Розмовник

uk Хотіти що-небудь   »   ro „a dori” ceva

70 [сімдесят]

Хотіти що-небудь

Хотіти що-небудь

70 [şaptezeci]

„a dori” ceva

Виберіть, як ви хочете бачити переклад:   
українська румунська Відтворити більше
Хочете курити? Dor-ţi să fum--i? D----- s- f------ D-r-ţ- s- f-m-ţ-? ----------------- Doriţi să fumaţi? 0
Хочете танцювати? Do--ţ- -ă------ţi? D----- s- d------- D-r-ţ- s- d-n-a-i- ------------------ Doriţi să dansaţi? 0
Хочете йти гуляти? D-riţ- să--e--e-- -- -l---a--? D----- s- m------ l- p-------- D-r-ţ- s- m-r-e-i l- p-i-b-r-? ------------------------------ Doriţi să mergeţi la plimbare? 0
Я хочу курити. V--au -ă fu--z. V---- s- f----- V-e-u s- f-m-z- --------------- Vreau să fumez. 0
Ти хотів би цигарку? V-e- - ------? V--- o ţ------ V-e- o ţ-g-r-? -------------- Vrei o ţigară? 0
Він хотів би вогню. El --e- -n --c. E- v--- u- f--- E- v-e- u- f-c- --------------- El vrea un foc. 0
Я хочу пити. D---sc ---beau-ce--. D----- s- b--- c---- D-r-s- s- b-a- c-v-. -------------------- Doresc să beau ceva. 0
Я хочу їсти. D---sc-s- -ăn-n---e-a. D----- s- m----- c---- D-r-s- s- m-n-n- c-v-. ---------------------- Doresc să mănânc ceva. 0
Я хочу відпочити. D--esc-s- m--odi--e-c--u---. D----- s- m- o------- p----- D-r-s- s- m- o-i-n-s- p-ţ-n- ---------------------------- Doresc să mă odihnesc puţin. 0
Я хочу Вас дещо запитати. Do-esc -ă -ă-î-tr-b-c---. D----- s- v- î----- c---- D-r-s- s- v- î-t-e- c-v-. ------------------------- Doresc să vă întreb ceva. 0
Я хочу Вас дещо попросити. Do-esc -ă-v- r-- c-va. D----- s- v- r-- c---- D-r-s- s- v- r-g c-v-. ---------------------- Doresc să vă rog ceva. 0
Я хочу Вас кудись запросити. Do-e-c ---v- -------a ----. D----- s- v- i---- l- c---- D-r-s- s- v- i-v-t l- c-v-. --------------------------- Doresc să vă invit la ceva. 0
Що Ви хочете випити? Ce do---i-vă r-g? C- d----- v- r--- C- d-r-ţ- v- r-g- ----------------- Ce doriţi vă rog? 0
Чи хотіли б Ви кави? D-r----o ca---? D----- o c----- D-r-ţ- o c-f-a- --------------- Doriţi o cafea? 0
Чи хотіли б Ви краще чаю? Sa----riţi -ai bin--u--ceai? S-- d----- m-- b--- u- c---- S-u d-r-ţ- m-i b-n- u- c-a-? ---------------------------- Sau doriţi mai bine un ceai? 0
Ми хотіли б поїхати додому. V------ -e-ge--a---ă. V--- s- m----- a----- V-e- s- m-r-e- a-a-ă- --------------------- Vrem să mergem acasă. 0
Чи хотіли б ви таксі? V-e---u--ta-i? V---- u- t---- V-e-i u- t-x-? -------------- Vreţi un taxi? 0
Вони хочуть зателефонувати. Ei--or-s- -e- ---t-l----. E- v-- s- d-- u- t------- E- v-r s- d-a u- t-l-f-n- ------------------------- Ei vor să dea un telefon. 0

Завантажити MP3 (.поштовий індекс файли)

Відео не знайдено!

Дві мови = два мовні центри!

Коли ми вчимо мову – це нашому мозку не байдуже. Адже він має багато сховищ для різних мов. Не всі мови, які ми вчимо, зберігаються разом. Мови, які ми вивчаємо дорослими, мають власне сховище. Це означає, що мозок обробляє нові правила в іншому місці. Вони зберігаються не разом з рідною мовою. Люди, які виросли двомовними, напроти, використовують лише одну ділянку. До цього результату дійшло більшість досліджень. Нейрологи вивчали багатьох тест-осіб. Ці випробувані вільно говорили двома мовами. Але одна частина випробуваних виросла з обома мовами. Інша частина, напроти, другу мову вивчила пізніше. Під час мовного тесту дослідники могли міряти активність мозку. Та вони бачили, яка ділянка мозку працювала під час тесту. І вони бачили, що «пізні» учні мають два мовні центри. Що це саме так, дослідники вже давно припускали. Люди з пораненням мозку показують різні симптоми. Так поранення мозку також можуть спричиняти мовні проблеми. Тоді потерпілі погано вимовляють слова чи розуміють. Але двомовні потерпілі від нещасного випадку інколи показують особливі симптоми. Їх мовні проблеми не завжди зачіпають обидві мови. Якщо лише одна ділянка мозку пошкоджена, інші ще можуть діяти. Тоді пацієнти розмовляють однією мовою краще ніж іншою. Також дві мови з різною швидкістю відновлюються. Це доводить, що обидві мови збережено не на одній ділянці. Оскільки вони вивчалися не одночасно, вони створюють два центри. Як точно наш мозок керує багатьма мовами, ще невідомо. Але нові знання могли б вести до нових навчальних стратегій…