Розмовник

uk Сполучники 1   »   hy Conjunctions 1

94 [дев’яносто чотири]

Сполучники 1

Сполучники 1

94 [իննսունչորս]

94 [innsunch’vors]

Conjunctions 1

[bard storadasakan 1]

Виберіть, як ви хочете бачити переклад:   
українська вірменська Відтворити більше
Зачекай доки перестане йти дощ. Ս--սիր----ն---ա--րև- --դա-ի: Ս------ մ---- ա----- դ------ Ս-ա-ի-, մ-ն-և ա-ձ-և- դ-դ-ր-: ---------------------------- Սպասիր, մինչև անձրևը դադարի: 0
Spasi-----nc-’--v-a-d---v- -ad-ri S------ m-------- a------- d----- S-a-i-, m-n-h-y-v a-d-r-v- d-d-r- --------------------------------- Spasir, minch’yev andzrevy dadari
Зачекай доки я буду готовий / готова. Սպաս-ր,--ինչև--ս ----ա-տ-լին--: Ս------ մ---- ե- պ------ լ----- Ս-ա-ի-, մ-ն-և ե- պ-տ-ա-տ լ-ն-մ- ------------------------------- Սպասիր, մինչև ես պատրաստ լինեմ: 0
Spasi-,-m-nch’-e- -es --tra-t-lin-m S------ m-------- y-- p------ l---- S-a-i-, m-n-h-y-v y-s p-t-a-t l-n-m ----------------------------------- Spasir, minch’yev yes patrast linem
Зачекай доки він повернеться. Սպասիր- մ-ն----- --- վ-ր-դ-ռ---: Ս------ մ---- ե- հ-- վ---------- Ս-ա-ի-, մ-ն-և ե- հ-տ վ-ր-դ-ռ-ա-: -------------------------------- Սպասիր, մինչև ես հետ վերադառնամ: 0
S-as-r--m---h--ev---s--et -e--d---n-m S------ m-------- y-- h-- v---------- S-a-i-, m-n-h-y-v y-s h-t v-r-d-r-n-m ------------------------------------- Spasir, minch’yev yes het veradarrnam
Я чекаю доки моє волосся висохне. Ես-սպաս--- եմ- մի--- մազե-ս չ-րան--: Ե- ս------ ե-- մ---- մ----- չ------- Ե- ս-ա-ո-մ ե-, մ-ն-և մ-զ-ր- չ-ր-ն-ն- ------------------------------------ Ես սպասում եմ, մինչև մազերս չորանան: 0
Y-- --asu--ye----inc-’ye---a-ers-ch-v--anan Y-- s----- y--- m-------- m----- c--------- Y-s s-a-u- y-m- m-n-h-y-v m-z-r- c-’-o-a-a- ------------------------------------------- Yes spasum yem, minch’yev mazers ch’voranan
Я чекаю до кінця фільму. Ե---պա-ո-- -մ, --նչ---իլմը-ավա-տ--: Ե- ս------ ե-- մ---- ֆ---- ա------- Ե- ս-ա-ո-մ ե-, մ-ն-և ֆ-լ-ը ա-ա-տ-ի- ----------------------------------- Ես սպասում եմ, մինչև ֆիլմը ավարտվի: 0
Yes----s-m --m, -inc-’ye- -i-my a---t-i Y-- s----- y--- m-------- f---- a------ Y-s s-a-u- y-m- m-n-h-y-v f-l-y a-a-t-i --------------------------------------- Yes spasum yem, minch’yev filmy avartvi
Я чекаю на зелене світло. Ես սպ-ս-ւմ-եմ,----չ--լո-սա---նը-կա----լին-: Ե- ս------ ե-- մ---- լ--------- կ---- լ---- Ե- ս-ա-ո-մ ե-, մ-ն-և լ-ւ-ա-շ-ն- կ-ն-չ լ-ն-: ------------------------------------------- Ես սպասում եմ, մինչև լուսանշանը կանաչ լինի: 0
Ye- s-as---y--,-mi-c-’ye- ----nsh-ny k--ach’-li-i Y-- s----- y--- m-------- l--------- k------ l--- Y-s s-a-u- y-m- m-n-h-y-v l-s-n-h-n- k-n-c-’ l-n- ------------------------------------------------- Yes spasum yem, minch’yev lusanshany kanach’ lini
Коли ти їдеш у відпустку? Ե՞-բ -ս-ա-ձա---ր-ի գ--ւմ: Ե--- ե- ա--------- գ----- Ե-ր- ե- ա-ձ-կ-ւ-դ- գ-ո-մ- ------------------------- Ե՞րբ ես արձակուրդի գնում: 0
Ye՞-b-y-s---dza-urd---n-m Y---- y-- a--------- g--- Y-՞-b y-s a-d-a-u-d- g-u- ------------------------- Ye՞rb yes ardzakurdi gnum
Ще перед літніми канікулами? Ամա-այ-ն ----կ-ւրդն-----առ---: Ա------- ա------------- ա----- Ա-ա-ա-ի- ա-ձ-կ-ւ-դ-ե-ի- ա-ա-ջ- ------------------------------ Ամառային արձակուրդներից առա՞ջ: 0
Amar-ayin-ar----urdn----s’-a--a-j A-------- a--------------- a----- A-a-r-y-n a-d-a-u-d-e-i-s- a-r-՞- --------------------------------- Amarrayin ardzakurdnerits’ arra՞j
Так, ще до того, як почнуться літні канікули. Ա--, մին-- ամ-ռայի------կ---դ-եր- --սվե--: Ա--- մ---- ա------- ա------------ ս------- Ա-ո- մ-ն-և ա-ա-ա-ի- ա-ձ-կ-ւ-դ-ե-ի ս-ս-ե-ը- ------------------------------------------ Այո, մինչև ամառային արձակուրդների սկսվելը: 0
A----m-n-h’--v a--r-a----a-d----r--eri sks-e-y A--- m-------- a-------- a------------ s------ A-o- m-n-h-y-v a-a-r-y-n a-d-a-u-d-e-i s-s-e-y ---------------------------------------------- Ayo, minch’yev amarrayin ardzakurdneri sksvely
Полагоди дах, перш ніж зима почнеться. Վեր-նո---իր------ը--մ-նչ- ձմ--ն--կ----: Վ---------- տ------ մ---- ձ---- ս------ Վ-ր-ն-ր-գ-ր տ-ն-ք-, մ-ն-և ձ-ռ-ն ս-ի-բ-: --------------------------------------- Վերանորոգիր տանիքը, մինչև ձմռան սկիզբը: 0
Vera--ro--- ta-ik’y--m-----ye- d---r-n-sk-z-y V---------- t------- m-------- d------ s----- V-r-n-r-g-r t-n-k-y- m-n-h-y-v d-m-r-n s-i-b- --------------------------------------------- Veranorogir tanik’y, minch’yev dzmrran skizby
Помий руки, перш ніж ти сідатимеш за стіл. Լվա ձեռք-րդ- մ--չ դու ----- ----ս: Լ-- ձ------- մ--- դ-- ս---- ն----- Լ-ա ձ-ռ-ե-դ- մ-ն- դ-ւ ս-ղ-ն ն-տ-ս- ---------------------------------- Լվա ձեռքերդ, մինչ դու սեղան նստես: 0
Lva dz-r-k--erd,----c---d- s-g-an n-tes L-- d----------- m----- d- s----- n---- L-a d-e-r-’-e-d- m-n-h- d- s-g-a- n-t-s --------------------------------------- Lva dzerrk’yerd, minch’ du seghan nstes
Закрий вікно, перш ніж підеш геть. Փա-իր--ուսա--ւտը- մ-------------: Փ---- լ---------- մ---- դ-- գ---- Փ-կ-ր լ-ւ-ա-ո-տ-, մ-ն-և դ-ւ գ-ա-: --------------------------------- Փակիր լուսամուտը, մինչև դու գնաս: 0
P’a--r l-s-mu-y--mi-ch’-ev -u-gn-s P----- l-------- m-------- d- g--- P-a-i- l-s-m-t-, m-n-h-y-v d- g-a- ---------------------------------- P’akir lusamuty, minch’yev du gnas
Коли ти прийдеш додому? Ե՞-- ես --ւն -ա-իս: Ե--- ե- տ--- գ----- Ե-ր- ե- տ-ւ- գ-լ-ս- ------------------- Ե՞րբ ես տուն գալիս: 0
Ye՞-- -es-tu---al-s Y---- y-- t-- g---- Y-՞-b y-s t-n g-l-s ------------------- Ye՞rb yes tun galis
Після заняття? Դա-ից---տ-՞: Դ---- հ----- Դ-ս-ց հ-տ-՞- ------------ Դասից հետո՞: 0
D--i--- -et-՞ D------ h---- D-s-t-’ h-t-՞ ------------- Dasits’ heto՞
Так, після заняття. Այ-,-դաս-- հե--: Ա--- դ---- հ---- Ա-ո- դ-ս-ց հ-տ-: ---------------- Այո, դասից հետո: 0
Ayo,----it-’ --to A--- d------ h--- A-o- d-s-t-’ h-t- ----------------- Ayo, dasits’ heto
Після аварії він не міг більше працювати. Վ-ա--ց-հետ--ն- -յ--ս--կ--ողացա---շխ---լ: Վ----- հ--- ն- ա---- չ--------- ա------- Վ-ա-ի- հ-տ- ն- ա-լ-ս չ-ա-ո-ա-ա- ա-խ-տ-լ- ---------------------------------------- Վթարից հետո նա այլևս չկարողացավ աշխատել: 0
Vt’ari-s’ he-- na --l--s-c-’k-ro-h--s’av a---h-t-l V-------- h--- n- a----- c-------------- a-------- V-’-r-t-’ h-t- n- a-l-v- c-’-a-o-h-t-’-v a-h-h-t-l -------------------------------------------------- Vt’arits’ heto na aylevs ch’karoghats’av ashkhatel
Після того як він втратив роботу, він поїхав до Америки. Ա--ա--նքը-կո--նել-----ետ---- --կնեց-Ամ--իկա: Ա-------- կ--------- հ--- ն- մ----- Ա------- Ա-խ-տ-ն-ը կ-ր-ն-լ-ւ- հ-տ- ն- մ-կ-ե- Ա-ե-ի-ա- -------------------------------------------- Աշխատանքը կորցնելուց հետո նա մեկնեց Ամերիկա: 0
A-hk--t-n-’- --rt--nelu--’ h-t- na m-kne-s- --eri-a A----------- k------------ h--- n- m------- A------ A-h-h-t-n-’- k-r-s-n-l-t-’ h-t- n- m-k-e-s- A-e-i-a --------------------------------------------------- Ashkhatank’y korts’neluts’ heto na meknets’ Amerika
Після того як він переїхав до Америки, він став багатим. Ամ-րի-ա-մեկ----ւ-------ն---արստա-ա-: Ա------ մ-------- հ--- ն- հ--------- Ա-ե-ի-ա մ-կ-ե-ո-ց հ-տ- ն- հ-ր-տ-ց-վ- ------------------------------------ Ամերիկա մեկնելուց հետո նա հարստացավ: 0
A--ri---mek-e---s----t--na---rst-ts’-v A------ m--------- h--- n- h---------- A-e-i-a m-k-e-u-s- h-t- n- h-r-t-t-’-v -------------------------------------- Amerika mekneluts’ heto na harstats’av

Завантажити MP3 (.поштовий індекс файли)

Відео не знайдено!

Як вчать одночасно дві мови

Іноземні мови стають дедалі важливішими. Багато людей вивчають іноземні мови. Але у світі є багато цікавих мов. Тому деякі люди одночасно вчать декілька мов. Коли діти ростуть двомовними, це, зазвичай, не має проблем. Їх мозок вчить обидві мови автоматично. Коли вони підростають, вони знають, що якій мові належить. Двомовні знають типові ознаки обох мов. У дорослих це інакше. Вони не можуть так легко паралельно вчити дві мови. Хто одночасно вчить дві мови, повинен брати до уваги деякі правила. Насамперед важливо порівняти обидві мови між собою. Мови, які належать до однієї мовної сім’ї часто дуже схожі. Це може вести до мішанини. Тому розумно точно аналізувати обидві мови. Можна, наприклад, скласти список. Туди вносять схожість і відмінність. Так мозок повинен займатися інтенсивно з обома мовами. Він краще помічає особливості обох мов. Також можна для кожної мови вибрати власні фарби та папки. Це допомагає чітко відділяти мови одну від одної. Коли вивчають різні мови, це інакше. Для дуже різних мов немає ніякої небезпеки для мішанини. Тут виникає небезпека порівняння мов між собою! Але було б краще порівнювати мови з рідною мовою. Коли мозок розпізнає контраст, він навчається більш ефективно. Також важливо, що обидві мови вивчаються з однаковою інтенсивністю. Але теоретично мозку байдуже, скільки мов він вчить…