Розмовник

uk Хотіти що-небудь   »   ca agradar alguna cosa

70 [сімдесят]

Хотіти що-небудь

Хотіти що-небудь

70 [setanta]

agradar alguna cosa

Виберіть, як ви хочете бачити переклад:   
українська каталанська Відтворити більше
Хочете курити? Qu- l- a-------- f---- a v----? Que li agradaria fumar a vostè? 0
Хочете танцювати? Qu- l- a-------- b----- a v----? Que li agradaria ballar a vostè? 0
Хочете йти гуляти? Qu- l- a-------- p------- a v----? Que li agradaria passejar a vostè? 0
Я хочу курити. M’--------- f----. M’agradaria fumar. 0
Ти хотів би цигарку? Vo------ u- c-------? Voldries un cigarret? 0
Він хотів би вогню. (E--) v------ f--. (Ell) voldria foc. 0
Я хочу пити. M’--------- b---- a----- c---. M’agradaria beure alguna cosa. 0
Я хочу їсти. M’--------- m----- a----- c---. M’agradaria menjar alguna cosa. 0
Я хочу відпочити. M’--------- d-------- u-- m---. M’agradaria descansar una mica. 0
Я хочу Вас дещо запитати. M’--------- p----------- u-- c---. M’agradaria preguntar-li una cosa. 0
Я хочу Вас дещо попросити. M’--------- d--------- u-- c---. M’agradaria demanar-li una cosa. 0
Я хочу Вас кудись запросити. M’--------- c---------- a u-- c---. M’agradaria convidar-li a una cosa. 0
Що Ви хочете випити? Qu- l- a-------- p------- s- u- p---? Què li agradaria prendre, si us plau? 0
Чи хотіли б Ви кави? Vo----- u- c---? Voldria un cafè? 0
Чи хотіли б Ви краще чаю? O p--------- u- t-? O preferiria un te? 0
Ми хотіли б поїхати додому. En- a-------- a--- a c---. Ens agradaria anar a casa. 0
Чи хотіли б ви таксі? Vo--- u- t---? Voleu un taxi? 0
Вони хочуть зателефонувати. Vo------ t----- p-- t------. Voldrien trucar per telèfon. 0

Дві мови = два мовні центри!

Коли ми вчимо мову – це нашому мозку не байдуже. Адже він має багато сховищ для різних мов. Не всі мови, які ми вчимо, зберігаються разом. Мови, які ми вивчаємо дорослими, мають власне сховище. Це означає, що мозок обробляє нові правила в іншому місці. Вони зберігаються не разом з рідною мовою. Люди, які виросли двомовними, напроти, використовують лише одну ділянку. До цього результату дійшло більшість досліджень. Нейрологи вивчали багатьох тест-осіб. Ці випробувані вільно говорили двома мовами. Але одна частина випробуваних виросла з обома мовами. Інша частина, напроти, другу мову вивчила пізніше. Під час мовного тесту дослідники могли міряти активність мозку. Та вони бачили, яка ділянка мозку працювала під час тесту. І вони бачили, що «пізні» учні мають два мовні центри. Що це саме так, дослідники вже давно припускали. Люди з пораненням мозку показують різні симптоми. Так поранення мозку також можуть спричиняти мовні проблеми. Тоді потерпілі погано вимовляють слова чи розуміють. Але двомовні потерпілі від нещасного випадку інколи показують особливі симптоми. Їх мовні проблеми не завжди зачіпають обидві мови. Якщо лише одна ділянка мозку пошкоджена, інші ще можуть діяти. Тоді пацієнти розмовляють однією мовою краще ніж іншою. Також дві мови з різною швидкістю відновлюються. Це доводить, що обидві мови збережено не на одній ділянці. Оскільки вони вивчалися не одночасно, вони створюють два центри. Як точно наш мозок керує багатьма мовами, ще невідомо. Але нові знання могли б вести до нових навчальних стратегій…