Розмовник

uk Минулий час 3   »   pa ਭੂਤਕਾਲ 3

83 [вісімдесят три]

Минулий час 3

Минулий час 3

83 [ਤਰਿਆਸੀ]

83 [Tari\'āsī]

ਭੂਤਕਾਲ 3

[bhūtakāla 3]

Виберіть, як ви хочете бачити переклад:   
українська панджабська Відтворити більше
Телефонувати ਟੈ--ਫ-- ਕਰ-ਾ ਟ------ ਕ--- ਟ-ਲ-ਫ-ਨ ਕ-ਨ- ------------ ਟੈਲੀਫੋਨ ਕਰਨਾ 0
ṭ--līp---- -a---ā ṭ--------- k----- ṭ-i-ī-h-n- k-r-n- ----------------- ṭailīphōna karanā
Я телефонував / телефонувала. ਮ-- ----ਫ-ਨ-ਕ-ਤ---ੈ। ਮ-- ਟ------ ਕ--- ਹ-- ਮ-ਂ ਟ-ਲ-ਫ-ਨ ਕ-ਤ- ਹ-। -------------------- ਮੈਂ ਟੈਲੀਫੋਨ ਕੀਤਾ ਹੈ। 0
m-i- ṭa--ī---n- ---ā--a-. m--- ṭ--------- k--- h--- m-i- ṭ-i-ī-h-n- k-t- h-i- ------------------------- maiṁ ṭailīphōna kītā hai.
Я весь час телефонував / телефонувала. ਮ-ਂ-ਬਾਰ –-----ਟ-----ਨ ਕੀ-ਾ --। ਮ-- ਬ-- – ਬ-- ਟ------ ਕ--- ਹ-- ਮ-ਂ ਬ-ਰ – ਬ-ਰ ਟ-ਲ-ਫ-ਨ ਕ-ਤ- ਹ-। ------------------------------ ਮੈਂ ਬਾਰ – ਬਾਰ ਟੈਲੀਫੋਨ ਕੀਤਾ ਹੈ। 0
Ma-ṁ b--a ---ā-a-ṭ-i----ōn- kīt- h-i. M--- b--- – b--- ṭ--------- k--- h--- M-i- b-r- – b-r- ṭ-i-ī-h-n- k-t- h-i- ------------------------------------- Maiṁ bāra – bāra ṭailīphōna kītā hai.
Запитувати ਪੁੱਛ-ਾ ਪ----- ਪ-ੱ-ਣ- ------ ਪੁੱਛਣਾ 0
P--haṇā P------ P-c-a-ā ------- Puchaṇā
Я запитав / запитала. ਮੈਂ-ਪ---ਿਆ ਹੈ। ਮ-- ਪ----- ਹ-- ਮ-ਂ ਪ-ੱ-ਿ- ਹ-। -------------- ਮੈਂ ਪੁੱਛਿਆ ਹੈ। 0
mai- pu--i-- h--. m--- p------ h--- m-i- p-c-i-ā h-i- ----------------- maiṁ puchi'ā hai.
Я запитував / запитувала завжди. ਮ-ਂ-ਬ-- –-ਬਾਰ ਪੁ-ਛਿਆ-ਹੈ। ਮ-- ਬ-- – ਬ-- ਪ----- ਹ-- ਮ-ਂ ਬ-ਰ – ਬ-ਰ ਪ-ੱ-ਿ- ਹ-। ------------------------ ਮੈਂ ਬਾਰ – ਬਾਰ ਪੁੱਛਿਆ ਹੈ। 0
M-iṁ bā-----b----pu--i---h--. M--- b--- – b--- p------ h--- M-i- b-r- – b-r- p-c-i-ā h-i- ----------------------------- Maiṁ bāra – bāra puchi'ā hai.
Розповідати ਸ--ਾਉ-ਾ ਸ------ ਸ-ਣ-ਉ-ਾ ------- ਸੁਣਾਉਣਾ 0
Su--'-ṇā S------- S-ṇ-'-ṇ- -------- Suṇā'uṇā
Я розповів / розповіла. ਮੈਂ--ੁ-ਾਇ- -ੈ। ਮ-- ਸ----- ਹ-- ਮ-ਂ ਸ-ਣ-ਇ- ਹ-। -------------- ਮੈਂ ਸੁਣਾਇਆ ਹੈ। 0
m-----uṇā-i'----i. m--- s------- h--- m-i- s-ṇ-'-'- h-i- ------------------ maiṁ suṇā'i'ā hai.
Я розповів / розповіла цілу історію. ਮ-- ਪ----ਕਹਾ-ੀ--ੁ-ਾ- --। ਮ-- ਪ--- ਕ---- ਸ---- ਹ-- ਮ-ਂ ਪ-ਰ- ਕ-ਾ-ੀ ਸ-ਣ-ਈ ਹ-। ------------------------ ਮੈਂ ਪੂਰੀ ਕਹਾਣੀ ਸੁਣਾਈ ਹੈ। 0
Maiṁ pūr--kah-ṇ- --ṇā'- ---. M--- p--- k----- s----- h--- M-i- p-r- k-h-ṇ- s-ṇ-'- h-i- ---------------------------- Maiṁ pūrī kahāṇī suṇā'ī hai.
Вчитися ਸ--ਖਣਾ ਸ----- ਸ-ੱ-ਣ- ------ ਸਿੱਖਣਾ 0
Sikh--ā S------ S-k-a-ā ------- Sikhaṇā
Я вчився / вчилася. ਮੈਂ ਸ---ਿਆ -ੈ। ਮ-- ਸ----- ਹ-- ਮ-ਂ ਸ-ੱ-ਿ- ਹ-। -------------- ਮੈਂ ਸਿੱਖਿਆ ਹੈ। 0
m--ṁ--i------h--. m--- s------ h--- m-i- s-k-i-ā h-i- ----------------- maiṁ sikhi'ā hai.
Я вчився / вчилася цілий вечір. ਮ-ਂ-ਸਾ---ਸ਼ਾਮ --ੱਖਿ- --। ਮ-- ਸ--- ਸ਼-- ਸ----- ਹ-- ਮ-ਂ ਸ-ਰ- ਸ਼-ਮ ਸ-ੱ-ਿ- ਹ-। ----------------------- ਮੈਂ ਸਾਰੀ ਸ਼ਾਮ ਸਿੱਖਿਆ ਹੈ। 0
Ma-ṁ s--ī -ā-a--i---'- --i. M--- s--- ś--- s------ h--- M-i- s-r- ś-m- s-k-i-ā h-i- --------------------------- Maiṁ sārī śāma sikhi'ā hai.
Працювати ਕੰ--ਕਰ-ਾ ਕ-- ਕ--- ਕ-ਮ ਕ-ਨ- -------- ਕੰਮ ਕਰਨਾ 0
Kama-ka-anā K--- k----- K-m- k-r-n- ----------- Kama karanā
Я працював / працювала. ਮੈਂ ਕੰਮ-ਕੀਤਾ-ਹ-। ਮ-- ਕ-- ਕ--- ਹ-- ਮ-ਂ ਕ-ਮ ਕ-ਤ- ਹ-। ---------------- ਮੈਂ ਕੰਮ ਕੀਤਾ ਹੈ। 0
m-iṁ-ka-a kītā---i. m--- k--- k--- h--- m-i- k-m- k-t- h-i- ------------------- maiṁ kama kītā hai.
Я працював / працювала весь день. ਮ-- --ਰ--ਦਿ--ਕੰਮ--ੀ----ੈ। ਮ-- ਪ--- ਦ-- ਕ-- ਕ--- ਹ-- ਮ-ਂ ਪ-ਰ- ਦ-ਨ ਕ-ਮ ਕ-ਤ- ਹ-। ------------------------- ਮੈਂ ਪੂਰਾ ਦਿਨ ਕੰਮ ਕੀਤਾ ਹੈ। 0
M-iṁ--ū-ā-d-n---a-a--ītā--ai. M--- p--- d--- k--- k--- h--- M-i- p-r- d-n- k-m- k-t- h-i- ----------------------------- Maiṁ pūrā dina kama kītā hai.
Їсти ਖ--ਾ ਖ--- ਖ-ਣ- ---- ਖਾਣਾ 0
Khāṇā K---- K-ā-ā ----- Khāṇā
Я з’їв / з’їла. ਮੈ--ਖ--- ਹੈ। ਮ-- ਖ--- ਹ-- ਮ-ਂ ਖ-ਧ- ਹ-। ------------ ਮੈਂ ਖਾਧਾ ਹੈ। 0
ma-ṁ khā-h----i. m--- k----- h--- m-i- k-ā-h- h-i- ---------------- maiṁ khādhā hai.
Я з’їв / з’їла усю їжу. ਮ-----ਰਾ----- ਖ- ਲ-ਆ ਹੈ। ਮ-- ਸ--- ਭ--- ਖ- ਲ-- ਹ-- ਮ-ਂ ਸ-ਰ- ਭ-ਜ- ਖ- ਲ-ਆ ਹ-। ------------------------ ਮੈਂ ਸਾਰਾ ਭੋਜਨ ਖਾ ਲਿਆ ਹੈ। 0
Ma-ṁ s-r---h-ja-a khā----ā -a-. M--- s--- b------ k-- l--- h--- M-i- s-r- b-ō-a-a k-ā l-'- h-i- ------------------------------- Maiṁ sārā bhōjana khā li'ā hai.

Завантажити MP3 (.поштовий індекс файли)

Відео не знайдено!

Історія мовознавства

Мови завжди приваблювали людей. Тому історія мовознавства дуже давня. Мовознавство – це систематичне вивчення мови. Вже тисячі років тому люди розмірковували про мову. При цьому різні культури розвинули різні системи. Так виникли різні системи, що описують мови. Сучасне мовознавство базується насамперед на античних теоріях. Особливо Греція започаткувала багато традицій. Але найстаріша праця про мову походить з Індії. Близько 3000 років тому вона була написана граматиком Шакатаяною. У античний час мовою займалися такі філософи як Платон. Потім римські автори розвинули свої теорії далі. У 8 столітті власні традиції розвинули також араби. Їх праці вже виявляють точні описи арабської мови. У Новий час насамперед цікавилися походженням мови. Особливо вчені цікавилися історією мови. У XVIII столітті почали порівнювати мови між собою. Так намагалися зрозуміти, як розвиваються мови. Пізніше сконцентрувалися на мовах як системах. В центрі досліджень постало питання, як функціонують мови. Сьогодні існує багато галузей мовознавства. За останні 50 років розвинулися багато нових дисциплін. Частково на них сильно вплинули інші науки. Наприклад, психолінгвістика або міжкультурні комунікації. Нові напрямки мовознавства дуже спеціалізовані. Таким прикладом є феміністична лінгвістика. Отож, історія мовознавства триває… Поки є мови – люди будуть про них думати!