Розмовник

uk Щось могти (мати дозвіл)   »   mr परवानगी असणे

73 [сімдесят три]

Щось могти (мати дозвіл)

Щось могти (мати дозвіл)

७३ [त्र्याहत्तर]

73 [Tryāhattara]

परवानगी असणे

[paravānagī asaṇē]

Виберіть, як ви хочете бачити переклад:   
українська маратхі Відтворити більше
Тобі можна вже водити автомобіль? त-ला--ाड--च---ण-य-च- ----न---------? त--- ग--- च--------- प------ आ-- क-- त-ल- ग-ड- च-ल-ण-य-च- प-व-न-ी आ-े क-? ------------------------------------ तुला गाडी चालवण्याची परवानगी आहे का? 0
t-lā -ā---cā-avaṇ---ī--a--v-n--- --ē-k-? t--- g--- c---------- p--------- ā-- k-- t-l- g-ḍ- c-l-v-ṇ-ā-ī p-r-v-n-g- ā-ē k-? ---------------------------------------- tulā gāḍī cālavaṇyācī paravānagī āhē kā?
Тобі можна вже пити алкоголь? तुला----ू -ि-्-ाच- -र-ानग--आह- --? त--- द--- प------- प------ आ-- क-- त-ल- द-र- प-ण-य-च- प-व-न-ी आ-े क-? ---------------------------------- तुला दारू पिण्याची परवानगी आहे का? 0
T--ā-dār----ṇyā---p--a-ā-a-- -hē---? T--- d--- p------ p--------- ā-- k-- T-l- d-r- p-ṇ-ā-ī p-r-v-n-g- ā-ē k-? ------------------------------------ Tulā dārū piṇyācī paravānagī āhē kā?
Тобі можна вже їздити самому за кордон? त-ला -कट्य--- परदे-- --र-ा--ची --वा-गी आहे -ा? त--- ए------- प----- प-------- प------ आ-- क-- त-ल- ए-ट-य-न- प-द-श- प-र-ा-ा-ी प-व-न-ी आ-े क-? ---------------------------------------------- तुला एकट्याने परदेशी प्रवासाची परवानगी आहे का? 0
T-lā ē-a--ān--parad--ī -r-vās-cī -a-av-n-g- āhē---? T--- ē------- p------- p-------- p--------- ā-- k-- T-l- ē-a-y-n- p-r-d-ś- p-a-ā-ā-ī p-r-v-n-g- ā-ē k-? --------------------------------------------------- Tulā ēkaṭyānē paradēśī pravāsācī paravānagī āhē kā?
Могти प---न-ी-द--े प------ द--- प-व-न-ी द-ण- ------------ परवानगी देणे 0
P-r--ā---- dē-ē P--------- d--- P-r-v-n-g- d-ṇ- --------------- Paravānagī dēṇē
Ми можемо тут курити? आम्-ी---े----्-प------ -क-ो-क-? आ---- इ-- ध------- क-- श--- क-- आ-्-ी इ-े ध-म-र-ा- क-ू श-त- क-? ------------------------------- आम्ही इथे धुम्रपान करू शकतो का? 0
ā----i-hē d-u----ān----r-----a-ō--ā? ā--- i--- d--------- k--- ś----- k-- ā-h- i-h- d-u-r-p-n- k-r- ś-k-t- k-? ------------------------------------ āmhī ithē dhumrapāna karū śakatō kā?
Можна тут курити? इथ- --म्र------ण-या-ी पर--न-ी -ह----? इ-- ध------- क------- प------ आ-- क-- इ-े ध-म-र-ा- क-ण-य-च- प-व-न-ी आ-े क-? ------------------------------------- इथे धुम्रपान करण्याची परवानगी आहे का? 0
I--ē dh--r--ān- kar--y-cī-p-ravān-gī-ā-ē---? I--- d--------- k-------- p--------- ā-- k-- I-h- d-u-r-p-n- k-r-ṇ-ā-ī p-r-v-n-g- ā-ē k-? -------------------------------------------- Ithē dhumrapāna karaṇyācī paravānagī āhē kā?
Можна розрахуватися кредитною карткою? ए-ा-ा कोणी-क्र---ट -ा-्ड-े---स- --ऊ -कत---ा? ए---- क--- क------ क------ प--- द-- श--- क-- ए-ा-ा क-ण- क-र-ड-ट क-र-ड-े प-स- द-ऊ श-त- क-? -------------------------------------------- एखादा कोणी क्रेडीट कार्डने पैसे देऊ शकतो का? 0
Ēkh--- --ṇī k---īṭ- kār---- p-i-- d-----a---ō---? Ē----- k--- k------ k------ p---- d--- ś----- k-- Ē-h-d- k-ṇ- k-ē-ī-a k-r-a-ē p-i-ē d-'- ś-k-t- k-? ------------------------------------------------- Ēkhādā kōṇī krēḍīṭa kārḍanē paisē dē'ū śakatō kā?
Можна розрахуватися чеком? ए-ा-- क-ण- -न--ेशाने----े दे- -कतो का? ए---- क--- ध-------- प--- द-- श--- क-- ए-ा-ा क-ण- ध-ा-े-ा-े प-स- द-ऊ श-त- क-? -------------------------------------- एखादा कोणी धनादेशाने पैसे देऊ शकतो का? 0
Ē--ādā kō-ī -------ś-nē pa-sē-dē'ū ś-ka-- kā? Ē----- k--- d---------- p---- d--- ś----- k-- Ē-h-d- k-ṇ- d-a-ā-ē-ā-ē p-i-ē d-'- ś-k-t- k-? --------------------------------------------- Ēkhādā kōṇī dhanādēśānē paisē dē'ū śakatō kā?
Можна заплатити готівкою? एखा---क--ी फक्--रोखच--ै-े द----क-- -ा? ए---- क--- फ--- र--- प--- द-- श--- क-- ए-ा-ा क-ण- फ-्- र-ख- प-स- द-ऊ श-त- क-? -------------------------------------- एखादा कोणी फक्त रोखच पैसे देऊ शकतो का? 0
Ē--ā-ā kōṇī phak-a -ōk---a p--s- dē'ū --ka-ō kā? Ē----- k--- p----- r------ p---- d--- ś----- k-- Ē-h-d- k-ṇ- p-a-t- r-k-a-a p-i-ē d-'- ś-k-t- k-? ------------------------------------------------ Ēkhādā kōṇī phakta rōkhaca paisē dē'ū śakatō kā?
Можу я зателефонувати? म- फ-- क-ू--ा? म- फ-- क-- क-- म- फ-न क-ू क-? -------------- मी फोन करू का? 0
M- -hō-a--ar--kā? M- p---- k--- k-- M- p-ō-a k-r- k-? ----------------- Mī phōna karū kā?
Можу я запитати? म--काही -ि---ू--ा? म- क--- व----- क-- म- क-ह- व-च-र- क-? ------------------ मी काही विचारू का? 0
M--kāh----c-r- k-? M- k--- v----- k-- M- k-h- v-c-r- k-? ------------------ Mī kāhī vicārū kā?
Можу я щось сказати? म-------ब-ल----? म- क--- ब--- क-- म- क-ह- ब-ल- क-? ---------------- मी काही बोलू का? 0
M--kā---bōlū kā? M- k--- b--- k-- M- k-h- b-l- k-? ---------------- Mī kāhī bōlū kā?
Йому не можна спати в парку. त्--ला-उ-्---ा- -----या-ी प----गी-ना--. त----- उ------- झ-------- प------ न---- त-य-ल- उ-्-ा-ा- झ-प-्-ा-ी प-व-न-ी न-ह-. --------------------------------------- त्याला उद्यानात झोपण्याची परवानगी नाही. 0
T-ā-ā-u-y--ā-a---ōpaṇy-c--para-ā-a-- n---. T---- u------- j--------- p--------- n---- T-ā-ā u-y-n-t- j-ō-a-y-c- p-r-v-n-g- n-h-. ------------------------------------------ Tyālā udyānāta jhōpaṇyācī paravānagī nāhī.
Йому не можна спати в автомобілі. त-या-------त झ--ण्या-ी प-व--ग--ना-ी. त----- ग---- झ-------- प------ न---- त-य-ल- ग-ड-त झ-प-्-ा-ी प-व-न-ी न-ह-. ------------------------------------ त्याला गाडीत झोपण्याची परवानगी नाही. 0
Tyālā-gā---- jh-p-ṇyāc- -----ān-gī n--ī. T---- g----- j--------- p--------- n---- T-ā-ā g-ḍ-t- j-ō-a-y-c- p-r-v-n-g- n-h-. ---------------------------------------- Tyālā gāḍīta jhōpaṇyācī paravānagī nāhī.
Йому не можна спати на вокзалі. त्---- रे-्-े--्--------ोपण-या-ी--र--न-ी-नाही. त----- र----- स------- झ-------- प------ न---- त-य-ल- र-ल-व- स-ट-श-व- झ-प-्-ा-ी प-व-न-ी न-ह-. ---------------------------------------------- त्याला रेल्वे स्टेशनवर झोपण्याची परवानगी नाही. 0
T--l--r--vē s-ē-an-v-ra--h-p-ṇ-ā-ī--ara--n-gī n-h-. T---- r---- s---------- j--------- p--------- n---- T-ā-ā r-l-ē s-ē-a-a-a-a j-ō-a-y-c- p-r-v-n-g- n-h-. --------------------------------------------------- Tyālā rēlvē sṭēśanavara jhōpaṇyācī paravānagī nāhī.
Можна нам присісти? आ-्-- बसू श-त--क-? आ---- ब-- श--- क-- आ-्-ी ब-ू श-त- क-? ------------------ आम्ही बसू शकतो का? 0
Ā--ī--a-- śak-tō-k-? Ā--- b--- ś----- k-- Ā-h- b-s- ś-k-t- k-? -------------------- Āmhī basū śakatō kā?
Можна нам меню? आ--हा-ला-मेन--ू--ि-ू -क----ा? आ------- म----- म--- श--- क-- आ-्-ा-ल- म-न-य- म-ळ- श-े- क-? ----------------------------- आम्हांला मेन्यू मिळू शकेल का? 0
Ām-ā-lā m--'yū---ḷ- śak----k-? Ā------ m----- m--- ś----- k-- Ā-h-n-ā m-n-y- m-ḷ- ś-k-l- k-? ------------------------------ Āmhānlā mēn'yū miḷū śakēla kā?
Чи можемо ми заплатити окремо? आम्ह- वे-ळे वे-ळे--ैस--द-- -कत----? आ---- व---- व---- प--- द-- श--- क-- आ-्-ी व-ग-े व-ग-े प-स- द-ऊ श-त- क-? ----------------------------------- आम्ही वेगळे वेगळे पैसे देऊ शकतो का? 0
Āmhī ----ḷē-v-g--ē--ai-ē -ē'- śak--ō--ā? Ā--- v----- v----- p---- d--- ś----- k-- Ā-h- v-g-ḷ- v-g-ḷ- p-i-ē d-'- ś-k-t- k-? ---------------------------------------- Āmhī vēgaḷē vēgaḷē paisē dē'ū śakatō kā?

Завантажити MP3 (.поштовий індекс файли)

Відео не знайдено!

Як мозок вчить нові слова

Коли ми вчимо слова, наш мозок зберігає новий зміст. Але навчання функціонує лише завдяки постійному повторюванню. Наскільки добре наш мозок зберігає слова, залежить від багатьох факторів. Але найважливішим є те, що ми регулярно повторюємо слова. Лише слова, які ми часто читаємо або пишемо, запам’ятовуються. Можна сказати, ці слова архівуються як зображення. Цей принцип навчання справедливий також для мавп. Мавпи можуть навчатися «читати» слова, коли вони їх досить часто бачать. Хоча вони не розуміють слів, вони їх розпізнають за формою. Щоб вільно говорити мовою ми потребуємо багато слів. Для цього слова повинні бути добре організовані. Адже наша пам’ять функціонує як архів. Щоб швидко знайти слово, необхідно знати, де його слід шукати. Тому краще вчити слова в певному контексті. Так наша пам’ять може завжди відкривати правильну папку. Але навіть те, що ми добре вивчили, ми можемо знов забути. Тоді знання переходить з активної форми у пасивну. Завдяки забуванню ми звільняємося від знання, яке нам не потрібно. Так наш мозок створює місце для нових і важливих справ. Тому важливо, щоб ми регулярно активували наші знання. Що збережено у пасиві – втрачено не назавжди. Коли ми бачимо забуті слова, ми знов згадуємо їх. Що один раз було вивчено, за другим разом вивчається швидше. Хто хоче розширити свій словник, повинен також розширити свої хобі. Адже кожен з нас має певні інтереси. Тому ми займаємося зазвичай завжди одними й тими ж справами. Але мова складається з багатьох різних семантичних полів. Хто цікавиться політикою, повинен також читати спортивні газети!