Розмовник

uk Особи   »   mr लोक

1 [один]

Особи

Особи

१ [एक]

1 [Ēka]

लोक

[lōka]

Виберіть, як ви хочете бачити переклад:   
українська маратхі Відтворити більше
Я -ी म- म- -- मी 0
m- mī m- -- mī
я і ти मी--णि -ू म- आण- त- म- आ-ि त- --------- मी आणि तू 0
m----- tū mī āṇi tū m- ā-i t- --------- mī āṇi tū
ми обидва / обидві आम्ह- -ोघे आम-ह- द-घ- आ-्-ी द-घ- ---------- आम्ही दोघे 0
ā-hī-d---ē āmhī dōghē ā-h- d-g-ē ---------- āmhī dōghē
Він -ो त- त- -- तो 0
-ō tō t- -- tō
він і вона त------ती त- आण- त- त- आ-ि त- --------- तो आणि ती 0
t- --- -ī tō āṇi tī t- ā-i t- --------- tō āṇi tī
вони обидва / обидві त- दो--ही त- द-घ-ह- त- द-घ-ह- --------- ती दोघेही 0
tī dōghē-ī tī dōghēhī t- d-g-ē-ī ---------- tī dōghēhī
Чоловік (त-)-प-रूष (त-) प-र-ष (-ो- प-र-ष ---------- (तो) पुरूष 0
(t-) p--ūṣa (tō) purūṣa (-ō- p-r-ṣ- ----------- (tō) purūṣa
Жінка (-ी)-स्---ी (त-) स-त-र- (-ी- स-त-र- ----------- (ती) स्त्री 0
(t-)--trī (tī) strī (-ī- s-r- --------- (tī) strī
Дитина (ते) म-ल (त-) म-ल (-े- म-ल -------- (ते) मूल 0
(tē- m-la (tē) mūla (-ē- m-l- --------- (tē) mūla
сім’я क-टु-ब क-ट--ब क-ट-ं- ------ कुटुंब 0
kuṭu--a kuṭumba k-ṭ-m-a ------- kuṭumba
моя сім’я माझ- कु---ब म-झ- क-ट--ब म-झ- क-ट-ं- ----------- माझे कुटुंब 0
m-jhē kuṭ-m-a mājhē kuṭumba m-j-ē k-ṭ-m-a ------------- mājhē kuṭumba
Моя сім’я тут. म-------ु-- इ-े--हे. म-झ- क-ट--ब इथ- आह-. म-झ- क-ट-ं- इ-े आ-े- -------------------- माझे कुटुंब इथे आहे. 0
māj-- k-ṭumb- it-- --ē. mājhē kuṭumba ithē āhē. m-j-ē k-ṭ-m-a i-h- ā-ē- ----------------------- mājhē kuṭumba ithē āhē.
Я тут. मी---- ---. म- इथ- आह-. म- इ-े आ-े- ----------- मी इथे आहे. 0
Mī ithē----. Mī ithē āhē. M- i-h- ā-ē- ------------ Mī ithē āhē.
Ти тут. त- --- आ---. त- इथ- आह-स. त- इ-े आ-े-. ------------ तू इथे आहेस. 0
Tū -th---hēsa. Tū ithē āhēsa. T- i-h- ā-ē-a- -------------- Tū ithē āhēsa.
Він тут і вона тут. तो-इथे-आ-----ि-ती---- -हे. त- इथ- आह- आण- त- इथ- आह-. त- इ-े आ-े आ-ि त- इ-े आ-े- -------------------------- तो इथे आहे आणि ती इथे आहे. 0
T- -t-ē ā-ē āṇ- -----h- āh-. Tō ithē āhē āṇi tī ithē āhē. T- i-h- ā-ē ā-i t- i-h- ā-ē- ---------------------------- Tō ithē āhē āṇi tī ithē āhē.
Ми тут. आम-ह--इथे आ-ोत. आम-ह- इथ- आह-त. आ-्-ी इ-े आ-ो-. --------------- आम्ही इथे आहोत. 0
Ām-- i-h- -hōta. Āmhī ithē āhōta. Ā-h- i-h- ā-ō-a- ---------------- Āmhī ithē āhōta.
Ви тут. तु--ही-(द-घे ---र--)--------त. त-म-ह- (द-घ- / सर-व) इथ- आह-त. त-म-ह- (-ो-े / स-्-) इ-े आ-ा-. ------------------------------ तुम्ही (दोघे / सर्व) इथे आहात. 0
Tum----dōgh-- s-r-a)-ithē--hā-a. Tumhī (dōghē/ sarva) ithē āhāta. T-m-ī (-ō-h-/ s-r-a- i-h- ā-ā-a- -------------------------------- Tumhī (dōghē/ sarva) ithē āhāta.
Вони всі тут. त- सगळे-इथे---ेत. त- सगळ- इथ- आह-त. त- स-ळ- इ-े आ-े-. ----------------- ते सगळे इथे आहेत. 0
Tē -a-a---ith- āhēta. Tē sagaḷē ithē āhēta. T- s-g-ḷ- i-h- ā-ē-a- --------------------- Tē sagaḷē ithē āhēta.

Завантажити MP3 (.поштовий індекс файли)

Відео не знайдено!

З мовами проти хвороби Альцгеймера

Хто хоче довго залишитися психічно здоровим, повинен вивчати мови. Знання мов може захистити від деменції. Про це свідчать численні наукові дослідження. При цьому вік того, хто вивчає, не має значення. Важливо лише те, що мозок регулярно тренується. Вивчення слів активізує різні зони мозку. Ці зони керують важливими пізнавальними процесами. Люди, що володіють багатьма мовами, через це більш уважні. Також вони можуть краще концентруватися. Але багатомовність має також інші переваги. Багатомовні люди краще приймають рішення. Вони швидше приймають рішення. Це пов’язане з тим, що їх мозок навчився робити вибір. Завжди відомо принаймні два поняття для будь якої речі. Кожне з цих понять надає можливість вибору. Отже, багатомовні люди повинні постійно приймати рішення. Їхній мозок натренований в тім, щоб вибирати з багатьох речей. І це тренування сприяє не лише мовному центру. Від багатомовності виграють багато зон мозку. Знання мов означає разом з тим кращий пізнавальний контроль. Звичайно, завдяки знанню мов не можна запобігти деменції. Але у людей, що володіють багатьма мовами, хвороба розвивається повільніше. І їхній мозок, здається, може краще компенсувати негативні наслідки. Симптоми деменції в тих, хто вчить мови, виявляють себе у ослабленій формі. Розгубленість та забудькуватість виявляються менш важкими. Таким чином, від вивчення мов виграють рівною мірою як люди похилого віку, так і молоді. До того ж: з кожною мовою стає легше вивчати нову. Отже, замість того, щоб ковтати ліки, ми маємо звернутися до словника!