Розмовник

uk Хотіти що-небудь   »   px gostar de qualquer coisa

70 [сімдесят]

Хотіти що-небудь

Хотіти що-небудь

70 [setenta]

gostar de qualquer coisa

Виберіть, як ви хочете бачити переклад:   
українська португальська (BR) Відтворити більше
Хочете курити? Voc- --er--u-a-? V--- q--- f----- V-c- q-e- f-m-r- ---------------- Você quer fumar? 0
Хочете танцювати? V-cê-q--r -a--ar? V--- q--- d------ V-c- q-e- d-n-a-? ----------------- Você quer dançar? 0
Хочете йти гуляти? Vo-ê q-e- p-ss-a-? V--- q--- p------- V-c- q-e- p-s-e-r- ------------------ Você quer passear? 0
Я хочу курити. E--q--ro --ma-. E- q---- f----- E- q-e-o f-m-r- --------------- Eu quero fumar. 0
Ти хотів би цигарку? Você --e- u- c--arro? V--- q--- u- c------- V-c- q-e- u- c-g-r-o- --------------------- Você quer um cigarro? 0
Він хотів би вогню. Ele --e---sque---. E-- q--- i-------- E-e q-e- i-q-e-r-. ------------------ Ele quer isqueiro. 0
Я хочу пити. E--q-----beb-r-a----a ---sa. E- q---- b---- a----- c----- E- q-e-o b-b-r a-g-m- c-i-a- ---------------------------- Eu quero beber alguma coisa. 0
Я хочу їсти. Eu q-ero-com-r -l-uma coisa. E- q---- c---- a----- c----- E- q-e-o c-m-r a-g-m- c-i-a- ---------------------------- Eu quero comer alguma coisa. 0
Я хочу відпочити. E---uero -e-c-ns-- -m----c-. E- q---- d-------- u- p----- E- q-e-o d-s-a-s-r u- p-u-o- ---------------------------- Eu quero descansar um pouco. 0
Я хочу Вас дещо запитати. E- ----o-lhe -er-u-t-- --a-coisa. E- q---- l-- p-------- u-- c----- E- q-e-o l-e p-r-u-t-r u-a c-i-a- --------------------------------- Eu quero lhe perguntar uma coisa. 0
Я хочу Вас дещо попросити. E--q---o-l---p---- um f--o-. E- q---- l-- p---- u- f----- E- q-e-o l-e p-d-r u- f-v-r- ---------------------------- Eu quero lhe pedir um favor. 0
Я хочу Вас кудись запросити. E--qu-r- -o----á----p--a -lgu---coi--. E- q---- c--------- p--- a----- c----- E- q-e-o c-n-i-á-l- p-r- a-g-m- c-i-a- -------------------------------------- Eu quero convidá-lo para alguma coisa. 0
Що Ви хочете випити? O-qu----s-j---p---f-vor? O q-- d------ p-- f----- O q-e d-s-j-, p-r f-v-r- ------------------------ O que deseja, por favor? 0
Чи хотіли б Ви кави? De---- um-café? D----- u- c---- D-s-j- u- c-f-? --------------- Deseja um café? 0
Чи хотіли б Ви краще чаю? Ou -r-fere an--s-------? O- p------ a---- u- c--- O- p-e-e-e a-t-s u- c-á- ------------------------ Ou prefere antes um chá? 0
Ми хотіли б поїхати додому. Quere--s ir-para casa. Q------- i- p--- c---- Q-e-e-o- i- p-r- c-s-. ---------------------- Queremos ir para casa. 0
Чи хотіли б ви таксі? Qu-r-m--m---x-? Q----- u- t---- Q-e-e- u- t-x-? --------------- Querem um táxi? 0
Вони хочуть зателефонувати. E----q--r-m--e-ef----. E--- q----- t--------- E-e- q-e-e- t-l-f-n-r- ---------------------- Eles querem telefonar. 0

Завантажити MP3 (.поштовий індекс файли)

Відео не знайдено!

Дві мови = два мовні центри!

Коли ми вчимо мову – це нашому мозку не байдуже. Адже він має багато сховищ для різних мов. Не всі мови, які ми вчимо, зберігаються разом. Мови, які ми вивчаємо дорослими, мають власне сховище. Це означає, що мозок обробляє нові правила в іншому місці. Вони зберігаються не разом з рідною мовою. Люди, які виросли двомовними, напроти, використовують лише одну ділянку. До цього результату дійшло більшість досліджень. Нейрологи вивчали багатьох тест-осіб. Ці випробувані вільно говорили двома мовами. Але одна частина випробуваних виросла з обома мовами. Інша частина, напроти, другу мову вивчила пізніше. Під час мовного тесту дослідники могли міряти активність мозку. Та вони бачили, яка ділянка мозку працювала під час тесту. І вони бачили, що «пізні» учні мають два мовні центри. Що це саме так, дослідники вже давно припускали. Люди з пораненням мозку показують різні симптоми. Так поранення мозку також можуть спричиняти мовні проблеми. Тоді потерпілі погано вимовляють слова чи розуміють. Але двомовні потерпілі від нещасного випадку інколи показують особливі симптоми. Їх мовні проблеми не завжди зачіпають обидві мови. Якщо лише одна ділянка мозку пошкоджена, інші ще можуть діяти. Тоді пацієнти розмовляють однією мовою краще ніж іншою. Також дві мови з різною швидкістю відновлюються. Це доводить, що обидві мови збережено не на одній ділянці. Оскільки вони вивчалися не одночасно, вони створюють два центри. Як точно наш мозок керує багатьма мовами, ще невідомо. Але нові знання могли б вести до нових навчальних стратегій…