Розмовник

uk Хотіти що-небудь   »   bn কিছু ভাল লাগা

70 [сімдесят]

Хотіти що-небудь

Хотіти що-небудь

৭০ [সত্তর]

70 [Sattara]

কিছু ভাল লাগা

[kichu bhāla lāgā]

Виберіть, як ви хочете бачити переклад:   
українська бенгальська Відтворити більше
Хочете курити? আ--ি-ক- ধ----ন -র---চ-ন? আ--- ক- ধ----- ক--- চ--- আ-ন- ক- ধ-ম-া- ক-ত- চ-ন- ------------------------ আপনি কি ধূমপান করতে চান? 0
āpan- k--d-ū--pā-- -----ē-----? ā---- k- d-------- k----- c---- ā-a-i k- d-ū-a-ā-a k-r-t- c-n-? ------------------------------- āpani ki dhūmapāna karatē cāna?
Хочете танцювати? আপ-ি--ি---চত- -া-? আ--- ক- ন---- চ--- আ-ন- ক- ন-চ-ে চ-ন- ------------------ আপনি কি নাচতে চান? 0
Ā---i--i-n--a----āna? Ā---- k- n----- c---- Ā-a-i k- n-c-t- c-n-? --------------------- Āpani ki nācatē cāna?
Хочете йти гуляти? আপ-- ক- বেড়া----ান-- --vU-Z -h-Z চ-ন? আ--- ক- ব------ চ-- / n----- †--- চ--- আ-ন- ক- ব-ড-া-ে চ-ন / n-v-‡- †-‡- চ-ন- -------------------------------------- আপনি কি বেড়াতে চান / nuvU‡Z †h‡Z চান? 0
Ā--ni -i-bē-ātē---na---nu--‡---‡- c--a? Ā---- k- b----- c--- / n--------- c---- Ā-a-i k- b-ṛ-t- c-n- / n-v-‡-†-‡- c-n-? --------------------------------------- Āpani ki bēṛātē cāna / nuvU‡Z†h‡Z cāna?
Я хочу курити. আম---ূমপ-ন ক-তে -া- ৷ আ-- ধ----- ক--- চ-- ৷ আ-ি ধ-ম-া- ক-ত- চ-ই ৷ --------------------- আমি ধূমপান করতে চাই ৷ 0
Ā-i -hūm--āna-k---tē -ā'i Ā-- d-------- k----- c--- Ā-i d-ū-a-ā-a k-r-t- c-'- ------------------------- Āmi dhūmapāna karatē cā'i
Ти хотів би цигарку? ত-ম-- -- ---া সিগারে--চাই? ত---- ক- এ--- স------ চ--- ত-ম-র ক- এ-ট- স-গ-র-ট চ-ই- -------------------------- তোমার কি একটা সিগারেট চাই? 0
t-m--a-k-----ṭ- sigārēṭa cā--? t----- k- ē---- s------- c---- t-m-r- k- ē-a-ā s-g-r-ṭ- c-'-? ------------------------------ tōmāra ki ēkaṭā sigārēṭa cā'i?
Він хотів би вогню. সে আ--- চায়-৷ স- আ--- চ-- ৷ স- আ-ু- চ-য় ৷ ------------- সে আগুন চায় ৷ 0
S- -g-na c--a S- ā---- c--- S- ā-u-a c-ẏ- ------------- Sē āguna cāẏa
Я хочу пити. আ-- ---ু পা- --তে-চাই-৷ আ-- ক--- প-- ক--- চ-- ৷ আ-ি ক-ছ- প-ন ক-ত- চ-ই ৷ ----------------------- আমি কিছু পান করতে চাই ৷ 0
ām- kic-u-pān- -ar----cā-i ā-- k---- p--- k----- c--- ā-i k-c-u p-n- k-r-t- c-'- -------------------------- āmi kichu pāna karatē cā'i
Я хочу їсти. আমি ক--ু-খে-- চা--৷ আ-- ক--- খ--- চ-- ৷ আ-ি ক-ছ- খ-ত- চ-ই ৷ ------------------- আমি কিছু খেতে চাই ৷ 0
āmi-k---u -h--ē cā-i ā-- k---- k---- c--- ā-i k-c-u k-ē-ē c-'- -------------------- āmi kichu khētē cā'i
Я хочу відпочити. আম- -ক---আ-াম--রতে চ-- ৷ আ-- এ--- আ--- ক--- চ-- ৷ আ-ি এ-ট- আ-া- ক-ত- চ-ই ৷ ------------------------ আমি একটু আরাম করতে চাই ৷ 0
āmi ēka-- ār--a-k--atē--ā'i ā-- ē---- ā---- k----- c--- ā-i ē-a-u ā-ā-a k-r-t- c-'- --------------------------- āmi ēkaṭu ārāma karatē cā'i
Я хочу Вас дещо запитати. আ-ি আপনাক--কিছু জি--ঞ--া----ে --- ৷ আ-- আ----- ক--- জ------- ক--- চ-- ৷ আ-ি আ-ন-ক- ক-ছ- জ-জ-ঞ-স- ক-ত- চ-ই ৷ ----------------------------------- আমি আপনাকে কিছু জিজ্ঞাসা করতে চাই ৷ 0
āmi----nākē k-c-- -ijñās----r-tē -ā'i ā-- ā------ k---- j------ k----- c--- ā-i ā-a-ā-ē k-c-u j-j-ā-ā k-r-t- c-'- ------------------------------------- āmi āpanākē kichu jijñāsā karatē cā'i
Я хочу Вас дещо попросити. আ-ি -প-ার--াছ---ি-ু চা- ৷ আ-- আ---- ক--- ক--- চ-- ৷ আ-ি আ-ন-র ক-ছ- ক-ছ- চ-ই ৷ ------------------------- আমি আপনার কাছে কিছু চাই ৷ 0
ām------āra -āch--kic-- c-'i ā-- ā------ k---- k---- c--- ā-i ā-a-ā-a k-c-ē k-c-u c-'- ---------------------------- āmi āpanāra kāchē kichu cā'i
Я хочу Вас кудись запросити. আমি---না-ে নিম--ত্-ণ ক-ত--চাই। আ-- আ----- ন-------- ক--- চ--- আ-ি আ-ন-ক- ন-ম-্-্-ণ ক-ত- চ-ই- ------------------------------ আমি আপনাকে নিমন্ত্রণ করতে চাই। 0
ā-- ā--nāk- -im-ntra-a-k----ē c-'-. ā-- ā------ n--------- k----- c---- ā-i ā-a-ā-ē n-m-n-r-ṇ- k-r-t- c-'-. ----------------------------------- āmi āpanākē nimantraṇa karatē cā'i.
Що Ви хочете випити? আপনি----চান? আ--- ক- চ--- আ-ন- ক- চ-ন- ------------ আপনি কী চান? 0
Āpani kī --na? Ā---- k- c---- Ā-a-i k- c-n-? -------------- Āpani kī cāna?
Чи хотіли б Ви кави? আপ---কি-ক-ি ---- -ান? আ--- ক- ক-- খ--- চ--- আ-ন- ক- ক-ি খ-ত- চ-ন- --------------------- আপনি কি কফি খেতে চান? 0
Ā-a-i--- k-p---khēt---āna? Ā---- k- k---- k---- c---- Ā-a-i k- k-p-i k-ē-ē c-n-? -------------------------- Āpani ki kaphi khētē cāna?
Чи хотіли б Ви краще чаю? না-- ---- ---খ-ত- চা-? ন--- আ--- চ- খ--- চ--- ন-ক- আ-ন- চ- খ-ত- চ-ন- ---------------------- নাকি আপনি চা খেতে চান? 0
Nā-i -p-n- c- kh-t---ā-a? N--- ā---- c- k---- c---- N-k- ā-a-i c- k-ē-ē c-n-? ------------------------- Nāki āpani cā khētē cāna?
Ми хотіли б поїхати додому. আম-- ঘর-------চাই ৷ আ--- ঘ-- য--- চ-- ৷ আ-র- ঘ-ে য-ত- চ-ই ৷ ------------------- আমরা ঘরে যেতে চাই ৷ 0
Ām-----har- -ē-ē --'i Ā---- g---- y--- c--- Ā-a-ā g-a-ē y-t- c-'- --------------------- Āmarā gharē yētē cā'i
Чи хотіли б ви таксі? তোমরা--ি-------সি--া-? ত---- ক- ট------- চ--- ত-ম-া ক- ট-য-ক-স- চ-ও- ---------------------- তোমরা কি ট্যাক্সি চাও? 0
tō--rā--i-ṭy-k-- ---ō? t----- k- ṭ----- c---- t-m-r- k- ṭ-ā-s- c-'-? ---------------------- tōmarā ki ṭyāksi cā'ō?
Вони хочуть зателефонувати. ত--া-/ ও-- -------ন-কর-ে --- /-চা-৤ ত--- / ও-- এ--- ফ-- ক--- চ-- / চ--- ত-র- / ও-া এ-ট- ফ-ন ক-ত- চ-ন / চ-য়- ----------------------------------- তারা / ওরা একটা ফোন করতে চান / চায়৤ 0
Tārā / -----ka-- ---n--k--atē--ā-- --cāẏa৤ T--- / ō-- ē---- p---- k----- c--- / c---- T-r- / ō-ā ē-a-ā p-ō-a k-r-t- c-n- / c-ẏ-৤ ------------------------------------------ Tārā / ōrā ēkaṭā phōna karatē cāna / cāẏa৤

Завантажити MP3 (.поштовий індекс файли)

Відео не знайдено!

Дві мови = два мовні центри!

Коли ми вчимо мову – це нашому мозку не байдуже. Адже він має багато сховищ для різних мов. Не всі мови, які ми вчимо, зберігаються разом. Мови, які ми вивчаємо дорослими, мають власне сховище. Це означає, що мозок обробляє нові правила в іншому місці. Вони зберігаються не разом з рідною мовою. Люди, які виросли двомовними, напроти, використовують лише одну ділянку. До цього результату дійшло більшість досліджень. Нейрологи вивчали багатьох тест-осіб. Ці випробувані вільно говорили двома мовами. Але одна частина випробуваних виросла з обома мовами. Інша частина, напроти, другу мову вивчила пізніше. Під час мовного тесту дослідники могли міряти активність мозку. Та вони бачили, яка ділянка мозку працювала під час тесту. І вони бачили, що «пізні» учні мають два мовні центри. Що це саме так, дослідники вже давно припускали. Люди з пораненням мозку показують різні симптоми. Так поранення мозку також можуть спричиняти мовні проблеми. Тоді потерпілі погано вимовляють слова чи розуміють. Але двомовні потерпілі від нещасного випадку інколи показують особливі симптоми. Їх мовні проблеми не завжди зачіпають обидві мови. Якщо лише одна ділянка мозку пошкоджена, інші ще можуть діяти. Тоді пацієнти розмовляють однією мовою краще ніж іншою. Також дві мови з різною швидкістю відновлюються. Це доводить, що обидві мови збережено не на одній ділянці. Оскільки вони вивчалися не одночасно, вони створюють два центри. Як точно наш мозок керує багатьма мовами, ще невідомо. Але нові знання могли б вести до нових навчальних стратегій…