-и---? Д-- г---- е--- с------ Д-я г-у-п е-т- с-и-к-? ---------------------- Для групп есть скидка? 0
Dlya--rupp-y---ʹ-s----a? D--- g---- y---- s------ D-y- g-u-p y-s-ʹ s-i-k-? ------------------------ Dlya grupp yestʹ skidka?
Чи є знижка для дітей? Д-- ----й-ест--с---к-? Д-- д---- е--- с------ Д-я д-т-й е-т- с-и-к-? ---------------------- Для детей есть скидка? 0
D-ya--et-y y--tʹ-s-i---? D--- d---- y---- s------ D-y- d-t-y y-s-ʹ s-i-k-? ------------------------ Dlya detey yestʹ skidka?
Чи є знижка для студентів? Для --уд-нт-- е-ть-с--д--? Д-- с-------- е--- с------ Д-я с-у-е-т-в е-т- с-и-к-? -------------------------- Для студентов есть скидка? 0
D--a--t-den-----e--ʹ ------? D--- s-------- y---- s------ D-y- s-u-e-t-v y-s-ʹ s-i-k-? ---------------------------- Dlya studentov yestʹ skidka?
Що це за будівля? Чт- -то -- -да--е? Ч-- э-- з- з------ Ч-о э-о з- з-а-и-? ------------------ Что это за здание? 0
Cht---t--z--z-an-y-? C--- e-- z- z------- C-t- e-o z- z-a-i-e- -------------------- Chto eto za zdaniye?
Скільки років цій будівлі? Ско---о эт-м---да-ию---т? С------ э---- з----- л--- С-о-ь-о э-о-у з-а-и- л-т- ------------------------- Сколько этому зданию лет? 0
S-o-ʹ-o -t--u-z--n-yu --t? S------ e---- z------ l--- S-o-ʹ-o e-o-u z-a-i-u l-t- -------------------------- Skolʹko etomu zdaniyu let?
Хто побудував цю будівлю? Кто пос--о-- --о-з-----? К-- п------- э-- з------ К-о п-с-р-и- э-о з-а-и-? ------------------------ Кто построил это здание? 0
Kt- p--t------t---da-i-e? K-- p------- e-- z------- K-o p-s-r-i- e-o z-a-i-e- ------------------------- Kto postroil eto zdaniye?
Я цікавлюся архітектурою. Я---т-р-сую-ь -р-ите---рой. Я и---------- а------------ Я и-т-р-с-ю-ь а-х-т-к-у-о-. --------------------------- Я интересуюсь архитектурой. 0
Y--i-ter--uyu-- ar-hite-t-ro-. Y- i----------- a------------- Y- i-t-r-s-y-s- a-k-i-e-t-r-y- ------------------------------ Ya interesuyusʹ arkhitekturoy.
Я цікавлюся мистецтвом. Я-ин-е-ес-ю----с-у--твом. Я и---------- и---------- Я и-т-р-с-ю-ь и-к-с-т-о-. ------------------------- Я интересуюсь искусством. 0
Y-------es-yusʹ -sku-st---. Y- i----------- i---------- Y- i-t-r-s-y-s- i-k-s-t-o-. --------------------------- Ya interesuyusʹ iskusstvom.
Я цікавлюся живописом. Я-----ресуюс----в-пис-ю. Я и---------- ж--------- Я и-т-р-с-ю-ь ж-в-п-с-ю- ------------------------ Я интересуюсь живописью. 0
Ya--nt--esuy--ʹ -----pi--y-. Y- i----------- z----------- Y- i-t-r-s-y-s- z-i-o-i-ʹ-u- ---------------------------- Ya interesuyusʹ zhivopisʹyu.

Завантажити MP3 (.поштовий індекс файли)

Відео не знайдено!

Швидкі мови, повільні мови

У світі існує понад 6000 різних мов. Але всі мають одну й ту саму функцію. Вони допомагають нам обмінюватися інформацією. В кожній мові це відбувається різними способами. Адже кожна мова функціонує за власними правилами. Відрізняється також і швидкість, з якою розмовляють. Це довели дослідники мов у різноманітних дослідженнях. Для цього короткі тексти було перекладено багатьма мовами. Потім ці тексти було голосно зачитано носіями мови. Результат був однозначний. Найшвидшими є японська та іспанська мови. В цих мовах щосекунди вимовляється майже 8 складів. Явно повільніше говорять китайці. Вони вимовляють лише 5 складів за секунду. Швидкість залежить від складності складів. Якщо склади складні, мовлення триває довше. Німецька, наприклад, містить 3 звуки на склад. Тому вона промовляється відносно повільно. Але говорити швидко ще не означає багато повідомляти. Зовсім навпаки! У складах, що швидко вимовляються, міститься дуже мало інформації. Таким чином, хоча японці говорять швидко, вони передають мало змісту. «Повільна» китайська навпаки висловлює більше меншою кількістю слів. Склади англійської також містять багато інформації. Цікаво, що досліджені мови майже рівно ефективні. Це означає, хто говорить повільніше – повідомляє більше. А хто говорить швидше – потребує більше слів. Тобто, в результаті всі досягають мети майже одночасно…