Розмовник

uk Минулий час 3   »   sq E shkuara 3

83 [вісімдесят три]

Минулий час 3

Минулий час 3

83 [tetёdhjetёetre]

E shkuara 3

Виберіть, як ви хочете бачити переклад:   
українська албанська Відтворити більше
Телефонувати t----o-oj t-------- t-l-f-n-j --------- telefonoj 0
Я телефонував / телефонувала. Ka--te--fo----. K-- t---------- K-m t-l-f-n-a-. --------------- Kam telefonuar. 0
Я весь час телефонував / телефонувала. Ka- --r- ------efo- -----ё-k-hё-. K-- m--- n- t------ g----- k----- K-m m-r- n- t-l-f-n g-i-h- k-h-s- --------------------------------- Kam marr nё telefon gjithё kohёs. 0
Запитувати pyes p--- p-e- ---- pyes 0
Я запитав / запитала. Unё-k----ye--r. U-- k-- p------ U-ё k-m p-e-u-. --------------- Unё kam pyetur. 0
Я запитував / запитувала завжди. Ka- -ye--r -ji--mo-ё. K-- p----- g--------- K-m p-e-u- g-i-h-o-ё- --------------------- Kam pyetur gjithmonё. 0
Розповідати treg-j t----- t-e-o- ------ tregoj 0
Я розповів / розповіла. K---treguar. K-- t------- K-m t-e-u-r- ------------ Kam treguar. 0
Я розповів / розповіла цілу історію. U-ё e k-- tr--u---tё-gjithё--i--o----. U-- e k-- t------ t- g----- h--------- U-ё e k-m t-e-u-r t- g-i-h- h-s-o-i-ё- -------------------------------------- Unё e kam treguar tё gjithё historinё. 0
Вчитися m---j m---- m-s-j ----- mёsoj 0
Я вчився / вчилася. U-ё-kam-mёs---. U-- k-- m------ U-ё k-m m-s-a-. --------------- Unё kam mёsuar. 0
Я вчився / вчилася цілий вечір. K-m mё--ar--jit-ё ---ё-j--. K-- m----- g----- m-------- K-m m-s-a- g-i-h- m-r-m-e-. --------------------------- Kam mёsuar gjithё mbrёmjen. 0
Працювати p-n-j p---- p-n-j ----- punoj 0
Я працював / працювала. Un--k-- p--ua-. U-- k-- p------ U-ё k-m p-n-a-. --------------- Unё kam punuar. 0
Я працював / працювала весь день. Kam-pun-a--gj-t-ё--i--n. K-- p----- g----- d----- K-m p-n-a- g-i-h- d-t-n- ------------------------ Kam punuar gjithё ditёn. 0
Їсти -a h- h- -- ha 0
Я з’їв / з’їла. Unё kam -grёnё. U-- k-- n------ U-ё k-m n-r-n-. --------------- Unё kam ngrёnё. 0
Я з’їв / з’їла усю їжу. U-- e-k-- n------t--gj--h--u-h--min. U-- e k-- n----- t- g----- u-------- U-ё e k-m n-r-n- t- g-i-h- u-h-i-i-. ------------------------------------ Unё e kam ngrёnё tё gjithё ushqimin. 0

Завантажити MP3 (.поштовий індекс файли)

Відео не знайдено!

Історія мовознавства

Мови завжди приваблювали людей. Тому історія мовознавства дуже давня. Мовознавство – це систематичне вивчення мови. Вже тисячі років тому люди розмірковували про мову. При цьому різні культури розвинули різні системи. Так виникли різні системи, що описують мови. Сучасне мовознавство базується насамперед на античних теоріях. Особливо Греція започаткувала багато традицій. Але найстаріша праця про мову походить з Індії. Близько 3000 років тому вона була написана граматиком Шакатаяною. У античний час мовою займалися такі філософи як Платон. Потім римські автори розвинули свої теорії далі. У 8 столітті власні традиції розвинули також араби. Їх праці вже виявляють точні описи арабської мови. У Новий час насамперед цікавилися походженням мови. Особливо вчені цікавилися історією мови. У XVIII столітті почали порівнювати мови між собою. Так намагалися зрозуміти, як розвиваються мови. Пізніше сконцентрувалися на мовах як системах. В центрі досліджень постало питання, як функціонують мови. Сьогодні існує багато галузей мовознавства. За останні 50 років розвинулися багато нових дисциплін. Частково на них сильно вплинули інші науки. Наприклад, психолінгвістика або міжкультурні комунікації. Нові напрямки мовознавства дуже спеціалізовані. Таким прикладом є феміністична лінгвістика. Отож, історія мовознавства триває… Поки є мови – люди будуть про них думати!