Розмовник

uk Хотіти що-небудь   »   hy ինչ որ բան սիրել

70 [сімдесят]

Хотіти що-небудь

Хотіти що-небудь

70 [յոթանասուն]

70 [yot’anasun]

ինչ որ բան սիրել

inch’ vor ban sirel

Виберіть, як ви хочете бачити переклад:   
українська вірменська Відтворити більше
Хочете курити? ՈՒ--ւ-մ -ք--խել: Ո______ ե_ ծ____ Ո-զ-ւ-մ ե- ծ-ե-: ---------------- ՈՒզու՞մ եք ծխել: 0
U---m--e-- -----l U____ y___ t_____ U-u-m y-k- t-k-e- ----------------- Uzu՞m yek’ tskhel
Хочете танцювати? ՈՒզ---մ եք-պարել: Ո______ ե_ պ_____ Ո-զ-ւ-մ ե- պ-ր-լ- ----------------- ՈՒզու՞մ եք պարել: 0
Uzu-- --k- --rel U____ y___ p____ U-u-m y-k- p-r-l ---------------- Uzu՞m yek’ parel
Хочете йти гуляти? ՈՒ--ւ՞մ-եք --ո--ե-: Ո______ ե_ զ_______ Ո-զ-ւ-մ ե- զ-ո-ն-լ- ------------------- ՈՒզու՞մ եք զբոսնել: 0
Uzu-----k’-z-osnel U____ y___ z______ U-u-m y-k- z-o-n-l ------------------ Uzu՞m yek’ zbosnel
Я хочу курити. Ե- -ւզո----- -խե-: Ե_ ո_____ ե_ ծ____ Ե- ո-զ-ւ- ե- ծ-ե-: ------------------ Ես ուզում եմ ծխել: 0
Y----zum-ye--tskhel Y__ u___ y__ t_____ Y-s u-u- y-m t-k-e- ------------------- Yes uzum yem tskhel
Ти хотів би цигарку? Ծխ-խ---ո-զո--- ե-: Ծ_____ ո______ ե__ Ծ-ա-ո- ո-զ-ւ-մ ե-: ------------------ Ծխախոտ ուզու՞մ ես: 0
Tsk---ho- u--՞m -es T________ u____ y__ T-k-a-h-t u-u-m y-s ------------------- Tskhakhot uzu՞m yes
Він хотів би вогню. Ն---առի- ----զո--: Ն_ վ____ է ո______ Ն- վ-ռ-չ է ո-զ-ւ-: ------------------ Նա վառիչ է ուզում: 0
Na-----ic-’------m N_ v_______ e u___ N- v-r-i-h- e u-u- ------------------ Na varrich’ e uzum
Я хочу пити. Ն---նչ--ր-բա--- -ւ-ո-- ----: Ն_ ի__ ո_ բ__ է ո_____ խ____ Ն- ի-չ ո- բ-ն է ո-զ-ւ- խ-ե-: ---------------------------- Նա ինչ որ բան է ուզում խմել: 0
Na i-ch’-vo- ban-- uzu--khm-l N_ i____ v__ b__ e u___ k____ N- i-c-’ v-r b-n e u-u- k-m-l ----------------------------- Na inch’ vor ban e uzum khmel
Я хочу їсти. Ե--ուզ--մ ե- -նչ ո----ն ո--ե-: Ե_ ո_____ ե_ ի__ ո_ բ__ ո_____ Ե- ո-զ-ւ- ե- ի-չ ո- բ-ն ո-տ-լ- ------------------------------ Ես ուզում եմ ինչ որ բան ուտել: 0
Y---uzu--y-m-i-c-’ vor-ban---el Y__ u___ y__ i____ v__ b__ u___ Y-s u-u- y-m i-c-’ v-r b-n u-e- ------------------------------- Yes uzum yem inch’ vor ban utel
Я хочу відпочити. Ե- ո-զ--մ ---մ- քի- ----ստանալ: Ե_ ո_____ ե_ մ_ ք__ հ__________ Ե- ո-զ-ւ- ե- մ- ք-չ հ-ն-ս-ա-ա-: ------------------------------- Ես ուզում եմ մի քիչ հանգստանալ: 0
Y-s---um ye- -------h’ -a-g---n-l Y__ u___ y__ m_ k_____ h_________ Y-s u-u- y-m m- k-i-h- h-n-s-a-a- --------------------------------- Yes uzum yem mi k’ich’ hangstanal
Я хочу Вас дещо запитати. Ես-ուզո-- ---Ձ-զ --- ---բ-- -ար---լ: Ե_ ո_____ ե_ Ձ__ ի__ ո_ բ__ հ_______ Ե- ո-զ-ւ- ե- Ձ-զ ի-չ ո- բ-ն հ-ր-ն-լ- ------------------------------------ Ես ուզում եմ Ձեզ ինչ որ բան հարցնել: 0
Ye- uzu--yem-Dze-----h’ v-r--a----r-s-nel Y__ u___ y__ D___ i____ v__ b__ h________ Y-s u-u- y-m D-e- i-c-’ v-r b-n h-r-s-n-l ----------------------------------------- Yes uzum yem Dzez inch’ vor ban harts’nel
Я хочу Вас дещо попросити. Ե---ւզո----մ -եզ -նչ--ր--ան -ն----: Ե_ ո_____ ե_ Ձ__ ի__ ո_ բ__ խ______ Ե- ո-զ-ւ- ե- Ձ-զ ի-չ ո- բ-ն խ-դ-ե-: ----------------------------------- Ես ուզում եմ Ձեզ ինչ որ բան խնդրել: 0
Y-- ---m---- Dz------h- vo- --n-khndr-l Y__ u___ y__ D___ i____ v__ b__ k______ Y-s u-u- y-m D-e- i-c-’ v-r b-n k-n-r-l --------------------------------------- Yes uzum yem Dzez inch’ vor ban khndrel
Я хочу Вас кудись запросити. Ե- ուզու---մ-Ձե---ր--իրե-: Ե_ ո_____ ե_ Ձ__ հ________ Ե- ո-զ-ւ- ե- Ձ-զ հ-ա-ի-ե-: -------------------------- Ես ուզում եմ Ձեզ հրավիրել: 0
Yes--z------ D-e---r-vi-el Y__ u___ y__ D___ h_______ Y-s u-u- y-m D-e- h-a-i-e- -------------------------- Yes uzum yem Dzez hravirel
Що Ви хочете випити? Ն-րե-----ի-նչ--ք-ո----մ: Ն_______ ի___ ե_ ո______ Ն-ր-ց-ք- ի-ն- ե- ո-զ-ւ-: ------------------------ Ներեցեք, ի՞նչ եք ուզում: 0
N--e--’--k’- ----h- y-----z-m N___________ i_____ y___ u___ N-r-t-’-e-’- i-n-h- y-k- u-u- ----------------------------- Nerets’yek’, i՞nch’ yek’ uzum
Чи хотіли б Ви кави? Սուրճ--ւ--ւ՞- ե-: Ս____ ո______ ե__ Ս-ւ-ճ ո-զ-ւ-մ ե-: ----------------- Սուրճ ուզու՞մ եք: 0
Su-ch-u---m--ek’ S____ u____ y___ S-r-h u-u-m y-k- ---------------- Surch uzu՞m yek’
Чи хотіли б Ви краще чаю? Թ-----ե-ի -ավ-է----: Թ__ ա____ լ__ է թ___ Թ-՞ ա-ե-ի լ-վ է թ-յ- -------------------- Թե՞ ավելի լավ է թեյ: 0
T--e- a-e-- l-v-- -’--y T____ a____ l__ e t____ T-y-՞ a-e-i l-v e t-y-y ----------------------- T’ye՞ aveli lav e t’yey
Ми хотіли б поїхати додому. Մ--ք ո-զ--- ե-ք---ւ- գ-ա-: Մ___ ո_____ ե__ տ___ գ____ Մ-ն- ո-զ-ւ- ե-ք տ-ւ- գ-ա-: -------------------------- Մենք ուզում ենք տուն գնալ: 0
Menk’-uz-- y-------n--n-l M____ u___ y____ t__ g___ M-n-’ u-u- y-n-’ t-n g-a- ------------------------- Menk’ uzum yenk’ tun gnal
Чи хотіли б ви таксі? Տ-քսի --զ--՞մ եք: Տ____ ո______ ե__ Տ-ք-ի ո-զ-ւ-մ ե-: ----------------- Տաքսի ուզու՞մ եք: 0
Tak--i--z-՞m-y-k’ T_____ u____ y___ T-k-s- u-u-m y-k- ----------------- Tak’si uzu՞m yek’
Вони хочуть зателефонувати. Ն-ա-- ո--ո-մ -- զա----ա-ե-: Ն____ ո_____ ե_ զ__________ Ն-ա-ք ո-զ-ւ- ե- զ-ն-ա-ա-ե-: --------------------------- Նրանք ուզում են զանգահարել: 0
N----’-uzum-y---z---a-ar-l N_____ u___ y__ z_________ N-a-k- u-u- y-n z-n-a-a-e- -------------------------- Nrank’ uzum yen zangaharel

Дві мови = два мовні центри!

Коли ми вчимо мову – це нашому мозку не байдуже. Адже він має багато сховищ для різних мов. Не всі мови, які ми вчимо, зберігаються разом. Мови, які ми вивчаємо дорослими, мають власне сховище. Це означає, що мозок обробляє нові правила в іншому місці. Вони зберігаються не разом з рідною мовою. Люди, які виросли двомовними, напроти, використовують лише одну ділянку. До цього результату дійшло більшість досліджень. Нейрологи вивчали багатьох тест-осіб. Ці випробувані вільно говорили двома мовами. Але одна частина випробуваних виросла з обома мовами. Інша частина, напроти, другу мову вивчила пізніше. Під час мовного тесту дослідники могли міряти активність мозку. Та вони бачили, яка ділянка мозку працювала під час тесту. І вони бачили, що «пізні» учні мають два мовні центри. Що це саме так, дослідники вже давно припускали. Люди з пораненням мозку показують різні симптоми. Так поранення мозку також можуть спричиняти мовні проблеми. Тоді потерпілі погано вимовляють слова чи розуміють. Але двомовні потерпілі від нещасного випадку інколи показують особливі симптоми. Їх мовні проблеми не завжди зачіпають обидві мови. Якщо лише одна ділянка мозку пошкоджена, інші ще можуть діяти. Тоді пацієнти розмовляють однією мовою краще ніж іншою. Також дві мови з різною швидкістю відновлюються. Це доводить, що обидві мови збережено не на одній ділянці. Оскільки вони вивчалися не одночасно, вони створюють два центри. Як точно наш мозок керує багатьма мовами, ще невідомо. Але нові знання могли б вести до нових навчальних стратегій…