Розмовник

uk Хотіти що-небудь   »   be нечага хацець

70 [сімдесят]

Хотіти що-небудь

Хотіти що-небудь

70 [семдзесят]

70 [semdzesyat]

нечага хацець

[nechaga khatsets’]

Виберіть, як ви хочете бачити переклад:   
українська білоруська Відтворити більше
Хочете курити? Хо--ц--к-ры-ь? Х----- к------ Х-ч-ц- к-р-ц-? -------------- Хочаце курыць? 0
K-o-hat---ku-y--’? K-------- k------- K-o-h-t-e k-r-t-’- ------------------ Khochatse kuryts’?
Хочете танцювати? Х-ча-е-пата-ц-ваць? Х----- п----------- Х-ч-ц- п-т-н-а-а-ь- ------------------- Хочаце патанцаваць? 0
K----a-s--pat---sa--ts-? K-------- p------------- K-o-h-t-e p-t-n-s-v-t-’- ------------------------ Khochatse patantsavats’?
Хочете йти гуляти? Хоча-е пр-г-л--ц-? Х----- п---------- Х-ч-ц- п-а-у-я-ц-? ------------------ Хочаце прагуляцца? 0
K-oc-a-se-prag-l-at-t-a? K-------- p------------- K-o-h-t-e p-a-u-y-t-t-a- ------------------------ Khochatse pragulyatstsa?
Я хочу курити. Я хачу--у-ыць. Я х--- к------ Я х-ч- к-р-ц-. -------------- Я хачу курыць. 0
Y----ac-u-ku---s-. Y- k----- k------- Y- k-a-h- k-r-t-’- ------------------ Ya khachu kuryts’.
Ти хотів би цигарку? Хо--ш-цыгар-ту? Х---- ц-------- Х-ч-ш ц-г-р-т-? --------------- Хочаш цыгарэту? 0
Khoc-a-- t--g-ret-? K------- t--------- K-o-h-s- t-y-a-e-u- ------------------- Khochash tsygaretu?
Він хотів би вогню. Ён х-ча-п---у-ы--. Ё- х--- п--------- Ё- х-ч- п-ы-у-ы-ь- ------------------ Ён хоча прыкурыць. 0
E- k-o----p-y--r---’. E- k----- p---------- E- k-o-h- p-y-u-y-s-. --------------------- En khocha prykuryts’.
Я хочу пити. Я ---еў-бы-/ --це-а--ы ---о---бу--------ць. Я х---- б- / х----- б- ч----------- п------ Я х-ц-ў б- / х-ц-л- б- ч-г---е-у-з- п-п-ц-. ------------------------------------------- Я хацеў бы / хацела бы чаго-небудзь папіць. 0
Y- -h---e- -y / k-atse-a--- c-----n---dz’ -----s-. Y- k------ b- / k------- b- c------------ p------- Y- k-a-s-u b- / k-a-s-l- b- c-a-o-n-b-d-’ p-p-t-’- -------------------------------------------------- Ya khatseu by / khatsela by chago-nebudz’ papіts’.
Я хочу їсти. Я х-це-----/ -аце-а -ы---го--е--дзь ---сці. Я х---- б- / х----- б- ч----------- п------ Я х-ц-ў б- / х-ц-л- б- ч-г---е-у-з- п-е-ц-. ------------------------------------------- Я хацеў бы / хацела бы чаго-небудзь паесці. 0
Ya-k-a---- b--/ k--t-el---- c--g---ebu--’ -a-stsі. Y- k------ b- / k------- b- c------------ p------- Y- k-a-s-u b- / k-a-s-l- b- c-a-o-n-b-d-’ p-e-t-і- -------------------------------------------------- Ya khatseu by / khatsela by chago-nebudz’ paestsі.
Я хочу відпочити. Я----еў -ы --хац-л- -ы--р--і-а--а----. Я х---- б- / х----- б- т---- а-------- Я х-ц-ў б- / х-ц-л- б- т-о-і а-п-ч-ц-. -------------------------------------- Я хацеў бы / хацела бы трохі адпачыць. 0
Y- k--t--u by /---a---la -- trokh- -dp-c-----. Y- k------ b- / k------- b- t----- a---------- Y- k-a-s-u b- / k-a-s-l- b- t-o-h- a-p-c-y-s-. ---------------------------------------------- Ya khatseu by / khatsela by trokhі adpachyts’.
Я хочу Вас дещо запитати. Я --цеў--ы-/ -а---- б---е-та-ў ----с-ы----. Я х---- б- / х----- б- н---- ў В-- с------- Я х-ц-ў б- / х-ц-л- б- н-ш-а ў В-с с-ы-а-ь- ------------------------------------------- Я хацеў бы / хацела бы нешта ў Вас спытаць. 0
Y--k-at-e--by-/ --a--e---by n-sht------- sp-tats’. Y- k------ b- / k------- b- n----- u V-- s-------- Y- k-a-s-u b- / k-a-s-l- b- n-s-t- u V-s s-y-a-s-. -------------------------------------------------- Ya khatseu by / khatsela by neshta u Vas spytats’.
Я хочу Вас дещо попросити. Я-х------ы-- ----л---ы --с--- --м-ьц--п--р---ць. Я х---- б- / х----- б- В-- а- ч------ п--------- Я х-ц-ў б- / х-ц-л- б- В-с а- ч-м-ь-і п-п-а-і-ь- ------------------------------------------------ Я хацеў бы / хацела бы Вас аб чымсьці папрасіць. 0
Y- ---t-eu-by - -h---e-a by Vas-a-----m-’----pa-ras--s-. Y- k------ b- / k------- b- V-- a- c-------- p---------- Y- k-a-s-u b- / k-a-s-l- b- V-s a- c-y-s-t-і p-p-a-і-s-. -------------------------------------------------------- Ya khatseu by / khatsela by Vas ab chyms’tsі paprasіts’.
Я хочу Вас кудись запросити. Я х--еў -ы-/ х----- -ы--а--н--шт-с--і---п-а---ь. Я х---- б- / х----- б- В-- н- ш------ з--------- Я х-ц-ў б- / х-ц-л- б- В-с н- ш-о-ь-і з-п-а-і-ь- ------------------------------------------------ Я хацеў бы / хацела бы Вас на штосьці запрасіць. 0
Y---h-t--- -y ---h-----a-b---as n- s--o-’--і zapra-іts-. Y- k------ b- / k------- b- V-- n- s-------- z---------- Y- k-a-s-u b- / k-a-s-l- b- V-s n- s-t-s-t-і z-p-a-і-s-. -------------------------------------------------------- Ya khatseu by / khatsela by Vas na shtos’tsі zaprasіts’.
Що Ви хочете випити? Ш-------ада---? Ш-- В- ж------- Ш-о В- ж-д-е-е- --------------- Што Вы жадаеце? 0
S--o-V- -had----e? S--- V- z--------- S-t- V- z-a-a-t-e- ------------------ Shto Vy zhadaetse?
Чи хотіли б Ви кави? Жа-а--е -авы? Ж------ к---- Ж-д-е-е к-в-? ------------- Жадаеце кавы? 0
Z---a--s- kav-? Z-------- k---- Z-a-a-t-e k-v-? --------------- Zhadaetse kavy?
Чи хотіли б Ви краще чаю? А-о--а- ле-ей---рб---? А-- В-- л---- г------- А-о В-м л-п-й г-р-а-ы- ---------------------- Або Вам лепей гарбаты? 0
A-o -----ep-y--a-b-t-? A-- V-- l---- g------- A-o V-m l-p-y g-r-a-y- ---------------------- Abo Vam lepey garbaty?
Ми хотіли б поїхати додому. Мы----а--ех--ь-да-ом-. М- х---- е---- д------ М- х-ч-м е-а-ь д-д-м-. ---------------------- Мы хочам ехаць дадому. 0
M-----c----yekhats- d-d-m-. M- k------ y------- d------ M- k-o-h-m y-k-a-s- d-d-m-. --------------------------- My khocham yekhats’ dadomu.
Чи хотіли б ви таксі? Ва- п-т--бна-----с-? В-- п-------- т----- В-м п-т-э-н-е т-к-і- -------------------- Вам патрэбнае таксі? 0
V------r--n-e ta-s-? V-- p-------- t----- V-m p-t-e-n-e t-k-і- -------------------- Vam patrebnae taksі?
Вони хочуть зателефонувати. Ян- --чуц- -атэлефанавац-. Я-- х----- п-------------- Я-ы х-ч-ц- п-т-л-ф-н-в-ц-. -------------------------- Яны хочуць патэлефанаваць. 0
Y--y-kh---ut---pa-e-e--n---t--. Y--- k-------- p--------------- Y-n- k-o-h-t-’ p-t-l-f-n-v-t-’- ------------------------------- Yany khochuts’ patelefanavats’.

Дві мови = два мовні центри!

Коли ми вчимо мову – це нашому мозку не байдуже. Адже він має багато сховищ для різних мов. Не всі мови, які ми вчимо, зберігаються разом. Мови, які ми вивчаємо дорослими, мають власне сховище. Це означає, що мозок обробляє нові правила в іншому місці. Вони зберігаються не разом з рідною мовою. Люди, які виросли двомовними, напроти, використовують лише одну ділянку. До цього результату дійшло більшість досліджень. Нейрологи вивчали багатьох тест-осіб. Ці випробувані вільно говорили двома мовами. Але одна частина випробуваних виросла з обома мовами. Інша частина, напроти, другу мову вивчила пізніше. Під час мовного тесту дослідники могли міряти активність мозку. Та вони бачили, яка ділянка мозку працювала під час тесту. І вони бачили, що «пізні» учні мають два мовні центри. Що це саме так, дослідники вже давно припускали. Люди з пораненням мозку показують різні симптоми. Так поранення мозку також можуть спричиняти мовні проблеми. Тоді потерпілі погано вимовляють слова чи розуміють. Але двомовні потерпілі від нещасного випадку інколи показують особливі симптоми. Їх мовні проблеми не завжди зачіпають обидві мови. Якщо лише одна ділянка мозку пошкоджена, інші ще можуть діяти. Тоді пацієнти розмовляють однією мовою краще ніж іншою. Також дві мови з різною швидкістю відновлюються. Це доводить, що обидві мови збережено не на одній ділянці. Оскільки вони вивчалися не одночасно, вони створюють два центри. Як точно наш мозок керує багатьма мовами, ще невідомо. Але нові знання могли б вести до нових навчальних стратегій…