Розмовник

uk Хотіти що-небудь   »   af om van iets te hou

70 [сімдесят]

Хотіти що-небудь

Хотіти що-небудь

70 [sewentig]

om van iets te hou

Виберіть, як ви хочете бачити переклад:   
українська африкаанс Відтворити більше
Хочете курити? W---u r--k? W-- u r---- W-l u r-o-? ----------- Wil u rook? 0
Хочете танцювати? W---u d-ns? W-- u d---- W-l u d-n-? ----------- Wil u dans? 0
Хочете йти гуляти? W-- u ga-n s-ap? W-- u g--- s---- W-l u g-a- s-a-? ---------------- Wil u gaan stap? 0
Я хочу курити. Ek wi--graa- r-ok. E- w-- g---- r---- E- w-l g-a-g r-o-. ------------------ Ek wil graag rook. 0
Ти хотів би цигарку? Wil-jy -- s-gare- --? W-- j- ’- s------ h-- W-l j- ’- s-g-r-t h-? --------------------- Wil jy ’n sigaret hê? 0
Він хотів би вогню. H- -oek-----u--hout--e /-a--s--ker. H- s--- ’- v---------- / a--------- H- s-e- ’- v-u-h-u-j-e / a-n-t-k-r- ----------------------------------- Hy soek ’n vuurhoutjie / aansteker. 0
Я хочу пити. Ek --l --aag -----dri--. E- w-- g---- i--- d----- E- w-l g-a-g i-t- d-i-k- ------------------------ Ek wil graag iets drink. 0
Я хочу їсти. Ek -i- -raag ---- ---. E- w-- g---- i--- e--- E- w-l g-a-g i-t- e-t- ---------------------- Ek wil graag iets eet. 0
Я хочу відпочити. Ek -il g--a--b--tj-- ont----. E- w-- g---- b------ o------- E- w-l g-a-g b-e-j-e o-t-p-n- ----------------------------- Ek wil graag bietjie ontspan. 0
Я хочу Вас дещо запитати. Ek -il-- g--a- i--- -r-. E- w-- u g---- i--- v--- E- w-l u g-a-g i-t- v-a- ------------------------ Ek wil u graag iets vra. 0
Я хочу Вас дещо попросити. E--wil---gr--g--ir----- --a. E- w-- u g---- v-- i--- v--- E- w-l u g-a-g v-r i-t- v-a- ---------------------------- Ek wil u graag vir iets vra. 0
Я хочу Вас кудись запросити. E--w-- ---r-ag -a----s-u-tn-oi. E- w-- u g---- n- i--- u------- E- w-l u g-a-g n- i-t- u-t-o-i- ------------------------------- Ek wil u graag na iets uitnooi. 0
Що Ви хочете випити? W-t--il --h-? W-- w-- u h-- W-t w-l u h-? ------------- Wat wil u hê? 0
Чи хотіли б Ви кави? Wil-u---f--e-hê? W-- u k----- h-- W-l u k-f-i- h-? ---------------- Wil u koffie hê? 0
Чи хотіли б Ви краще чаю? O- w-l--------- -ee---? O- w-- u l----- t-- h-- O- w-l u l-e-e- t-e h-? ----------------------- Of wil u liewer tee hê? 0
Ми хотіли б поїхати додому. O---wil ---s-to- --. O-- w-- h--- t-- r-- O-s w-l h-i- t-e r-. -------------------- Ons wil huis toe ry. 0
Чи хотіли б ви таксі? S-e--j---e-’- -axi? S--- j---- ’- t---- S-e- j-l-e ’- t-x-? ------------------- Soek julle ’n taxi? 0
Вони хочуть зателефонувати. H-l-e -il -r--g-’---pro-----ak. H---- w-- g---- ’- o----- m---- H-l-e w-l g-a-g ’- o-r-e- m-a-. ------------------------------- Hulle wil graag ’n oproep maak. 0

Завантажити MP3 (.поштовий індекс файли)

Відео не знайдено!

Дві мови = два мовні центри!

Коли ми вчимо мову – це нашому мозку не байдуже. Адже він має багато сховищ для різних мов. Не всі мови, які ми вчимо, зберігаються разом. Мови, які ми вивчаємо дорослими, мають власне сховище. Це означає, що мозок обробляє нові правила в іншому місці. Вони зберігаються не разом з рідною мовою. Люди, які виросли двомовними, напроти, використовують лише одну ділянку. До цього результату дійшло більшість досліджень. Нейрологи вивчали багатьох тест-осіб. Ці випробувані вільно говорили двома мовами. Але одна частина випробуваних виросла з обома мовами. Інша частина, напроти, другу мову вивчила пізніше. Під час мовного тесту дослідники могли міряти активність мозку. Та вони бачили, яка ділянка мозку працювала під час тесту. І вони бачили, що «пізні» учні мають два мовні центри. Що це саме так, дослідники вже давно припускали. Люди з пораненням мозку показують різні симптоми. Так поранення мозку також можуть спричиняти мовні проблеми. Тоді потерпілі погано вимовляють слова чи розуміють. Але двомовні потерпілі від нещасного випадку інколи показують особливі симптоми. Їх мовні проблеми не завжди зачіпають обидві мови. Якщо лише одна ділянка мозку пошкоджена, інші ще можуть діяти. Тоді пацієнти розмовляють однією мовою краще ніж іншою. Також дві мови з різною швидкістю відновлюються. Це доводить, що обидві мови збережено не на одній ділянці. Оскільки вони вивчалися не одночасно, вони створюють два центри. Як точно наш мозок керує багатьма мовами, ще невідомо. Але нові знання могли б вести до нових навчальних стратегій…