Розмовник

uk Хотіти що-небудь   »   cs mít něco rád

70 [сімдесят]

Хотіти що-небудь

Хотіти що-небудь

70 [sedmdesát]

mít něco rád

Виберіть, як ви хочете бачити переклад:   
українська чеська Відтворити більше
Хочете курити? C-c--e--i za-ouř--? C----- s- z-------- C-c-t- s- z-k-u-i-? ------------------- Chcete si zakouřit? 0
Хочете танцювати? Ch--t- si-z--a----? C----- s- z-------- C-c-t- s- z-t-n-i-? ------------------- Chcete si zatančit? 0
Хочете йти гуляти? C-c----s- pr-jí-? C----- s- p------ C-c-t- s- p-o-í-? ----------------- Chcete se projít? 0
Я хочу курити. C-t-l-- chtě-----ch-s- z-k--ři-. C---- / c----- b--- s- z-------- C-t-l / c-t-l- b-c- s- z-k-u-i-. -------------------------------- Chtěl / chtěla bych si zakouřit. 0
Ти хотів би цигарку? C--e- --gare--? C---- c-------- C-c-š c-g-r-t-? --------------- Chceš cigaretu? 0
Він хотів би вогню. Chce --i-ál-t. C--- p-------- C-c- p-i-á-i-. -------------- Chce připálit. 0
Я хочу пити. R-d /-rád--b-c- se--ě-eh- --pil-- n-----. R-- / r--- b--- s- n----- n---- / n------ R-d / r-d- b-c- s- n-č-h- n-p-l / n-p-l-. ----------------------------------------- Rád / ráda bych se něčeho napil / napila. 0
Я хочу їсти. N--o -ych s-ědl / -ně-la. N--- b--- s---- / s------ N-c- b-c- s-ě-l / s-ě-l-. ------------------------- Něco bych snědl / snědla. 0
Я хочу відпочити. C--ě- ---h-ě-a --c--si tr-c----d--čin-u-. C---- / c----- b--- s- t----- o---------- C-t-l / c-t-l- b-c- s- t-o-h- o-p-č-n-u-. ----------------------------------------- Chtěl / chtěla bych si trochu odpočinout. 0
Я хочу Вас дещо запитати. R-- -----a --c- se Vás-n--n----zep----- -ep----. R-- / r--- b--- s- V-- n- n--- z----- / z------- R-d / r-d- b-c- s- V-s n- n-c- z-p-a- / z-p-a-a- ------------------------------------------------ Rád / ráda bych se Vás na něco zeptal / zeptala. 0
Я хочу Вас дещо попросити. Ch--- /----------ch---- --n--- -o---s-t. C---- / c----- b--- V-- o n--- p-------- C-t-l / c-t-l- b-c- V-s o n-c- p-p-o-i-. ---------------------------------------- Chtěl / chtěla bych Vás o něco poprosit. 0
Я хочу Вас кудись запросити. R-d-- rá-a by---Vá- n---- p----l---p-zval-. R-- / r--- b--- V-- n---- p----- / p------- R-d / r-d- b-c- V-s n-k-m p-z-a- / p-z-a-a- ------------------------------------------- Rád / ráda bych Vás někam pozval / pozvala. 0
Що Ви хочете випити? Co s---řejete- p-o---? C- s- p------- p------ C- s- p-e-e-e- p-o-í-? ---------------------- Co si přejete, prosím? 0
Чи хотіли б Ви кави? Pře-et- ------u? P------ s- k---- P-e-e-e s- k-v-? ---------------- Přejete si kávu? 0
Чи хотіли б Ви краще чаю? Ne-o ------ra--j- c--ěl-/--h-ěl- -aj? N--- b---- r----- c---- / c----- č--- N-b- b-s-e r-d-j- c-t-l / c-t-l- č-j- ------------------------------------- Nebo byste raději chtěl / chtěla čaj? 0
Ми хотіли б поїхати додому. C----e j-t domů. C----- j-- d---- C-c-m- j-t d-m-. ---------------- Chceme jet domů. 0
Чи хотіли б ви таксі? Chcete----o-a--t--i? C----- z------ t---- C-c-t- z-v-l-t t-x-? -------------------- Chcete zavolat taxi? 0
Вони хочуть зателефонувати. C-t--- -e-efo--v-t. C----- t----------- C-t-j- t-l-f-n-v-t- ------------------- Chtějí telefonovat. 0

Завантажити MP3 (.поштовий індекс файли)

Відео не знайдено!

Дві мови = два мовні центри!

Коли ми вчимо мову – це нашому мозку не байдуже. Адже він має багато сховищ для різних мов. Не всі мови, які ми вчимо, зберігаються разом. Мови, які ми вивчаємо дорослими, мають власне сховище. Це означає, що мозок обробляє нові правила в іншому місці. Вони зберігаються не разом з рідною мовою. Люди, які виросли двомовними, напроти, використовують лише одну ділянку. До цього результату дійшло більшість досліджень. Нейрологи вивчали багатьох тест-осіб. Ці випробувані вільно говорили двома мовами. Але одна частина випробуваних виросла з обома мовами. Інша частина, напроти, другу мову вивчила пізніше. Під час мовного тесту дослідники могли міряти активність мозку. Та вони бачили, яка ділянка мозку працювала під час тесту. І вони бачили, що «пізні» учні мають два мовні центри. Що це саме так, дослідники вже давно припускали. Люди з пораненням мозку показують різні симптоми. Так поранення мозку також можуть спричиняти мовні проблеми. Тоді потерпілі погано вимовляють слова чи розуміють. Але двомовні потерпілі від нещасного випадку інколи показують особливі симптоми. Їх мовні проблеми не завжди зачіпають обидві мови. Якщо лише одна ділянка мозку пошкоджена, інші ще можуть діяти. Тоді пацієнти розмовляють однією мовою краще ніж іншою. Також дві мови з різною швидкістю відновлюються. Це доводить, що обидві мови збережено не на одній ділянці. Оскільки вони вивчалися не одночасно, вони створюють два центри. Як точно наш мозок керує багатьма мовами, ще невідомо. Але нові знання могли б вести до нових навчальних стратегій…