Разговорник

ru Экскурсия по городу   »   uk Екскурсія до міста

42 [сорок два]

Экскурсия по городу

Экскурсия по городу

42 [сорок два]

42 [sorok dva]

Екскурсія до міста

[Ekskursiya do mista]

Выберите, как вы хотите видеть перевод:   
русский украинский Играть Больше
Рынок работает по воскресеньям? Чи---дкр-ти- pино- --н----і? Ч- в-------- p---- щ-------- Ч- в-д-р-т-й p-н-к щ-н-д-л-? ---------------------------- Чи відкритий pинок щонеділі? 0
C-y v-dkr--y-----n-- sh--on-d-li? C-- v--------- p---- s----------- C-y v-d-r-t-y- p-n-k s-c-o-e-i-i- --------------------------------- Chy vidkrytyy̆ pynok shchonedili?
Ярмарка работает по понедельникам? Чи-ві-критий -рм-р----о-о-е-ілка Ч- в-------- Я------ щ---------- Ч- в-д-р-т-й Я-м-р-к щ-п-н-д-л-а -------------------------------- Чи відкритий Ярмарок щопонеділка 0
C-y -i--ry-y-- Y--ma-o- ----opo---ilka C-- v--------- Y------- s------------- C-y v-d-r-t-y- Y-r-a-o- s-c-o-o-e-i-k- -------------------------------------- Chy vidkrytyy̆ Yarmarok shchoponedilka
Выставка работает по вторникам? Чи-----р-т------а--- що---т-р--? Ч- в------- в------- щ---------- Ч- в-д-р-т- в-с-а-к- щ-в-в-і-к-? -------------------------------- Чи відкрита виставка щовівтірка? 0
Chy--------- -ys--v-a--h-ho---ti--a? C-- v------- v------- s------------- C-y v-d-r-t- v-s-a-k- s-c-o-i-t-r-a- ------------------------------------ Chy vidkryta vystavka shchovivtirka?
Зоопарк работает в среду? Чи --дк-и-ий--о-пар- -осе-е-и? Ч- в-------- з------ щ-------- Ч- в-д-р-т-й з-о-а-к щ-с-р-д-? ------------------------------ Чи відкритий зоопарк щосереди? 0
C-y vi-kryt--̆---op-r-----hose-e--? C-- v--------- z------ s----------- C-y v-d-r-t-y- z-o-a-k s-c-o-e-e-y- ----------------------------------- Chy vidkrytyy̆ zoopark shchoseredy?
Музей по четвергам открыт? Ч------р-ти-----е- щ--ет-ерга? Ч- в-------- м---- щ---------- Ч- в-д-р-т-й м-з-й щ-ч-т-е-г-? ------------------------------ Чи відкритий музей щочетверга? 0
Chy-v--kryt--- m--e-̆--h-hoche---r--? C-- v--------- m----- s-------------- C-y v-d-r-t-y- m-z-y- s-c-o-h-t-e-h-? ------------------------------------- Chy vidkrytyy̆ muzey̆ shchochetverha?
Галерея открыта по пятницам? Чи--і-крита га---ея --п-ят--ці? Ч- в------- г------ щ---------- Ч- в-д-р-т- г-л-р-я щ-п-я-н-ц-? ------------------------------- Чи відкрита галерея щоп’ятниці? 0
C-- --d-ry-a-ha-e---- ----o--yat-y--i? C-- v------- h------- s--------------- C-y v-d-r-t- h-l-r-y- s-c-o-'-a-n-t-i- -------------------------------------- Chy vidkryta halereya shchop'yatnytsi?
Фотографировать можно? Чи-мож-а-фот-графувати? Ч- м---- ф------------- Ч- м-ж-а ф-т-г-а-у-а-и- ----------------------- Чи можна фотографувати? 0
C-y--oz-na ---o---f-----? C-- m----- f------------- C-y m-z-n- f-t-h-a-u-a-y- ------------------------- Chy mozhna fotohrafuvaty?
Вход платный? Ч---о-рі-но-пл-т--- -а ----? Ч- п------- п------ з- в---- Ч- п-т-і-н- п-а-и-и з- в-і-? ---------------------------- Чи потрібно платити за вхід? 0
C-y-----i-no-plat-ty-za vkhid? C-- p------- p------ z- v----- C-y p-t-i-n- p-a-y-y z- v-h-d- ------------------------------ Chy potribno platyty za vkhid?
Сколько стоит вход? Ск---ки----ту- вх-д? С------ к----- в---- С-і-ь-и к-ш-у- в-і-? -------------------- Скільки коштує вхід? 0
Skilʹky k-sh-uye -khi-? S------ k------- v----- S-i-ʹ-y k-s-t-y- v-h-d- ----------------------- Skilʹky koshtuye vkhid?
Для групп есть скидка? Чи-- -ни-ка для г-у-? Ч- є з----- д-- г---- Ч- є з-и-к- д-я г-у-? --------------------- Чи є знижка для груп? 0
C-y-y--z-yz----dly- h-up? C-- y- z------ d--- h---- C-y y- z-y-h-a d-y- h-u-? ------------------------- Chy ye znyzhka dlya hrup?
Для детей есть скидка? Чи є з--ж-а --я -іте-? Ч- є з----- д-- д----- Ч- є з-и-к- д-я д-т-й- ---------------------- Чи є знижка для дітей? 0
C-y y----y---a ---a d----̆? C-- y- z------ d--- d------ C-y y- z-y-h-a d-y- d-t-y-? --------------------------- Chy ye znyzhka dlya ditey̆?
Для студентов есть скидка? Чи-------к- для сту-----в? Ч- є з----- д-- с--------- Ч- є з-и-к- д-я с-у-е-т-в- -------------------------- Чи є знижка для студентів? 0
Ch-------y-h-a-d-ya-stud-n---? C-- y- z------ d--- s--------- C-y y- z-y-h-a d-y- s-u-e-t-v- ------------------------------ Chy ye znyzhka dlya studentiv?
Что это за здание? Щ- -е-за -у--вл-? Щ- ц- з- б------- Щ- ц- з- б-д-в-я- ----------------- Що це за будівля? 0
S---- ts- za--u--v--a? S---- t-- z- b-------- S-c-o t-e z- b-d-v-y-? ---------------------- Shcho tse za budivlya?
Сколько этому зданию лет? С---ь-и років---й буд-в-і? С------ р---- ц-- б------- С-і-ь-и р-к-в ц-й б-д-в-і- -------------------------- Скільки років цій будівлі? 0
S-----y r-kiv t-i-̆ b-di-li? S------ r---- t---- b------- S-i-ʹ-y r-k-v t-i-̆ b-d-v-i- ---------------------------- Skilʹky rokiv tsiy̆ budivli?
Кто построил это здание? Хто-п-бу-ува- ц--б--і---? Х-- п-------- ц- б------- Х-о п-б-д-в-в ц- б-д-в-ю- ------------------------- Хто побудував цю будівлю? 0
K-t--p-buduv---t--u -udiv-y-? K--- p-------- t--- b-------- K-t- p-b-d-v-v t-y- b-d-v-y-? ----------------------------- Khto pobuduvav tsyu budivlyu?
Я интересуюсь архитектурой. Я--і-а--юс---рх-------о-. Я ц-------- а------------ Я ц-к-в-ю-я а-х-т-к-у-о-. ------------------------- Я цікавлюся архітектурою. 0
Y---s--avly-sya---khi----u-oyu. Y- t----------- a-------------- Y- t-i-a-l-u-y- a-k-i-e-t-r-y-. ------------------------------- YA tsikavlyusya arkhitekturoyu.
Я интересуюсь искусством. Я---ка-лю-я м-с-ецтво-. Я ц-------- м---------- Я ц-к-в-ю-я м-с-е-т-о-. ----------------------- Я цікавлюся мистецтвом. 0
Y--tsi-a-ly--y--mys---st-om. Y- t----------- m----------- Y- t-i-a-l-u-y- m-s-e-s-v-m- ---------------------------- YA tsikavlyusya mystetstvom.
Я интересуюсь живописью. Я --к--люся-жи-о-и--м. Я ц-------- ж--------- Я ц-к-в-ю-я ж-в-п-с-м- ---------------------- Я цікавлюся живописом. 0
YA ts--av--u--- -h-------m. Y- t----------- z---------- Y- t-i-a-l-u-y- z-y-o-y-o-. --------------------------- YA tsikavlyusya zhyvopysom.

Быстрые языки, медленные языки

Во всём мире существуют более чем 6000 различных языков. Но у всех одна и та же функция. Они помогают нам обмениваться информацией. Это в каждой языке происходит по-разному. Потому что каждый язык работает по собственным правилам. Также и скорость, с которой говорят, различается. Это доказали языковеды в различных исследованиях. Для этого были переведены короткие тексты на несколько языков. Эти тексты затем прочитывались вслух носителями языка. Результат был однозначным. Японский и испанский - самые быстрые языки. В этих языках произносятся почти 8 слогов за секунду. Значительно медленнее говорят китайцы. Они произносят только 5 слогов в секунду. Скорость зависит от сложности слогов. Если слоги сложные, то говорение длится дольше. В немецком, например, 3 звука на слог. Поэтому говорят на нём относительно медленно. Но говорить быстро, не означает также сообщать много. Совсем наоборот! В языках, на которых быстро говорят, содержится мало информации. Несмотря на то, что японцы говорят быстро, они передают меньше содержания. Медленный китайский, напротив, в немногочисленных словах выражает многое. Также слоги в английском языке содержат много информации. Интересно, что исследованные языки почти все одинаково эффективны! Это означает, кто медленнее говорит, сообщает больше. А тому, кто быстрее говорит, нужно больше слов. В конце концов, все почти одновременно приходят к цели…
Вы знали?
Словенский относится к южнославянским языкам. Это родной язык примерно для 2 миллионов человек. Они проживают в Словении, Хорватии, Сербии, Австрии, Италии и Венгрии. С чешским и словацким языками словенский язык похож во многих отношениях. Также есть много влияний из сербскохорватского языка. Хотя Словения маленькая страна, там есть много различных диалектов. Причина в том, что языковой ареал связан с очень богатой историей. Это также нашло отражение в лексике, которая включает много терминов иностранного языка. Письменный словенский язык имеет латинские буквы. В грамматике шесть падежей и три рода. В произношении существуют две официальных фонетических системы. В одной из этих двух систем четко различаются высокие и низкие тона. Еще одной особенностью языка является его архаичная структура. По отношению к другим языкам словенцы всегда были открыты. И тем более они радуются, когда и к их языку проявляют интерес!