Розмовник

uk Хотіти що-небудь   »   fr désirer qc.

70 [сімдесят]

Хотіти що-небудь

Хотіти що-небудь

70 [soixante-dix]

désirer qc.

Виберіть, як ви хочете бачити переклад:   
українська французька Відтворити більше
Хочете курити? D---r-z----s--umer ? D----------- f---- ? D-s-r-z-v-u- f-m-r ? -------------------- Désirez-vous fumer ? 0
Хочете танцювати? D-si--z------d-n-e- ? D----------- d----- ? D-s-r-z-v-u- d-n-e- ? --------------------- Désirez-vous danser ? 0
Хочете йти гуляти? Dé-i-e--v-u- -o-s-p-ome----? D----------- v--- p------- ? D-s-r-z-v-u- v-u- p-o-e-e- ? ---------------------------- Désirez-vous vous promener ? 0
Я хочу курити. J- ----rais -u---. J- v------- f----- J- v-u-r-i- f-m-r- ------------------ Je voudrais fumer. 0
Ти хотів би цигарку? Ve-x-t---n- c-garet---? V------ u-- c-------- ? V-u---u u-e c-g-r-t-e ? ----------------------- Veux-tu une cigarette ? 0
Він хотів би вогню. I- ---dra------f-u. I- v------- d- f--- I- v-u-r-i- d- f-u- ------------------- Il voudrait du feu. 0
Я хочу пити. Je-voudra-s ---re -ue---e-c--s-. J- v------- b---- q------ c----- J- v-u-r-i- b-i-e q-e-q-e c-o-e- -------------------------------- Je voudrais boire quelque chose. 0
Я хочу їсти. J--vo---a----a--er --e-q-e c----. J- v------- m----- q------ c----- J- v-u-r-i- m-n-e- q-e-q-e c-o-e- --------------------------------- Je voudrais manger quelque chose. 0
Я хочу відпочити. J---o-dra-s -- ------r. J- v------- m- r------- J- v-u-r-i- m- r-p-s-r- ----------------------- Je voudrais me reposer. 0
Я хочу Вас дещо запитати. Je --udrais---us----a---r---------ch-s-. J- v------- v--- d------- q------ c----- J- v-u-r-i- v-u- d-m-n-e- q-e-q-e c-o-e- ---------------------------------------- Je voudrais vous demander quelque chose. 0
Я хочу Вас дещо попросити. Je ---dra-s--ou- -em--d-r -----ue ---s-. J- v------- v--- d------- q------ c----- J- v-u-r-i- v-u- d-m-n-e- q-e-q-e c-o-e- ---------------------------------------- Je voudrais vous demander quelque chose. 0
Я хочу Вас кудись запросити. J----u-r-is---us-i-----r-à q----u- ---s-. J- v------- v--- i------ à q------ c----- J- v-u-r-i- v-u- i-v-t-r à q-e-q-e c-o-e- ----------------------------------------- Je voudrais vous inviter à quelque chose. 0
Що Ви хочете випити? Qu- --sire--v--s,--’i--v--- p--ît ? Q-- d------------ s--- v--- p---- ? Q-e d-s-r-z-v-u-, s-i- v-u- p-a-t ? ----------------------------------- Que désirez-vous, s’il vous plaît ? 0
Чи хотіли б Ви кави? Dé-ir-z--o-s u--café-? D----------- u- c--- ? D-s-r-z-v-u- u- c-f- ? ---------------------- Désirez-vous un café ? 0
Чи хотіли б Ви краще чаю? O---référ---v----un--hé-? O- p------------ u- t-- ? O- p-é-é-e---o-s u- t-é ? ------------------------- Ou préférez-vous un thé ? 0
Ми хотіли б поїхати додому. N--s voud-ion--al-e- - ---------. N--- v-------- a---- à l- m------ N-u- v-u-r-o-s a-l-r à l- m-i-o-. --------------------------------- Nous voudrions aller à la maison. 0
Чи хотіли б ви таксі? D-s-rez-vo-s--re-d-e ----a-- ? D----------- p------ u- t--- ? D-s-r-z-v-u- p-e-d-e u- t-x- ? ------------------------------ Désirez-vous prendre un taxi ? 0
Вони хочуть зателефонувати. I---vou----ent t-lé-h-n--. I-- v--------- t---------- I-s v-u-r-i-n- t-l-p-o-e-. -------------------------- Ils voudraient téléphoner. 0

Завантажити MP3 (.поштовий індекс файли)

Відео не знайдено!

Дві мови = два мовні центри!

Коли ми вчимо мову – це нашому мозку не байдуже. Адже він має багато сховищ для різних мов. Не всі мови, які ми вчимо, зберігаються разом. Мови, які ми вивчаємо дорослими, мають власне сховище. Це означає, що мозок обробляє нові правила в іншому місці. Вони зберігаються не разом з рідною мовою. Люди, які виросли двомовними, напроти, використовують лише одну ділянку. До цього результату дійшло більшість досліджень. Нейрологи вивчали багатьох тест-осіб. Ці випробувані вільно говорили двома мовами. Але одна частина випробуваних виросла з обома мовами. Інша частина, напроти, другу мову вивчила пізніше. Під час мовного тесту дослідники могли міряти активність мозку. Та вони бачили, яка ділянка мозку працювала під час тесту. І вони бачили, що «пізні» учні мають два мовні центри. Що це саме так, дослідники вже давно припускали. Люди з пораненням мозку показують різні симптоми. Так поранення мозку також можуть спричиняти мовні проблеми. Тоді потерпілі погано вимовляють слова чи розуміють. Але двомовні потерпілі від нещасного випадку інколи показують особливі симптоми. Їх мовні проблеми не завжди зачіпають обидві мови. Якщо лише одна ділянка мозку пошкоджена, інші ще можуть діяти. Тоді пацієнти розмовляють однією мовою краще ніж іншою. Також дві мови з різною швидкістю відновлюються. Це доводить, що обидві мови збережено не на одній ділянці. Оскільки вони вивчалися не одночасно, вони створюють два центри. Як точно наш мозок керує багатьма мовами, ще невідомо. Але нові знання могли б вести до нових навчальних стратегій…