Розмовник

uk Хотіти що-небудь   »   it aver voglia di qualcosa

70 [сімдесят]

Хотіти що-небудь

Хотіти що-небудь

70 [settanta]

aver voglia di qualcosa

Виберіть, як ви хочете бачити переклад:   
українська італійська Відтворити більше
Хочете курити? L--va----fumare? Le va di fumare? L- v- d- f-m-r-? ---------------- Le va di fumare? 0
Хочете танцювати? L---a-d----l---e? Le va di ballare? L- v- d- b-l-a-e- ----------------- Le va di ballare? 0
Хочете йти гуляти? Le----di f-r---na ---seg-ia-a? Le va di fare una passeggiata? L- v- d- f-r- u-a p-s-e-g-a-a- ------------------------------ Le va di fare una passeggiata? 0
Я хочу курити. Vorre--f-m-r-. Vorrei fumare. V-r-e- f-m-r-. -------------- Vorrei fumare. 0
Ти хотів би цигарку? V--i---a---ga-et--? Vuoi una sigaretta? V-o- u-a s-g-r-t-a- ------------------- Vuoi una sigaretta? 0
Він хотів би вогню. Lui ----ebb---c----e-e -u---si-ar----). Lui vorrebbe accendere (una sigaretta). L-i v-r-e-b- a-c-n-e-e (-n- s-g-r-t-a-. --------------------------------------- Lui vorrebbe accendere (una sigaretta). 0
Я хочу пити. Vo-r-i-b--- qua----a. Vorrei bere qualcosa. V-r-e- b-r- q-a-c-s-. --------------------- Vorrei bere qualcosa. 0
Я хочу їсти. Vor-ei--ang--re qu---osa. Vorrei mangiare qualcosa. V-r-e- m-n-i-r- q-a-c-s-. ------------------------- Vorrei mangiare qualcosa. 0
Я хочу відпочити. Vo-re---ip-s--m- u- po’. Vorrei riposarmi un po’. V-r-e- r-p-s-r-i u- p-’- ------------------------ Vorrei riposarmi un po’. 0
Я хочу Вас дещо запитати. Vo---i-ch-ed---- un---o-a. Vorrei chiederLe una cosa. V-r-e- c-i-d-r-e u-a c-s-. -------------------------- Vorrei chiederLe una cosa. 0
Я хочу Вас дещо попросити. Vo-r-i c--ede-Le un-f-vo--. Vorrei chiederLe un favore. V-r-e- c-i-d-r-e u- f-v-r-. --------------------------- Vorrei chiederLe un favore. 0
Я хочу Вас кудись запросити. Vo---- of--irL- -u-lcosa. Vorrei offrirLe qualcosa. V-r-e- o-f-i-L- q-a-c-s-. ------------------------- Vorrei offrirLe qualcosa. 0
Що Ви хочете випити? D-si-er-,--r-g-? Desidera, prego? D-s-d-r-, p-e-o- ---------------- Desidera, prego? 0
Чи хотіли б Ви кави? G---i-c--un-caf-è? Gradisce un caffè? G-a-i-c- u- c-f-è- ------------------ Gradisce un caffè? 0
Чи хотіли б Ви краще чаю? O-p-e-er-s----- tè? O preferisce un tè? O p-e-e-i-c- u- t-? ------------------- O preferisce un tè? 0
Ми хотіли б поїхати додому. V-rr---o -nd-r--a ----. Vorremmo andare a casa. V-r-e-m- a-d-r- a c-s-. ----------------------- Vorremmo andare a casa. 0
Чи хотіли б ви таксі? Vo--e-te -n --s-ì? Vorreste un tassì? V-r-e-t- u- t-s-ì- ------------------ Vorreste un tassì? 0
Вони хочуть зателефонувати. Lo-o ----ebbe------ef--a-e. Loro vorrebbero telefonare. L-r- v-r-e-b-r- t-l-f-n-r-. --------------------------- Loro vorrebbero telefonare. 0

Завантажити MP3 (.поштовий індекс файли)

Відео не знайдено!

Дві мови = два мовні центри!

Коли ми вчимо мову – це нашому мозку не байдуже. Адже він має багато сховищ для різних мов. Не всі мови, які ми вчимо, зберігаються разом. Мови, які ми вивчаємо дорослими, мають власне сховище. Це означає, що мозок обробляє нові правила в іншому місці. Вони зберігаються не разом з рідною мовою. Люди, які виросли двомовними, напроти, використовують лише одну ділянку. До цього результату дійшло більшість досліджень. Нейрологи вивчали багатьох тест-осіб. Ці випробувані вільно говорили двома мовами. Але одна частина випробуваних виросла з обома мовами. Інша частина, напроти, другу мову вивчила пізніше. Під час мовного тесту дослідники могли міряти активність мозку. Та вони бачили, яка ділянка мозку працювала під час тесту. І вони бачили, що «пізні» учні мають два мовні центри. Що це саме так, дослідники вже давно припускали. Люди з пораненням мозку показують різні симптоми. Так поранення мозку також можуть спричиняти мовні проблеми. Тоді потерпілі погано вимовляють слова чи розуміють. Але двомовні потерпілі від нещасного випадку інколи показують особливі симптоми. Їх мовні проблеми не завжди зачіпають обидві мови. Якщо лише одна ділянка мозку пошкоджена, інші ще можуть діяти. Тоді пацієнти розмовляють однією мовою краще ніж іншою. Також дві мови з різною швидкістю відновлюються. Це доводить, що обидві мови збережено не на одній ділянці. Оскільки вони вивчалися не одночасно, вони створюють два центри. Як точно наш мозок керує багатьма мовами, ще невідомо. Але нові знання могли б вести до нових навчальних стратегій…