Розмовник

uk Робота   »   sk Práca

55 [п’ятдесят п’ять]

Робота

Робота

55 [päťdesiatpäť]

Práca

Виберіть, як ви хочете бачити переклад:   
українська словацька Відтворити більше
Хто Ви за професією? Aké ---- --v---ni-? A-- m--- p--------- A-é m-t- p-v-l-n-e- ------------------- Aké máte povolanie? 0
Мій чоловік – лікар за професією. Môj-----j--povola-í- --k--. M-- m-- j- p-------- l----- M-j m-ž j- p-v-l-n-m l-k-r- --------------------------- Môj muž je povolaním lekár. 0
Я працюю медсестрою на пів ставки. Pra----m -ko -dra---ná --s-ra -- p-lovi-ný-úvä---. P------- a-- z-------- s----- n- p-------- ú------ P-a-u-e- a-o z-r-v-t-á s-s-r- n- p-l-v-č-ý ú-ä-o-. -------------------------------------------------- Pracujem ako zdravotná sestra na polovičný úväzok. 0
Скоро ми будемо отримувати пенсію. Č--k-r--d---a-----d-chod-k. Č------ d-------- d-------- Č-s-o-o d-s-a-e-e d-c-o-o-. --------------------------- Čoskoro dostaneme dôchodok. 0
Але податки високі. Ale d--e----v--o-é. A-- d--- s- v------ A-e d-n- s- v-s-k-. ------------------- Ale dane sú vysoké. 0
І медстрахування дороге. A -dr-----é po-----i---e-----k-. A z-------- p-------- j- v------ A z-r-v-t-é p-i-t-n-e j- v-s-k-. -------------------------------- A zdravotné poistenie je vysoké. 0
Ким ти хочеш колись стати? Č---b- -- r----hc-- --ť? Č-- b- s- r-- c---- b--- Č-m b- s- r-z c-c-l b-ť- ------------------------ Čím by si raz chcel byť? 0
Я хотів би стати інженером. C--e--by-so- --ť-----n-e---. C---- b- s-- b-- i---------- C-c-l b- s-m b-ť i-ž-n-e-o-. ---------------------------- Chcel by som byť inžinierom. 0
Я хочу навчатися в університеті. C-cem--t---va--na u--ve--ite. C---- š------- n- u---------- C-c-m š-u-o-a- n- u-i-e-z-t-. ----------------------------- Chcem študovať na univerzite. 0
Я практикант. Som pr---ik-nt. S-- p---------- S-m p-a-t-k-n-. --------------- Som praktikant. 0
Я заробляю небагато. N-zar-b----eľ-. N-------- v---- N-z-r-b-m v-ľ-. --------------- Nezarábam veľa. 0
Я проходжу практику за кордоном. P-axu--m-- ----an--í. P------- v z--------- P-a-u-e- v z-h-a-i-í- --------------------- Praxujem v zahraničí. 0
Це мій керівник. To-o----m------. T--- j- m-- š--- T-t- j- m-j š-f- ---------------- Toto je môj šéf. 0
Я маю люб’язних колег. M-m milých-kol-g--. M-- m----- k------- M-m m-l-c- k-l-g-v- ------------------- Mám milých kolegov. 0
На обід ми завжди ходимо до їдальні. N-p-lu-n-e-i-eme--ždy-do j--ál-e. N--------- i---- v--- d- j------- N-p-l-d-i- i-e-e v-d- d- j-d-l-e- --------------------------------- Napoludnie ideme vždy do jedálne. 0
Я шукаю роботу. Hľ---m -rá-u. H----- p----- H-a-á- p-á-u- ------------- Hľadám prácu. 0
Я вже рік безробітний / безробітна. U--r-k------ez-----n-ný. U- r-- s-- n------------ U- r-k s-m n-z-m-s-n-n-. ------------------------ Už rok som nezamestnaný. 0
У цій країні є забагато безробітних. V-t--to-kraj--e -- -e--i v-ľa n---mest--n-ch. V t---- k------ j- v---- v--- n-------------- V t-j-o k-a-i-e j- v-ľ-i v-ľ- n-z-m-s-n-n-c-. --------------------------------------------- V tejto krajine je veľmi veľa nezamestnaných. 0

Завантажити MP3 (.поштовий індекс файли)

Відео не знайдено!

Пам’ять потребує мови

Про свій перший день у школі згадує більшість людей. Однак що було до того, вони вже не знають. Про перші роки нашого життя ми майже не маємо спогадів. Але чому це так? Чому ми не пам’ятаємо те, що ми пережили немовлятами. Причина в нашому розвитку. Мова і пам’ять розвиваються майже одночасно. І щоб мати змогу дещо пригадати, людина потребує мови. Це означає, для того, що вона переживає, вона повинна вже мати слова. Науковці проводили з дітьми різні тести. При цьому вони зробили цікаве відкриття. Ледь діти навчаються говорити, вони забувають все те, що було до того. Таким чином, початок мови є початком спогадів. За перші три роки свого життя діти дуже багато вивчають. Щодня вони переживають нові речі. Також в цьому віці вони накопичують багато важливого досвіду. Однак все це втрачається. Психологи називають цей феномен дитячою амнезією. Залишаються лише речі, які діти можуть назвати. Особисті переживання зберігає автобіографічна пам’ять. Вона діє як щоденник. В ньому зберігається все те, що важливо для нашого життя. Так автобіографічна пам’ять формує також нашу ідентичність. Але її розвиток залежить від вивчення рідної мови. І нашу пам’ять ми можемо активізувати лише за допомогою нашої мови. Речі, які ми пережили, коли були немовлятами, звісно не зникають повністю. Вони збережені десь у нашому мозку. Але ми більше не можемо їх викликати… – дійсно жаль, чи не так?