Розмовник

uk У таксі   »   hy In the taxi

38 [тридцять вісім]

У таксі

У таксі

38 [երեսունութ]

38 [yeresunut’]

In the taxi

[tak’sium]

Виберіть, як ви хочете бачити переклад:   
українська вірменська Відтворити більше
Викличте, будь-ласка, таксі. Տ-----կկա---՞ -: Տ---- կ------ ք- Տ-ք-ի կ-ա-չ-՞ ք- ---------------- Տաքսի կկանչե՞ ք: 0
T-k’-- -kan-h------’ T----- k--------- k- T-k-s- k-a-c-’-e- k- -------------------- Tak’si kkanch’ye՞ k’
Скільки коштує до вокзалу? Ի--նչ---ժ----ն----ա---ան: Ի- ն- ա--- մ---- կ------- Ի- ն- ա-ժ- մ-ն-և կ-յ-ր-ն- ------------------------- Ի՞ նչ արժե մինչև կայարան: 0
I---c-’--r--- mi-ch’-ev---y---n I- n--- a---- m-------- k------ I- n-h- a-z-e m-n-h-y-v k-y-r-n ------------------------------- I՞ nch’ arzhe minch’yev kayaran
Скільки коштує до аеропорту? Ի---չ--րժե մի-չև-օդ-ն-վ---յ-ն: Ի- ն- ա--- մ---- օ------------ Ի- ն- ա-ժ- մ-ն-և օ-ա-ա-ա-ա-ա-: ------------------------------ Ի՞ նչ արժե մինչև օդանավակայան: 0
I--nch’-a-zhe-m---h--ev oda--va----n I- n--- a---- m-------- o----------- I- n-h- a-z-e m-n-h-y-v o-a-a-a-a-a- ------------------------------------ I՞ nch’ arzhe minch’yev odanavakayan
Будь-ласка, прямо. Խ----ւմ ---ո-ղ-- ----եք: Խ------ ե- ո---- գ------ Խ-դ-ո-մ ե- ո-ղ-ղ գ-ա-ե-: ------------------------ Խնդրում եմ ուղիղ գնացեք: 0
Kh-dr-- y-m -gh-gh-g-a-s’ye-’ K------ y-- u----- g--------- K-n-r-m y-m u-h-g- g-a-s-y-k- ----------------------------- Khndrum yem ughigh gnats’yek’
Будь-ласка, тут праворуч. Այ-տեղ-ց ---ր--- եմ դ--ի --: Ա------- խ------ ե- դ--- ա-- Ա-ս-ե-ի- խ-դ-ո-մ ե- դ-պ- ա-: ---------------------------- Այստեղից խնդրում եմ դեպի աջ: 0
A--tegh-ts---hndr-- y-m-de-i--j A---------- k------ y-- d--- a- A-s-e-h-t-’ k-n-r-m y-m d-p- a- ------------------------------- Aysteghits’ khndrum yem depi aj
Будь-ласка, там на розі ліворуч. Այն -նկ-ո------խնդ--ւ---մ --պի--ախ: Ա-- ա--------- խ------ ե- դ--- ձ--- Ա-ն ա-կ-ո-ն-ւ- խ-դ-ո-մ ե- դ-պ- ձ-խ- ----------------------------------- Այն անկյունում խնդրում եմ դեպի ձախ: 0
Ay-----yu--m---ndr-- y-m--epi--zakh A-- a------- k------ y-- d--- d---- A-n a-k-u-u- k-n-r-m y-m d-p- d-a-h ----------------------------------- Ayn ankyunum khndrum yem depi dzakh
Я поспішаю. Ե- -տա---- եմ: Ե- շ------ ե-- Ե- շ-ա-ո-մ ե-: -------------- Ես շտապում եմ: 0
Yes s-t--um -em Y-- s------ y-- Y-s s-t-p-m y-m --------------- Yes shtapum yem
Я маю час. Ե- -աման-կ -ւ--մ: Ե- ժ------ ո----- Ե- ժ-մ-ն-կ ո-ն-մ- ----------------- Ես ժամանակ ունեմ: 0
Y---zhaman-- -n-m Y-- z------- u--- Y-s z-a-a-a- u-e- ----------------- Yes zhamanak unem
Їдьте, будь-ласка, повільніше. Խ-դր-ւ- -մ դ-նդ---ք--ք: Խ------ ե- դ----- ք---- Խ-դ-ո-մ ե- դ-ն-ա- ք-ե-: ----------------------- Խնդրում եմ դանդաղ քշեք: 0
K--d---------a-dag--k-she-’ K------ y-- d------ k------ K-n-r-m y-m d-n-a-h k-s-e-’ --------------------------- Khndrum yem dandagh k’shek’
Зупиніться тут, будь-ласка. Կ--գ--- -յ-տեղ, խն-րո-- -մ: Կ------ ա------ խ------ ե-- Կ-ն-ն-ք ա-ս-ե-, խ-դ-ո-մ ե-: --------------------------- Կանգնեք այստեղ, խնդրում եմ: 0
Ka-gn--’------g-,---n--u--yem K------- a------- k------ y-- K-n-n-k- a-s-e-h- k-n-r-m y-m ----------------------------- Kangnek’ aystegh, khndrum yem
Зачекайте хвилинку, будь-ласка. Խն-ր--մ-ե- -ի-ա--թ-րթ -պա---: Խ------ ե- մ- ա------ ս------ Խ-դ-ո-մ ե- մ- ա-ն-ա-թ ս-ա-ե-: ----------------------------- Խնդրում եմ մի ակնթարթ սպասեք: 0
Khn-r-m y-- -- --n--ar-’ -pasek’ K------ y-- m- a-------- s------ K-n-r-m y-m m- a-n-’-r-’ s-a-e-’ -------------------------------- Khndrum yem mi aknt’art’ spasek’
Я зараз повернуся. Ե---ու-ո-----րադ---ա-: Ե- շ----- կ----------- Ե- շ-ւ-ո- կ-ե-ա-ա-ն-մ- ---------------------- Ես շուտով կվերադառնամ: 0
Y-s----t-v---e--darr--m Y-- s----- k----------- Y-s s-u-o- k-e-a-a-r-a- ----------------------- Yes shutov kveradarrnam
Дайте мені, будь-ласка, чек. Խնդ---մ-ե--կ--ո- ---ք: Խ------ ե- կ---- տ---- Խ-դ-ո-մ ե- կ-ր-ն տ-ե-: ---------------------- Խնդրում եմ կտրոն տվեք: 0
K--d-um-y----t--n-tv-k’ K------ y-- k---- t---- K-n-r-m y-m k-r-n t-e-’ ----------------------- Khndrum yem ktron tvek’
В мене немає дрібних грошей. Ե---ա-ր --ղ -ո----: Ե- մ--- փ-- չ------ Ե- մ-ն- փ-ղ չ-ւ-ե-: ------------------- Ես մանր փող չունեմ: 0
Y---ma-r-p-vog- c-’u--m Y-- m--- p----- c------ Y-s m-n- p-v-g- c-’-n-m ----------------------- Yes manr p’vogh ch’unem
Достатньо, решта для вас. Ա-ս--ս ճ-շտ--- -ն-ց-ծ- Ձ-----մ----: Ա----- ճ--- է- մ------ Ձ-- հ---- է- Ա-ս-ե- ճ-շ- է- մ-ա-ա-ը Ձ-զ հ-մ-ր է- ----------------------------------- Այսպես ճիշտ է, մնացածը Ձեզ համար է: 0
Ays--- c-i--- e- -n---’-ts--Dz-z-h-m-- e A----- c----- e- m--------- D--- h---- e A-s-e- c-i-h- e- m-a-s-a-s- D-e- h-m-r e ---------------------------------------- Ayspes chisht e, mnats’atsy Dzez hamar e
Відвезіть мене за цією адресою. Տ-րեք---ձ այ--հա-ց-ով: Տ---- ի-- ա-- հ------- Տ-ր-ք ի-ձ ա-ս հ-ս-ե-վ- ---------------------- Տարեք ինձ այս հասցեով: 0
Tarek- in-- -y-----ts’-eov T----- i--- a-- h--------- T-r-k- i-d- a-s h-s-s-y-o- -------------------------- Tarek’ indz ays hasts’yeov
Відвезіть мене до мого готелю. Տա--ք ինձ--մ -յ--ր-նոց: Տ---- ի-- ի- հ--------- Տ-ր-ք ի-ձ ի- հ-ո-ր-ն-ց- ----------------------- Տարեք ինձ իմ հյուրանոց: 0
Ta-ek- ind- -m--yu---o--’ T----- i--- i- h--------- T-r-k- i-d- i- h-u-a-o-s- ------------------------- Tarek’ indz im hyuranots’
Відвезіть мене на пляж. Տար-ք --ձ--ով-փ: Տ---- ի-- ծ----- Տ-ր-ք ի-ձ ծ-վ-փ- ---------------- Տարեք ինձ ծովափ: 0
T-rek’-ind- tso---’ T----- i--- t------ T-r-k- i-d- t-o-a-’ ------------------- Tarek’ indz tsovap’

Мовні генії

Більшість людей радіє, коли вони володіють однією іноземною мовою. Але є люди, які володіють понад 70 мовами. Вони можуть всіма цими мовами вільно говорити і правильно писати. Тобто можна сказати, що є люди-гіперполіглоти. Феномен багатомовності відомий сотні років. Існує багато повідомлень про людей з таким даруванням. Але звідки такий дар ще недостатньо досліджено. Щодо цього в науці існують різні теорії. Дехто вважає, що мозок поліглотів інакше структурований. Ця відмінність особливо помітна у центрі Брока. Ця ділянка мозку відповідає за мовлення. У поліглотів клітини цієї ділянки побудовані інакше. Тому можливо, що вони краще обробляють інформацію. Однак, щоб підтвердити цю теорію, ще відсутні подальші дослідження. Але можливо також, що вирішальною є особлива мотивація. Діти дуже швидко вивчають іноземну мову від інших дітей. Це пов’язане з тим, що вони бажають разом гратися. Вони б хотіли увійти до складу групи та контактувати з іншими. Тим самим їх успіх у навчанні залежить від їх бажання інтегруватися. Наступна теорія стверджує, що завдяки навчанню зростає маса мозку. Через це навчання стає завжди легшим, чим більше ми вчимося. Також подібні мови дають змогу легше їх вивчати. Тобто, хто говорить датською, вчить швидко шведську або норвезьку. Ще багато питань залишається без відповіді. Але можна впевнено сказати, що інтелект не грає ніякої ролі. Деякі люди говорять багатьма мовами, хоча мають низький інтелект. Але навіть найбільші мовні генії потребують суворої дисципліни. Це ж нас трошки втішає, чи не так?