Розмовник

uk Хотіти що-небудь   »   ad Зыгорэ пшIоигъон

70 [сімдесят]

Хотіти що-небудь

Хотіти що-небудь

70 [тIокIищрэ пшIырэ]

70 [tIokIishhrje pshIyrje]

Зыгорэ пшIоигъон

[Zygorje pshIoigon]

Виберіть, як ви хочете бачити переклад:   
українська адигейська Відтворити більше
Хочете курити? Т--ы- -ешъо-пш--и--уа? Т---- у---- п--------- Т-т-н у-ш-о п-I-и-ъ-а- ---------------------- Тутын уешъо пшIоигъуа? 0
Tut---u-s-o--s--oi-u-? T---- u---- p--------- T-t-n u-s-o p-h-o-g-a- ---------------------- Tutyn uesho pshIoigua?
Хочете танцювати? Укъаш-о -----гъу-? У------ п--------- У-ъ-ш-о п-I-и-ъ-а- ------------------ Укъашъо пшIоигъуа? 0
Ukas-- p-----gua? U----- p--------- U-a-h- p-h-o-g-a- ----------------- Ukasho pshIoigua?
Хочете йти гуляти? УтезекI-х----- пш---гъуа? У------------- п--------- У-е-е-I-х-а-э- п-I-и-ъ-а- ------------------------- УтезекIухьанэу пшIоигъуа? 0
U--z-k---'--je----hI-----? U-------------- p--------- U-e-e-I-h-a-j-u p-h-o-g-a- -------------------------- UtezekIuh'anjeu pshIoigua?
Я хочу курити. С- т--ын -ешъо с---иг--а--. С- т---- с---- с----------- С- т-т-н с-ш-о с-I-и-ъ-а-ъ- --------------------------- Сэ тутын сешъо сшIоигъуагъ. 0
S-e--u-yn ----o-------g-ag. S-- t---- s---- s---------- S-e t-t-n s-s-o s-h-o-g-a-. --------------------------- Sje tutyn sesho sshIoiguag.
Ти хотів би цигарку? С--а-е--у-а-? С------ у---- С-г-р-т у-а-? ------------- Сигарет уфая? 0
S----e----aj-? S------ u----- S-g-r-t u-a-a- -------------- Sigaret ufaja?
Він хотів би вогню. Ар (хъу-ъ--г--------ч ---. А- (---------- с----- ф--- А- (-ъ-л-ф-г-) с-р-ы- ф-й- -------------------------- Ар (хъулъфыгъ) сырныч фай. 0
A--(-u---g)----nych -aj. A- (------- s------ f--- A- (-u-f-g- s-r-y-h f-j- ------------------------ Ar (hulfyg) syrnych faj.
Я хочу пити. З--о----сеш-о-эу----а-. З------ с------- с----- З-г-р-м с-ш-о-э- с-ф-й- ----------------------- Зыгорэм сешъонэу сыфай. 0
Z--or-e- ses-------syfa-. Z------- s-------- s----- Z-g-r-e- s-s-o-j-u s-f-j- ------------------------- Zygorjem seshonjeu syfaj.
Я хочу їсти. З-го-э -ш-ы с-----ъу. З----- с--- с-------- З-г-р- с-х- с-I-и-ъ-. --------------------- Зыгорэ сшхы сшIоигъу. 0
Zy-orje----hy sshIoig-. Z------ s---- s-------- Z-g-r-e s-h-y s-h-o-g-. ----------------------- Zygorje sshhy sshIoigu.
Я хочу відпочити. ТI-кIу---з-ъ-п--фы с-Iо--ъ-. Т----- з---------- с-------- Т-э-I- з-з-ъ-п-э-ы с-I-и-ъ-. ---------------------------- ТIэкIу зызгъэпсэфы сшIоигъу. 0
T-j---u-z----e-s-ef- s--Ioi-u. T------ z----------- s-------- T-j-k-u z-z-j-p-j-f- s-h-o-g-. ------------------------------ TIjekIu zyzgjepsjefy sshIoigu.
Я хочу Вас дещо запитати. С- -ыг-р-м сы----Iэ-пч-э сш-о-гъ-. С- з------ с------------ с-------- С- з-г-р-м с-к-ы-I-у-ч-э с-I-и-ъ-. ---------------------------------- Сэ зыгорэм сыкъыкIэупчIэ сшIоигъу. 0
S-- zyg--je- syk----e-p----e --hIoigu. S-- z------- s-------------- s-------- S-e z-g-r-e- s-k-k-j-u-c-I-e s-h-o-g-. -------------------------------------- Sje zygorjem sykykIjeupchIje sshIoigu.
Я хочу Вас дещо попросити. С- ---о--кI- ----ыо-ъ-Iу---I--гъ-. С- з-------- с---------- с-------- С- з-г-р-к-э с-к-ы-л-э-у с-I-и-ъ-. ---------------------------------- Сэ зыгорэкIэ сыкъыолъэIу сшIоигъу. 0
Sj--zy-or--kI-e-sy------Iu-sshI-i--. S-- z---------- s--------- s-------- S-e z-g-r-e-I-e s-k-o-j-I- s-h-o-g-. ------------------------------------ Sje zygorjekIje sykyoljeIu sshIoigu.
Я хочу Вас кудись запросити. Сэ --г-рэм-уе-г--б--гъ---ш--игъу. С- з------ у----------- с-------- С- з-г-р-м у-з-ъ-б-а-ъ- с-I-и-ъ-. --------------------------------- Сэ зыгорэм уезгъэблагъэ сшIоигъу. 0
S-- ---o---m ue-gjeb-ag---sshI-ig-. S-- z------- u----------- s-------- S-e z-g-r-e- u-z-j-b-a-j- s-h-o-g-. ----------------------------------- Sje zygorjem uezgjeblagje sshIoigu.
Що Ви хочете випити? Сыд-- пшI-и-ъ--гъ? С-- о п----------- С-д о п-I-и-ъ-а-ъ- ------------------ Сыд о пшIоигъуагъ? 0
S-d o-ps--o--ua-? S-- o p---------- S-d o p-h-o-g-a-? ----------------- Syd o pshIoiguag?
Чи хотіли б Ви кави? К--е--ф--гъа? К--- у------- К-ф- у-э-г-а- ------------- Кофе уфэягъа? 0
K-f--u--e--g-? K--- u-------- K-f- u-j-j-g-? -------------- Kofe ufjejaga?
Чи хотіли б Ви краще чаю? Хьаум- --ймэ--а--ыш--а? Х----- щ---- н--------- Х-а-м- щ-й-э н-х-ы-I-а- ----------------------- Хьауми щаймэ нахьышIуа? 0
H--umi s------e-nah--s---a? H----- s------- n---------- H-a-m- s-h-j-j- n-h-y-h-u-? --------------------------- H'aumi shhajmje nah'yshIua?
Ми хотіли б поїхати додому. Т--у--- ---Iо--ы-тш-о-г--аг-. Т- у--- т------- т----------- Т- у-э- т-к-о-ь- т-I-и-ъ-а-ъ- ----------------------------- Тэ унэм тыкIожьы тшIоигъуагъ. 0
Tje -njem -y----h-y--sh------g. T-- u---- t-------- t---------- T-e u-j-m t-k-o-h-y t-h-o-g-a-. ------------------------------- Tje unjem tykIozh'y tshIoiguag.
Чи хотіли б ви таксі? Такси-ш---а-? Т---- ш------ Т-к-и ш-у-а-? ------------- Такси шъуфая? 0
T--si ---f---? T---- s------- T-k-i s-u-a-a- -------------- Taksi shufaja?
Вони хочуть зателефонувати. Ах---те---о---э ----э а----гъуа-ъ. А--- т--------- т---- а----------- А-э- т-л-ф-н-I- т-о-э а-I-и-ъ-а-ъ- ---------------------------------- Ахэр телефонкIэ теохэ ашIоигъуагъ. 0
Ah-er te-efonkIje---oh----s---ig--g. A---- t---------- t----- a---------- A-j-r t-l-f-n-I-e t-o-j- a-h-o-g-a-. ------------------------------------ Ahjer telefonkIje teohje ashIoiguag.

Завантажити MP3 (.поштовий індекс файли)

Відео не знайдено!

Дві мови = два мовні центри!

Коли ми вчимо мову – це нашому мозку не байдуже. Адже він має багато сховищ для різних мов. Не всі мови, які ми вчимо, зберігаються разом. Мови, які ми вивчаємо дорослими, мають власне сховище. Це означає, що мозок обробляє нові правила в іншому місці. Вони зберігаються не разом з рідною мовою. Люди, які виросли двомовними, напроти, використовують лише одну ділянку. До цього результату дійшло більшість досліджень. Нейрологи вивчали багатьох тест-осіб. Ці випробувані вільно говорили двома мовами. Але одна частина випробуваних виросла з обома мовами. Інша частина, напроти, другу мову вивчила пізніше. Під час мовного тесту дослідники могли міряти активність мозку. Та вони бачили, яка ділянка мозку працювала під час тесту. І вони бачили, що «пізні» учні мають два мовні центри. Що це саме так, дослідники вже давно припускали. Люди з пораненням мозку показують різні симптоми. Так поранення мозку також можуть спричиняти мовні проблеми. Тоді потерпілі погано вимовляють слова чи розуміють. Але двомовні потерпілі від нещасного випадку інколи показують особливі симптоми. Їх мовні проблеми не завжди зачіпають обидві мови. Якщо лише одна ділянка мозку пошкоджена, інші ще можуть діяти. Тоді пацієнти розмовляють однією мовою краще ніж іншою. Також дві мови з різною швидкістю відновлюються. Це доводить, що обидві мови збережено не на одній ділянці. Оскільки вони вивчалися не одночасно, вони створюють два центри. Як точно наш мозок керує багатьма мовами, ще невідомо. Але нові знання могли б вести до нових навчальних стратегій…