Розмовник

uk Коротка розмова 3   »   sk Krátky rozhovor 3

22 [двадцять два]

Коротка розмова 3

Коротка розмова 3

22 [dvadsaťdva]

Krátky rozhovor 3

Виберіть, як ви хочете бачити переклад:   
українська словацька Відтворити більше
Ви палите? Fa-čí--? F------- F-j-í-e- -------- Fajčíte? 0
Раніше так. N-e---y-s---fa-čil. N------ s-- f------ N-e-e-y s-m f-j-i-. ------------------- Niekedy som fajčil. 0
Але тепер я більше не палю. Al- -e-az už nefaj---. A-- t---- u- n-------- A-e t-r-z u- n-f-j-í-. ---------------------- Ale teraz už nefajčím. 0
Чи заважає Вам, коли я палю? Bu---v-- vadiť- -k--u--- f--č-ť? B--- v-- v----- a- b---- f------ B-d- v-m v-d-ť- a- b-d-m f-j-i-? -------------------------------- Bude vám vadiť, ak budem fajčiť? 0
Ні, зовсім ні. V-bec ni-. V---- n--- V-b-c n-e- ---------- Vôbec nie. 0
Це мені не заважає. N-v--í mi-t-. N----- m- t-- N-v-d- m- t-. ------------- Nevadí mi to. 0
Ви щось п’єте? Pro-í-e -- niečo n-------? P------ s- n---- n- p----- P-o-í-e s- n-e-o n- p-t-e- -------------------------- Prosíte si niečo na pitie? 0
Коньяк? K---k? K----- K-ň-k- ------ Koňak? 0
Ні, краще пиво. Ni-,---dše--p-v-. N--- r----- p---- N-e- r-d-e- p-v-. ----------------- Nie, radšej pivo. 0
Ви багато подорожуєте? C-st-jet- ----? C-------- v---- C-s-u-e-e v-ľ-? --------------- Cestujete veľa? 0
Так, переважно це ділові поїздки. Á------čš-n-u s- to -lužob---ce--y. Á--- v------- s- t- s------- c----- Á-o- v-č-i-o- s- t- s-u-o-n- c-s-y- ----------------------------------- Áno, väčšinou sú to služobné cesty. 0
Але тепер ми тут у відпустці A-----r-z-s-- tu -a d-----nke. A-- t---- s-- t- n- d--------- A-e t-r-z s-e t- n- d-v-l-n-e- ------------------------------ Ale teraz sme tu na dovolenke. 0
Яка спека! To -e-ale-hor-č-va! T- j- a-- h-------- T- j- a-e h-r-č-v-! ------------------- To je ale horúčava! 0
Так, сьогодні дійсно спекотно. Áno- ---s -e-skut---- --ľm- --r-c-. Á--- d--- j- s------- v---- h------ Á-o- d-e- j- s-u-o-n- v-ľ-i h-r-c-. ----------------------------------- Áno, dnes je skutočne veľmi horúco. 0
Ходімо на балкон. Po--e -- --lk-n. P---- n- b------ P-ď-e n- b-l-ó-. ---------------- Poďme na balkón. 0
Завтра тут буде вечірка. Za--ra--u-bude -ár-y. Z----- t- b--- p----- Z-j-r- t- b-d- p-r-y- --------------------- Zajtra tu bude párty. 0
Ви також прийдете? P-í---e-ti-ž? P------ t---- P-í-e-e t-e-? ------------- Prídete tiež? 0
Так, ми також запрошені. Á-----ie- --e-pozv---. Á--- t--- s-- p------- Á-o- t-e- s-e p-z-a-í- ---------------------- Áno, tiež sme pozvaní. 0

Завантажити MP3 (.поштовий індекс файли)

Відео не знайдено!

Мова та алфавіт

Кожна мова служить порозумінню між людьми. Коли ми говоримо, ми висловлюємо, що ми думаємо та почуваємо. При цьому ми не завжди дотримуємося правил нашої мови. Ми використовуємо власну мову, нашу розмовну мову. На письмі це не так. Тут виявляються всі правила нашої мови. Лише письмо дає можливість мові стати справжньою мовою. Воно робить мову зримою. Завдяки письму знання передаються крізь тисячоліття. А тому писемність є основою кожної високорозвиненої культури. Перша система письма була винайдена понад 5000 років тому. Це був клинопис шумерів. Їх видряпували на табличках з глини. Цей клинопис використовували три тисячі років. Приблизно стільки ж існують ієрогліфи стародавніх єгиптян. Їх вивчає безліч вчених. Ієрогліфи представляють відносно складну систему письма. Але винайдена вона була, мабуть, через дуже просту причину. Тодішній Єгипет був величезним царством з багатьма мешканцями. Повсякдення і насамперед господарство потребували організації. Податки та розрахунки потребують ефективного управління. Для цього стародавні єгиптяни розробили свою систему ієрогліфів. Зате алфавітні системи письма ведуть походження від шумерів. Кожне письмо може багато розповісти про людей, які його використовують. Крім того, кожен народ має власну характеристику у своєму письмі. Нажаль рукописне письмо дедалі більше втрачається. Сучасна техніка робить його практично зайвим. Отож: не лише розмовляйте, але й пишіть знов!