Розмовник

uk Спорт   »   hy Sports

49 [сорок дев’ять]

Спорт

Спорт

49 [քառասունինը]

49 [k’arrasuniny]

Sports

[sport]

Виберіть, як ви хочете бачити переклад:   
українська вірменська Відтворити більше
Ти займаєшся спортом? Ս-որ--վ զբա-----մ---: Ս------ զ-------- ե-- Ս-ո-տ-վ զ-ա-վ-ւ-մ ե-: --------------------- Սպորտով զբաղվու՞մ ես: 0
Sp--tov--bag-v--- --s S------ z-------- y-- S-o-t-v z-a-h-u-m y-s --------------------- Sportov zbaghvu՞m yes
Так, я повинен / повинна рухатися. Այ-----ձ-շա-ժվ-լ-է պետք: Ա--- ի-- շ------ է պ---- Ա-ո- ի-ձ շ-ր-վ-լ է պ-տ-: ------------------------ Այո, ինձ շարժվել է պետք: 0
A-o- --d- sh-r---e--- p-tk’ A--- i--- s-------- e p---- A-o- i-d- s-a-z-v-l e p-t-’ --------------------------- Ayo, indz sharzhvel e petk’
Я ходжу до спортивного клубу. Ե- գն--մ--մ -պո--ի ակ-ւմ-: Ե- գ---- ե- ս----- ա------ Ե- գ-ո-մ ե- ս-ո-տ- ա-ո-մ-: -------------------------- Ես գնում եմ սպորտի ակումբ: 0
Ye---n-m ye---p--ti--k--b Y-- g--- y-- s----- a---- Y-s g-u- y-m s-o-t- a-u-b ------------------------- Yes gnum yem sporti akumb
Ми граємо у футбол. Մ-նք ֆ--տ-ոլ-ենք---ղու-: Մ--- ֆ------ ե-- խ------ Մ-ն- ֆ-ւ-բ-լ ե-ք խ-ղ-ւ-: ------------------------ Մենք ֆուտբոլ ենք խաղում: 0
M---’ -ut-ol--e-k’ kh-gh-m M---- f----- y---- k------ M-n-’ f-t-o- y-n-’ k-a-h-m -------------------------- Menk’ futbol yenk’ khaghum
Іноді ми плаваємо. Մե----կ-լ-ղո---ե--: Մ-- մ-- լ----- ե--- Մ-կ մ-կ լ-ղ-ւ- ե-ք- ------------------- Մեկ մեկ լողում ենք: 0
M-k---k l--h-m ye--’ M-- m-- l----- y---- M-k m-k l-g-u- y-n-’ -------------------- Mek mek loghum yenk’
Або ми катаємось на велосипедах. Կ-մ --ծ---վ-----քշում: Կ-- հ------ ե-- ք----- Կ-մ հ-ծ-ն-վ ե-ք ք-ո-մ- ---------------------- Կամ հեծանիվ ենք քշում: 0
K-m-h--sani----nk’ k’-hum K-- h------- y---- k----- K-m h-t-a-i- y-n-’ k-s-u- ------------------------- Kam hetsaniv yenk’ k’shum
У нашому місті є футбольний стадіон. Մե- քա-----մ ֆուտբո-ի ս--դի-ն-կ-: Մ-- ք------- ֆ------- ս------ կ-- Մ-ր ք-ղ-ք-ւ- ֆ-ւ-բ-լ- ս-ա-ի-ն կ-: --------------------------------- Մեր քաղաքում ֆուտբոլի ստադիոն կա: 0
M---k’-ghak-um-futb-l- -ta-io- -a M-- k--------- f------ s------ k- M-r k-a-h-k-u- f-t-o-i s-a-i-n k- --------------------------------- Mer k’aghak’um futboli stadion ka
Є також басейн і сауна. Կա ----ո-----ան-շ--ե-աղնիքո-: Կ- մ- լ-------- շ------------ Կ- մ- լ-ղ-վ-զ-ն շ-գ-բ-ղ-ի-ո-: ----------------------------- Կա մի լողավազան շոգեբաղնիքով: 0
K- ----o-hav-z-- ----eb--h----ov K- m- l--------- s-------------- K- m- l-g-a-a-a- s-o-e-a-h-i-’-v -------------------------------- Ka mi loghavazan shogebaghnik’ov
І є місце для гольфу. Եվ--ի--ոլ--------կա: Ե- մ- գ---- դ--- կ-- Ե- մ- գ-լ-ի դ-շ- կ-: -------------------- Եվ մի գոլֆի դաշտ կա: 0
Yev m--go-f- -a--- -a Y-- m- g---- d---- k- Y-v m- g-l-i d-s-t k- --------------------- Yev mi golfi dasht ka
Що йде на телебаченні? Ի------ հ-ռո-ս-ա-ու-ց--: Ի--- կ- հ--------------- Ի-ն- կ- հ-ռ-ւ-տ-ց-ւ-ց-վ- ------------------------ Ի՞նչ կա հեռուստացույցով: 0
I՞n-h- k- he------t-’u-t-’-v I----- k- h----------------- I-n-h- k- h-r-u-t-t-’-y-s-o- ---------------------------- I՞nch’ ka herrustats’uyts’ov
Саме йде футбольний матч. Հ-մա -ո----լի -ա- է: Հ--- ֆ------- խ-- է- Հ-մ- ֆ-ւ-բ-լ- խ-ղ է- -------------------- Հիմա ֆուտբոլի խաղ է: 0
H-ma-f---ol--k-a-h-e H--- f------ k---- e H-m- f-t-o-i k-a-h e -------------------- Hima futboli khagh e
Німецька команда грає проти англійської. Գեր-ան--ա--թ--ը --ղո-մ-- -նգ-իա-ա---իմ- դ-մ: Գ--------- թ--- խ----- է ա-------- թ--- դ--- Գ-ր-ա-ա-ա- թ-մ- խ-ղ-ւ- է ա-գ-ի-կ-ն թ-մ- դ-մ- -------------------------------------------- Գերմանական թիմը խաղում է անգլիական թիմի դեմ: 0
Ge----a-a- t---y --a-h-m e----li-kan ----i-dem G--------- t---- k------ e a-------- t---- d-- G-r-a-a-a- t-i-y k-a-h-m e a-g-i-k-n t-i-i d-m ---------------------------------------------- Germanakan t’imy khaghum e angliakan t’imi dem
Хто виграє? Ո-վ է հ--թու-: Ո-- է հ------- Ո-վ է հ-ղ-ո-մ- -------------- Ո՞վ է հաղթում: 0
VO-v - --g----m V--- e h------- V-՞- e h-g-t-u- --------------- VO՞v e haght’um
Я не знаю. Ե- չգ-տ-մ: Ե- չ------ Ե- չ-ի-ե-: ---------- Ես չգիտեմ: 0
Yes--h-g---m Y-- c------- Y-s c-’-i-e- ------------ Yes ch’gitem
Поки що нічия. Ա-ս-պ-հի-----ո-ի է: Ա-- պ---- ո- ո-- է- Ա-ս պ-հ-ն ո- ո-ի է- ------------------- Այս պահին ոչ ոքի է: 0
Ay---a-in--o-----o-’i-e A-- p---- v---- v---- e A-s p-h-n v-c-’ v-k-i e ----------------------- Ays pahin voch’ vok’i e
Арбітр з Бельгії. Մրց-վարը---լգիա-- -: Մ------- բ------- է- Մ-ց-վ-ր- բ-լ-ի-ց- է- -------------------- Մրցավարը բելգիացի է: 0
Mr-s-av--- -elgi-ts’i e M--------- b--------- e M-t-’-v-r- b-l-i-t-’- e ----------------------- Mrts’avary belgiats’i e
Зараз буде пенальті. Հիմ- --ւ-ան--ին-տա----- մ--ր-ն---է: Հ--- տ--------- տ------ մ------- է- Հ-մ- տ-ւ-ա-ա-ի- տ-ս-մ-կ մ-տ-ա-ո- է- ----------------------------------- Հիմա տուգանային տասնմեկ մետրանոց է: 0
H-ma--u-ana-i- t-sn-ek -e---no--’ e H--- t-------- t------ m--------- e H-m- t-g-n-y-n t-s-m-k m-t-a-o-s- e ----------------------------------- Hima tuganayin tasnmek metranots’ e
Гол! Один: нуль! Գ-լ------րո: Գ----------- Գ-լ-Մ-կ-զ-ո- ------------ Գոլ!Մեկ-զրո: 0
Gol---k-zro G---------- G-l-M-k-z-o ----------- Gol!Mek-zro

Виживають лише сильні слова!

Рідко вживані слова змінюються частіше, ніж часто вживані. Причиною цього можуть бути закони еволюції. Гени, що часто зустрічаються, з плином часу змінюються менше. Вони більш стабільні у своїй формі. І теж саме справедливо, очевидно, дня слів! В одному дослідженні було вивчено англійські дієслова. Для цього порівняли сучасні форми дієслів з старими формами. В англійській десять найчастіше уживаних дієслів є неправильними дієсловами. Більшість інших дієслів є правильними. Але у середні віки більшість дієслів були не неправильними. Таким чином, рідко уживані неправильні дієслова стають правильними. Через 300 років англійська навряд чи матиме ще неправильні дієслова. Інші дослідження також показують, що мови як гени підпадають селекції. Дослідники порівнюють часто вживані слова з різних мов. При цьому вони вибирали слова, що схожі і означають те ж саме. Як приклад можна навести слова water, Wasser, vatten (вода) . Ці слова мають один корінь, тому вони схожі. Оскільки це важливі слова, вони часто вживаються у кожній мові. Так вони змогли зберегти свою форму і схожі по цей день. Менш важливі слова змінюються набагато швидше. Вони раніше заміняються іншими словами. Тому рідко вживані слова відрізняються в різних мовах. Чому рідко вживані слова змінюються, ще не зовсім ясно. Можливо, вони часто невірно використовуються або неправильно вимовляються. Це відбувається через те, що люди їх не добре знають. Але може також бути, що важливі слова повинні завжди залишатися однаковими. Адже саме так вони можуть бути завжди правильно зрозумілими. А слова тут для того, щоб бути зрозумілим…