Розмовник

uk Минулий час 3   »   mk Минато време 3

83 [вісімдесят три]

Минулий час 3

Минулий час 3

83 [осумдесет и три]

83 [osoomdyesyet i tri]

Минато време 3

[Minato vryemye 3]

Виберіть, як ви хочете бачити переклад:   
українська македонська Відтворити більше
Телефонувати т-л--они-а т--------- т-л-ф-н-р- ---------- телефонира 0
t--l-------a t----------- t-e-y-f-n-r- ------------ tyelyefonira
Я телефонував / телефонувала. Јас-т---фо--р--. Ј-- т----------- Ј-с т-л-ф-н-р-в- ---------------- Јас телефонирав. 0
Јa- -yelyef----av. Ј-- t------------- Ј-s t-e-y-f-n-r-v- ------------------ Јas tyelyefonirav.
Я весь час телефонував / телефонувала. Ј-с-це-- -р-ме т-л------ав. Ј-- ц--- в---- т----------- Ј-с ц-л- в-е-е т-л-ф-н-р-в- --------------------------- Јас цело време телефонирав. 0
Ј-s -z-e-----y-mye ty-----o---av. Ј-- t----- v------ t------------- Ј-s t-y-l- v-y-m-e t-e-y-f-n-r-v- --------------------------------- Јas tzyelo vryemye tyelyefonirav.
Запитувати п-а-ува п------ п-а-у-а ------- прашува 0
p-a-----a p-------- p-a-h-o-a --------- prashoova
Я запитав / запитала. Ј-с пр--ав. Ј-- п------ Ј-с п-а-а-. ----------- Јас прашав. 0
Јa- -ras-av. Ј-- p------- Ј-s p-a-h-v- ------------ Јas prashav.
Я запитував / запитувала завжди. Ја--се-ог-ш ----у-ав. Ј-- с------ п-------- Ј-с с-к-г-ш п-а-у-а-. --------------------- Јас секогаш прашував. 0
Јa--s-e-o--as- -ra------v. Ј-- s--------- p---------- Ј-s s-e-o-u-s- p-a-h-o-a-. -------------------------- Јas syekoguash prashoovav.
Розповідати р----жува р-------- р-с-а-у-а --------- раскажува 0
r-s-aʐ---a r--------- r-s-a-o-v- ---------- raskaʐoova
Я розповів / розповіла. Јас--а-к-ж-в-в. Ј-- р---------- Ј-с р-с-а-у-а-. --------------- Јас раскажував. 0
Јa--r--k-ʐo-vav. Ј-- r----------- Ј-s r-s-a-o-v-v- ---------------- Јas raskaʐoovav.
Я розповів / розповіла цілу історію. Ј----- --с--ж-в-цела-- ----азна. Ј-- ј- р------- ц----- п-------- Ј-с ј- р-с-а-а- ц-л-т- п-и-а-н-. -------------------------------- Јас ја раскажав целата приказна. 0
Ј---јa-ra--aʐ-v-tzyel-t- pr-k---a. Ј-- ј- r------- t------- p-------- Ј-s ј- r-s-a-a- t-y-l-t- p-i-a-n-. ---------------------------------- Јas јa raskaʐav tzyelata prikazna.
Вчитися учи у-- у-и --- учи 0
o-chi o---- o-c-i ----- oochi
Я вчився / вчилася. Ј-- -че-. Ј-- у---- Ј-с у-е-. --------- Јас учев. 0
Ј-- ooch-ev. Ј-- o------- Ј-s o-c-y-v- ------------ Јas oochyev.
Я вчився / вчилася цілий вечір. Ј-с -че-----а в--е-. Ј-- у--- ц--- в----- Ј-с у-е- ц-л- в-ч-р- -------------------- Јас учев цела вечер. 0
Јas ooch-ev---y-la vy------. Ј-- o------ t----- v-------- Ј-s o-c-y-v t-y-l- v-e-h-e-. ---------------------------- Јas oochyev tzyela vyechyer.
Працювати раб-ти р----- р-б-т- ------ работи 0
r-bo-i r----- r-b-t- ------ raboti
Я працював / працювала. Ја- -а-от--. Ј-- р------- Ј-с р-б-т-в- ------------ Јас работев. 0
Ј-s -a---y--. Ј-- r-------- Ј-s r-b-t-e-. ------------- Јas rabotyev.
Я працював / працювала весь день. Ј-с ра--те- --л-де-. Ј-- р------ ц-- д--- Ј-с р-б-т-в ц-л д-н- -------------------- Јас работев цел ден. 0
Јa- --b-ty-- t--el ---n. Ј-- r------- t---- d---- Ј-s r-b-t-e- t-y-l d-e-. ------------------------ Јas rabotyev tzyel dyen.
Їсти ј-де ј--- ј-д- ---- јаде 0
ј--ye ј---- ј-d-e ----- јadye
Я з’їв / з’їла. Јас ј-д-в. Ј-- ј----- Ј-с ј-д-в- ---------- Јас јадев. 0
Ј-s---d---. Ј-- ј------ Ј-s ј-d-e-. ----------- Јas јadyev.
Я з’їв / з’їла усю їжу. Ј-с г--и-едо--це-ото-----ње. Ј-- г- и----- ц----- ј------ Ј-с г- и-е-о- ц-л-т- ј-д-њ-. ---------------------------- Јас го изедов целото јадење. 0
Јas g---i--e-o--t-y-lo-o--a--e---. Ј-- g-- i------ t------- ј-------- Ј-s g-o i-y-d-v t-y-l-t- ј-d-e-y-. ---------------------------------- Јas guo izyedov tzyeloto јadyeњye.

Завантажити MP3 (.поштовий індекс файли)

Відео не знайдено!

Історія мовознавства

Мови завжди приваблювали людей. Тому історія мовознавства дуже давня. Мовознавство – це систематичне вивчення мови. Вже тисячі років тому люди розмірковували про мову. При цьому різні культури розвинули різні системи. Так виникли різні системи, що описують мови. Сучасне мовознавство базується насамперед на античних теоріях. Особливо Греція започаткувала багато традицій. Але найстаріша праця про мову походить з Індії. Близько 3000 років тому вона була написана граматиком Шакатаяною. У античний час мовою займалися такі філософи як Платон. Потім римські автори розвинули свої теорії далі. У 8 столітті власні традиції розвинули також араби. Їх праці вже виявляють точні описи арабської мови. У Новий час насамперед цікавилися походженням мови. Особливо вчені цікавилися історією мови. У XVIII столітті почали порівнювати мови між собою. Так намагалися зрозуміти, як розвиваються мови. Пізніше сконцентрувалися на мовах як системах. В центрі досліджень постало питання, як функціонують мови. Сьогодні існує багато галузей мовознавства. За останні 50 років розвинулися багато нових дисциплін. Частково на них сильно вплинули інші науки. Наприклад, психолінгвістика або міжкультурні комунікації. Нові напрямки мовознавства дуже спеціалізовані. Таким прикладом є феміністична лінгвістика. Отож, історія мовознавства триває… Поки є мови – люди будуть про них думати!