Розмовник

uk Хотіти що-небудь   »   tr bir şey arzu etmek

70 [сімдесят]

Хотіти що-небудь

Хотіти що-небудь

70 [yetmiş]

bir şey arzu etmek

Виберіть, як ви хочете бачити переклад:   
українська турецька Відтворити більше
Хочете курити? Si---- i---- i------ m------? Sigara içmek istiyor musunuz? 0
Хочете танцювати? Da-- e---- i------ m------? Dans etmek istiyor musunuz? 0
Хочете йти гуляти? Ge----- g----- i------ m------? Gezmeye gitmek istiyor musunuz? 0
Я хочу курити. Si---- i---- i--------. Sigara içmek istiyorum. 0
Ти хотів би цигарку? Bi- s----- i---- m----? Bir sigara ister misin? 0
Він хотів би вогню. O (e----) a--- i------. O (erkek) ateş istiyor. 0
Я хочу пити. Bi- ş-- i---- i--------. Bir şey içmek istiyorum. 0
Я хочу їсти. Bi---- y---- i--------. Birşey yemek istiyorum. 0
Я хочу відпочити. Bi--- d-------- i--------. Biraz dinlenmek istiyorum. 0
Я хочу Вас дещо запитати. Si-- b-- ş-- s----- i--------. Size bir şey sormak istiyorum. 0
Я хочу Вас дещо попросити. Si---- b-- ş-- r--- e---- i--------. Sizden bir şey rica etmek istiyorum. 0
Я хочу Вас кудись запросити. Si-- b-- ş--- d---- e---- i--------. Sizi bir şeye davet etmek istiyorum. 0
Що Ви хочете випити? Ne i----------- l-----? Ne istiyorsunuz lütfen? 0
Чи хотіли б Ви кави? Bi- k---- i---- m------? Bir kahve ister misiniz? 0
Чи хотіли б Ви краще чаю? Yo--- ç--- m- t----- e--------? Yoksa çayı mı tercih edersiniz? 0
Ми хотіли б поїхати додому. Ev- g----- i--------. Eve gitmek istiyoruz. 0
Чи хотіли б ви таксі? Ta--- i---- m------? Taksi ister misiniz? 0
Вони хочуть зателефонувати. Te----- e---- i---------. Telefon etmek istiyorlar. 0

Дві мови = два мовні центри!

Коли ми вчимо мову – це нашому мозку не байдуже. Адже він має багато сховищ для різних мов. Не всі мови, які ми вчимо, зберігаються разом. Мови, які ми вивчаємо дорослими, мають власне сховище. Це означає, що мозок обробляє нові правила в іншому місці. Вони зберігаються не разом з рідною мовою. Люди, які виросли двомовними, напроти, використовують лише одну ділянку. До цього результату дійшло більшість досліджень. Нейрологи вивчали багатьох тест-осіб. Ці випробувані вільно говорили двома мовами. Але одна частина випробуваних виросла з обома мовами. Інша частина, напроти, другу мову вивчила пізніше. Під час мовного тесту дослідники могли міряти активність мозку. Та вони бачили, яка ділянка мозку працювала під час тесту. І вони бачили, що «пізні» учні мають два мовні центри. Що це саме так, дослідники вже давно припускали. Люди з пораненням мозку показують різні симптоми. Так поранення мозку також можуть спричиняти мовні проблеми. Тоді потерпілі погано вимовляють слова чи розуміють. Але двомовні потерпілі від нещасного випадку інколи показують особливі симптоми. Їх мовні проблеми не завжди зачіпають обидві мови. Якщо лише одна ділянка мозку пошкоджена, інші ще можуть діяти. Тоді пацієнти розмовляють однією мовою краще ніж іншою. Також дві мови з різною швидкістю відновлюються. Це доводить, що обидві мови збережено не на одній ділянці. Оскільки вони вивчалися не одночасно, вони створюють два центри. Як точно наш мозок керує багатьма мовами, ще невідомо. Але нові знання могли б вести до нових навчальних стратегій…