Розмовник

uk Минулий час 3   »   mr भूतकाळ ३

83 [вісімдесят три]

Минулий час 3

Минулий час 3

८३ [त्र्याऐंशी]

83 [Tryā\'ainśī]

भूतकाळ ३

[bhūtakāḷa 3]

Виберіть, як ви хочете бачити переклад:   
українська маратхі Відтворити більше
Телефонувати ट--ि--न---णे ट------ क--- ट-ल-फ-न क-ण- ------------ टेलिफोन करणे 0
ṭēl-p-ō-- -a-a-ē ṭ-------- k----- ṭ-l-p-ō-a k-r-ṇ- ---------------- ṭēliphōna karaṇē
Я телефонував / телефонувала. म- -े-ि------ल-. म- ट------ क---- म- ट-ल-फ-न क-ल-. ---------------- मी टेलिफोन केला. 0
m--ṭē-i-h-----ēl-. m- ṭ-------- k---- m- ṭ-l-p-ō-a k-l-. ------------------ mī ṭēliphōna kēlā.
Я весь час телефонував / телефонувала. म- -ं--र-ण--ेळ -ेल-फ-न-र-ब-लत-ह--ो- - ह---. म- स------ व-- ट-------- ब--- ह---- / ह---- म- स-प-र-ण व-ळ ट-ल-फ-न-र ब-ल- ह-त-. / ह-त-. ------------------------------------------- मी संपूर्ण वेळ टेलिफोनवर बोलत होतो. / होते. 0
M--s-mp-rṇa-vē----ēl-ph--a--ra-----t---ōt---- --t-. M- s------- v--- ṭ------------ b----- h---- / H---- M- s-m-ū-ṇ- v-ḷ- ṭ-l-p-ō-a-a-a b-l-t- h-t-. / H-t-. --------------------------------------------------- Mī sampūrṇa vēḷa ṭēliphōnavara bōlata hōtō. / Hōtē.
Запитувати व--ा--े व------ व-च-र-े ------- विचारणे 0
V-c-r-ṇē V------- V-c-r-ṇ- -------- Vicāraṇē
Я запитав / запитала. मी-वि-----. म- व------- म- व-च-र-े- ----------- मी विचारले. 0
mī -i--r--ē. m- v-------- m- v-c-r-l-. ------------ mī vicāralē.
Я запитував / запитувала завжди. म- ने-ेम---व----त-आ--. म- न------ व----- आ--- म- न-ह-म-च व-च-र- आ-ो- ---------------------- मी नेहेमीच विचारत आलो. 0
Mī --h--ī---v-c-ra---ā-ō. M- n------- v------- ā--- M- n-h-m-c- v-c-r-t- ā-ō- ------------------------- Mī nēhēmīca vicārata ālō.
Розповідати निवेद--क--े न----- क--- न-व-द- क-ण- ----------- निवेदन करणे 0
N-vē--na -a---ē N------- k----- N-v-d-n- k-r-ṇ- --------------- Nivēdana karaṇē
Я розповів / розповіла. मी----ेदन-के--. म- न----- क---- म- न-व-द- क-ल-. --------------- मी निवेदन केले. 0
mī nivē-an- --lē. m- n------- k---- m- n-v-d-n- k-l-. ----------------- mī nivēdana kēlē.
Я розповів / розповіла цілу історію. म--प-र----ह--- -ि--दन क-ली. म- प---- क---- न----- क---- म- प-र-ण क-ा-ी न-व-द- क-ल-. --------------------------- मी पूर्ण कहाणी निवेदन केली. 0
M--pū--- k----ī -i--d--a--ēl-. M- p---- k----- n------- k---- M- p-r-a k-h-ṇ- n-v-d-n- k-l-. ------------------------------ Mī pūrṇa kahāṇī nivēdana kēlī.
Вчитися शि-णे----भ--ा---रणे श---- / अ----- क--- श-क-े / अ-्-ा- क-ण- ------------------- शिकणे / अभ्यास करणे 0
Ś----ē/ -b----- kar--ē Ś------ a------ k----- Ś-k-ṇ-/ a-h-ā-a k-r-ṇ- ---------------------- Śikaṇē/ abhyāsa karaṇē
Я вчився / вчилася. मी--ि-------शिक-ो. म- श----- / श----- म- श-क-े- / श-क-ो- ------------------ मी शिकले. / शिकलो. 0
m- --kalē-----i--l-. m- ś------ / Ś------ m- ś-k-l-. / Ś-k-l-. -------------------- mī śikalē. / Śikalō.
Я вчився / вчилася цілий вечір. म- सं-ू-्ण सं---ाक-ळभ- --्-ा-----ा. म- स------ स---------- अ----- क---- म- स-प-र-ण स-ध-य-क-ळ-र अ-्-ा- क-ल-. ----------------------------------- मी संपूर्ण संध्याकाळभर अभ्यास केला. 0
Mī --mp---a-s---------abha---a-h-ā-a-kē--. M- s------- s--------------- a------ k---- M- s-m-ū-ṇ- s-n-h-ā-ā-a-h-r- a-h-ā-a k-l-. ------------------------------------------ Mī sampūrṇa sandhyākāḷabhara abhyāsa kēlā.
Працювати का- -रणे क-- क--- क-म क-ण- -------- काम करणे 0
K--a -a--ṇē K--- k----- K-m- k-r-ṇ- ----------- Kāma karaṇē
Я працював / працювала. म- का- क-ले. म- क-- क---- म- क-म क-ल-. ------------ मी काम केले. 0
m--kām- --lē. m- k--- k---- m- k-m- k-l-. ------------- mī kāma kēlē.
Я працював / працювала весь день. मी प-----द--स-----क-ले. म- प---- द--- क-- क---- म- प-र-ण द-व- क-म क-ल-. ----------------------- मी पूर्ण दिवस काम केले. 0
Mī pūrṇ-----a------- -ēl-. M- p---- d----- k--- k---- M- p-r-a d-v-s- k-m- k-l-. -------------------------- Mī pūrṇa divasa kāma kēlē.
Їсти जेव-े ज---- ज-व-े ----- जेवणे 0
J-vaṇē J----- J-v-ṇ- ------ Jēvaṇē
Я з’їв / з’їла. मी-जेवल-- /--े--े. म- ज----- / ज----- म- ज-व-ो- / ज-व-े- ------------------ मी जेवलो. / जेवले. 0
mī jē---ō.---Jēval-. m- j------ / J------ m- j-v-l-. / J-v-l-. -------------------- mī jēvalō. / Jēvalē.
Я з’їв / з’їла усю їжу. म- -र्व ज--ण -े---.-/ जे--े. म- स--- ज--- ज----- / ज----- म- स-्- ज-व- ज-व-ो- / ज-व-े- ---------------------------- मी सर्व जेवण जेवलो. / जेवले. 0
M--sar-- -ēvaṇa -ē-a-ō. --Jē----. M- s---- j----- j------ / J------ M- s-r-a j-v-ṇ- j-v-l-. / J-v-l-. --------------------------------- Mī sarva jēvaṇa jēvalō. / Jēvalē.

Історія мовознавства

Мови завжди приваблювали людей. Тому історія мовознавства дуже давня. Мовознавство – це систематичне вивчення мови. Вже тисячі років тому люди розмірковували про мову. При цьому різні культури розвинули різні системи. Так виникли різні системи, що описують мови. Сучасне мовознавство базується насамперед на античних теоріях. Особливо Греція започаткувала багато традицій. Але найстаріша праця про мову походить з Індії. Близько 3000 років тому вона була написана граматиком Шакатаяною. У античний час мовою займалися такі філософи як Платон. Потім римські автори розвинули свої теорії далі. У 8 столітті власні традиції розвинули також араби. Їх праці вже виявляють точні описи арабської мови. У Новий час насамперед цікавилися походженням мови. Особливо вчені цікавилися історією мови. У XVIII столітті почали порівнювати мови між собою. Так намагалися зрозуміти, як розвиваються мови. Пізніше сконцентрувалися на мовах як системах. В центрі досліджень постало питання, як функціонують мови. Сьогодні існує багато галузей мовознавства. За останні 50 років розвинулися багато нових дисциплін. Частково на них сильно вплинули інші науки. Наприклад, психолінгвістика або міжкультурні комунікації. Нові напрямки мовознавства дуже спеціалізовані. Таким прикладом є феміністична лінгвістика. Отож, історія мовознавства триває… Поки є мови – люди будуть про них думати!