Розмовник

uk Хотіти що-небудь   »   te ఇష్టపడటం

70 [сімдесят]

Хотіти що-небудь

Хотіти що-небудь

70 [డెబ్బై]

70 [Ḍebbai]

ఇష్టపడటం

[Iṣṭapaḍaṭaṁ]

Виберіть, як ви хочете бачити переклад:   
українська телуґу Відтворити більше
Хочете курити? మీక--పొగ---ా-డ--ఇష---ేనా? మ--- ప--------- ఇ-------- మ-క- ప-గ-్-ా-డ- ఇ-్-మ-న-? ------------------------- మీకు పొగత్రాగడం ఇష్టమేనా? 0
M-k- po-----gaḍa---ṣ--m-n-? M--- p----------- i-------- M-k- p-g-t-ā-a-a- i-ṭ-m-n-? --------------------------- Mīku pogatrāgaḍaṁ iṣṭamēnā?
Хочете танцювати? మీకు -్--ంస్-చే--- ఇ-్ట-ే--? మ--- డ------ చ---- ఇ-------- మ-క- డ-య-ం-్ చ-య-ం ఇ-్-మ-న-? ---------------------------- మీకు డ్యాంస్ చేయడం ఇష్టమేనా? 0
Mī-- -y---------aṁ-iṣṭ--ēn-? M--- ḍ---- c------ i-------- M-k- ḍ-ā-s c-y-ḍ-ṁ i-ṭ-m-n-? ---------------------------- Mīku ḍyāns cēyaḍaṁ iṣṭamēnā?
Хочете йти гуляти? మ--ు-వ----గ-----వ-ళ---ం ఇ-్--ేన-? మ--- వ------ క- వ------ ఇ-------- మ-క- వ-క-ం-్ క- వ-ళ-ళ-ం ఇ-్-మ-న-? --------------------------------- మీకు వాకింగ్ కి వెళ్ళడం ఇష్టమేనా? 0
M-k---ākiṅg ki--e----aṁ -------ā? M--- v----- k- v------- i-------- M-k- v-k-ṅ- k- v-ḷ-a-a- i-ṭ-m-n-? --------------------------------- Mīku vākiṅg ki veḷḷaḍaṁ iṣṭamēnā?
Я хочу курити. న-కు-----్--గడ- --్-మే న--- ప--------- ఇ----- న-క- ప-గ-్-ా-డ- ఇ-్-మ- ---------------------- నాకు పొగత్రాగడం ఇష్టమే 0
Nāku -ogatr--aḍ-ṁ-i-ṭ--ē N--- p----------- i----- N-k- p-g-t-ā-a-a- i-ṭ-m- ------------------------ Nāku pogatrāgaḍaṁ iṣṭamē
Ти хотів би цигарку? మ-కు ఒక----ర----క--ా-ా? మ--- ఒ- స------ క------ మ-క- ఒ- స-గ-ె-్ క-వ-ల-? ----------------------- మీకు ఒక సిగరెట్ కావాలా? 0
M--- o-a-----reṭ--ā----? M--- o-- s------ k------ M-k- o-a s-g-r-ṭ k-v-l-? ------------------------ Mīku oka sigareṭ kāvālā?
Він хотів би вогню. ఆయ----బత-త--క---లి ఆ---- బ---- క----- ఆ-న-ి బ-్-ీ క-వ-ల- ------------------ ఆయనకి బత్తీ కావాలి 0
Ā-an-k---at---kāvāli Ā------ b---- k----- Ā-a-a-i b-t-ī k-v-l- -------------------- Āyanaki battī kāvāli
Я хочу пити. న-కు-------గ---ి-ఉంది న--- ఎ-- త------ ఉ--- న-క- ఎ-ో త-గ-ల-ి ఉ-ద- --------------------- నాకు ఎదో తాగాలని ఉంది 0
Nāk- edō-t------i-un-i N--- e-- t------- u--- N-k- e-ō t-g-l-n- u-d- ---------------------- Nāku edō tāgālani undi
Я хочу їсти. న-కు-ఎద--త---లని-ఉం-ి న--- ఎ-- త------ ఉ--- న-క- ఎ-ో త-న-ల-ి ఉ-ద- --------------------- నాకు ఎదో తినాలని ఉంది 0
N--u e-ō t--ā--ni--ndi N--- e-- t------- u--- N-k- e-ō t-n-l-n- u-d- ---------------------- Nāku edō tinālani undi
Я хочу відпочити. నాక----ంచం--ి----ి-చా-ని ---ి న--- క---- వ------------ ఉ--- న-క- క-ం-ం వ-శ-ర-ి-చ-ల-ి ఉ-ద- ----------------------------- నాకు కొంచం విశ్రమించాలని ఉంది 0
Nā-u--on-c-- ---r-m-n-c--ani u-di N--- k------ v-------------- u--- N-k- k-n-c-ṁ v-ś-a-i-̄-ā-a-i u-d- --------------------------------- Nāku kon̄caṁ viśramin̄cālani undi
Я хочу Вас дещо запитати. నాకు మిమ్-ల్న- -దో-అ----న- ఉం-ి న--- మ-------- ఎ-- అ------ ఉ--- న-క- మ-మ-మ-్-ి ఎ-ో అ-గ-ల-ి ఉ-ద- ------------------------------- నాకు మిమ్మల్ని ఎదో అడగాలని ఉంది 0
N-k--mi-'m-----ed- aḍ--ā-------di N--- m-------- e-- a-------- u--- N-k- m-m-m-l-i e-ō a-a-ā-a-i u-d- --------------------------------- Nāku mim'malni edō aḍagālani undi
Я хочу Вас дещо попросити. న-క---ిమ్---న- -ేనిక- -డగ-ల-- -ంది న--- మ-------- ద----- అ------ ఉ--- న-క- మ-మ-మ-్-ి ద-న-క- అ-గ-ల-ి ఉ-ద- ---------------------------------- నాకు మిమ్మల్ని దేనికో అడగాలని ఉంది 0
Nāku-m-m-m-l-i-----kō-a-a----n--u-di N--- m-------- d----- a-------- u--- N-k- m-m-m-l-i d-n-k- a-a-ā-a-i u-d- ------------------------------------ Nāku mim'malni dēnikō aḍagālani undi
Я хочу Вас кудись запросити. న--- --మ-మల్న--ద-న--ో--హ-----ం-ా-న- ఉ--ి న--- మ-------- ద----- ఆ------------ ఉ--- న-క- మ-మ-మ-్-ి ద-న-క- ఆ-్-ా-ి-చ-ల-ి ఉ-ద- ---------------------------------------- నాకు మిమ్మల్ని దేనికో ఆహ్వానించాలని ఉంది 0
Nā-u mi---alni ------ ā--āni--cā-a-i u--i N--- m-------- d----- ā------------- u--- N-k- m-m-m-l-i d-n-k- ā-v-n-n-c-l-n- u-d- ----------------------------------------- Nāku mim'malni dēnikō āhvānin̄cālani undi
Що Ви хочете випити? మీక--ఏమ- క-వాల-? మ--- ఏ-- క------ మ-క- ఏ-ి క-వ-ల-? ---------------- మీకు ఏమి కావాలి? 0
Mī-u--m- -ā---i? M--- ē-- k------ M-k- ē-i k-v-l-? ---------------- Mīku ēmi kāvāli?
Чи хотіли б Ви кави? మ--- --ఫ---ావాలా? మ--- క--- క------ మ-క- క-ఫ- క-వ-ల-? ----------------- మీకు కాఫీ కావాలా? 0
Mīku-kāp-- k-vālā? M--- k---- k------ M-k- k-p-ī k-v-l-? ------------------ Mīku kāphī kāvālā?
Чи хотіли б Ви краще чаю? లే-- -- త-గ---ిక-----టపడతా--? ల--- ట- త-------- ఇ---------- ల-ద- ట- త-గ-ా-ి-ి ఇ-్-ప-త-ర-? ----------------------------- లేదా టీ తాగటానికి ఇష్టపడతారా? 0
Lēdā -ī-tā-a--n-k- ----------r-? L--- ṭ- t--------- i------------ L-d- ṭ- t-g-ṭ-n-k- i-ṭ-p-ḍ-t-r-? -------------------------------- Lēdā ṭī tāgaṭāniki iṣṭapaḍatārā?
Ми хотіли б поїхати додому. మే-ు -ంట-క- వ-ళ్---ని అన-కుం--న-న-ము మ--- ఇ----- వ-------- అ------------- మ-మ- ఇ-ట-క- వ-ళ-ళ-ల-ి అ-ు-ు-ట-న-న-మ- ------------------------------------ మేము ఇంటికి వెళ్ళాలని అనుకుంటున్నాము 0
M-mu -ṇṭ-ki--eḷḷāl-n- --u-uṇṭ--nā-u M--- i----- v-------- a------------ M-m- i-ṭ-k- v-ḷ-ā-a-i a-u-u-ṭ-n-ā-u ----------------------------------- Mēmu iṇṭiki veḷḷālani anukuṇṭunnāmu
Чи хотіли б ви таксі? మ-కు -ా-్సీ-కా--ల-? మ--- ట----- క------ మ-క- ట-క-స- క-వ-ల-? ------------------- మీకు టాక్సీ కావాలా? 0
M--- ---sī -ā--lā? M--- ṭ---- k------ M-k- ṭ-k-ī k-v-l-? ------------------ Mīku ṭāksī kāvālā?
Вони хочуть зателефонувати. వా-్---ఒక--ాల్ చ---కోవాలన- అన----ట-న్నారు వ----- ఒ- క--- చ---------- అ------------- వ-ళ-ళ- ఒ- క-ల- చ-స-క-వ-ల-ి అ-ు-ు-ట-న-న-ర- ----------------------------------------- వాళ్ళు ఒక కాల్ చేసుకోవాలని అనుకుంటున్నారు 0
V---u o-a --l c-s--ō---ani an--u------ru V---- o-- k-- c----------- a------------ V-ḷ-u o-a k-l c-s-k-v-l-n- a-u-u-ṭ-n-ā-u ---------------------------------------- Vāḷḷu oka kāl cēsukōvālani anukuṇṭunnāru

Завантажити MP3 (.поштовий індекс файли)

Відео не знайдено!

Дві мови = два мовні центри!

Коли ми вчимо мову – це нашому мозку не байдуже. Адже він має багато сховищ для різних мов. Не всі мови, які ми вчимо, зберігаються разом. Мови, які ми вивчаємо дорослими, мають власне сховище. Це означає, що мозок обробляє нові правила в іншому місці. Вони зберігаються не разом з рідною мовою. Люди, які виросли двомовними, напроти, використовують лише одну ділянку. До цього результату дійшло більшість досліджень. Нейрологи вивчали багатьох тест-осіб. Ці випробувані вільно говорили двома мовами. Але одна частина випробуваних виросла з обома мовами. Інша частина, напроти, другу мову вивчила пізніше. Під час мовного тесту дослідники могли міряти активність мозку. Та вони бачили, яка ділянка мозку працювала під час тесту. І вони бачили, що «пізні» учні мають два мовні центри. Що це саме так, дослідники вже давно припускали. Люди з пораненням мозку показують різні симптоми. Так поранення мозку також можуть спричиняти мовні проблеми. Тоді потерпілі погано вимовляють слова чи розуміють. Але двомовні потерпілі від нещасного випадку інколи показують особливі симптоми. Їх мовні проблеми не завжди зачіпають обидві мови. Якщо лише одна ділянка мозку пошкоджена, інші ще можуть діяти. Тоді пацієнти розмовляють однією мовою краще ніж іншою. Також дві мови з різною швидкістю відновлюються. Це доводить, що обидві мови збережено не на одній ділянці. Оскільки вони вивчалися не одночасно, вони створюють два центри. Як точно наш мозок керує багатьма мовами, ще невідомо. Але нові знання могли б вести до нових навчальних стратегій…