Розмовник

uk Минулий час 3   »   ky Өткөн чак 3

83 [вісімдесят три]

Минулий час 3

Минулий час 3

83 [сексен үч]

83 [seksen üç]

Өткөн чак 3

[Ötkön çak 3]

Виберіть, як ви хочете бачити переклад:   
українська киргизька Відтворити більше
Телефонувати т-л-фо- ч-луу т______ ч____ т-л-ф-н ч-л-у ------------- телефон чалуу 0
te--f-n-ça--u t______ ç____ t-l-f-n ç-l-u ------------- telefon çaluu
Я телефонував / телефонувала. Ме--т---ф---ч-л-ым. М__ т______ ч______ М-н т-л-ф-н ч-л-ы-. ------------------- Мен телефон чалдым. 0
Men tel---n -a--ı-. M__ t______ ç______ M-n t-l-f-n ç-l-ı-. ------------------- Men telefon çaldım.
Я весь час телефонував / телефонувала. М-н -р -а-ы- ---е-он-о----чу--н. М__ а_ д____ т________ б________ М-н а- д-й-м т-л-ф-н-о б-л-у-у-. -------------------------------- Мен ар дайым телефондо болчумун. 0
M---a--da-ı- -ele---d- bo--umu-. M__ a_ d____ t________ b________ M-n a- d-y-m t-l-f-n-o b-l-u-u-. -------------------------------- Men ar dayım telefondo bolçumun.
Запитувати су--о с____ с-р-о ----- суроо 0
sur-o s____ s-r-o ----- suroo
Я запитав / запитала. Мен -у-----. М__ с_______ М-н с-р-д-м- ------------ Мен сурадым. 0
M---s-r--ım. M__ s_______ M-n s-r-d-m- ------------ Men suradım.
Я запитував / запитувала завжди. М-н дай-м---у-а---. М__ д_____ с_______ М-н д-й-м- с-р-д-м- ------------------- Мен дайыма сурадым. 0
Me--d-y--- su----m. M__ d_____ s_______ M-n d-y-m- s-r-d-m- ------------------- Men dayıma suradım.
Розповідати а-туу а____ а-т-у ----- айтуу 0
ay-uu a____ a-t-u ----- aytuu
Я розповів / розповіла. М---айтып-бердим. М__ а____ б______ М-н а-т-п б-р-и-. ----------------- Мен айтып бердим. 0
M-- -ytı---e---m. M__ a____ b______ M-n a-t-p b-r-i-. ----------------- Men aytıp berdim.
Я розповів / розповіла цілу історію. М-н-окуяны----уг- --нен-а-т-п -ерд-м. М__ о_____ т_____ м____ а____ б______ М-н о-у-н- т-л-г- м-н-н а-т-п б-р-и-. ------------------------------------- Мен окуяны толугу менен айтып бердим. 0
Me--ok--a-- ---u---m-n-n--y--- ------. M__ o______ t_____ m____ a____ b______ M-n o-u-a-ı t-l-g- m-n-n a-t-p b-r-i-. -------------------------------------- Men okuyanı tolugu menen aytıp berdim.
Вчитися ү-р--үү ү______ ү-р-н-ү ------- үйрөнүү 0
ü-r---ü ü______ ü-r-n-ü ------- üyrönüü
Я вчився / вчилася. М-н үйр-н-үм. М__ ү________ М-н ү-р-н-ү-. ------------- Мен үйрөндүм. 0
M-n----ö-d-m. M__ ü________ M-n ü-r-n-ü-. ------------- Men üyröndüm.
Я вчився / вчилася цілий вечір. М-- --нү---ю-о--д--. М__ т___ б__ о______ М-н т-н- б-ю о-у-у-. -------------------- Мен түнү бою окудум. 0
M-n t-----oyu-ok----. M__ t___ b___ o______ M-n t-n- b-y- o-u-u-. --------------------- Men tünü boyu okudum.
Працювати и---ө и____ и-т-ө ----- иштөө 0
i---ö i____ i-t-ö ----- iştöö
Я працював / працювала. М-н ---еди-. М__ и_______ М-н и-т-д-м- ------------ Мен иштедим. 0
Me- iş--dim. M__ i_______ M-n i-t-d-m- ------------ Men iştedim.
Я працював / працювала весь день. Мен э----е--к-ч-е-ишт--им. М__ э______ к____ и_______ М-н э-т-д-н к-ч-е и-т-д-м- -------------------------- Мен эртеден кечке иштедим. 0
Me- --te----k---e --t---m. M__ e______ k____ i_______ M-n e-t-d-n k-ç-e i-t-d-m- -------------------------- Men erteden keçke iştedim.
Їсти жеш ж__ ж-ш --- жеш 0
j-ş j__ j-ş --- jeş
Я з’їв / з’їла. Ме- жеди-. М__ ж_____ М-н ж-д-м- ---------- Мен жедим. 0
M----e-i-. M__ j_____ M-n j-d-m- ---------- Men jedim.
Я з’їв / з’їла усю їжу. М-----мактын баа-ын-жед--. М__ т_______ б_____ ж_____ М-н т-м-к-ы- б-а-ы- ж-д-м- -------------------------- Мен тамактын баарын жедим. 0
Me- -am----n b----- jedim. M__ t_______ b_____ j_____ M-n t-m-k-ı- b-a-ı- j-d-m- -------------------------- Men tamaktın baarın jedim.

Історія мовознавства

Мови завжди приваблювали людей. Тому історія мовознавства дуже давня. Мовознавство – це систематичне вивчення мови. Вже тисячі років тому люди розмірковували про мову. При цьому різні культури розвинули різні системи. Так виникли різні системи, що описують мови. Сучасне мовознавство базується насамперед на античних теоріях. Особливо Греція започаткувала багато традицій. Але найстаріша праця про мову походить з Індії. Близько 3000 років тому вона була написана граматиком Шакатаяною. У античний час мовою займалися такі філософи як Платон. Потім римські автори розвинули свої теорії далі. У 8 столітті власні традиції розвинули також араби. Їх праці вже виявляють точні описи арабської мови. У Новий час насамперед цікавилися походженням мови. Особливо вчені цікавилися історією мови. У XVIII столітті почали порівнювати мови між собою. Так намагалися зрозуміти, як розвиваються мови. Пізніше сконцентрувалися на мовах як системах. В центрі досліджень постало питання, як функціонують мови. Сьогодні існує багато галузей мовознавства. За останні 50 років розвинулися багато нових дисциплін. Частково на них сильно вплинули інші науки. Наприклад, психолінгвістика або міжкультурні комунікації. Нові напрямки мовознавства дуже спеціалізовані. Таким прикладом є феміністична лінгвістика. Отож, історія мовознавства триває… Поки є мови – люди будуть про них думати!