Розмовник

uk Минулий час 3   »   te భూత కాలం 3

83 [вісімдесят три]

Минулий час 3

Минулий час 3

83 [ఎనభై మూడు]

83 [Enabhai mūḍu]

భూత కాలం 3

[Bhūta kālaṁ 3]

Виберіть, як ви хочете бачити переклад:   
українська телуґу Відтворити більше
Телефонувати టె-ి-ోన్ -ే--ం ట-ల-ఫ-న- చ-యడ- ట-ల-ఫ-న- చ-య-ం -------------- టెలిఫోన్ చేయడం 0
Ṭe--------ē-a-aṁ Ṭeliphōn cēyaḍaṁ Ṭ-l-p-ō- c-y-ḍ-ṁ ---------------- Ṭeliphōn cēyaḍaṁ
Я телефонував / телефонувала. న-న---ె----న్ -ే--ను న-న- ట-ల-ఫ-న- చ-స-న- న-న- ట-ల-ఫ-న- చ-స-న- -------------------- నేను టెలిఫోన్ చేసాను 0
Nē----el----n -ē--nu Nēnu ṭeliphōn cēsānu N-n- ṭ-l-p-ō- c-s-n- -------------------- Nēnu ṭeliphōn cēsānu
Я весь час телефонував / телефонувала. నే-ు ఎ-్------ోన--ల- -ా-్--డుతూ-ే ఉన--ాను న-న- ఎప-ప-డ- ఫ-న- ల- మ-ట-ల-డ-త-న- ఉన-న-న- న-న- ఎ-్-ు-ూ ఫ-న- ల- మ-ట-ల-డ-త-న- ఉ-్-ా-ు ----------------------------------------- నేను ఎప్పుడూ ఫోన్ లో మాట్లాడుతూనే ఉన్నాను 0
Nē----p-u----hō- ---māṭl-ḍ-tūnē --nānu Nēnu eppuḍū phōn lō māṭlāḍutūnē unnānu N-n- e-p-ḍ- p-ō- l- m-ṭ-ā-u-ū-ē u-n-n- -------------------------------------- Nēnu eppuḍū phōn lō māṭlāḍutūnē unnānu
Запитувати అ--టం అడగట- అ-గ-ం ----- అడగటం 0
A-ag--aṁ Aḍagaṭaṁ A-a-a-a- -------- Aḍagaṭaṁ
Я запитав / запитала. న-న------ా-ు న-న- అడ-గ-న- న-న- అ-ి-ా-ు ------------ నేను అడిగాను 0
N-n- -ḍ----u Nēnu aḍigānu N-n- a-i-ā-u ------------ Nēnu aḍigānu
Я запитував / запитувала завжди. నేను -ప-పుడూ అడ-గ-త-నే-ఉన్-ాను న-న- ఎప-ప-డ- అడ-గ-త-న- ఉన-న-న- న-న- ఎ-్-ు-ూ అ-ి-ు-ూ-ే ఉ-్-ా-ు ------------------------------ నేను ఎప్పుడూ అడిగుతూనే ఉన్నాను 0
Nēnu e-puḍ- -ḍ--ut-n---n--nu Nēnu eppuḍū aḍigutūnē unnānu N-n- e-p-ḍ- a-i-u-ū-ē u-n-n- ---------------------------- Nēnu eppuḍū aḍigutūnē unnānu
Розповідати చె---ుట చ-ప-ప-ట చ-ప-ప-ట ------- చెప్పుట 0
Ce--uṭa Ceppuṭa C-p-u-a ------- Ceppuṭa
Я розповів / розповіла. న----చ---పాను న-న- చ-ప-ప-న- న-న- చ-ప-ప-న- ------------- నేను చెప్పాను 0
N-n--cep--nu Nēnu ceppānu N-n- c-p-ā-u ------------ Nēnu ceppānu
Я розповів / розповіла цілу історію. నే-- మ-త-తం-క--ి -ె----ను న-న- మ-త-త- కధన- చ-ప-ప-న- న-న- మ-త-త- క-న- చ-ప-ప-న- ------------------------- నేను మొత్తం కధని చెప్పాను 0
N--- --tt-ṁ---d---i c-p--nu Nēnu mottaṁ kadhani ceppānu N-n- m-t-a- k-d-a-i c-p-ā-u --------------------------- Nēnu mottaṁ kadhani ceppānu
Вчитися చదువ-ట చద-వ-ట చ-ు-ు- ------ చదువుట 0
C---vuṭa Caduvuṭa C-d-v-ṭ- -------- Caduvuṭa
Я вчився / вчилася. నే-- చది-ా-ు న-న- చద-వ-న- న-న- చ-ి-ా-ు ------------ నేను చదివాను 0
Nē-- ca-ivā-u Nēnu cadivānu N-n- c-d-v-n- ------------- Nēnu cadivānu
Я вчився / вчилася цілий вечір. న--ు-సాయంత--ం-మొ--తం చ-ి-ాను న-న- స-య-త-ర- మ-త-త- చద-వ-న- న-న- స-య-త-ర- మ-త-త- చ-ి-ా-ు ---------------------------- నేను సాయంత్రం మొత్తం చదివాను 0
Nē---sā---t-a- ---ta- c--i---u Nēnu sāyantraṁ mottaṁ cadivānu N-n- s-y-n-r-ṁ m-t-a- c-d-v-n- ------------------------------ Nēnu sāyantraṁ mottaṁ cadivānu
Працювати పని-చేయ-ట పన- చ-య-ట ప-ి చ-య-ట --------- పని చేయుట 0
Pa-i--ēy--a Pani cēyuṭa P-n- c-y-ṭ- ----------- Pani cēyuṭa
Я працював / працювала. న--- పని చేసాను న-న- పన- చ-స-న- న-న- ప-ి చ-స-న- --------------- నేను పని చేసాను 0
N--u----i-cē-ānu Nēnu pani cēsānu N-n- p-n- c-s-n- ---------------- Nēnu pani cēsānu
Я працював / працювала весь день. ర-జంత----ను ప-- చ----ు ర-జ-త- న-న- పన- చ-స-న- ర-జ-త- న-న- ప-ి చ-స-న- ---------------------- రోజంతా నేను పని చేసాను 0
R-ja--ā-n--u -a-i----ā-u Rōjantā nēnu pani cēsānu R-j-n-ā n-n- p-n- c-s-n- ------------------------ Rōjantā nēnu pani cēsānu
Їсти త-నుట త-న-ట త-న-ట ----- తినుట 0
T-nuṭa Tinuṭa T-n-ṭ- ------ Tinuṭa
Я з’їв / з’їла. న-ను త--్న-ను న-న- త-న-న-న- న-న- త-న-న-న- ------------- నేను తిన్నాను 0
N--u ---nā-u Nēnu tinnānu N-n- t-n-ā-u ------------ Nēnu tinnānu
Я з’їв / з’їла усю їжу. నే-ు-అన--ం------ం-తి---ా-ు న-న- అన-న- మ-త-త- త-న-న-న- న-న- అ-్-ం మ-త-త- త-న-న-న- -------------------------- నేను అన్నం మొత్తం తిన్నాను 0
Nēnu-annaṁ-mo-ta------ānu Nēnu annaṁ mottaṁ tinnānu N-n- a-n-ṁ m-t-a- t-n-ā-u ------------------------- Nēnu annaṁ mottaṁ tinnānu

Завантажити MP3 (.поштовий індекс файли)

Відео не знайдено!

Історія мовознавства

Мови завжди приваблювали людей. Тому історія мовознавства дуже давня. Мовознавство – це систематичне вивчення мови. Вже тисячі років тому люди розмірковували про мову. При цьому різні культури розвинули різні системи. Так виникли різні системи, що описують мови. Сучасне мовознавство базується насамперед на античних теоріях. Особливо Греція започаткувала багато традицій. Але найстаріша праця про мову походить з Індії. Близько 3000 років тому вона була написана граматиком Шакатаяною. У античний час мовою займалися такі філософи як Платон. Потім римські автори розвинули свої теорії далі. У 8 столітті власні традиції розвинули також араби. Їх праці вже виявляють точні описи арабської мови. У Новий час насамперед цікавилися походженням мови. Особливо вчені цікавилися історією мови. У XVIII столітті почали порівнювати мови між собою. Так намагалися зрозуміти, як розвиваються мови. Пізніше сконцентрувалися на мовах як системах. В центрі досліджень постало питання, як функціонують мови. Сьогодні існує багато галузей мовознавства. За останні 50 років розвинулися багато нових дисциплін. Частково на них сильно вплинули інші науки. Наприклад, психолінгвістика або міжкультурні комунікації. Нові напрямки мовознавства дуже спеціалізовані. Таким прикладом є феміністична лінгвістика. Отож, історія мовознавства триває… Поки є мови – люди будуть про них думати!