Розмовник

uk Хотіти що-небудь   »   es querer algo

70 [сімдесят]

Хотіти що-небудь

Хотіти що-небудь

70 [setenta]

querer algo

Виберіть, як ви хочете бачити переклад:   
українська іспанська Відтворити більше
Хочете курити? ¿----r-a (------ ----r? ¿------- (------ f----- ¿-u-r-í- (-s-e-) f-m-r- ----------------------- ¿Querría (usted) fumar?
Хочете танцювати? ¿---r----(ust--- bai---? ¿------- (------ b------ ¿-u-r-í- (-s-e-) b-i-a-? ------------------------ ¿Querría (usted) bailar?
Хочете йти гуляти? ¿Que--ía-(u-t--) -a---r? ¿------- (------ p------ ¿-u-r-í- (-s-e-) p-s-a-? ------------------------ ¿Querría (usted) pasear?
Я хочу курити. (Y-- q-er-í----m--. (--- q------ f----- (-o- q-e-r-a f-m-r- ------------------- (Yo) querría fumar.
Ти хотів би цигарку? ¿Q-er-í----n c-g--rillo? ¿-------- u- c---------- ¿-u-r-í-s u- c-g-r-i-l-? ------------------------ ¿Querrías un cigarrillo?
Він хотів би вогню. (----quer--a------ce-----r. (--- q------ u- e---------- (-l- q-e-r-a u- e-c-n-e-o-. --------------------------- (Él) querría un encendedor.
Я хочу пити. (Yo-------ía bebe- --go. (--- q------ b---- a---- (-o- q-e-r-a b-b-r a-g-. ------------------------ (Yo) querría beber algo.
Я хочу їсти. Q----í--c-mer algo. Q------ c---- a---- Q-e-r-a c-m-r a-g-. ------------------- Querría comer algo.
Я хочу відпочити. Q-er----d--c-n--r--n-----. Q------ d-------- u- p---- Q-e-r-a d-s-a-s-r u- p-c-. -------------------------- Querría descansar un poco.
Я хочу Вас дещо запитати. Q-e-ría-pregu--a-le-alg-. Q------ p---------- a---- Q-e-r-a p-e-u-t-r-e a-g-. ------------------------- Querría preguntarle algo.
Я хочу Вас дещо попросити. Q-err-- ---i-l---l--. Q------ p------ a---- Q-e-r-a p-d-r-e a-g-. --------------------- Querría pedirle algo.
Я хочу Вас кудись запросити. Q-e-r-- -nv-t---e-/--l- ------. Q------ i-------- / --- a a---- Q-e-r-a i-v-t-r-e / --a a a-g-. ------------------------------- Querría invitarle / -la a algo.
Що Ви хочете випити? ¿Qu- qu----a---d-s--? ¿--- q------ / d----- ¿-u- q-e-r-a / d-s-a- --------------------- ¿Qué querría / desea?
Чи хотіли б Ви кави? ¿-u--r-a (--te-) u---af-? ¿------- (------ u- c---- ¿-u-r-í- (-s-e-) u- c-f-? ------------------------- ¿Querría (usted) un café?
Чи хотіли б Ви краще чаю? ¿O-pr-f-ere-u----? ¿- p------- u- t-- ¿- p-e-i-r- u- t-? ------------------ ¿O prefiere un té?
Ми хотіли б поїхати додому. Quer---m-s ir--s - c-s-. Q--------- i---- a c---- Q-e-r-a-o- i-n-s a c-s-. ------------------------ Querríamos irnos a casa.
Чи хотіли б ви таксі? ¿-u-rr-ais--n-ta--? ¿--------- u- t---- ¿-u-r-í-i- u- t-x-? ------------------- ¿Querríais un taxi?
Вони хочуть зателефонувати. (-l-os-/ e-l-s- que-r--n------- p-r-----f-n-. (----- / e----- q------- l----- p-- t-------- (-l-o- / e-l-s- q-e-r-a- l-a-a- p-r t-l-f-n-. --------------------------------------------- (Ellos / ellas) querrían llamar por teléfono.

Завантажити MP3 (.поштовий індекс файли)

Відео не знайдено!

Дві мови = два мовні центри!

Коли ми вчимо мову – це нашому мозку не байдуже. Адже він має багато сховищ для різних мов. Не всі мови, які ми вчимо, зберігаються разом. Мови, які ми вивчаємо дорослими, мають власне сховище. Це означає, що мозок обробляє нові правила в іншому місці. Вони зберігаються не разом з рідною мовою. Люди, які виросли двомовними, напроти, використовують лише одну ділянку. До цього результату дійшло більшість досліджень. Нейрологи вивчали багатьох тест-осіб. Ці випробувані вільно говорили двома мовами. Але одна частина випробуваних виросла з обома мовами. Інша частина, напроти, другу мову вивчила пізніше. Під час мовного тесту дослідники могли міряти активність мозку. Та вони бачили, яка ділянка мозку працювала під час тесту. І вони бачили, що «пізні» учні мають два мовні центри. Що це саме так, дослідники вже давно припускали. Люди з пораненням мозку показують різні симптоми. Так поранення мозку також можуть спричиняти мовні проблеми. Тоді потерпілі погано вимовляють слова чи розуміють. Але двомовні потерпілі від нещасного випадку інколи показують особливі симптоми. Їх мовні проблеми не завжди зачіпають обидві мови. Якщо лише одна ділянка мозку пошкоджена, інші ще можуть діяти. Тоді пацієнти розмовляють однією мовою краще ніж іншою. Також дві мови з різною швидкістю відновлюються. Це доводить, що обидві мови збережено не на одній ділянці. Оскільки вони вивчалися не одночасно, вони створюють два центри. Як точно наш мозок керує багатьма мовами, ще невідомо. Але нові знання могли б вести до нових навчальних стратегій…