Розмовник

uk На пошті   »   hy At the post office

59 [п’ятдесят дев’ять]

На пошті

На пошті

59 [հիսունինը]

59 [hisuniny]

At the post office

[p’vostum]

Виберіть, як ви хочете бачити переклад:   
українська вірменська Відтворити більше
Де найближча пошта? Ո-տ-՞ղ ----տա-----ստը: Ո----- է մ----- փ----- Ո-տ-՞- է մ-տ-կ- փ-ս-ը- ---------------------- Որտե՞ղ է մոտակա փոստը: 0
V--te-g-----ot-k- ---o--y V------- e m----- p------ V-r-e-g- e m-t-k- p-v-s-y ------------------------- Vorte՞gh e motaka p’vosty
Чи далеко до найближчої пошти? Մո-----փո--ը -ե-ու-----ս-եղ-ց: Մ----- փ---- հ---- է ա-------- Մ-տ-կ- փ-ս-ը հ-ռ-ւ է ա-ս-ե-ի-: ------------------------------ Մոտակա փոստը հեռու է այստեղից: 0
Mo--k--p’v-s-- --rru --ayste-hit-’ M----- p------ h---- e a---------- M-t-k- p-v-s-y h-r-u e a-s-e-h-t-’ ---------------------------------- Motaka p’vosty herru e aysteghits’
Де найближча поштова скринька? Ո-տ-՞-----ո-ակ---ո--արկ--: Ո----- է մ----- փ--------- Ո-տ-՞- է մ-տ-կ- փ-ս-ա-կ-ը- -------------------------- Որտե՞ղ է մոտակա փոստարկղը: 0
V--te-g- - mo-a------o------hy V------- e m----- p----------- V-r-e-g- e m-t-k- p-v-s-a-k-h- ------------------------------ Vorte՞gh e motaka p’vostarkghy
Мені потрібно кілька поштових марок. Ի-ձ--ի---ն- -ա-ա-ան-- --հ----վ--: Ի-- մ- ք--- ն-------- է հ-------- Ի-ձ մ- ք-ն- ն-մ-կ-ն-շ է հ-ր-ա-ո-: --------------------------------- Ինձ մի քանի նամականիշ է հարկավոր: 0
Indz -i---ani-n--ak-n-sh e-ha-ka-or I--- m- k---- n--------- e h------- I-d- m- k-a-i n-m-k-n-s- e h-r-a-o- ----------------------------------- Indz mi k’ani namakanish e harkavor
Для листівки і листа. Մի -ա-իկի - նա-ակի համար: Մ- բ----- և ն----- հ----- Մ- բ-ց-կ- և ն-մ-կ- հ-մ-ր- ------------------------- Մի բացիկի և նամակի համար: 0
M- ba-s--k----- ---a----a-ar M- b------- y-- n----- h---- M- b-t-’-k- y-v n-m-k- h-m-r ---------------------------- Mi bats’iki yev namaki hamar
Скільки коштує поштовий збір в Америку? Ի՞ն- արժ- փո---յի-----ե-----ն-----երիկ-: Ի--- ա--- փ------- ա----- մ---- Ա------- Ի-ն- ա-ժ- փ-ս-ա-ի- ա-ժ-ք- մ-ն-և Ա-ե-ի-ա- ---------------------------------------- Ի՞նչ արժե փոստային արժեքը մինչև Ամերիկա: 0
I՞n-h’ ar--e -’vos-a-i--a----k’y ---ch’y---A-e-ika I----- a---- p--------- a------- m-------- A------ I-n-h- a-z-e p-v-s-a-i- a-z-e-’- m-n-h-y-v A-e-i-a -------------------------------------------------- I՞nch’ arzhe p’vostayin arzhek’y minch’yev Amerika
Скільки важить пакунок? Ծ--րոցը---ն- ծա-ր--թյո-------: Ծ------ ի--- ծ---------- ո---- Ծ-ն-ո-ը ի-ն- ծ-ն-ո-թ-ո-ն ո-ն-: ------------------------------ Ծանրոցը ի՞նչ ծանրություն ունի: 0
T--nro-s---i՞nc-’ t---------- uni T--------- i----- t---------- u-- T-a-r-t-’- i-n-h- t-a-r-t-y-n u-i --------------------------------- Tsanrots’y i՞nch’ tsanrut’yun uni
Чи можу я послати це авіапоштою? Կ-րո-ղ եմ --ային---ն-պա--ով ո--ար---: Կ----- ե- օ----- ճ--------- ո-------- Կ-ր-՞- ե- օ-ա-ի- ճ-ն-պ-ր-ո- ո-ղ-ր-ե-: ------------------------------------- Կարո՞ղ եմ օդային ճանապարհով ուղարկել: 0
Karo՞---ye- oday-- chan--a--o- u-h--kel K------ y-- o----- c---------- u------- K-r-՞-h y-m o-a-i- c-a-a-a-h-v u-h-r-e- --------------------------------------- Karo՞gh yem odayin chanaparhov ugharkel
Як довго він ітиме? Ի-չ--՞ն ---ի մինչ--հաս-ի: Ի------ կ--- մ---- հ----- Ի-չ-ա-ն կ-և- մ-ն-և հ-ս-ի- ------------------------- Ինչքա՞ն կտևի մինչև հասնի: 0
Inch’--a՞- ktev- -in---y-v ---ni I--------- k---- m-------- h---- I-c-’-’-՞- k-e-i m-n-h-y-v h-s-i -------------------------------- Inch’k’a՞n ktevi minch’yev hasni
Звідки я можу зателефонувати? Որ--ղ--ց-կար-- -մ ----ա-ա--լ: Ո------- կ---- ե- զ---------- Ո-տ-ղ-՞- կ-ր-ղ ե- զ-ն-ա-ա-ե-: ----------------------------- Որտեղի՞ց կարող եմ զանգահարել: 0
Vo-teg-i՞t-’ ka--gh---- za-g---rel V----------- k----- y-- z--------- V-r-e-h-՞-s- k-r-g- y-m z-n-a-a-e- ---------------------------------- Vorteghi՞ts’ karogh yem zangaharel
Де найближчий телефонний автомат? Ո----- --մոտա---հեռ-խ--ա---կ-: Ո----- է մ----- հ------------- Ո-տ-՞- է մ-տ-կ- հ-ռ-խ-ս-խ-ի-ը- ------------------------------ Որտե՞ղ է մոտակա հեռախոսախցիկը: 0
V-r----- - ---ak--he-r-k----kh-s-i-y V------- e m----- h----------------- V-r-e-g- e m-t-k- h-r-a-h-s-k-t-’-k- ------------------------------------ Vorte՞gh e motaka herrakhosakhts’iky
Ви маєте телефонні картки? Հ-ռա---- քար--ր -ւ----: Հ------- ք----- ո------ Հ-ռ-խ-ս- ք-ր-ե- ո-ն-՞-: ----------------------- Հեռախոսի քարտեր ունե՞ք: 0
H--ra--os---’--t-r---e--’ H--------- k------ u----- H-r-a-h-s- k-a-t-r u-e-k- ------------------------- Herrakhosi k’arter une՞k’
Ви маєте телефонний довідник? Հե-ա--սի հա--րն-րի-գի---ու--՞-: Հ------- հ-------- գ--- ո------ Հ-ռ-խ-ս- հ-մ-ր-ե-ի գ-ր- ո-ն-՞-: ------------------------------- Հեռախոսի համարների գիրք ունե՞ք: 0
He-r---os- h---rner- -i-k- un---’ H--------- h-------- g---- u----- H-r-a-h-s- h-m-r-e-i g-r-’ u-e-k- --------------------------------- Herrakhosi hamarneri girk’ une՞k’
Ви знаєте код Австрії? Ավստրիայ- -ի---ղ-ք-յ-ն--ոդը-գ-տե՞-: Ա-------- մ----------- կ--- գ------ Ա-ս-ր-ա-ի մ-ջ-ա-ա-ա-ի- կ-դ- գ-տ-՞-: ----------------------------------- Ավստրիայի միջքաղաքային կոդը գիտե՞ք: 0
Avstr--y- mi---ag-a-’a-in-k-dy-gi--՞-’ A-------- m-------------- k--- g------ A-s-r-a-i m-j-’-g-a-’-y-n k-d- g-t-՞-’ -------------------------------------- Avstriayi mijk’aghak’ayin kody gite՞k’
Хвилинку, я подивлюся. Մ-- վայրկյա-,--- ն--եմ: Մ-- վ-------- ե- ն----- Մ-կ վ-յ-կ-ա-, ե- ն-յ-մ- ----------------------- Մեկ վայրկյան, ես նայեմ: 0
Me- v-yrk---,-ye- --y-m M-- v-------- y-- n---- M-k v-y-k-a-, y-s n-y-m ----------------------- Mek vayrkyan, yes nayem
Лінія завжди зайнята. Գ----մ-շ--զբ--վա- -: Գ--- մ--- զ------ է- Գ-ծ- մ-շ- զ-ա-վ-ծ է- -------------------- Գիծը միշտ զբաղված է: 0
Git----isht-z-agh-a---e G---- m---- z-------- e G-t-y m-s-t z-a-h-a-s e ----------------------- Gitsy misht zbaghvats e
Який номер ви набрали? Ո՞- -եռախո---ա-ար--ե----ն-ահար--: Ո-- հ------------- ե- զ---------- Ո-ր հ-ռ-խ-ս-հ-մ-ր- ե- զ-ն-ա-ա-ե-: --------------------------------- Ո՞ր հեռախոսահամարն եք զանգահարել: 0
VO՞r---r----o--ham--n yek’ z-n--h-r-l V--- h--------------- y--- z--------- V-՞- h-r-a-h-s-h-m-r- y-k- z-n-a-a-e- ------------------------------------- VO՞r herrakhosahamarn yek’ zangaharel
Ви повинні набрати спочатку нуль! Դ-ւք--ետ--է-սկ-բու---ր- հ-վա--ք: Դ--- պ--- է ս------ զ-- հ------- Դ-ւ- պ-տ- է ս-զ-ո-մ զ-ո հ-վ-ք-ք- -------------------------------- Դուք պետք է սկզբում զրո հավաքեք: 0
D--’---tk’ e-s-z--- ----h--ak---k’ D--- p---- e s----- z-- h--------- D-k- p-t-’ e s-z-u- z-o h-v-k-y-k- ---------------------------------- Duk’ petk’ e skzbum zro havak’yek’

Завантажити MP3 (.поштовий індекс файли)

Відео не знайдено!

Почуття також розмовляють різними мовами!

У світі розмовляють багатьма різними мовами. Але універсальної людської мови не існує. Але як справи з нашою мімікою? Чи мова емоцій універсальна? Ні, тут також є відмінності! Довго вважали, що всі люди однаково виражають почуття. Мова міміки вважалася універсально зрозумілою. Чарльз Дарвін вважав, що почуття для людей життєво важливі. Тому вони повинні бути однаково зрозумілими в усіх культурах. Але нові дослідження дійшли іншого висновку. Вони показують, що в мові почуттів також є відмінності. Це означає, на нашу міміку впливає наша культура. Тому люди виявляють і інтерпретують почуття в усьому світі по різному. Науковці розрізняють шість первинних емоцій. Це радість, сум, лють, огида, страх і подив. Але європейці мають іншу міміку, ніж азіати. Також читають вони різні речі в одних і тих самих обличчях. Це підтвердили різні експерименти. При цьому тест-особам показували обличчя на комп’ютері. Випробувані повинні були описати, що вони читали в обличчях. Те, що результати відрізняються, має декілька причин. Так, в деяких культурах почуття виражаються сильніше, ніж в інших. Тому інтенсивність міміки зрозуміла не всюди однаково. Також люди з різних культур звертають увагу на різні речі. Азіати під в процесі читання облич концентруються на очах. Європейці та американці, навпаки, дивляться також на вуста. Але один вираз обличчя зрозумілий в усіх культурах правильно… Це – добра посмішка!