Разговорник

ru Генитив (родительный падеж)   »   uk Родовий відмінок

99 [девяносто девять]

Генитив (родительный падеж)

Генитив (родительный падеж)

99 [дев’яносто дев’ять]

99 [devʺyanosto devʺyatʹ]

Родовий відмінок

[Rodovyy̆ vidminok]

Выберите, как вы хотите видеть перевод:   
русский украинский Играть Больше
Кошка моей подруги к-ш-а----- по-ру-и к---- м--- п------ к-ш-а м-є- п-д-у-и ------------------ кішка моєї подруги 0
k-s-k-------- p-dr--y k----- m----- p------ k-s-k- m-y-i- p-d-u-y --------------------- kishka moyeï podruhy
Собака моего друга с-бак- мо-о----га с----- м--- д---- с-б-к- м-г- д-у-а ----------------- собака мого друга 0
so---- --h---ruha s----- m--- d---- s-b-k- m-h- d-u-a ----------------- sobaka moho druha
Игрушки моих детей і-р--к- моїх--і-ей і------ м--- д---- і-р-ш-и м-ї- д-т-й ------------------ іграшки моїх дітей 0
ihra--k--m-ï-h d----̆ i------- m----- d----- i-r-s-k- m-i-k- d-t-y- ---------------------- ihrashky moïkh ditey̆
Это пальто моего коллеги. ц--- па-ь-о мого --ле-и. ц- – п----- м--- к------ ц- – п-л-т- м-г- к-л-г-. ------------------------ це – пальто мого колеги. 0
t-e-– -al-t- m--- k-----. t-- – p----- m--- k------ t-e – p-l-t- m-h- k-l-h-. ------------------------- tse – palʹto moho kolehy.
Это машина моей коллеги. Ц- - --т--об-ль --єї-к-л-г-. Ц- – а--------- м--- к------ Ц- – а-т-м-б-л- м-є- к-л-г-. ---------------------------- Це – автомобіль моєї колеги. 0
Tse-----t-m--i-- m-ye-- koleh-. T-- – a--------- m----- k------ T-e – a-t-m-b-l- m-y-i- k-l-h-. ------------------------------- Tse – avtomobilʹ moyeï kolehy.
Это работа моих коллег. Ц--– ро-ота -о-- к--ег. Ц- – р----- м--- к----- Ц- – р-б-т- м-ї- к-л-г- ----------------------- Це – робота моїх колег. 0
Tse---r-bo-a --i--- k-l--. T-- – r----- m----- k----- T-e – r-b-t- m-i-k- k-l-h- -------------------------- Tse – robota moïkh koleh.
Пуговица оторвалась от рубашки. Ґудз-- --д----в--ід-с-ро--и. Ґ----- в------- в-- с------- Ґ-д-и- в-д-е-і- в-д с-р-ч-и- ---------------------------- Ґудзик відлетів від сорочки. 0
Gu--y-----le-i--vid soro----. G----- v------- v-- s-------- G-d-y- v-d-e-i- v-d s-r-c-k-. ----------------------------- Gudzyk vidletiv vid sorochky.
Ключ от гаража пропал. Н-м-є-клю-а ві--г-р-жа. Н---- к---- в-- г------ Н-м-є к-ю-а в-д г-р-ж-. ----------------------- Немає ключа від гаража. 0
Ne------l---h- --- ---az--. N----- k------ v-- h------- N-m-y- k-y-c-a v-d h-r-z-a- --------------------------- Nemaye klyucha vid harazha.
Компьютер шефа сломался. К----юте--ке-ів---- зіп-о-а--й. К-------- к-------- з---------- К-м-’-т-р к-р-в-и-а з-п-о-а-и-. ------------------------------- Комп’ютер керівника зіпсований. 0
Kom-'-u--- k--ivn-k--zips--a--y̆. K--------- k-------- z----------- K-m-'-u-e- k-r-v-y-a z-p-o-a-y-̆- --------------------------------- Komp'yuter kerivnyka zipsovanyy̆.
Кто родители девочки? Хто ба---- -----н-и? Х-- б----- д-------- Х-о б-т-к- д-в-и-к-? -------------------- Хто батьки дівчинки? 0
Khto--a---- d-v-----y-? K--- b----- d-------- ? K-t- b-t-k- d-v-h-n-y ? ----------------------- Khto batʹky divchynky ?
Как мне пройти к дому её родителей? Я----о--и до-б-д-нку--- б-ть-ів? Я- п----- д- б------ ї- б------- Я- п-о-т- д- б-д-н-у ї- б-т-к-в- -------------------------------- Як пройти до будинку її батьків? 0
Y-k --o-̆ty--o b--y--- ï------ʹk-v? Y-- p------ d- b------ i--- b------- Y-k p-o-̆-y d- b-d-n-u i-i- b-t-k-v- ------------------------------------ Yak proy̆ty do budynku ïï batʹkiv?
Дом находится в конце улицы. Буди-ок ---і--і-вули-і. Б------ в к---- в------ Б-д-н-к в к-н-і в-л-ц-. ----------------------- Будинок в кінці вулиці. 0
Budy--k v -i--si ----tsi. B------ v k----- v------- B-d-n-k v k-n-s- v-l-t-i- ------------------------- Budynok v kintsi vulytsi.
Как называется столица Швейцарии? Як --з-ва-ть----то---я--в-й---ії? Я- н---------- с------ Ш--------- Я- н-з-в-є-ь-я с-о-и-я Ш-е-ц-р-ї- --------------------------------- Як називається столиця Швейцарії? 0
Ya--n----aye-ʹsya s-ol-t-y- Sh-ey------ï? Y-- n------------ s-------- S------------- Y-k n-z-v-y-t-s-a s-o-y-s-a S-v-y-t-a-i-̈- ------------------------------------------ Yak nazyvayetʹsya stolytsya Shvey̆tsariï?
Как называется эта книга? Я- н---в--ть-- ---г-? Я- н---------- к----- Я- н-з-в-є-ь-я к-и-а- --------------------- Як називається книга? 0
Y---na---a---ʹs-- knyha? Y-- n------------ k----- Y-k n-z-v-y-t-s-a k-y-a- ------------------------ Yak nazyvayetʹsya knyha?
Как зовут соседских детей? Я--з-а-и д--е- ---і-ів? Я- з---- д---- с------- Я- з-а-и д-т-й с-с-д-в- ----------------------- Як звати дітей сусідів? 0
Ya- ---t---i---̆-s-s-d-v? Y-- z---- d----- s------- Y-k z-a-y d-t-y- s-s-d-v- ------------------------- Yak zvaty ditey̆ susidiv?
Когда у детей каникулы? К-ли---д---й-к--і----? К--- у д---- к-------- К-л- у д-т-й к-н-к-л-? ---------------------- Коли у дітей канікули? 0
K-l--u -i-e----a--k--y? K--- u d----- k-------- K-l- u d-t-y- k-n-k-l-? ----------------------- Koly u ditey̆ kanikuly?
Когда у врача приём? Кол- --ий-а--л--а-? К--- п------ л----- К-л- п-и-м-є л-к-р- ------------------- Коли приймає лікар? 0
Ko-y pryy-may---ik--? K--- p-------- l----- K-l- p-y-̆-a-e l-k-r- --------------------- Koly pryy̆maye likar?
Какие часы работы музея? К-ли ----й ---ч--ений? К--- м---- в---------- К-л- м-з-й в-д-и-е-и-? ---------------------- Коли музей відчинений? 0
K-l----z-y̆ vid-hy-e----? K--- m----- v------------ K-l- m-z-y- v-d-h-n-n-y-? ------------------------- Koly muzey̆ vidchynenyy̆?

Лучшая концентрация = лучшее обучения.

Когда мы учим, нам нужно сконцентрироваться. Наша внимательность должна быть направлена на одну вещь. Качество концентрации не является врождённым. Нам необходимо сначала учиться концентрироваться. Это зачастую происходит в садике или в школе. В шесть лет дети могут быть сконцентрированы в течение около 15 минут. Молодые люди возрастом в 14 лет работают сконцентрировано в два раза дольше. Фаза концентрации у взрослых длится около 45 минут. После определённого времени концентрация уменьшается. Учащиеся затем теряют интерес к материалу. Может быть, что они устают или находятся в стрессе. Обучение из-за этого сложнее. Память не может больше так хорошо запоминать материал. Однако свою концентрацию можно увеличить! Очень важно перед изучением выспаться. Кто устал, тот может концентрироваться недолго. Наш мозг делает больше ошибок, когда мы усталые. Также наши эмоции влияют на нашу концентрацию. Кто хочет эффективно учиться, должен иметь нейтральное чувство. Слишком много положительных или отрицательных эмоций препятствует процессу обучения. Конечно, свои чувства не всегда можно контролировать. Но можно попробовать их во время обучения игнорировать. Кто хочет быть сконцентрированным, должен быть мотивированным. При обучении у нас всегда должна быть перед глазами цель. Только тогда наш мозг готов концентрироваться. Для хорошей концентрации важно также спокойное окружение. И ещё: при изучении нужно пить много воды, это поддерживает бодрость духа… Кто всё это будет учитывать, скоро точно сможет долго быть сконцентрированным!