Розмовник

uk Щось мусити   »   mr एखादी गोष्ट अनिवार्यपणे करण्यास भाग पडणे

72 [сімдесят два]

Щось мусити

Щось мусити

७२ [बहात्तर]

72 [Bahāttara]

एखादी गोष्ट अनिवार्यपणे करण्यास भाग पडणे

[ēkhādī gōṣṭa anivāryapaṇē karaṇyāsa bhāga paḍaṇē]

Виберіть, як ви хочете бачити переклад:   
українська маратхі Відтворити більше
Мусити एखा-- ग-ष्ट ----ी- --गणे ए---- ग---- क----- ल---- ए-ा-ी ग-ष-ट क-ा-ी- ल-ग-े ------------------------ एखादी गोष्ट करावीच लागणे 0
ē--ā----ōṣṭa --r-v-ca-l-g-ṇē ē----- g---- k------- l----- ē-h-d- g-ṣ-a k-r-v-c- l-g-ṇ- ---------------------------- ēkhādī gōṣṭa karāvīca lāgaṇē
Я мушу відправити лист. मल---े----- पा--ि--च -ा-ि--. म-- ह- प--- प------- प------ म-ा ह- प-्- प-ठ-ि-े- प-ह-ज-. ---------------------------- मला हे पत्र पाठविलेच पाहिजे. 0
m-lā ---patra pā-hav----a-------. m--- h- p---- p---------- p------ m-l- h- p-t-a p-ṭ-a-i-ē-a p-h-j-. --------------------------------- malā hē patra pāṭhavilēca pāhijē.
Я мушу заплатити за готель. मल--ह---ल---बील-दि-े- पा---े. म-- ह------ ब-- द---- प------ म-ा ह-ट-ल-े ब-ल द-ल-च प-ह-ज-. ----------------------------- मला हॉटेलचे बील दिलेच पाहिजे. 0
M-lā----ēlac- bīla----ēc- --h-j-. M--- h------- b--- d----- p------ M-l- h-ṭ-l-c- b-l- d-l-c- p-h-j-. --------------------------------- Malā hŏṭēlacē bīla dilēca pāhijē.
Ти мусиш встати рано. त------ -ठ-- पा----. त- ल--- उ--- प------ त- ल-क- उ-ल- प-ह-ज-. -------------------- तू लवकर उठले पाहिजे. 0
Tū--ava---- u-h--- ---ijē. T- l------- u----- p------ T- l-v-k-r- u-h-l- p-h-j-. -------------------------- Tū lavakara uṭhalē pāhijē.
Ти мусиш багато працювати. तू--ू----- क-ल---ा----. त- ख-- क-- क--- प------ त- ख-प क-म क-ल- प-ह-ज-. ----------------------- तू खूप काम केले पाहिजे. 0
T- -hū-a kāma-kē-- ---i--. T- k---- k--- k--- p------ T- k-ū-a k-m- k-l- p-h-j-. -------------------------- Tū khūpa kāma kēlē pāhijē.
Ти мусиш бути пунктуальним. त- ----शी---सल---ा-ि---. त- व------ अ--- प------- त- व-्-श-र अ-ल- प-ह-ज-स- ------------------------ तू वक्तशीर असले पाहिजेस. 0
T-----ta--r---salē ------s-. T- v-------- a---- p-------- T- v-k-a-ī-a a-a-ē p-h-j-s-. ---------------------------- Tū vaktaśīra asalē pāhijēsa.
Він мусить заправитися. त्या-- --स ---ा----ि--. त----- ग-- भ--- प------ त-य-न- ग-स भ-ल- प-ह-ज-. ----------------------- त्याने गॅस भरला पाहिजे. 0
Ty--- -ĕ-- bh--alā-p---jē. T---- g--- b------ p------ T-ā-ē g-s- b-a-a-ā p-h-j-. -------------------------- Tyānē gĕsa bharalā pāhijē.
Він мусить ремонтувати автомобіль. त्--ने का- --र---त----- -ाह-ज-. त----- क-- द------ क--- प------ त-य-न- क-र द-र-स-त क-ल- प-ह-ज-. ------------------------------- त्याने कार दुरुस्त केली पाहिजे. 0
T-ān- -āra-d--u--a -ēlī -ā--jē. T---- k--- d------ k--- p------ T-ā-ē k-r- d-r-s-a k-l- p-h-j-. ------------------------------- Tyānē kāra durusta kēlī pāhijē.
Він мусить мити автомобіль. त्यान----र----ली -ा-िजे. त----- क-- ध---- प------ त-य-न- क-र ध-त-ी प-ह-ज-. ------------------------ त्याने कार धुतली पाहिजे. 0
Ty-----ā-----ut--- -āh--ē. T---- k--- d------ p------ T-ā-ē k-r- d-u-a-ī p-h-j-. -------------------------- Tyānē kāra dhutalī pāhijē.
Вона мусить робити закупи. ति---खर--ी-क----------. त--- ख---- क--- प------ त-न- ख-े-ी क-ल- प-ह-ज-. ----------------------- तिने खरेदी केली पाहिजे. 0
Tin--k-----ī k--ī--āhijē. T--- k------ k--- p------ T-n- k-a-ē-ī k-l- p-h-j-. ------------------------- Tinē kharēdī kēlī pāhijē.
Вона мусить прибрати квартиру. त-ने--र सा- केल- --हिजे. त--- घ- स-- क--- प------ त-न- घ- स-फ क-ल- प-ह-ज-. ------------------------ तिने घर साफ केले पाहिजे. 0
Tinē gh-ra s-p-a kē-ē----ijē. T--- g---- s---- k--- p------ T-n- g-a-a s-p-a k-l- p-h-j-. ----------------------------- Tinē ghara sāpha kēlē pāhijē.
Вона мусить прати білизну. तिने--पडे-धु-ले-पा-ि---. त--- क--- ध---- प------- त-न- क-ड- ध-त-े प-ह-ज-त- ------------------------ तिने कपडे धुतले पाहिजेत. 0
T-nē ka-a-ē--hut-lē -āhi--ta. T--- k----- d------ p-------- T-n- k-p-ḍ- d-u-a-ē p-h-j-t-. ----------------------------- Tinē kapaḍē dhutalē pāhijēta.
Ми мусимо негайно йти до школи. आ---ी-लगेच -ा-ेत ---े -ाहिजे. आ---- ल--- श---- ग--- प------ आ-्-ी ल-े- श-ळ-त ग-ल- प-ह-ज-. ----------------------------- आम्ही लगेच शाळेत गेले पाहिजे. 0
Ā--ī----ēca ś-ḷ--a -----pāh-jē. Ā--- l----- ś----- g--- p------ Ā-h- l-g-c- ś-ḷ-t- g-l- p-h-j-. ------------------------------- Āmhī lagēca śāḷēta gēlē pāhijē.
Ми мусимо негайно йти на роботу. आ-्ह- ल--च का--ल--गेल- पा--ज-. आ---- ल--- क----- ग--- प------ आ-्-ी ल-े- क-म-ल- ग-ल- प-ह-ज-. ------------------------------ आम्ही लगेच कामाला गेले पाहिजे. 0
Ā-hī-l-gēc--k-mā-ā g-l- p-----. Ā--- l----- k----- g--- p------ Ā-h- l-g-c- k-m-l- g-l- p-h-j-. ------------------------------- Āmhī lagēca kāmālā gēlē pāhijē.
Ми мусимо негайно йти до лікаря. आम--- --ेच ड---ट-कड---े-- -ाहि-े. आ---- ल--- ड-------- ग--- प------ आ-्-ी ल-े- ड-क-ट-क-े ग-ल- प-ह-ज-. --------------------------------- आम्ही लगेच डॉक्टरकडे गेले पाहिजे. 0
Ām-ī------a------rak--- g--- --hi--. Ā--- l----- ḍ---------- g--- p------ Ā-h- l-g-c- ḍ-k-a-a-a-ē g-l- p-h-j-. ------------------------------------ Āmhī lagēca ḍŏkṭarakaḍē gēlē pāhijē.
Ви мусите чекати на автобус. तू -----व-ट बघितली --ह-ज-. त- ब--- व-- ब----- प------ त- ब-च- व-ट ब-ि-ल- प-ह-ज-. -------------------------- तू बसची वाट बघितली पाहिजे. 0
Tū--a-a-ī -āṭa -a---t--ī---hijē. T- b----- v--- b-------- p------ T- b-s-c- v-ṭ- b-g-i-a-ī p-h-j-. -------------------------------- Tū basacī vāṭa baghitalī pāhijē.
Ви мусите чекати на поїзд. तू-----नच- व-ट ब-ि--- प---ज-. त- ट------ व-- ब----- प------ त- ट-र-न-ी व-ट ब-ि-ल- प-ह-ज-. ----------------------------- तू ट्रेनची वाट बघितली पाहिजे. 0
Tū ṭ--n-c-----a-b--hi-al- pā-i-ē. T- ṭ------ v--- b-------- p------ T- ṭ-ē-a-ī v-ṭ- b-g-i-a-ī p-h-j-. --------------------------------- Tū ṭrēnacī vāṭa baghitalī pāhijē.
Ви мусите чекати на таксі. त--टॅक-स-ची-व-ट----तल----ह-ज-. त- ट------- व-- ब----- प------ त- ट-क-स-च- व-ट ब-ि-ल- प-ह-ज-. ------------------------------ तू टॅक्सीची वाट बघितली पाहिजे. 0
Tū--ĕ-s-c----ṭ- ----italī-pāh---. T- ṭ------ v--- b-------- p------ T- ṭ-k-ī-ī v-ṭ- b-g-i-a-ī p-h-j-. --------------------------------- Tū ṭĕksīcī vāṭa baghitalī pāhijē.

Чому є так багато різних мов?

У світі є більш як 6000 різних мов. Тому нам потрібні тлумачі та перекладачі. Дуже-дуже давно всі розмовляли ще однією мовою. Але це змінилося, коли люди почали розселятися. Вони покинули свою батьківщину – Африку і розійшлися по Землі. Це просторове розділення вело також до мовного розділення. Адже кожен народ розвивав власну форму комунікації. Із спільної прамови виникло багато різних мов. Але люди ніколи довго не затримувалися в одній місцевості. Так мови все більше розділялися між собою. Потім колись настав момент, коли більше не можна було знайти спільний корінь. Також ніякий народ не жив тисячоліттями ізольовано. Завжди був контакт з іншими народами. Це змінювало мови. Вони сприймали елементи з чужих мов або змішувалися. Так, подальший розвиток мов ніколи не припинявся. Таким чином, міграції та контакти пояснюють чисельність мов. Але чому мови такі різні – це інше питання. Кожна історія розвитку слідує певним правилам. Те, що мови є такі, які вони є, повинно мати, таким чином, причини. Цими причинами науковці цікавляться давно. Вони хочуть знати, чому мови розвиваються по-різному. Щоб дослідити це, треба простежити історію мов. Так можна взнати, що коли змінилося. Ще невідомо, що впливає на розвиток мов. Але здається, культурні фактори мають бути важливішими за біологічні. Це означає, історія народів сформувала їх мови. Очевидно, мови розказують нам більше, ніж ми вважаємо…