Розмовник

uk У місті   »   bn শহরে

25 [двадцять п’ять]

У місті

У місті

২৫ [পঁচিশ]

25 [pam̐ciśa]

শহরে

[śaharē]

Виберіть, як ви хочете бачити переклад:   
українська бенгальська Відтворити більше
Я хотів би / хотіла б на вокзал. আ-ি স্--শনে --ত---া--৷ আম- স-ট-শন- য-ত- চ-ই ৷ আ-ি স-ট-শ-ে য-ত- চ-ই ৷ ---------------------- আমি স্টেশনে যেতে চাই ৷ 0
ā-i -ṭ-ś-nē-yē-- -ā'i āmi sṭēśanē yētē cā'i ā-i s-ē-a-ē y-t- c-'- --------------------- āmi sṭēśanē yētē cā'i
Я хотів би / хотіла б до аеропорту. আমি-বিম-ন---দর- --ত--চ-ই-৷ আম- ব-ম-নবন-দর- য-ত- চ-ই ৷ আ-ি ব-ম-ন-ন-দ-ে য-ত- চ-ই ৷ -------------------------- আমি বিমানবন্দরে যেতে চাই ৷ 0
āmi-bim-na-a---r- --t---ā'i āmi bimānabandarē yētē cā'i ā-i b-m-n-b-n-a-ē y-t- c-'- --------------------------- āmi bimānabandarē yētē cā'i
Я хотів би / хотіла б в центр міста. আ-- --ট---েন্-া-ে--েতে---ই-৷ আম- স-ট- স-ন-ট-র- য-ত- চ-ই ৷ আ-ি স-ট- স-ন-ট-র- য-ত- চ-ই ৷ ---------------------------- আমি সিটি সেন্টারে যেতে চাই ৷ 0
ām--s-ṭ- -ē---r- -ēt- cā'i āmi siṭi sēnṭārē yētē cā'i ā-i s-ṭ- s-n-ā-ē y-t- c-'- -------------------------- āmi siṭi sēnṭārē yētē cā'i
Як дістатися на вокзал? আম----ভ--- স্ট-শন- য--? আম- ক-ভ-ব- স-ট-শন- য-ব? আ-ি ক-ভ-ব- স-ট-শ-ে য-ব- ----------------------- আমি কীভাবে স্টেশনে যাব? 0
ā---kīb-āb----ē-an- yā--? āmi kībhābē sṭēśanē yāba? ā-i k-b-ā-ē s-ē-a-ē y-b-? ------------------------- āmi kībhābē sṭēśanē yāba?
Як дістатися до аеропорту? আ-ি কী--ব- ---া----দরে-যাব? আম- ক-ভ-ব- ব-ম-নবন-দর- য-ব? আ-ি ক-ভ-ব- ব-ম-ন-ন-দ-ে য-ব- --------------------------- আমি কীভাবে বিমানবন্দরে যাব? 0
Ā-----bh--ē---m--a-a-d--- --ba? Āmi kībhābē bimānabandarē yāba? Ā-i k-b-ā-ē b-m-n-b-n-a-ē y-b-? ------------------------------- Āmi kībhābē bimānabandarē yāba?
Як дістатися до центру міста? আ-ি--ী-াব- -িট- সেন--া-----ব? আম- ক-ভ-ব- স-ট- স-ন-ট-র- য-ব? আ-ি ক-ভ-ব- স-ট- স-ন-ট-র- য-ব- ----------------------------- আমি কীভাবে সিটি সেন্টারে যাব? 0
Āmi k-bhābē--i-i ---ṭā-ē -āb-? Āmi kībhābē siṭi sēnṭārē yāba? Ā-i k-b-ā-ē s-ṭ- s-n-ā-ē y-b-? ------------------------------ Āmi kībhābē siṭi sēnṭārē yāba?
Мені потрібне таксі. আ-া- এ--- ট-যাক-স--চা--৷ আম-র একট- ট-য-ক-স- চ-ই ৷ আ-া- এ-ট- ট-য-ক-স- চ-ই ৷ ------------------------ আমার একটা ট্যাক্সি চাই ৷ 0
Ā-----ē-aṭ- ṭ----- c-'i Āmāra ēkaṭā ṭyāksi cā'i Ā-ā-a ē-a-ā ṭ-ā-s- c-'- ----------------------- Āmāra ēkaṭā ṭyāksi cā'i
Мені потрібна мапа міста. আ-ার--হরের এক-া ম--া--ব--ম--চি--- --ই ৷ আম-র শহর-র একট- ম-য-প ব- ম-নচ-ত-র চ-ই ৷ আ-া- শ-র-র এ-ট- ম-য-প ব- ম-ন-ি-্- চ-ই ৷ --------------------------------------- আমার শহরের একটা ম্যাপ বা মানচিত্র চাই ৷ 0
ā--ra --ha---- ------------bā m-nac--ra---'i āmāra śaharēra ēkaṭā myāpa bā mānacitra cā'i ā-ā-a ś-h-r-r- ē-a-ā m-ā-a b- m-n-c-t-a c-'- -------------------------------------------- āmāra śaharēra ēkaṭā myāpa bā mānacitra cā'i
Мені потрібен готель. আ----এ-ট---োটেল --ই-৷ আম-র একট- হ-ট-ল চ-ই ৷ আ-া- এ-ট- হ-ট-ল চ-ই ৷ --------------------- আমার একটা হোটেল চাই ৷ 0
āmā-- -ka-----ṭē-- cā-i āmāra ēkaṭā hōṭēla cā'i ā-ā-a ē-a-ā h-ṭ-l- c-'- ----------------------- āmāra ēkaṭā hōṭēla cā'i
Я хотів би / хотіла б найняти автомобіль. আ---এক-া ----- --ড-া-ন-ত- --ই ৷ আম- একট- গ-ড-- ভ-ড-- ন-ত- চ-ই ৷ আ-ি এ-ট- গ-ড-ী ভ-ড-া ন-ত- চ-ই ৷ ------------------------------- আমি একটা গাড়ী ভাড়া নিতে চাই ৷ 0
ā-i ēkaṭ- gā-- bhā-- n-tē c--i āmi ēkaṭā gāṛī bhāṛā nitē cā'i ā-i ē-a-ā g-ṛ- b-ā-ā n-t- c-'- ------------------------------ āmi ēkaṭā gāṛī bhāṛā nitē cā'i
Ось моя кредитна картка. এই আমা- ক-রেডি--ক-র্- ৷ এই আম-র ক-র-ড-ট ক-র-ড ৷ এ- আ-া- ক-র-ড-ট ক-র-ড ৷ ----------------------- এই আমার ক্রেডিট কার্ড ৷ 0
ē-- ā-āra--rēḍ--- kā--a ē'i āmāra krēḍiṭa kārḍa ē-i ā-ā-a k-ē-i-a k-r-a ----------------------- ē'i āmāra krēḍiṭa kārḍa
Ось мої права. এ- -ম-র-ল--সেন--৤ এই আম-র ল-ইস-ন-স৤ এ- আ-া- ল-ই-ে-্-৤ ----------------- এই আমার লাইসেন্স৤ 0
ē----mā-a---'--ē-s-৤ ē'i āmāra lā'isēnsa৤ ē-i ā-ā-a l-'-s-n-a- -------------------- ē'i āmāra lā'isēnsa৤
Що можна оглянути в місті? শ--ে দে-ব-- মত--- -ছ-? শহর- দ-খব-র মত ক- আছ-? শ-র- দ-খ-া- ম- ক- আ-ে- ---------------------- শহরে দেখবার মত কী আছে? 0
ś-h-r---ēk-ab-r----t- k- ā-h-? śaharē dēkhabāra mata kī āchē? ś-h-r- d-k-a-ā-a m-t- k- ā-h-? ------------------------------ śaharē dēkhabāra mata kī āchē?
Ідіть в старе місто. আ--- প---নো শহ-- যান-৷ আপন- প-র-ন- শহর- য-ন ৷ আ-ন- প-র-ন- শ-র- য-ন ৷ ---------------------- আপনি পুরোনো শহরে যান ৷ 0
Ā---i--u-ōnō-śah--ē----a Āpani purōnō śaharē yāna Ā-a-i p-r-n- ś-h-r- y-n- ------------------------ Āpani purōnō śaharē yāna
Візьміть участь в екскурсії до міста. আপ---শহর-ঘুর- দে-ত- য-ন ৷ আপন- শহর ঘ-র- দ-খত- য-ন ৷ আ-ন- শ-র ঘ-র- দ-খ-ে য-ন ৷ ------------------------- আপনি শহর ঘুরে দেখতে যান ৷ 0
āp--i -aha-a---urē---k-a-ē -āna āpani śahara ghurē dēkhatē yāna ā-a-i ś-h-r- g-u-ē d-k-a-ē y-n- ------------------------------- āpani śahara ghurē dēkhatē yāna
Ідіть до порту. আপনি-বন্-রে --ন ৷ আপন- বন-দর- য-ন ৷ আ-ন- ব-্-র- য-ন ৷ ----------------- আপনি বন্দরে যান ৷ 0
āp-----a--a-ē-y--a āpani bandarē yāna ā-a-i b-n-a-ē y-n- ------------------ āpani bandarē yāna
Візьміть участь в екскурсії до порту. আ--ি ---দ- -ুরে --খ-ে-----৷ আপন- বন-দর ঘ-র- দ-খত- য-ন ৷ আ-ন- ব-্-র ঘ-র- দ-খ-ে য-ন ৷ --------------------------- আপনি বন্দর ঘুরে দেখতে যান ৷ 0
āp--i--a-da-- gh-rē d--h-tē -āna āpani bandara ghurē dēkhatē yāna ā-a-i b-n-a-a g-u-ē d-k-a-ē y-n- -------------------------------- āpani bandara ghurē dēkhatē yāna
Які є ще визначні місця? এছাড-- অন-----নো -েখ-ার---য়------? এছ-ড-- অন-য ক-ন- দ-খব-র জ-য়গ- আছ-? এ-া-়- অ-্- ক-ন- দ-খ-া- জ-য়-া আ-ে- ---------------------------------- এছাড়া অন্য কোনো দেখবার জায়গা আছে? 0
ēch-----n'ya kō-ō ----ab-r- -āẏag--ā-hē? ēchāṛā an'ya kōnō dēkhabāra jāẏagā āchē? ē-h-ṛ- a-'-a k-n- d-k-a-ā-a j-ẏ-g- ā-h-? ---------------------------------------- ēchāṛā an'ya kōnō dēkhabāra jāẏagā āchē?

Завантажити MP3 (.поштовий індекс файли)

Відео не знайдено!

Слов’янські мови

Для 300 мільйонів чоловік рідною є одна із слов’янських мов. Слов’янські мови належать до індоєвропейських мов. Існує близько 20 слов’янських мов. Найважливішою серед них є російська. Понад 150 мільйонів людей розмовляє російською як рідною мовою. Потім йдуть польська та українська мови, кожна з 50 мільйонами носіїв. Мовознавство розділяє слов’янські мови на групи. Є західнослов’янські, східнослов’янські та південнослов’янські мови. До західнослов’янських мов належать польська, чеська та словацька. Російська, українська та білоруська є східнослов’янськими мовами. Південнослов’янські мови складають сербська, хорватська та болгарська. Крім того, є багато інших слов’янських мов. Але ними розмовляє відносно мало людей. Слов’янські мови походять від спільної прамови. З неї відносно пізно розвинулися окремі мови. Таким чином, вони молодші ніж германські і романські мови. Лексика слов’янських мов значною мірою подібна. Це пов’язано з тим, що вони відокремилися одна від одної відносно недавно. З наукової точки зору слов’янські мови є консервативними. Це означає, що вони містять ще багато старих структур. Інші індоєвропейські мови втратили ці старі форми. Через це слов’янські мови дуже цікаві для дослідників. З їх допомогою можна робити висновки щодо більш давніх мов. ¬ Так дослідники можуть реконструювати індоєвропейську. Характерним для слов’янських мов є мала кількість голосних. Крім того, є багато звуків, які не зустрічаються в інших мовах. Через це особливо мешканці західної Європи мають проблеми з вимовою. Але не бійтеся – все буде добре! Або польською: Wszystko będzie dobrze!