Розмовник

uk Знайомство   »   hy Getting to know others

3 [три]

Знайомство

Знайомство

3 [երեք]

3 [yerek’]

Getting to know others

[tsanot’anal]

Виберіть, як ви хочете бачити переклад:   
українська вірменська Відтворити більше
Привіт! Ող--ւյ-! Ո------- Ո-ջ-ւ-ն- -------- Ողջույն! 0
Vo---u-n! V-------- V-g-j-y-! --------- Voghjuyn!
Доброго дня! Բ--ի---! Բ--- օ-- Բ-ր- օ-! -------- Բարի օր! 0
Ba-- or! B--- o-- B-r- o-! -------- Bari or!
Як справи? Ո՞ն--ես: Ինչ-ե---ե-: Ո--- ե-- Ի------ ե-- Ո-ն- ե-: Ի-չ-ե-ս ե-: -------------------- Ո՞նց ես: Ինչպե՞ս ես: 0
V-՞-t---y-- In---p-՞- --s V------ y-- I-------- y-- V-՞-t-’ y-s I-c-’-e-s y-s ------------------------- VO՞nts’ yes Inch’pe՞s yes
Ви з Європи? Դու- -վ---ա--ց -՞ք: Դ--- Ե-------- ե--- Դ-ւ- Ե-ր-պ-յ-ց ե-ք- ------------------- Դուք Եվրոպայից ե՞ք: 0
Du-----vropayi-s’-ye--’ D--- Y----------- y---- D-k- Y-v-o-a-i-s- y-՞-’ ----------------------- Duk’ Yevropayits’ ye՞k’
Ви з Америки? Դո-- Ամերիկ-յից ե՞ք: Դ--- Ա--------- ե--- Դ-ւ- Ա-ե-ի-ա-ի- ե-ք- -------------------- Դուք Ամերիկայից ե՞ք: 0
Duk---m-rika-it-- y-՞k’ D--- A----------- y---- D-k- A-e-i-a-i-s- y-՞-’ ----------------------- Duk’ Amerikayits’ ye՞k’
Ви з Азії? Դ-ւ--Ա-իայից-ե՞ք: Դ--- Ա------ ե--- Դ-ւ- Ա-ի-յ-ց ե-ք- ----------------- Դուք Ասիայից ե՞ք: 0
Du-’ ---ay-ts- -e՞k’ D--- A-------- y---- D-k- A-i-y-t-’ y-՞-’ -------------------- Duk’ Asiayits’ ye՞k’
У якому готелі Ви проживаєте? Ո-----ո--ան---ւմ-----ո-ք-ապրում: Ո-- հ----------- ե- Դ--- ա------ Ո-ր հ-ո-ր-ն-ց-ւ- ե- Դ-ւ- ա-ր-ւ-: -------------------------------- Ո՞ր հյուրանոցում եք Դուք ապրում: 0
V-՞r-hyur-not-’-- y--’--u-- a-r-m V--- h----------- y--- D--- a---- V-՞- h-u-a-o-s-u- y-k- D-k- a-r-m --------------------------------- VO՞r hyuranots’um yek’ Duk’ aprum
Як довго Ви вже тут? Ին-ք------մ--ակ--, -- -յստե- --: Ի------ ժ------ է- ո- ա----- ե-- Ի-չ-ա-ն ժ-մ-ն-կ է- ո- ա-ս-ե- ե-: -------------------------------- Ինչքա՞ն ժամանակ է, որ այստեղ եք: 0
Inc-’-’a՞n --am-n---e, vor-a---egh--e-’ I--------- z------- e- v-- a------ y--- I-c-’-’-՞- z-a-a-a- e- v-r a-s-e-h y-k- --------------------------------------- Inch’k’a՞n zhamanak e, vor aystegh yek’
Як надовго Ви залишаєтеся? Ինչ-ա՞ն-ժա-անա- -մն-ք-ա--տեղ: Ի------ ժ------ կ---- ա------ Ի-չ-ա-ն ժ-մ-ն-կ կ-ն-ք ա-ս-ե-: ----------------------------- Ինչքա՞ն ժամանակ կմնաք այստեղ: 0
In-h’---՞- -h----ak--mna------t--h I--------- z------- k----- a------ I-c-’-’-՞- z-a-a-a- k-n-k- a-s-e-h ---------------------------------- Inch’k’a՞n zhamanak kmnak’ aystegh
Чи подобається Вам тут? Ձ-զ-դ-ւ՞ր-է--ալիս -յստ--: Ձ-- դ---- է գ---- ա------ Ձ-զ դ-ւ-ր է գ-լ-ս ա-ս-ե-: ------------------------- Ձեզ դու՞ր է գալիս այստեղ: 0
D-ez d-՞- - -a--- -----gh D--- d--- e g---- a------ D-e- d-՞- e g-l-s a-s-e-h ------------------------- Dzez du՞r e galis aystegh
Ви тут у відпустці? Ձ-- ար---ո-ր------տ-՞- ե---նցկ-ց---մ Ձ-- ա--------- ա------ ե- ա--------- Ձ-ր ա-ձ-կ-ւ-դ- ա-ս-ե-ղ ե- ա-ց-ա-ն-ւ- ------------------------------------ Ձեր արձակուրդն այստե՞ղ եք անցկացնում 0
D-e--a-d---u--n -y-te՞-h yek- ant-’---s---m D--- a--------- a------- y--- a------------ D-e- a-d-a-u-d- a-s-e-g- y-k- a-t-’-a-s-n-m ------------------------------------------- Dzer ardzakurdn ayste՞gh yek’ ants’kats’num
Відвідайте мене! Այ---ե--ի--! Ա------ ի--- Ա-ց-լ-ք ի-ձ- ------------ Այցելեք ինձ! 0
Ayt--yel-k--indz! A---------- i---- A-t-’-e-e-’ i-d-! ----------------- Ayts’yelek’ indz!
Ось моя адреса. Սա իմ---ս----է: Ս- ի- հ----- է- Ս- ի- հ-ս-ե- է- --------------- Սա իմ հասցեն է: 0
S-------s--’--n-e S- i- h-------- e S- i- h-s-s-y-n e ----------------- Sa im hasts’yen e
Mи побачимося завтра? Կ----վե-նք---ղ-: Կ--------- վ---- Կ-ե-ն-ե-ն- վ-ղ-: ---------------- Կտեսնվե՞նք վաղը: 0
K--sn-e՞-k- va--y K---------- v---- K-e-n-e-n-’ v-g-y ----------------- Ktesnve՞nk’ vaghy
На жаль, я вже щось запланував / запланувала. Ցավու---մ--բայց-վ-ղ- ու-ի--պ-ան-ե----նե-: Ց----- ե-- բ--- վ--- ո---- պ------ ո----- Ց-վ-ւ- ե-, բ-յ- վ-ղ- ո-ր-շ պ-ա-ն-ր ո-ն-մ- ----------------------------------------- Ցավում եմ, բայց վաղը ուրիշ պլաններ ունեմ: 0
Ts’a-um -em--bayt-’ --g-y-ur--h-pl--n-- u--m T------ y--- b----- v---- u---- p------ u--- T-’-v-m y-m- b-y-s- v-g-y u-i-h p-a-n-r u-e- -------------------------------------------- Ts’avum yem, bayts’ vaghy urish planner unem
Бувайте! Ցտեսո-թյուն! Ց----------- Ց-ե-ո-թ-ո-ն- ------------ Ցտեսություն! 0
T-’te----yun! T------------ T-’-e-u-’-u-! ------------- Ts’tesut’yun!
До побачення! Ցտ-ս--թ-ո--! Ց----------- Ց-ե-ո-թ-ո-ն- ------------ Ցտեսություն! 0
T---esut-y-n! T------------ T-’-e-u-’-u-! ------------- Ts’tesut’yun!
До зустрічі! Ա-այժ-! Ա------ Ա-ա-ժ-! ------- Առայժմ! 0
Arra--h-! A-------- A-r-y-h-! --------- Arrayzhm!

Завантажити MP3 (.поштовий індекс файли)

Відео не знайдено!

Алфавіти

За допомогою мов ми маємо можливість порозумітися між собою. Ми кажемо іншим, що ми думаємо чи відчуваємо. Цю функцію мають також літери. Більшість мов мають писемність. Письмо складається із знаків. Ці знаки можуть мати різний вигляд. Багато форм письма використовує букви. Ці набори букв – шрифти – називаються алфавітами. Алфавіт є впорядкована множина графічних знаків. Ці знаки згідно певних правил поєднуються у слова. Кожен знак має однозначну вимову. Поняття алфавіт походить з грецької. В ній перші дві букви називаються альфа та бета. В історії було багато різноманітних алфавітів. Вже понад 3000 років люди використовують букви Раніше букви були магічними символами. Дуже мало людей знало, що вони означають. З часом знаки втратили свій символічний характер. Букви сьогодні вже більше не мають ніякого значення. Лише у поєднанні з іншими буквами виникає деякий смисл. Деякі шрифти, як наприклад китайський, функціонують інакше. Вони схожі на малюнки і часто зображають те, що вони означають. Коли ми пишемо, ми кодуємо наші думки. Ми використовуємо знаки, щоб зберігати наші знання. Наший мозок навчений, щоб розшифровувати алфавіт. Знаки стають словами, слова – ідеями. Так текст може залишитись навіки. І як і колись, може бути зрозумілий…