Розмовник

uk Минулий час 3   »   hy Past tense 3

83 [вісімдесят три]

Минулий час 3

Минулий час 3

83 [ութանասուներեք]

83 [ut’anasunerek’]

Past tense 3

[ants’yal 3]

Виберіть, як ви хочете бачити переклад:   
українська вірменська Відтворити більше
Телефонувати զա--ահա--լ զ--------- զ-ն-ա-ա-ե- ---------- զանգահարել 0
zan-ah--el z--------- z-n-a-a-e- ---------- zangaharel
Я телефонував / телефонувала. Ես --նգ-հ--ել-է-: Ե- զ--------- է-- Ե- զ-ն-ա-ա-ե- է-: ----------------- Ես զանգահարել էի: 0
Y-s-z--g-h-re--ei Y-- z--------- e- Y-s z-n-a-a-e- e- ----------------- Yes zangaharel ei
Я весь час телефонував / телефонувала. Ե- -ի ա-բ-ղջ-ժամ-----զ--գ-հ-րու- էի: Ե- մ- ա----- ժ------ զ---------- է-- Ե- մ- ա-բ-ղ- ժ-մ-ն-կ զ-ն-ա-ա-ո-մ է-: ------------------------------------ Ես մի ամբողջ ժամանակ զանգահարում էի: 0
Y------a-----j ------ak-zan-ah--um ei Y-- m- a------ z------- z--------- e- Y-s m- a-b-g-j z-a-a-a- z-n-a-a-u- e- ------------------------------------- Yes mi amboghj zhamanak zangaharum ei
Запитувати հ-ր--ել հ------ հ-ր-ն-լ ------- հարցնել 0
h-rt-’--l h-------- h-r-s-n-l --------- harts’nel
Я запитав / запитала. Ես -ար--ե----: Ե- հ------ է-- Ե- հ-ր-ր-լ է-: -------------- Ես հարցրել էի: 0
Ye- --rts--el -i Y-- h-------- e- Y-s h-r-s-r-l e- ---------------- Yes harts’rel ei
Я запитував / запитувала завжди. Ես-միշտ-հ-ր--ել -ի: Ե- մ--- հ------ է-- Ե- մ-շ- հ-ր-ր-լ է-: ------------------- Ես միշտ հարցրել էի: 0
Y---m----------’re--ei Y-- m---- h-------- e- Y-s m-s-t h-r-s-r-l e- ---------------------- Yes misht harts’rel ei
Розповідати պ--մ-լ պ----- պ-տ-ե- ------ պատմել 0
patmel p----- p-t-e- ------ patmel
Я розповів / розповіла. Ե------ե- է-: Ե- պ----- է-- Ե- պ-տ-ե- է-: ------------- Ես պատմել էի: 0
Y-s-pa--e- ei Y-- p----- e- Y-s p-t-e- e- ------------- Yes patmel ei
Я розповів / розповіла цілу історію. Ես--մ-ո-----տմ-ւ--ո----պ-տ--լ-է-: Ե- ա----- պ----------- պ----- է-- Ե- ա-բ-ղ- պ-տ-ո-թ-ո-ն- պ-տ-ե- է-: --------------------------------- Ես ամբողջ պատմությունը պատմել էի: 0
Ye- -mbo----pat----y-n- pa-m-l -i Y-- a------ p---------- p----- e- Y-s a-b-g-j p-t-u-’-u-y p-t-e- e- --------------------------------- Yes amboghj patmut’yuny patmel ei
Вчитися ս-վո-ել ս------ ս-վ-ր-լ ------- սովորել 0
so--rel s------ s-v-r-l ------- sovorel
Я вчився / вчилася. Ես ս-վոր-- է-: Ե- ս------ է-- Ե- ս-վ-ր-լ է-: -------------- Ես սովորել էի: 0
Y-- ----rel--i Y-- s------ e- Y-s s-v-r-l e- -------------- Yes sovorel ei
Я вчився / вчилася цілий вечір. Ե- -մբո-- երե-ո ---որե--է-: Ե- ա----- ե---- ս------ է-- Ե- ա-բ-ղ- ե-ե-ո ս-վ-ր-լ է-: --------------------------- Ես ամբողջ երեկո սովորել էի: 0
Yes a---g-j yerek- s-v---l--i Y-- a------ y----- s------ e- Y-s a-b-g-j y-r-k- s-v-r-l e- ----------------------------- Yes amboghj yereko sovorel ei
Працювати ա-խա-ել ա------ ա-խ-տ-լ ------- աշխատել 0
a--k-at-l a-------- a-h-h-t-l --------- ashkhatel
Я працював / працювала. Ես աշխատ----ի: Ե- ա------ է-- Ե- ա-խ-տ-լ է-: -------------- Ես աշխատել էի: 0
Y-s-as-kh-tel -i Y-- a-------- e- Y-s a-h-h-t-l e- ---------------- Yes ashkhatel ei
Я працював / працювала весь день. Ես-ամբող- --ը--շ--տ-լ --: Ե- ա----- օ-- ա------ է-- Ե- ա-բ-ղ- օ-ը ա-խ-տ-լ է-: ------------------------- Ես ամբողջ օրը աշխատել էի: 0
Yes -m--ghj --- as-----el-ei Y-- a------ o-- a-------- e- Y-s a-b-g-j o-y a-h-h-t-l e- ---------------------------- Yes amboghj ory ashkhatel ei
Їсти ո--ել ո---- ո-տ-լ ----- ուտել 0
utel u--- u-e- ---- utel
Я з’їв / з’їла. Ես---ր-----: Ե- կ---- ե-- Ե- կ-ր-լ ե-: ------------ Ես կերել եմ: 0
Y-- --rel--em Y-- k---- y-- Y-s k-r-l y-m ------------- Yes kerel yem
Я з’їв / з’їла усю їжу. Ե- ա-բ--- ո----իք---եր---եմ: Ե- ա----- ո------- կ---- ե-- Ե- ա-բ-ղ- ո-տ-լ-ք- կ-ր-լ ե-: ---------------------------- Ես ամբողջ ուտելիքը կերել եմ: 0
Yes a-b--h--ute-ik’-----el yem Y-- a------ u------- k---- y-- Y-s a-b-g-j u-e-i-’- k-r-l y-m ------------------------------ Yes amboghj utelik’y kerel yem

Історія мовознавства

Мови завжди приваблювали людей. Тому історія мовознавства дуже давня. Мовознавство – це систематичне вивчення мови. Вже тисячі років тому люди розмірковували про мову. При цьому різні культури розвинули різні системи. Так виникли різні системи, що описують мови. Сучасне мовознавство базується насамперед на античних теоріях. Особливо Греція започаткувала багато традицій. Але найстаріша праця про мову походить з Індії. Близько 3000 років тому вона була написана граматиком Шакатаяною. У античний час мовою займалися такі філософи як Платон. Потім римські автори розвинули свої теорії далі. У 8 столітті власні традиції розвинули також араби. Їх праці вже виявляють точні описи арабської мови. У Новий час насамперед цікавилися походженням мови. Особливо вчені цікавилися історією мови. У XVIII столітті почали порівнювати мови між собою. Так намагалися зрозуміти, як розвиваються мови. Пізніше сконцентрувалися на мовах як системах. В центрі досліджень постало питання, як функціонують мови. Сьогодні існує багато галузей мовознавства. За останні 50 років розвинулися багато нових дисциплін. Частково на них сильно вплинули інші науки. Наприклад, психолінгвістика або міжкультурні комунікації. Нові напрямки мовознавства дуже спеціалізовані. Таким прикладом є феміністична лінгвістика. Отож, історія мовознавства триває… Поки є мови – люди будуть про них думати!