Розмовник

uk Минулий час 3   »   ky Past tense 3

83 [вісімдесят три]

Минулий час 3

Минулий час 3

83 [сексен үч]

83 [seksen üç]

Past tense 3

[Ötkön çak 3]

Виберіть, як ви хочете бачити переклад:   
українська киргизька Відтворити більше
Телефонувати т-ле-он-----у телефон чалуу т-л-ф-н ч-л-у ------------- телефон чалуу 0
t--e--- ç--uu telefon çaluu t-l-f-n ç-l-u ------------- telefon çaluu
Я телефонував / телефонувала. М-н ----фон -а-дым. Мен телефон чалдым. М-н т-л-ф-н ч-л-ы-. ------------------- Мен телефон чалдым. 0
M-n-telefon -a--ı-. Men telefon çaldım. M-n t-l-f-n ç-l-ı-. ------------------- Men telefon çaldım.
Я весь час телефонував / телефонувала. М-н ар-д-й---т---фо--о-б-л---ун. Мен ар дайым телефондо болчумун. М-н а- д-й-м т-л-ф-н-о б-л-у-у-. -------------------------------- Мен ар дайым телефондо болчумун. 0
Men ar ---ı- -elefon-o bo---m-n. Men ar dayım telefondo bolçumun. M-n a- d-y-m t-l-f-n-o b-l-u-u-. -------------------------------- Men ar dayım telefondo bolçumun.
Запитувати с-роо суроо с-р-о ----- суроо 0
s--oo suroo s-r-o ----- suroo
Я запитав / запитала. М-н с-рад-м. Мен сурадым. М-н с-р-д-м- ------------ Мен сурадым. 0
Men -----ım. Men suradım. M-n s-r-d-m- ------------ Men suradım.
Я запитував / запитувала завжди. Ме--дайыма сур----. Мен дайыма сурадым. М-н д-й-м- с-р-д-м- ------------------- Мен дайыма сурадым. 0
M-- da--m- ----d-m. Men dayıma suradım. M-n d-y-m- s-r-d-m- ------------------- Men dayıma suradım.
Розповідати айт-у айтуу а-т-у ----- айтуу 0
a-tuu aytuu a-t-u ----- aytuu
Я розповів / розповіла. Ме--ай--- б-р---. Мен айтып бердим. М-н а-т-п б-р-и-. ----------------- Мен айтып бердим. 0
M-n -y--p be-dim. Men aytıp berdim. M-n a-t-p b-r-i-. ----------------- Men aytıp berdim.
Я розповів / розповіла цілу історію. Мен ок--н----л-гу--е------т-п бер-им. Мен окуяны толугу менен айтып бердим. М-н о-у-н- т-л-г- м-н-н а-т-п б-р-и-. ------------------------------------- Мен окуяны толугу менен айтып бердим. 0
M-- o-uya-ı-tol--u--ene- ayt---ber---. Men okuyanı tolugu menen aytıp berdim. M-n o-u-a-ı t-l-g- m-n-n a-t-p b-r-i-. -------------------------------------- Men okuyanı tolugu menen aytıp berdim.
Вчитися ү-рөнүү үйрөнүү ү-р-н-ү ------- үйрөнүү 0
ü--önüü üyrönüü ü-r-n-ü ------- üyrönüü
Я вчився / вчилася. М---ү-рө-д-м. Мен үйрөндүм. М-н ү-р-н-ү-. ------------- Мен үйрөндүм. 0
M-n -y---d--. Men üyröndüm. M-n ü-r-n-ü-. ------------- Men üyröndüm.
Я вчився / вчилася цілий вечір. Ме- --н- бою--куду-. Мен түнү бою окудум. М-н т-н- б-ю о-у-у-. -------------------- Мен түнү бою окудум. 0
Men----- -o-- o---u-. Men tünü boyu okudum. M-n t-n- b-y- o-u-u-. --------------------- Men tünü boyu okudum.
Працювати иш-өө иштөө и-т-ө ----- иштөө 0
iş--ö iştöö i-t-ö ----- iştöö
Я працював / працювала. М-- и---ди-. Мен иштедим. М-н и-т-д-м- ------------ Мен иштедим. 0
Me----tedim. Men iştedim. M-n i-t-d-m- ------------ Men iştedim.
Я працював / працювала весь день. М-- --те-ен--еч-- -штед-м. Мен эртеден кечке иштедим. М-н э-т-д-н к-ч-е и-т-д-м- -------------------------- Мен эртеден кечке иштедим. 0
M---e-te--- -e--e ---e--m. Men erteden keçke iştedim. M-n e-t-d-n k-ç-e i-t-d-m- -------------------------- Men erteden keçke iştedim.
Їсти ж-ш жеш ж-ш --- жеш 0
j-ş jeş j-ş --- jeş
Я з’їв / з’їла. Ме--жед-м. Мен жедим. М-н ж-д-м- ---------- Мен жедим. 0
M-----d--. Men jedim. M-n j-d-m- ---------- Men jedim.
Я з’їв / з’їла усю їжу. М-н тама-ты- б-а-ы--ж-д-м. Мен тамактын баарын жедим. М-н т-м-к-ы- б-а-ы- ж-д-м- -------------------------- Мен тамактын баарын жедим. 0
Men----ak--n ---r-- j-d-m. Men tamaktın baarın jedim. M-n t-m-k-ı- b-a-ı- j-d-m- -------------------------- Men tamaktın baarın jedim.

Історія мовознавства

Мови завжди приваблювали людей. Тому історія мовознавства дуже давня. Мовознавство – це систематичне вивчення мови. Вже тисячі років тому люди розмірковували про мову. При цьому різні культури розвинули різні системи. Так виникли різні системи, що описують мови. Сучасне мовознавство базується насамперед на античних теоріях. Особливо Греція започаткувала багато традицій. Але найстаріша праця про мову походить з Індії. Близько 3000 років тому вона була написана граматиком Шакатаяною. У античний час мовою займалися такі філософи як Платон. Потім римські автори розвинули свої теорії далі. У 8 столітті власні традиції розвинули також араби. Їх праці вже виявляють точні описи арабської мови. У Новий час насамперед цікавилися походженням мови. Особливо вчені цікавилися історією мови. У XVIII столітті почали порівнювати мови між собою. Так намагалися зрозуміти, як розвиваються мови. Пізніше сконцентрувалися на мовах як системах. В центрі досліджень постало питання, як функціонують мови. Сьогодні існує багато галузей мовознавства. За останні 50 років розвинулися багато нових дисциплін. Частково на них сильно вплинули інші науки. Наприклад, психолінгвістика або міжкультурні комунікації. Нові напрямки мовознавства дуже спеціалізовані. Таким прикладом є феміністична лінгвістика. Отож, історія мовознавства триває… Поки є мови – люди будуть про них думати!