Розмовник

uk Хотіти що-небудь   »   ka სურვილი

70 [сімдесят]

Хотіти що-небудь

Хотіти що-небудь

70 [სამოცდაათი]

70 [samotsdaati]

სურვილი

[survili]

Виберіть, як ви хочете бачити переклад:   
українська грузинська Відтворити більше
Хочете курити? მ-წ--- --ე-ა--? მ----- გ------- მ-წ-ვ- გ-ე-ა-თ- --------------- მოწევა გნებავთ? 0
mots--v- gn-bav-? m------- g------- m-t-'-v- g-e-a-t- ----------------- mots'eva gnebavt?
Хочете танцювати? ც-კ-ა-------თ? ც---- გ------- ც-კ-ა გ-ე-ა-თ- -------------- ცეკვა გნებავთ? 0
tsek--------a-t? t------ g------- t-e-'-a g-e-a-t- ---------------- tsek'va gnebavt?
Хочете йти гуляти? გა--ირ-ება -ნ-ბ-ვთ? გ--------- გ------- გ-ს-ი-ნ-ბ- გ-ე-ა-თ- ------------------- გასეირნება გნებავთ? 0
g--eir-e-a -----vt? g--------- g------- g-s-i-n-b- g-e-a-t- ------------------- gaseirneba gnebavt?
Я хочу курити. მ-წ-ვ- მი-და. მ----- მ----- მ-წ-ვ- მ-ნ-ა- ------------- მოწევა მინდა. 0
m---'eva -i-da. m------- m----- m-t-'-v- m-n-a- --------------- mots'eva minda.
Ти хотів би цигарку? გი-დ- ს---რ-ტ-? გ---- ს-------- გ-ნ-ა ს-გ-რ-ტ-? --------------- გინდა სიგარეტი? 0
gin-a -----e-'-? g---- s--------- g-n-a s-g-r-t-i- ---------------- ginda sigaret'i?
Він хотів би вогню. მ-ს--ეცხ-ი ---ა. მ-- ც----- უ---- მ-ს ც-ც-ლ- უ-დ-. ---------------- მას ცეცხლი უნდა. 0
m-- ts-t---l- -nd-. m-- t-------- u---- m-s t-e-s-h-i u-d-. ------------------- mas tsetskhli unda.
Я хочу пити. რ---ს -----ა ---დ-. რ---- დ----- მ----- რ-მ-ს დ-ლ-ვ- მ-ნ-ა- ------------------- რამის დალევა მინდა. 0
ram-- --l-------d-. r---- d----- m----- r-m-s d-l-v- m-n-a- ------------------- ramis daleva minda.
Я хочу їсти. რ-მი--ჭ-----ი-დ-. რ---- ჭ--- მ----- რ-მ-ს ჭ-მ- მ-ნ-ა- ----------------- რამის ჭამა მინდა. 0
r-m----h---a -i--a. r---- c----- m----- r-m-s c-'-m- m-n-a- ------------------- ramis ch'ama minda.
Я хочу відпочити. მი-და--ოტა დავი-ვენო. მ---- ც--- დ--------- მ-ნ-ა ც-ტ- დ-ვ-ს-ე-ო- --------------------- მინდა ცოტა დავისვენო. 0
m--------t-- --v-s---o. m---- t----- d--------- m-n-a t-o-'- d-v-s-e-o- ----------------------- minda tsot'a davisveno.
Я хочу Вас дещо запитати. რ-ღ-ც--ი-და გ--თ--თ. რ---- მ---- გ------- რ-ღ-ც მ-ნ-ა გ-ი-ხ-თ- -------------------- რაღაც მინდა გკითხოთ. 0
r-----------a----------. r------ m---- g--------- r-g-a-s m-n-a g-'-t-h-t- ------------------------ raghats minda gk'itkhot.
Я хочу Вас дещо попросити. რა--ც ---და --ხო--თ. რ---- მ---- გ------- რ-ღ-ც მ-ნ-ა გ-ხ-ვ-თ- -------------------- რაღაც მინდა გთხოვოთ. 0
rag--t- m-n-a g-khov--. r------ m---- g-------- r-g-a-s m-n-a g-k-o-o-. ----------------------- raghats minda gtkhovot.
Я хочу Вас кудись запросити. რ---ზე მ------ა-პა--ჟოთ. რ----- მ---- დ---------- რ-მ-ზ- მ-ნ-ა დ-გ-ა-ი-ო-. ------------------------ რამეზე მინდა დაგპატიჟოთ. 0
r-m-z--m---a d-gp-at'iz-ot. r----- m---- d------------- r-m-z- m-n-a d-g-'-t-i-h-t- --------------------------- rameze minda dagp'at'izhot.
Що Ви хочете випити? რა-გნებავთ? რ- გ------- რ- გ-ე-ა-თ- ----------- რა გნებავთ? 0
r--gn-ba-t? r- g------- r- g-e-a-t- ----------- ra gnebavt?
Чи хотіли б Ви кави? გნ-ბ-------- -------ვ-? გ------ ე--- ჭ--- ყ---- გ-ე-ა-თ ე-თ- ჭ-ქ- ყ-ვ-? ----------------------- გნებავთ ერთი ჭიქა ყავა? 0
g--b--t e--i--h--k---a--? g------ e--- c----- q---- g-e-a-t e-t- c-'-k- q-v-? ------------------------- gnebavt erti ch'ika qava?
Чи хотіли б Ви краще чаю? თუ-ერ-ი ჭი-- ჩაი-გი-ჩევნიათ? თ- ე--- ჭ--- ჩ-- გ---------- თ- ე-თ- ჭ-ქ- ჩ-ი გ-რ-ე-ნ-ა-? ---------------------------- თუ ერთი ჭიქა ჩაი გირჩევნიათ? 0
tu erti --'-----hai---rc-e---at? t- e--- c----- c--- g----------- t- e-t- c-'-k- c-a- g-r-h-v-i-t- -------------------------------- tu erti ch'ika chai girchevniat?
Ми хотіли б поїхати додому. ჩ-ე----ხლში ---ვლა-გ--ნდ-. ჩ--- ს----- წ----- გ------ ჩ-ე- ს-ხ-შ- წ-ს-ლ- გ-ი-დ-. -------------------------- ჩვენ სახლში წასვლა გვინდა. 0
c---n -a--l-hi -s'---l---v----. c---- s------- t------- g------ c-v-n s-k-l-h- t-'-s-l- g-i-d-. ------------------------------- chven sakhlshi ts'asvla gvinda.
Чи хотіли б ви таксі? ტ---ი --ე----? ტ---- გ------- ტ-ქ-ი გ-ე-ა-თ- -------------- ტაქსი გნებავთ? 0
t'--s--g-e-a--? t----- g------- t-a-s- g-e-a-t- --------------- t'aksi gnebavt?
Вони хочуть зателефонувати. თ-ვ---და-ეკვა გ----ვთ. თ---- დ------ გ------- თ-ვ-ნ დ-რ-კ-ა გ-ე-ა-თ- ---------------------- თქვენ დარეკვა გნებავთ. 0
t---- --re--v-----b-v-. t---- d------- g------- t-v-n d-r-k-v- g-e-a-t- ----------------------- tkven darek'va gnebavt.

Дві мови = два мовні центри!

Коли ми вчимо мову – це нашому мозку не байдуже. Адже він має багато сховищ для різних мов. Не всі мови, які ми вчимо, зберігаються разом. Мови, які ми вивчаємо дорослими, мають власне сховище. Це означає, що мозок обробляє нові правила в іншому місці. Вони зберігаються не разом з рідною мовою. Люди, які виросли двомовними, напроти, використовують лише одну ділянку. До цього результату дійшло більшість досліджень. Нейрологи вивчали багатьох тест-осіб. Ці випробувані вільно говорили двома мовами. Але одна частина випробуваних виросла з обома мовами. Інша частина, напроти, другу мову вивчила пізніше. Під час мовного тесту дослідники могли міряти активність мозку. Та вони бачили, яка ділянка мозку працювала під час тесту. І вони бачили, що «пізні» учні мають два мовні центри. Що це саме так, дослідники вже давно припускали. Люди з пораненням мозку показують різні симптоми. Так поранення мозку також можуть спричиняти мовні проблеми. Тоді потерпілі погано вимовляють слова чи розуміють. Але двомовні потерпілі від нещасного випадку інколи показують особливі симптоми. Їх мовні проблеми не завжди зачіпають обидві мови. Якщо лише одна ділянка мозку пошкоджена, інші ще можуть діяти. Тоді пацієнти розмовляють однією мовою краще ніж іншою. Також дві мови з різною швидкістю відновлюються. Це доводить, що обидві мови збережено не на одній ділянці. Оскільки вони вивчалися не одночасно, вони створюють два центри. Як точно наш мозок керує багатьма мовами, ще невідомо. Але нові знання могли б вести до нових навчальних стратегій…