Розмовник

uk Хотіти що-небудь   »   sq tё dёshirosh diçka

70 [сімдесят]

Хотіти що-небудь

Хотіти що-небудь

70 [shtatёdhjetё]

tё dёshirosh diçka

Виберіть, як ви хочете бачити переклад:   
українська албанська Відтворити більше
Хочете курити? A -ё--ir-n--t--p-n- du--n? A d-------- t- p--- d----- A d-s-i-o-i t- p-n- d-h-n- -------------------------- A dёshironi tё pini duhan? 0
Хочете танцювати? A d------ni--ё-kё----i? A d-------- t- k------- A d-s-i-o-i t- k-r-e-i- ----------------------- A dёshironi tё kёrceni? 0
Хочете йти гуляти? A-dёs-ir-ni--- dil-i --------? A d-------- t- d---- s-------- A d-s-i-o-i t- d-l-i s-ё-i-j-? ------------------------------ A dёshironi tё dilni shёtitje? 0
Я хочу курити. D-shi-oj -- -- duhan. D------- t- p- d----- D-s-i-o- t- p- d-h-n- --------------------- Dёshiroj tё pi duhan. 0
Ти хотів би цигарку? A --s-iron n-ё ci----? A d------- n-- c------ A d-s-i-o- n-ё c-g-r-? ---------------------- A dёshiron njё cigare? 0
Він хотів би вогню. A-----hi-on-zj-r-. A- d------- z----- A- d-s-i-o- z-a-r- ------------------ Ai dёshiron zjarr. 0
Я хочу пити. Dёs-iroj t- p---iç-a. D------- t- p- d----- D-s-i-o- t- p- d-ç-a- --------------------- Dёshiroj tё pi diçka. 0
Я хочу їсти. D----ro---ё -- d----. D------- t- h- d----- D-s-i-o- t- h- d-ç-a- --------------------- Dёshiroj tё ha diçka. 0
Я хочу відпочити. Dёs-iro---ё-pus--j-pa-. D------- t- p----- p--- D-s-i-o- t- p-s-o- p-k- ----------------------- Dёshiroj tё pushoj pak. 0
Я хочу Вас дещо запитати. Dё--i-o--t-j---ye- --- d-çk-. D------- t--- p--- p-- d----- D-s-i-o- t-j- p-e- p-r d-ç-a- ----------------------------- Dёshiroj t’ju pyes pёr diçka. 0
Я хочу Вас дещо попросити. Dёshi-oj -’-- kё--o--d--k-. D------- t--- k----- d----- D-s-i-o- t-j- k-r-o- d-ç-a- --------------------------- Dёshiroj t’ju kёrkoj diçka. 0
Я хочу Вас кудись запросити. D--hiroj t’j--f--j p-r d-ku. D------- t--- f--- p-- d---- D-s-i-o- t-j- f-o- p-r d-k-. ---------------------------- Dёshiroj t’ju ftoj pёr diku. 0
Що Ви хочете випити? Çfarё-d-shiro---ju -ut-m? Ç---- d-------- j- l----- Ç-a-ё d-s-i-o-i j- l-t-m- ------------------------- Çfarё dёshironi ju lutem? 0
Чи хотіли б Ви кави? A -ёsh--on--n-- ka--? A d-------- n-- k---- A d-s-i-o-i n-ё k-f-? --------------------- A dёshironi njё kafe? 0
Чи хотіли б Ви краще чаю? Apo ju pё-q-n--ё shu-----ё ç--? A-- j- p----- m- s---- n-- ç--- A-o j- p-l-e- m- s-u-ё n-ё ç-j- ------------------------------- Apo ju pёlqen mё shumё njё çaj? 0
Ми хотіли б поїхати додому. Dё-hir-jm- t---h-oj---n------p-. D--------- t- s------ n- s------ D-s-i-o-m- t- s-k-j-ё n- s-t-p-. -------------------------------- Dёshirojmë tё shkojmё nё shtёpi. 0
Чи хотіли б ви таксі? A -ёs---on----- -a--i? A d-------- n-- t----- A d-s-i-o-i n-ё t-k-i- ---------------------- A dёshironi njё taksi? 0
Вони хочуть зателефонувати. A-a--ё-h--oj-ë--- -el-fo--j--. A-- d--------- t- t----------- A-a d-s-i-o-n- t- t-l-f-n-j-ё- ------------------------------ Ata dёshirojnë tё telefonojnё. 0

Завантажити MP3 (.поштовий індекс файли)

Відео не знайдено!

Дві мови = два мовні центри!

Коли ми вчимо мову – це нашому мозку не байдуже. Адже він має багато сховищ для різних мов. Не всі мови, які ми вчимо, зберігаються разом. Мови, які ми вивчаємо дорослими, мають власне сховище. Це означає, що мозок обробляє нові правила в іншому місці. Вони зберігаються не разом з рідною мовою. Люди, які виросли двомовними, напроти, використовують лише одну ділянку. До цього результату дійшло більшість досліджень. Нейрологи вивчали багатьох тест-осіб. Ці випробувані вільно говорили двома мовами. Але одна частина випробуваних виросла з обома мовами. Інша частина, напроти, другу мову вивчила пізніше. Під час мовного тесту дослідники могли міряти активність мозку. Та вони бачили, яка ділянка мозку працювала під час тесту. І вони бачили, що «пізні» учні мають два мовні центри. Що це саме так, дослідники вже давно припускали. Люди з пораненням мозку показують різні симптоми. Так поранення мозку також можуть спричиняти мовні проблеми. Тоді потерпілі погано вимовляють слова чи розуміють. Але двомовні потерпілі від нещасного випадку інколи показують особливі симптоми. Їх мовні проблеми не завжди зачіпають обидві мови. Якщо лише одна ділянка мозку пошкоджена, інші ще можуть діяти. Тоді пацієнти розмовляють однією мовою краще ніж іншою. Також дві мови з різною швидкістю відновлюються. Це доводить, що обидві мови збережено не на одній ділянці. Оскільки вони вивчалися не одночасно, вони створюють два центри. Як точно наш мозок керує багатьма мовами, ще невідомо. Але нові знання могли б вести до нових навчальних стратегій…