Розмовник

uk Щось мусити   »   hy to have to do something / must

72 [сімдесят два]

Щось мусити

Щось мусити

72 [յոթանասուներկու]

72 [yot’anasunerku]

to have to do something / must

[petk’ e]

Виберіть, як ви хочете бачити переклад:   
українська вірменська Відтворити більше
Мусити պետք է պ--- է պ-տ- է ------ պետք է 0
pe-k- e p---- e p-t-’ e ------- petk’ e
Я мушу відправити лист. Ե--պիտ- նամ---ո--ա--ե-: Ե- պ--- ն---- ո-------- Ե- պ-տ- ն-մ-կ ո-ղ-ր-ե-: ----------------------- Ես պիտի նամակ ուղարկեմ: 0
Y---p-t- n---k ugh-r--m Y-- p--- n---- u------- Y-s p-t- n-m-k u-h-r-e- ----------------------- Yes piti namak ugharkem
Я мушу заплатити за готель. Ես -ի-ի հ-ու--ն--ը -ճ-ր--: Ե- պ--- հ--------- վ------ Ե- պ-տ- հ-ո-ր-ն-ց- վ-ա-ե-: -------------------------- Ես պիտի հյուրանոցը վճարեմ: 0
Ye- piti-hy---no-s-y v--a--m Y-- p--- h---------- v------ Y-s p-t- h-u-a-o-s-y v-h-r-m ---------------------------- Yes piti hyuranots’y vcharem
Ти мусиш встати рано. Դո------ - -ռա-ոտը շո-տ արթ-անա-: Դ-- պ--- է ա------ շ--- ա-------- Դ-ւ պ-տ- է ա-ա-ո-ը շ-ւ- ա-թ-ա-ա-: --------------------------------- Դու պետք է առավոտը շուտ արթնանաս: 0
Du-p-t---- ar-av-t--s--------n--as D- p---- e a------- s--- a-------- D- p-t-’ e a-r-v-t- s-u- a-t-n-n-s ---------------------------------- Du petk’ e arravoty shut art’nanas
Ти мусиш багато працювати. Դու ---ք-է շա--աշխատես: Դ-- պ--- է շ-- ա------- Դ-ւ պ-տ- է շ-տ ա-խ-տ-ս- ----------------------- Դու պետք է շատ աշխատես: 0
D- pe--- e s------hkh-t-s D- p---- e s--- a-------- D- p-t-’ e s-a- a-h-h-t-s ------------------------- Du petk’ e shat ashkhates
Ти мусиш бути пунктуальним. Դու պ--- --ճ---պա--լինե-: Դ-- պ--- է ճ------ լ----- Դ-ւ պ-տ- է ճ-տ-պ-հ լ-ն-ս- ------------------------- Դու պետք է ճշտապահ լինես: 0
D- petk’------hta--h---nes D- p---- e c-------- l---- D- p-t-’ e c-s-t-p-h l-n-s -------------------------- Du petk’ e chshtapah lines
Він мусить заправитися. Նա ---- մ----ա--լի-քավ-ր-: Ն- պ--- մ------ լ--------- Ն- պ-տ- մ-ք-ն-ն լ-ց-ա-ո-ի- -------------------------- Նա պիտի մեքենան լիցքավորի: 0
Na--it- ---’yenan lits---avori N- p--- m-------- l----------- N- p-t- m-k-y-n-n l-t-’-’-v-r- ------------------------------ Na piti mek’yenan lits’k’avori
Він мусить ремонтувати автомобіль. Ն- պետ- --մե--ն-ն նո-ոգի: Ն- պ--- է մ------ ն------ Ն- պ-տ- է մ-ք-ն-ն ն-ր-գ-: ------------------------- Նա պետք է մեքենան նորոգի: 0
N--pet-’---------nan-norogi N- p---- e m-------- n----- N- p-t-’ e m-k-y-n-n n-r-g- --------------------------- Na petk’ e mek’yenan norogi
Він мусить мити автомобіль. Նա -ե-ք-- մե-ենա- --ան-: Ն- պ--- է մ------ լ----- Ն- պ-տ- է մ-ք-ն-ն լ-ա-ա- ------------------------ Նա պետք է մեքենան լվանա: 0
Na--et-’ e m-k-yen-n-----a N- p---- e m-------- l---- N- p-t-’ e m-k-y-n-n l-a-a -------------------------- Na petk’ e mek’yenan lvana
Вона мусить робити закупи. Ն- պ--ք --գ----նե- -ա----: Ն- պ--- է գ------- կ------ Ն- պ-տ- է գ-ո-մ-ե- կ-տ-ր-: -------------------------- Նա պետք է գնումներ կատարի: 0
N- p--k- e-gn-mn-r -----i N- p---- e g------ k----- N- p-t-’ e g-u-n-r k-t-r- ------------------------- Na petk’ e gnumner katari
Вона мусить прибрати квартиру. Նա-պե-- է-բնա-ար-----ա--ք-: Ն- պ--- է բ-------- հ------ Ն- պ-տ- է բ-ա-ա-ա-ը հ-վ-ք-: --------------------------- Նա պետք է բնակարանը հավաքի: 0
Na -e---------k-r--y-hava-’i N- p---- e b-------- h------ N- p-t-’ e b-a-a-a-y h-v-k-i ---------------------------- Na petk’ e bnakarany havak’i
Вона мусить прати білизну. Նա-պե-ք-- -վա--- լվա--: Ն- պ--- է լ----- լ----- Ն- պ-տ- է լ-ա-ք- լ-ա-ա- ----------------------- Նա պետք է լվացքը լվանա: 0
N- ----’-e l--ts’k’--l-a-a N- p---- e l-------- l---- N- p-t-’ e l-a-s-k-y l-a-a -------------------------- Na petk’ e lvats’k’y lvana
Ми мусимо негайно йти до школи. Մ--- -ե-ք---շ-ւտով-դ---ց գն-նք: Մ--- պ--- է շ----- դ---- գ----- Մ-ն- պ-տ- է շ-ւ-ո- դ-ր-ց գ-ա-ք- ------------------------------- Մենք պետք է շուտով դպրոց գնանք: 0
Me-k- petk’ e-s-u-ov-dpro-s’ -----’ M---- p---- e s----- d------ g----- M-n-’ p-t-’ e s-u-o- d-r-t-’ g-a-k- ----------------------------------- Menk’ petk’ e shutov dprots’ gnank’
Ми мусимо негайно йти на роботу. Մե-ք --տ- - --ւտ-վ ա--ա---ք--գն-նք: Մ--- պ--- է շ----- ա-------- գ----- Մ-ն- պ-տ- է շ-ւ-ո- ա-խ-տ-ն-ի գ-ա-ք- ----------------------------------- Մենք պետք է շուտով աշխատանքի գնանք: 0
M-nk’ pet---------o--ash-ha-a--’i g--n-’ M---- p---- e s----- a----------- g----- M-n-’ p-t-’ e s-u-o- a-h-h-t-n-’- g-a-k- ---------------------------------------- Menk’ petk’ e shutov ashkhatank’i gnank’
Ми мусимо негайно йти до лікаря. Մ--- -ե-ք-է շ-ւտ-վ-բժշ-- -նան-: Մ--- պ--- է շ----- բ---- գ----- Մ-ն- պ-տ- է շ-ւ-ո- բ-շ-ի գ-ա-ք- ------------------------------- Մենք պետք է շուտով բժշկի գնանք: 0
M--k’ ----’----hu------------g-a-k’ M---- p---- e s----- b------ g----- M-n-’ p-t-’ e s-u-o- b-h-h-i g-a-k- ----------------------------------- Menk’ petk’ e shutov bzhshki gnank’
Ви мусите чекати на автобус. Դ--ք-պ----է -----ու-ի--------: Դ--- պ--- է ա--------- ս------ Դ-ւ- պ-տ- է ա-տ-բ-ւ-ի- ս-ա-ե-: ------------------------------ Դուք պետք է ավտոբուսին սպասեք: 0
Du----etk’ --avt--usin -p-s--’ D--- p---- e a-------- s------ D-k- p-t-’ e a-t-b-s-n s-a-e-’ ------------------------------ Duk’ petk’ e avtobusin spasek’
Ви мусите чекати на поїзд. Դու- պե---է -նա--ի- սպա--ք: Դ--- պ--- է գ------ ս------ Դ-ւ- պ-տ- է գ-ա-ք-ն ս-ա-ե-: --------------------------- Դուք պետք է գնացքին սպասեք: 0
Duk--p--k- ------s’-’in-------’ D--- p---- e g--------- s------ D-k- p-t-’ e g-a-s-k-i- s-a-e-’ ------------------------------- Duk’ petk’ e gnats’k’in spasek’
Ви мусите чекати на таксі. Դ-ւ----տ--է--աքս-ի- --ա-ե-: Դ--- պ--- է տ------ ս------ Դ-ւ- պ-տ- է տ-ք-ի-ն ս-ա-ե-: --------------------------- Դուք պետք է տաքսիին սպասեք: 0
Du-- petk’-e ------in-s--s-k’ D--- p---- e t------- s------ D-k- p-t-’ e t-k-s-i- s-a-e-’ ----------------------------- Duk’ petk’ e tak’siin spasek’

Завантажити MP3 (.поштовий індекс файли)

Відео не знайдено!

Чому є так багато різних мов?

У світі є більш як 6000 різних мов. Тому нам потрібні тлумачі та перекладачі. Дуже-дуже давно всі розмовляли ще однією мовою. Але це змінилося, коли люди почали розселятися. Вони покинули свою батьківщину – Африку і розійшлися по Землі. Це просторове розділення вело також до мовного розділення. Адже кожен народ розвивав власну форму комунікації. Із спільної прамови виникло багато різних мов. Але люди ніколи довго не затримувалися в одній місцевості. Так мови все більше розділялися між собою. Потім колись настав момент, коли більше не можна було знайти спільний корінь. Також ніякий народ не жив тисячоліттями ізольовано. Завжди був контакт з іншими народами. Це змінювало мови. Вони сприймали елементи з чужих мов або змішувалися. Так, подальший розвиток мов ніколи не припинявся. Таким чином, міграції та контакти пояснюють чисельність мов. Але чому мови такі різні – це інше питання. Кожна історія розвитку слідує певним правилам. Те, що мови є такі, які вони є, повинно мати, таким чином, причини. Цими причинами науковці цікавляться давно. Вони хочуть знати, чому мови розвиваються по-різному. Щоб дослідити це, треба простежити історію мов. Так можна взнати, що коли змінилося. Ще невідомо, що впливає на розвиток мов. Але здається, культурні фактори мають бути важливішими за біологічні. Це означає, історія народів сформувала їх мови. Очевидно, мови розказують нам більше, ніж ми вважаємо…